Стопдіар (Stopdiar)

Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, цукроза, магнію стеарат;
капсула тверда: желатин, титану діоксид (E171), заліза оксид жовтий (E172).

Ніфуроксазид - 200 мг

фармакодинаміка. Ніфуроксазид — кишковий антисептик, похідна 5-нітрофурану; активний відносно більшості збудників кишкових інфекцій (також штамів-мутантів, стійких до інших протимікробних засобів): грампозитивних (родина Staphylococcus) і грамнегативних (родина Enterobacterіаceae: Escherichia, Citrobacter, Enterobacter, Klebsiella, Salmonella, Shigella, Proteus, Yersinia), а також Vibrio cholerae. Ніфуроксазид неактивний стосовно бактерій роду Proteus vulgaris, Proteus mirabilis та Pseudomonas aeruginosa.
Припускається, що ніфуроксазид пригнічує активність дегідрогеназ і порушує синтез білків у патогенних бактеріях.
У терапевтичних дозах практично не порушує рівноваги сапрофітної бактеріальної флори товстої кишки, не спричиняє розвитку резистентних штамів патогенних мікроорганізмів і перехресної стійкості бактерій до інших протимікробних засобів. Ефективність препарату не залежить від рН у просвіті кишки.
Фармакокінетика. Після перорального застосування практично не всмоктується з ШКТ, створюючи високу концентрацію діючої речовини у кишечнику. Завдяки фармакокінетичним властивостям препарат чинить виключно ентеральну антисептичну дію, не виявляє системної антибактеріальної активності та не спричиняє загальнотоксичних ефектів. Виводиться з організму в незміненому вигляді з калом.

гостра діарея інфекційного генезу.

препарат застосовують внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води, незалежно від прийому їжі. Тривалість лікування — не більше 7 днів.
Дорослі: 1 капсула 4 рази на добу (через кожні 6 год).
Діти віком від 7 років: 1 капсула 3 або 4 рази на добу (через кожні 6–8 год).

гіперчутливість до ніфуроксазиду та інших похідних нітрофурану або будь-якої з допоміжних речовин.
Діти віком до 7 років.

з боку імунної системи: частота невідома — алергічні реакції, як, наприклад, кропив’янка, шкірний свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Виникнення алергічної реакції потребує відміни препарату. У подальшому хворому необхідно уникати прийому ніфуроксазиду та інших похідних нітрофурану.
З боку системи крові та лімфатичної системи: повідомлялося про один випадок гранулоцитопенії.
З боку ШКТ: індивідуальні випадки гіперчутливості до ніфуроксазиду проявляються болем у животі, нудотою, блюванням і загостренням діареї.
У разі появи таких скарг легкого ступеня немає необхідності у застосуванні спеціальної терапії або у припиненні застосування ніфуроксазиду. У випадку значної інтенсивності скарг варто припинити застосування цього лікарського засобу. У такому разі необхідно уникати прийому похідних нітрофурану у подальшому.
З боку шкіри та підшкірної сполучної тканини: поодинокі (від >1/10 000 до <1/1000) — шкірні реакції у вигляді висипу. Повідомлялося про один випадок шкірної реакції у вигляді пустульозу в особи літнього віку. Повідомлялося про один випадок вузликового свербежу за наявності контактної алергії на ніфуроксазид.
Звітність щодо підозрюваних побічних реакцій. Важливим є отримання звітності щодо підозрюваних побічних реакцій після реєстрації лікарського засобу. Це дозволяє продовжити моніторинг співвідношення користь/ризик. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції, використовуючи національну систему інформування.

ніфуроксазид не слід застосовувати більше 7 днів. Відсутні показання до проведення тривалої терапії. Якщо діарея не припиняється протягом 3 днів з початку лікування, необхідна поглиблена діагностика з метою визначення причини розвитку симптомів. Може виникнути необхідність у антибіотикотерапії.
У разі тяжкої інвазивної діареї з клінічними проявами загальної слабкості, підвищенням температури тіла та симптомами інтоксикації, доцільно застосовувати антибіотик системної дії, оскільки ніфуроксазид не абсорбується у ШКТ.
У разі появи реакції гіперчутливості (задишка, набряк обличчя, губ, язика, шкірний висип, свербіж) слід негайно припинити прийом ніфуроксазиду.
Під час лікування діареї для компенсації втрати рідини, спричиненої діареєю, необхідна постійна додаткова пероральна регідратація: необхідно вживати велику кількості напоїв, які містять сіль та цукор (із розрахунку середньої добової потреби в 2 л води для дорослої людини). У разі тяжкої та тривалої діареї, сильного блювання або анорексії необхідна в/в регідратація залежно від віку та стану пацієнта. При пероральній або в/в регідратації необхідно дотримуватися інструкцій з розведення та застосування призначених для цього р-нів.
Вживання алкоголю під час лікування ніфуроксазидом суворо заборонено у зв’язку з ризиком розвитку дисульфірамподібної реакції, яка виявляється загостренням діареї, блюванням, болем у животі, відчуттям жару на обличчі та у верхній частині тулуба, гіперемією, шумом у вухах, утрудненням дихання, тахікардією.
Прийом їжі необхідний, але під час діареї слід враховувати рекомендації з дієтичного режиму: уникати вживання свіжих овочів та фруктів, гострої їжі, заморожених продуктів та холодних напоїв. Рекомендуються запечене м’ясо та рис.
Стопдіар містить цукрозу. У разі встановленої непереносимості деяких цукрів слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції або недостатністю сахарази-ізомальтази не повинні приймати цей лікарський засіб.
Стопдіар містить 0,072 г цукрози на дозу. З обережністю застосовують у хворих на цукровий діабет.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Клінічні дані щодо застосування ніфуроксазиду під час вагітності відсутні. Тератогенні ефекти не виявлені у дослідженнях на тваринах. За відсутності таких ефектів у тварин мальформаційні ефекти у людей не очікуються. На сьогодні було доведено тератогенність речовин, що викликають утворення мальформацій у двох видів тварин під час добре контрольованих досліджень. Під час клінічного застосування відповідні дані відсутні для оцінки будь-якого мальформаційного або фетотоксичного ефекту ніфуроксазиду при застосуванні у період вагітності. Тому як застережний захід бажано уникати застосування ніфуроксазиду у період вагітності.
Годування грудьми. Ніфуроксазид не всмоктується у ШКТ. Годування грудьми залишається можливим у разі короткотривалого лікування цим препаратом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Ніфуроксазид не впливає на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.
Діти. Препарат застосовують у дітей віком від 7 років.

• слід уникати одночасного прийому інших пероральних лікарських засобів через сильні адсорбційні властивості ніфуроксазиду.
• Не рекомендується одночасне застосування ніфуроксазиду із сорбентами, продуктами, які містять алкоголь, препаратами, які можуть спричинити антабусні реакції, та з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему.
• Вживання алкогольних напоїв під час лікування ніфуроксазидом суворо заборонено через можливість розвитку дисульфірамоподібної реакції, яка проявляється загостренням діареї, блюванням, болем у животі, відчуттям жару на обличчі та у верхній частині тулуба, гіперемією, шумом у вухах, утрудненням дихання, тахікардією.

специфічна інформація щодо симптомів передозування ніфуроксазиду відсутня.
Повідомлялося про один випадок передозування ніфуроксазиду у формі пероральної суспензії у 2-річної дитини, яка прийняла невідому кількість препарату. У цієї дитини виникли сонливість та діарея, в подальшому симптоми зникли. Якщо є підозра на передозування ніфуроксазиду, за станом пацієнта варто ретельно спостерігати та призначити йому симптоматичне і підтримувальне лікування.

не потрібні спеціальні умови зберігання. Зберігати у недоступному і непомітному для дітей місці.