Інкрус елліпта (Incruse ellipta)

Порошок для інгаляцій

Основні фізико-хімічні властивості: пластиковий інгалятор зі світло-сірим корпусом, світло-зеленим ковпачком розпилювача та лічильником доз, упакований в лоток з фольги, що містить пакетик з вологопоглиначем. Лоток запаяний відривною кришкою. Інгалятор містить стрічку з 30 рівномірно розподіленими блістерами, кожен з яких містить білий порошок.

Лікарські засоби для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів, антихолінергічні препарати.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Умеклідиніуму бромід є антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії (також відомий як антихолінергічний засіб). Це похідна речовина хінуклідину, тобто антагоніста мускаринових рецепторів, який виявляє активність відносно численних підтипів мускаринових холінергічних рецепторів. Умеклідиніуму бромід чинить бронхорозширювальну дію шляхом конкурентного пригнічення зв'язування ацетилхоліну з мускариновими холінергічними рецепторами на гладких м'язах дихальних шляхів. Він демонструє повільну відновлюваність у підтипі M3 мускаринових рецепторів in vitro і тривалу дію in vivo при безпосередньому введенні в легені на моделях доклінічних досліджень.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Після інгаляції умеклідиніуму броміду здоровими добровольцями C_max досягалася через 5 — 15 хвилин. Абсолютна біодоступність інгаляційного умеклідиніуму броміду становила в середньому 13% дози, з незначним всмоктуванням у ротовій порожнині. Після повторного застосування дози інгаляційного умеклідиніуму броміду рівноважний стан досягався протягом 7 — 10 днів з 1,5 — 1,8 -разовим накопиченням.

Розподіл.

Після внутрішньовенного введення здоровим добровольцям середній об'єм розподілу становив 86 літрів. Зв'язування з білками плазми in vitro в плазмі людини в середньому становило 89%.

Біотрансформація.

Дослідження in vitro показали, що умеклідиніуму бромід переважно метаболізується цитохромом P450 2D6 (CYP2D6) і є субстратом для переносника P-глікопротеїну (P-gp). Первинні шляхи метаболізму умеклідиніуму броміду — це окислення (гідроксилювання, O-деалкілування) з подальшою кон'югацією (глюкуронідація і т. д.), що призводить до утворення ряду метаболітів з ослабленою фармакологічною активністю. Системний вплив метаболітів низький.

Виведення.

Плазматичний кліренс після внутрішньовенного введення становив 151 л/год. Після внутрішньовенного введення приблизно 58% введеної дози, міченої радіоактивним ізотопом (або 73% відновленої радіоактивності), виводилося з калом через 192 години після прийому дози. Виведення з сечею, яке складало 22% введеної дози, міченої радіоактивним ізотопом, відбувалося через 168 годин (27% відновленої радіоактивності). Виведення з калом речовин, пов'язаних з препаратом, після внутрішньовенного введення вказувало на потрапляння в жовч. Після перорального прийому здоровими добровольцями чоловіками загальна радіоактивність виводилася переважно з калом (92% прийнятої дози, міченої радіоактивним ізотопом, або 99% відновленої радіоактивності) через 168 годин після прийому. Менше 1% пероральної дози (1% відновленої радіоактивності) виводилося з сечею, що вказує на незначне всмоктування після перорального прийому. Період напіввиведення умеклідиніуму броміду з плазми після інгаляційного прийому доз протягом 10 днів складав в середньому 19 годин, при цьому 3 — 4% діючої речовини виводилося в незмінному вигляді з сечею в рівноважному стані.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку (> 65 років).

Аналіз популяційної фармакокінетики показав, що фармакокінетика умеклідиніуму аналогічна у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) віком від 65 років і у пацієнтів віком до 65 років.

Порушення функції нирок.

У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) не виявлено ознак збільшення системного впливу умеклідиніуму броміду (C_max та AUC), а також ознак зміненого зв'язування з білками у порівнянні із здоровими добровольцями.

Порушення функції печінки.

У пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня (клас В за шкалою Чайлда-П'ю) не виявлено ознак збільшення системного впливу умеклідиніуму броміду (C_max та AUC), а також ознак зміненого зв'язування з білками у порівнянні із здоровими добровольцями. Дія умеклідиніуму броміду не вивчалася у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки.

Інші особливі групи

Аналіз популяційної фармакокінетики показав, що немає необхідності в корекції дози умеклідиніуму броміду з урахуванням віку, раси, статі, застосування інгаляційних кортикостероїдів або маси тіла. Дослідження CYP2D6 серед повільних метаболізаторів не виявило доказів клінічно суттєвого впливу генетичного поліморфізму CYP2D6 на системний вплив умеклідиніуму броміду.

Для підтримуючої бронхолітичної терапії з метою полегшення симптомів у дорослих пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Інкрус Елліпта протипоказаний пацієнтам з тяжкою алергією на молочний білок.

Клінічно суттєві взаємодії, опосередковані умеклідиніуму бромідом в клінічних дозах, вважаються малоймовірними через низькі плазмові концентрації, які досягаються після інгальованої дози.

Взаємодії на основі метаболізму і транспортування

Умеклідиніуму бромід — це субстрат цитохрому P450 2D6 (CYP2D6). Фармакокінетика умеклідиніуму броміду в рівноважному стані оцінювалася у здорових добровольців з дефіцитом CYP2D6 (повільні метаболізатори). Не спостерігалося жодного ефекту на AUC або C_max умеклідиніуму броміду в дозі, яка в 4 рази перевищувала терапевтичну дозу. Приблизно 1,3-кратне збільшення AUC умеклідиніуму спостерігалося при дозі, що перевищує норму у 8 разів, без впливу на C_max умеклідиніуму. Виходячи з величини цих змін, не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному застосуванні умеклідиніуму з інгібіторами CYP2D6 або при застосуванні пацієнтам з генетичним дефіцитом активності CYP2D6 (повільні метаболізатори).

Умеклідиніуму бромід — це субстрат переносника Р-глікопротеїну (P-gp). Ефект помірного інгібітору P-gp верапамілу (240 мг один раз на добу) на фармакокінетику умеклідиніуму броміду в рівноважному стані оцінювався у здорових добровольців. Не спостерігалося впливу верапамілу на C_max умеклідиніуму броміду. Спостерігалося приблизно 1,4-кратне збільшення AUC умеклідиніуму. Виходячи з величини цих змін, не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному застосуванні умеклідиніуму броміду з інгібіторами P-gp.

Інші антимускаринові засоби

Одночасне застосування умеклідиніуму броміду з іншими мускариновими антагоністами тривалої дії або лікарськими засобами, які містять цю діючу речовину, не досліджувалося і не рекомендується, оскільки може посилювати відомі побічні реакції на інгаляційні мускаринові антагоністи.

Інші лікарські засоби для лікування ХОЗЛ

Хоча жодних традиційних досліджень взаємодії лікарських засобів in vivo не було проведено, інгаляційний засіб умеклідиніум застосовували одночасно з іншими лікарськими засобами для лікування ХОЗЛ, включаючи симпатоміметичні бронходилататори короткої та тривалої дії та інгаляційні кортикостероїди без клінічних проявів лікарської взаємодії.

Астма

Умеклідиніуму бромід не слід застосовувати пацієнтам з астмою, оскільки цей лікарський засіб не досліджувався для цієї групи пацієнтів.

Парадоксальний бронхоспазм

Застосування умеклідиніуму може викликати парадоксальний бронхоспазм, який може бути небезпечним для життя. Терапію умеклідиніумом слід негайно припинити у разі розвитку парадоксального бронхоспазму та розпочати альтернативну терапію за необхідності.

Загострення хвороби

Умеклідиніуму бромід призначений для підтримуючої терапії ХОЗЛ. Його не можна застосовувати для полегшення гострих симптомів, тобто як препарат невідкладної терапії при лікуванні гострих нападів бронхоспазму. Гострі симптоми необхідно лікувати інгаляційним бронходилататором короткої дії. Необхідність частішого застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів вказує на погіршення контролю. У разі ускладнення ХОЗЛ під час лікування умеклідиніуму бромідом необхідно провести повторне обстеження пацієнта та оцінку режиму лікування ХОЗЛ.

Вплив на серцево-судинну систему

Серцево-судинні ефекти, такі як серцеві аритмії, наприклад фібриляція передсердь та тахікардія, можуть спостерігатися після прийому антагоністів мускаринових рецепторів, включаючи умеклідиніуму бромід. До того ж, пацієнтів з клінічно значущим неконтрольованими серцево-судинними захворюваннями виключали з клінічних досліджень. Таким чином, умеклідиніуму бромід необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з тяжкими серцево-судинними розладами, особливо пацієнтам з серцевими аритміями.

Антимускаринова активність

Враховуючи антимускаринову активність, умеклідиніум слід застосовувати з обережністю пацієнтам із затримкою сечі або із закритокутовою глаукомою.

Допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Наразі відсутні дані про застосування умеклідиніуму вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не показали прямих або непрямих шкідливих ефектів відносно репродуктивної функції.

Умеклідиніум можна застосовувати під час вагітності, тільки якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Невідомо, чи потрапляє умеклідиніум у грудне молоко. Ризик для новонароджених/немовлят не можна виключати. Слід прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення терапії умеклідиніумом з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини і користі терапії для жінки.

Фертильність. Відсутні дані про вплив умеклідиніуму на репродуктивну функцію людини. Дослідження на тваринах підтверджують відсутність впливу умеклідиніуму на репродуктивну функцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Умеклідиніум не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та управляти іншими механізмами.

Дози

Дорослі

Рекомендована доза становить одну інгаляцію умеклідиніуму один раз на добу.

Лікарський засіб Інкрус Елліпта слід застосовувати один раз на добу в один і той же час кожного дня, щоб підтримувати розширення бронхів. Максимальна доза становить одну інгаляцію Інкрус Елліпта один раз на добу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку

Коригування дози не потрібно для пацієнтів віком понад 65 років.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Коригування дози не потрібно для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Коригування дози не потрібно для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня. Вплив лікарського засобу Інкрус Елліпта не досліджувався у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, тому його слід застосовувати з обережністю.

Діти

Немає рекомендацій щодо застосування препарату дітям (до 18 років).

Спосіб застосування

Лікарський засіб Інкрус Елліпта призначений тільки для інгаляцій.

Інструкція для застосування:

Інгалятор ЕЛЛІПТА містить попередньо розподілені дози і готовий до використання.

Інгалятор упакований у лоток, що містить пакетик з десикантом для зменшення вмісту вологи. Пакетик з десикантом треба викинути, його не можна їсти або вдихати.

Пацієнта слід проінформувати, що не можна відкривати лоток з інгалятором, поки пацієнт не буде готовий до інгаляції дози.

Інгалятор перебуває в положенні «закрито», коли дістати його із запечатаного лотка.

Дата кінцевого застосування повинна бути вписана пацієнтом у спеціально відведеному місці, позначеному «Не використовувати після:». Дата кінцевого застосування становить 6 тижнів з дати відкриття лотка з інгалятором. Не застосовувати інгалятор після дати кінцевого застосування. Після першого відкриття лоток можна викинути.

Якщо кришку інгалятора відкривати і закривати без вдихання лікарського засобу, дозу буде втрачено. Втрачена доза буде надійно утримуватися всередині інгалятора, але більше не буде доступна для інгаляції.

Неможливо випадково прийняти додаткову кількість лікарського засобу або його подвійну дозу під час однієї інгаляції.

Приготування дози

Відкрийте кришку, коли будете готові прийняти дозу. Не слід струшувати інгалятор.

Посуньте кришку вниз до клацання. Препарат готовий для інгаляції.

Лічильник доз відраховує у зворотному напрямку з кроком 1 для підтвердження застосування 1 дози. Якщо лічильник не відраховує у зворотному напрямку після клацання, інгалятор не доставить дозу, і його слід повернути до аптеки для отримання консультації.

Як вдихати лікарський засіб

Інгалятор слід тримати на відстані від рота, видихаючи, наскільки це зручно. Але не слід видихати в інгалятор.

Мундштук повинен знаходитися між губами, а губи повинні щільно стискати його. Вентиляційні отвори не повинні блокуватися пальцями під час використання.

• Зробити один довгий, рівний, глибокий вдих. Цей вдих повинен тривати якомога довше (щонайменше 3 — 4 секунди).
• Вийміть інгалятор з рота.
• Видихніть повільно і м'яко.

Можливо не буде відчуватися смак препарату, навіть у випадку правильного застосування інгалятора.

Закриття інгалятора

Мундштук інгалятора можна очистити за допомогою сухої тканини, перш ніж закривати кришку.

Посуньте кришку вгору до упору, щоб закрити мундштук.

Передозування умеклідиніуму броміду, швидше за все, спричинить ознаки та симптоми, які характерні для побічних ефектів інгаляційних мускаринових антагоністів (наприклад, сухість у роті, порушення акомодації зору та тахікардія).

У разі передозування лікування пацієнта має бути симптоматичним з відповідним моніторингом стану за необхідності.

Огляд профілю безпеки

Побічні реакції, про які найчастіше повідомлялося при застосуванні препарату Інкрус Елліпта, включали назофарингіт та інфекцію верхніх дихальних шляхів.

Табличний перелік побічних реакцій

Профіль безпеки умеклідиніуму броміду оцінювався на основі даних 1663 пацієнтів з ХОЗЛ, які отримували дози по 55 мкг або вище у період до одного року. Сюди відносяться 576 пацієнтів, які отримували рекомендовану дозу 55 мкг один раз на добу.

Частота побічних реакцій в таблиці нижче включає загальну частоту випадків, які спостерігалися в чотирьох дослідженнях ефективності та довготривалому дослідженні безпечності (включало 1412 пацієнтів, які отримували умеклідиніуму бромід).

Частоту побічних реакцій визначено таким чином:

дуже часто (≥1/10);

часто (≥1/100<1/10);

нечасто (≥1/1000<1/100);

рідко (≥1/10000<1/1000);

дуже рідко (<1/10000);

невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

За постмаркетинговими даними, також часто спостерігається дисгевзія (порушення смакової чутливості).

2 роки.

Термін придатності після відкриття — 6 тижнів.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи.

Застосовувати протягом 6 тижнів після відкриття лотка.

У спеціально відведеному місці пацієнту необхідно зазначити кінцеву дату, після якої інгалятор необхідно викинути. Дата має бути зазначена одразу ж після вилучення інгалятора з лотка.

Порошок для інгаляцій, дозований, по 55 мкг/дозу, по 30 доз у порошковому інгаляторі № 1 у картонній упаковці.

Інгалятор містить блістерну стрічку з 30 рівномірно розподіленими чарунками, кожна з яких містить по 1 дозі діючої речовини.

Пластиковий інгалятор зі світло-сірим корпусом, світло-зеленим ковпачком розпилювача та лічильником доз, упакований в лоток з фольги, що містить пакетик з вологопоглиначем. Лоток, запаяний відривною кришкою, разом з інструкцією для медичного застосування вміщено у картонну коробку.

За рецептом.

Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед /Glaxo Operations UK Limited.

Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед, Прайорі Стріт, Веа, Хертфордшир, SG12 0DJ, Велика Британія/Glaxo Operations UK Limited, Priory Street, Ware, Hertfordshire, SG12 0DJ, United Kingdom.