ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Мометазону фуроат — синтетичний ГКС для місцевого застосування, який чинить виражену протизапальну дію. Локальна протизапальна дія мометазону фуроату проявляється в дозах, при яких не виникає системних ефектів.
В основному механізм протизапальної та протиалергічної дії мометазону фуроату пов’язаний з його здатністю пригнічувати виділення медіаторів алергічних реакцій. Мометазону фуроат значно зменшує синтез/вивільнення лейкотрієнів із лейкоцитів пацієнтів із алергічними захворюваннями. Мометазону фуроат продемонстрував на культурі клітин у 10 разів вищу активність, ніж інші стероїди, включаючи беклометазону дипропіонат, бетаметазон, гідрокортизон та дексаметазон, щодо пригнічення синтезу/вивільнення IL-1, IL-6 та TNF-α. Він також є потужним інгібітором продукції Th2 цитокінів, IL-4 та IL-5 із людських CD4⁺ Т-клітин. Мометазону фуроат також у 6 разів активніший, ніж беклометазону дипропіонат та бетаметазон, щодо пригнічення продукції IL-5.
У ході досліджень із провокаційними тестами з нанесенням антигенів на слизову оболонку носа виявлено високу протизапальну активність назального спрею мометазону фуроату як у ранній, так і в пізній стадії алергічної реакції. Це було підтверджено зниженням (порівняно з плацебо) рівня гістаміну й активності еозинофілів, а також зменшенням (порівняно з вихідним рівнем) кількості еозинофілів, нейтрофілів та білків адгезії епітеліальних клітин.
Виражений клінічний ефект у перші 12 год застосування назального спрею мометазону фуроату був досягнутий у 28% пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. У середньому (50%) полегшення наставало протягом 35,9 год. Окрім цього, Флікс виявив значну ефективність у зменшенні вираженості очних симптомів (почервоніння, сльозотеча, свербіж) у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом.
Під час клінічних досліджень у пацієнтів із назальними поліпами назальний спрей мометазону фуроату продемонстрував значну клінічну ефективність щодо зняття закладеності носа, зменшення розмірів поліпів, відновлення нюху порівняно з плацебо.
У ході клінічних досліджень за участю пацієнтів віком від 12 років застосування спрею по 200 мкг двічі на добу продемонструвало високу ефективність щодо зменшення вираженості симптомів риносинуситу порівняно з плацебо.
Фармакокінетика. Біодоступність мометазону фуроату при застосуванні у формі назального спрею на водній основі незначна (≤0,1%), і він практично не визначається в плазмі крові, навіть при використанні чутливого методу визначення з порогом чутливості 50 пг/мл. У зв’язку з цим відповідних фармакокінетичних даних для цієї лікарської форми не існує. Суспензія мометазону фуроату дуже слабко абсорбується зі ШКТ, а та невелика кількість, яку можна проковтнути та яка може абсорбуватися, піддається активному первинному метаболізму ще до екскреції переважно у вигляді метаболітів із жовчю та певною мірою — із сечею.
Розподіл. Повідомлялося, що in vitro зв’язування мометазону фуроату з білками крові становило 98–99% в діапазоні концентрацій 5–500 нг/мл.
Метаболізм. При дослідженні метаболізму мометазону фуроату доведено відсутність основних його метаболітів у плазмі крові. В умовах in vitro визначено один з другорядних метаболітів — 6β-гідроксимометазону фуроат, який метаболізується за участю P450 3A4 (CYP 3A4).
Виведення. T_½ становить 5,8 год. Основна частина метаболітів виводиться з жовчю, решта — з сечею.

ПОКАЗАННЯ:

усунення симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту у дорослих і дітей віком від 2 років;
профілактичне лікування сезонного алергічного риніту середнього та тяжкого перебігу у дорослих і дітей віком від 12 років;
як допоміжний терапевтичний засіб при лікуванні антибіотиками гострих епізодів синуситів у дорослих (у тому числі пацієнтів літнього віку) і дітей віком від 12 років;
усунення симптомів гострого риносинуситу без ознак тяжкої бактеріальної інфекції у дорослих і дітей віком від 12 років;
лікування назальних поліпів та пов’язаних з ними симптомів, включаючи закладеність носа та втрату нюхових відчуттів, у пацієнтів віком від 18 років

.

ЗАСТОСУВАННЯ:

тривалість курсу лікування визначає лікар. Перед кожним застосуванням слід ретельно очистити ніс від слизу.
Застосування для лікування і профілактики сезонного або цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей віком від 12 років. Дорослим (у тому числі пацієнтам літнього віку) і дітям віком від 12 років рекомендована профілактична і терапевтична доза препарату становить 2 впорскування (по 50 мкг кожне) у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 200 мкг). Після досягнення лікувального ефекту для підтримувальної терапії доцільно знизити дозу до 1 впорскування в кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 100 мкг).
Якщо зменшення вираженості симптомів захворювання не вдається досягти шляхом застосування препарату в рекомендованій терапевтичній дозі, добову дозу можна підвищити до максимальної: по 4 впорскування у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 400 мкг). Після зменшення вираженості симптомів захворювання рекомендується зниження дози.
Препарат продемонстрував клінічно значущий початок дії протягом 12 год після першого застосування у деяких пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. Однак повну користь від лікування не можна отримати у перші 48 год, тому пацієнту необхідно продовжувати регулярне застосування для досягнення повного терапевтичного ефекту.
Для дітей віком 2–11 років рекомендована терапевтична доза становить 1 впорскування (50 мкг) у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 100 мкг).
Лікування пацієнтів з відомим сезонним алергічним ринітом слід розпочинати з профілактичного застосування препарату протягом 2–4 тиж до сезону цвітіння.
Допоміжне лікування гострих епізодів синуситів. Дорослим (у тому числі пацієнтам літнього віку) і дітям віком від 12 років рекомендована терапевтична доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг).
Якщо зменшення вираженості симптомів захворювання не вдається досягти шляхом застосування препарату в рекомендованій терапевтичній дозі, добову дозу можна збільшити до 4 впорскувань у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 800 мкг). Після зменшення вираженості симптомів захворювання рекомендується зниження дози.
Гострий риносинусит. Дорослим і дітям віком від 12 років рекомендована терапевтична доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг).
Назальні поліпи. Для пацієнтів віком від 18 років (у тому числі для пацієнтів літнього віку) рекомендована доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг). Після досягнення клінічного ефекту рекомендовано знизити дозу до 2 впорскувань у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 200 мкг).

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

відома гіперчутливість до одного з інгредієнтів препарату; наявність невилікуваної локалізованої інфекції з ураженням слизової оболонки носа; нещодавно перенесені хірургічні втручання на носі або травми носа до повного загоєння ушкодження.

ПОБІЧНА ДІЯ:

під час клінічних досліджень при сезонному і цілорічному алергічних ринітах відзначалися такі небажані явища, пов’язані із застосуванням лікарського засобу: головний біль (8%), носові кровотечі (тобто явна кровотеча, а також виділення кров’янистого слизу чи згустків крові) (8%), фарингіт (4%), відчуття печіння в носі (2%), подразнення (2%) та виразкові зміни (1%) слизової оболонки носа, а також інфекції верхніх дихальних шляхів. Спостерігалися поодинокі випадки гіперчутливості негайного типу. Розвиток подібних небажаних явищ є типовим при застосуванні будь-якого назального спрею, що містить ГКС. Носові кровотечі припинялися самостійно і були помірними, виникали дещо частіше, ніж при застосуванні плацебо (5%), але рідше, ніж при застосуванні інших інтраназальних ГКС, що досліджувалися та застосовувалися як активний контроль (при застосуванні деяких із них частота виникнення носових кровотеч становила до 15%). Частота виникнення інших небажаних явищ була зіставною з частотою при застосуванні плацебо.
У дітей частота розвитку небажаних явищ, у тому числі носових кровотеч (6%), головного болю (3%), відчуття подразнення в носі (2%) і чхання (2%), була зіставною з частотою при застосуванні плацебо (4%).
Після інтраназального застосування мометазону фуроату іноді може відмічатися алергічна реакція негайного типу (наприклад бронхоспазм, диспное). Дуже рідко виникали анафілактична реакція та ангіоневротичний набряк.
Повідомлялося про поодинокі випадки розладів смаку та нюхових відчуттів.
При застосуванні назального спрею Флікс як допоміжного засобу для лікування гострих епізодів синуситів відзначалися небажані явища, частота виникнення яких була зіставною з частотою при застосуванні плацебо: головний біль (2%), фарингіт (1%), відчуття печіння в носі (1%) і подразнення слизової оболонки носа (1%). Носові кровотечі були помірно виражені, і частота їх виникнення при застосуванні препарату була також зіставною з частотою носових кровотеч при застосуванні плацебо (5 та 4% відповідно).
У пацієнтів із назальними поліпами, гострим риносинуситом при застосуванні спрею загальна кількість наведених вище небажаних явищ була зіставною з частотою при застосуванні плацебо та подібна до кількості у пацієнтів з алергічним ринітом.
Дуже рідко при інтраназальному застосуванні ГКС відзначалися випадки перфорації носової перегородки чи підвищення внутрішньоочного тиску.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

застосування препарату у дітей молодшого віку потрібно проводити під наглядом дорослих.
При проведенні плацебо-контрольованих клінічних досліджень не відзначалося затримки росту у дітей, яким мометазону фуроат застосовували у добовій дозі 100 мкг протягом року.
Препарат не слід застосовувати за наявності нелікованої місцевої інфекції із залученням у процес слизової оболонки носа.
У зв’язку з тим, що ГКС сповільнюють загоєння ран, такі препарати не слід призначати для місцевого інтраназального застосування хворим, які нещодавно перенесли оперативне втручання або травму носа, до повного загоєння ран.
Спрей слід застосовувати з обережністю або не застосовувати зовсім у хворих з активною або латентною туберкульозною інфекцією респіраторного тракту, а також при нелікованій грибковій, бактеріальній, системній вірусній інфекції або при інфекції Herpes simplex з ураженням очей.
Після 12-місячного лікування Фліксом не виникало ознак атрофії слизової оболонки носа; крім того, мометазону фуроат сприяв нормалізації гістологічної картини слизової оболонки носа. Як і впродовж будь-якого довготривалого лікування, пацієнти, які застосовують препарат протягом декількох місяців і довше, повинні періодично проходити огляд щодо виявлення можливих змін слизової оболонки носа. У разі розвитку локальної грибкової інфекції носа чи глотки може бути необхідним припинення терапії препаратом або проведення відповідного лікування. Подразнення слизової оболонки носа і глотки, що зберігається протягом тривалого часу, також може бути показанням до припинення лікування.
При тривалому лікуванні препаратом Флікс ознак пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи не відмічалося. За пацієнтами, які переходять на лікування назальним спреєм після тривалої терапії ГКС системної дії, потрібно проводити уважне спостереження. Припинення прийому ГКС системної дії у таких хворих може призвести до недостатності функції кори надниркової залози, що може потребувати поновлення терапії системними ГКС й застосування іншого відповідного лікування.
Під час переходу від лікування ГКС системної дії на лікування спреєм у деяких хворих водночас зі зменшенням вираженості носових симптомів можуть виникнути симптоми відміни ГКС (наприклад біль у суглобах та/або м’язах, відчуття втоми і депресія). Таких хворих необхідно спеціально переконувати у доцільності продовження лікування спреєм. Зміна терапії може також виявити алергічні захворювання (такі як алергічний кон’юнктивіт, екзема тощо), що розвинулися раніше і маскувалися терапією ГКС системної дії.
Пацієнти, які застосовують ГКС, потенційно можуть мати знижену імунну реактивність і повинні бути попереджені про підвищений ризик зараження у разі контакту з хворими на деякі інфекційні захворювання (наприклад вітряну віспу, кір), а також про необхідність консультації лікаря, якщо такий контакт відбувся.
Слід попередити пацієнтів про необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення ознак або симптомів тяжкої бактеріальної інфекції, таких як підвищення температури тіла, сильний однобічний біль в ділянці обличчя або зубний біль, орбітальна або періорбітальна припухлість/набряк або погіршення стану після початкового покращення.
Контрольовані клінічні дослідження показали, що інтраназальні ГКС можуть сповільнювати швидкість росту у дітей. Необхідно спостерігати за швидкістю росту дітей, які приймають інтраназальні ГКС. Слід оцінити вплив довгострокового лікування на ріст, отриману клінічну користь, а також безпеку і ефективність альтернативного лікування із застосуванням нестероїдних препаратів. Пригнічувальний вплив препарату на ріст не слід ігнорувати при лікуванні чутливих пацієнтів та при застосуванні препарату у високих дозах.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Немає інформації щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Препарат належить до категорії С застосування лікарських засобів під час вагітності.
Достатніх чи добре контрольованих досліджень за участю вагітних не проводилося. Плазмові концентрації мометазону після інтраназального введення максимальної рекомендованої клінічної дози не визначаються; таким чином, вплив на фетальний розвиток плода, як очікується, буде незначним, а потенціал репродуктивної токсичності — дуже низьким.
Як із іншими назальними препаратами ГКС, вирішуючи питання щодо застосування спрею мометазону фуроату у вагітних, необхідно порівняти потенційний ризик для плода або немовляти з очікуваною користю.
Препарат не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків нагальної потреби.
Дітей, народжених матерями, які приймали ГКС під час вагітності, необхідно ретельно обстежувати щодо можливої гіпофункції надниркової залози.
Невідомо, чи виділяється мометазон з грудним молоком. Оскільки відомо, що інші ГКС виділяються з грудним молоком, слід проявляти обережність при застосуванні назального спрею мометазону фуроату.
Приймаючи рішення щодо припинення годування грудьми або лікування препаратом, слід розглянути користь від годування грудьми для немовляти та лікування мометазону фуроатом для матері.
Діти. Не застосовують у дітей віком до 2 років. Не досліджували безпеку та ефективність препарату при лікуванні назальних поліпів у дітей (віком до 18 років), симптомів риносинуситу — у дітей віком до 12 років, сезонного або цілорічного алергічного риніту — у дітей віком до 2 років.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

при застосуванні мометазону фуроату в комбінації з лоратадином не відмічалося вираженого впливу на плазмову концентрацію лоратадину та його основного метаболіту. Плазмова концентрація мометазону не визначалася. Комбіноване лікування добре переносилося пацієнтами.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

з огляду на низьку (≤0,1%) системну біодоступність препарату малоймовірно, що при передозуванні будуть потрібні інші заходи, крім спостереження за станом хворого з подальшим застосуванням препарату в рекомендованій дозі.
Вдихання чи прийом всередину надмірних доз ГКС може призводити до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Флікс спрей назальний, суспензія 0.05 %, Delta Medical Promotions (Швейцарія)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ФЛІКС

(FLIX)

Склад

діюча речовина: мометазону фуроат;

1 доза містить 51,8 мкг мометазону фуроату моногідрату, що еквівалентно 50 мкг мометазону фуроату;

допоміжні речовини: гліцерин, натрію карбоксиметилцелюлоза-целюлоза мікрокристалічна (Avicel RC-591), натрію цитрат дигідрат, кислота лимонна моногідрат, бензалконію хлориду розчин, полісорбат 80, вода очищена.

Лікарська форма

Спрей назальний, суспензія.

Основні фізико-хімічні властивості: в’язка однорідна білувата суспензія без запаху.

Фармакотерапевтична група

Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Кортикостероїди. Код АТХ R01A D09.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Мометазону фуроат — синтетичний кортикостероїд для місцевого застосування, який чинить виражену протизапальну дію. Локальна протизапальна дія мометазону фуроату виявляється при застосуванні доз, які не спричиняють системних ефектів.

В основному механізм протизапальної та протиалергічної дії мометазону фуроату пов'язаний з його здатністю пригнічувати виділення медіаторів алергічних реакцій. Мометазону фуроат значно зменшує синтез/вивільнення лейкотрієнів із лейкоцитів пацієнтів, які страждають на алергічні захворювання. Мометазону фуроат продемонстрував на культурі клітин у 10 разів більшу активність, ніж інші стероїди, включаючи беклометазону дипропіонат, бетаметазон, гідрокортизон та дексаметазон, щодо пригнічення синтезу/вивільнення IL-1, IL-5, IL-6 та TNFα. Він також є потужним інгібітором продукування Th₂ цитокінів, IL-4 та IL-5 із людських CD4⁺ Т-клітин. Мометазону фуроат також у 6 разів активніше, ніж беклометазону дипропіонат та бетаметазон, пригнічує продукування IL-5.

У дослідженнях із провокаційними тестами з нанесенням антигенів на слизову оболонку носа була виявлена висока протизапальна активність мометазону фуроату у формі назального спрею як у ранній, так і у пізній стадії алергічної реакції. Це було підтверджено зниженням (порівняно з плацебо) рівня гістаміну та активності еозинофілів, а також зменшенням (порівняно з початковим рівнем) кількості еозинофілів, нейтрофілів і білків адгезії епітеліальних клітин.

Виражений клінічний ефект у перші 12 годин застосування мометазону фуроату у формі назального спрею був досягнутий у 28% пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. У середньому (50%) полегшення наставало протягом 35,9 години. Окрім цього, мометазону фуроат у формі назального спрею виявив значну ефективність у зменшенні симптомів порушень з боку органів зору (почервоніння, сльозотеча, свербіж) у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом.

У клінічних дослідженнях з участю пацієнтів із назальними поліпами мометазону фуроат у формі назального спрею продемонстрував значну клінічну ефективність щодо зняття закладеності носа, зменшення розмірів поліпів, відновлення нюху порівняно з плацебо.

У клінічних дослідженнях з участю пацієнтів віком від 12 років мометазону фуроат у формі назального спрею в дозі по 200 мкг двічі на день продемонстрував високу ефективність щодо послаблення симптомів риносинуситу порівняно з плацебо. Протягом 15 днів лікування симптоми риносинуситу оцінювалися за шкалою вираженості симптомів (MSS — Major Symptom Score) (біль у ділянці обличчя, відчуття тиску у пазухах носа, біль при надавлюванні, біль у ділянці пазух носа, ринорея, стікання слизу по задній стінці глотки та закладеність носа). Ефективність застосування амоксициліну по 500 мг тричі на добу значно не відрізнялася від плацебо щодо послаблення симптомів риносинуситу за шкалою MSS. Протягом періоду подальшого спостереження після завершення лікування кількість рецидивів у групі, що приймала мометазону фуроат, була низькою та порівнянною з кількістю рецидивів у групі амоксициліну і плацебо. Тривалість лікування гострих риносинуситів понад 15 днів не оцінювалася.

Фармакокінетика.

Біодоступність мометазону фуроату при застосуванні у формі назального спрею становить < 1% у плазмі крові (відповідно до даних, отриманих при використанні чутливого методу нижньої межі кількісного визначення становить 0,25 пг/мл). Суспензія мометазону фуроату дуже слабко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, а та невелика кількість, що може проковтнутися та абсорбуватися, піддається активному первинному метаболізму ще до екскреції переважно у вигляді метаболітів із жовчю та деякою мірою — з сечею.

Розподіл.

Повідомлялось, що in vitro зв’язування мометазону фуроату з білками крові становило 98–99% в діапазоні концентрацій 5–500 нг/мл.

Метаболізм.

При дослідженні метаболізму мометазону фуроату було доведено відсутність його основних метаболітів у плазмі. В умовах in vitro було визначено один з другорядних метаболітів — 6β-гідроксимометазону фуроат, який метаболізується за участю P-450 3A4(CYP3A4).

Виведення.

Період напіввиведення складає 5,8 години. Основна частина метаболітів виводиться з жовчю, решта виводиться з сечею.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування сезонного або цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей віком від 3 років. Профілактичне лікування алергічного риніту середнього і тяжкого перебігу рекомендується розпочати за 4 тижні до передбачуваного початку сезону пилкування.

Як допоміжний терапевтичний засіб при лікуванні антибіотиками гострих епізодів синуситів у дорослих (у тому числі літнього віку) і дітей віком від 12 років.

Лікування симптомів гострого риносинуситу без ознак тяжкої бактеріальної інфекції у дорослих і дітей віком від 12 років.

Лікування назальних поліпів та пов’язаних з ними симптомів, включаючи закладеність носа та втрату нюху, у пацієнтів віком від 18 років.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого неактивного компонента лікарського засобу.

Лікарський засіб не слід застосовувати при наявності нелікованої локалізованої інфекції слизової оболонки носової порожнини, наприклад простого герпесу.

Через пригнічувальну дію кортикостероїдів на загоєння ран пацієнтам, які нещодавно перенесли операцію на носі або травму, не слід застосовувати назальні кортикостероїди до загоєння.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Очікується, що сумісна терапія з інгібіторами CYP3A, включаючи препарати, що містять кобіцистат, збільшить ризик системних побічних ефектів. Сумісного застосування слід уникати, якщо тільки користь не перевищує підвищеного ризику виникнення системних побічних ефектів кортикостероїдів — в такому випадку стан пацієнтів потрібно контролювати щодо виникнення системних побічних ефектів кортикостероїдів.

У клінічному дослідженні мометазону фуроат застосовували одночасно з неседативним пероральним антигістамінним препаратом (лоратадин). Фармакокінетичні параметри та профіль безпеки залишилися незміненими для обох препаратів.

Особливості застосування

Імуносупресія.

Лікарський засіб Флікс слід застосовувати з обережністю або не застосовувати зовсім пацієнтам з активною або неактивною туберкульозною інфекцією дихальних шляхів або при нелікованих грибкових, бактеріальних або системних вірусних інфекціях. Пацієнтів, які отримують кортикостероїди з потенційно пригніченим імунітетом, слід попередити про ризик зараження певними інфекціями (наприклад, вітряну віспу, кір) і про важливість отримання медичної консультації у разі такого зараження.

Інфекція Candida.

Локалізовані інфекції носа та глотки, спричинені Candida albicans, виникали внаслідок назального введення мометазону фуроату. При розвитку такої інфекції застосування мометазону фуроату слід припинити та, якщо необхідно, призначити відповідну місцеву або системну терапію.

Перфорація носової перегородки.

Випадки перфорації носової перегородки спостерігалися у пацієнтів після назального застосування кортикостероїдів, включаючи мометазону фуроат. Як і при будь-якому довготривалому місцевому лікуванні носової порожнини, пацієнтів, які застосовують мометазону фуроату протягом кількох місяців або довше, слід періодично обстежувати на можливі зміни слизової оболонки носа.

Місцевий назальний вплив.

Після 12 місяців лікування мометазону фуроатом у дослідженні пацієнтів із цілорічним ринітом не було виявлено ознак атрофії слизової оболонки носа; також мометазону фуроат мав тенденцію наближати слизову оболонку носа до нормального гістологічного фенотипу. Незважаючи на це, пацієнтів, які застосовують мометазону фуроат протягом кількох місяців або довше, слід періодично оглядати на можливі зміни слизової оболонки носа. Якщо розвивається локалізована грибкова інфекція носа або глотки, може знадобитися припинення застосування лікарського засобу Флікс та відповідне лікування. Стійке подразнення носоглотки може бути показанням для припинення застосування мометазону фуроату.

Флікс не рекомендується при перфорації носової перегородки (див. розділ «Особливості застосування»).

Носова кровотеча.

Носова кровотеча спостерігалася частіше у пацієнтів з алергічним ринітом і пацієнтів з хронічним риносинуситом з поліпами носа, які отримували мометазону фуроат, ніж у тих, хто отримував плацебо (див. розділ «Побічні реакції»).

Системна дія кортикостероїдів.

Гіперкортицизм і пригнічення надниркових залоз можуть виникнути, якщо назальні кортикостероїди, включаючи мометазону фуроат, застосовувати у дозах, вищих за рекомендовані (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), або пацієнтам із ризиком розвитку таких ефектів. У разі виникнення таких змін дозу мометазону фуроату слід повільно змінити/зменшити відповідно до прийнятих процедур припинення терапії пероральними кортикостероїдами. Ці ефекти набагато менш імовірні, ніж при застосуванні пероральних кортикостероїдів, і можуть відрізнятися в окремих пацієнтів і залежно від виду кортикостероїдного засобу. Потенційні системні ефекти можуть включати синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, катаракту, глаукому та, рідше, ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади сну, тривожність, депресію або агресію (зокрема у дітей).

Після застосування інтраназальних кортикостероїдів повідомляли про випадки підвищення внутрішньоочного тиску (див. розділ «Особливості застосування»). При системному та місцевому (включаючи інтраназальне, інгаляційне та внутрішньоочне) застосуванні кортикостероїдів можуть спостерігатися порушення зору. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми як розмитість зору або інші розлади зору, слід розглянути питання про направлення пацієнта до офтальмолога для оцінки можливих причин розладів зору, які можуть включати катаракту, глаукому або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія, про які повідомлялося після застосування системних і місцевих кортикостероїдів.

Пацієнти, які переведені з тривалого застосування системно діючих кортикостероїдів на назальний спрей Флікс, потребують особливої уваги. Системна відміна кортикостероїдів у таких пацієнтів може призвести до надниркової недостатності протягом кількох місяців до відновлення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Якщо у цих пацієнтів спостерігаються ознаки та симптоми надниркової недостатності або симптоми відміни (наприклад, біль у суглобах та/або м’язах, в’ялість та депресія на початку), незважаючи на полегшення назальних симптомів, слід відновити системне введення кортикостероїдів та застосувати інші способи терапії та запровадити відповідні лікувальні заходи. Таке переведення може також викрити існуючі алергічні стани, такі як алергічний кон’юнктивіт та екзема, які раніше були придушені системною терапією кортикостероїдами. Лікування дозами, вищими за рекомендовані, може призвести до клінічно значущого пригнічення функції надниркових залоз. Якщо є докази використання доз, вищих за рекомендовані, слід розглянути додаткове системне лікування кортикостероїдами під час періодів стресу або планової операції.

Порушення загоєння ран.

Через гальмівну дію кортикостероїдів на загоєння ран пацієнтам, які нещодавно перенесли виразки носової перегородки, операцію на носі або травму носа, не слід застосовувати назальні кортикостероїди до повного загоєння.

Назальні поліпи.

Безпеку та ефективність назального спрею Флікс для лікування однобічних поліпів, поліпів, пов’язаних з кістозним фіброзом, або поліпів, які повністю закупорюють носову порожнину, не вивчали. Односторонні поліпи незвичайного або неправильного вигляду, особливо якщо вони виразкові або кровоточать, слід додатково дослідити.

Застосування у педіатричній популяції.

Встановлено безпеку та ефективність мометазону фуроату для профілактики назальних симптомів сезонного алергічного риніту у педіатричних пацієнтів віком від 12 років. Застосування мометазону фуроату за цим показанням підтверджено доказами контрольованих досліджень з участю дорослих та дітей віком від 12 років. Безпека та ефективність мометазону фуроату для лікування хронічного риносинуситу з назальними поліпами у педіатричних пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Ефективність не була продемонстрована в одному 4-місячному дослідженні, проведеному для оцінки безпеки та ефективності мометазону фуроату при лікуванні хронічного риносинуситу з назальними поліпами у дітей віком від 6 до 17 років. Основною метою дослідження було оцінити безпеку. Загалом 127 пацієнтів із хронічним риносинуситом із назальними поліпами були рандомізовані для прийому плацебо або мометазону фуроату 100 мкг один або два рази на добу (пацієнти віком від 6 до 11 років) або 200 мкг один чи два рази на добу (пацієнти віком від 12 до 17 років). Результати цього дослідження не підтверджують ефективність мометазону фуроату при лікуванні хронічного риносинуситу з назальними поліпами у дітей. Побічні реакції, про які повідомляли в цьому дослідженні, були подібні до побічних реакцій, про які повідомлялося у пацієнтів віком від 18 років із хронічним риносинуситом із назальними поліпами.

Вплив на ріст дітей.

Контрольовані клінічні дослідження показали, що назальні кортикостероїди можуть спричиняти зниження швидкості росту у дітей. Цей ефект спостерігався у разі відсутності лабораторних доказів пригнічення осі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози (ГГН), що свідчить про те, що швидкість росту є більш чутливим показником системного впливу кортикостероїдів у педіатричних пацієнтів, ніж деякі тести функції осі ГГН, які зазвичай застосовують. Довгострокові наслідки цього зниження швидкості росту, пов’язані з назальними кортикостероїдами, включаючи вплив на кінцевий зріст дорослої людини, невідомі. Потенціал «наздоганяючого» зростання після припинення лікування назальними кортикостероїдами не був належним чином вивчений. Зростання дітей, які отримують назальні кортикостероїди, включаючи мометазону фуроат, слід регулярно контролювати (наприклад, за допомогою стадіометрії). Потенційний вплив тривалого лікування на ріст слід порівнювати з отриманими клінічними перевагами та наявністю безпечних та ефективних альтернатив лікування некортикостероїдами. Щоб звести до мінімуму системні ефекти назальних кортикостероїдів, включаючи мометазону фуроат, кожному пацієнту слід вибирати найменшу ефективну дозу.

Симптоми, не пов’язані з носом.

Хоча назальний спрей Флікс контролює назальні симптоми у більшості пацієнтів, супутнє застосування відповідної додаткової терапії може забезпечити додаткове полегшення інших симптомів, зокрема з боку очей.

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Назальний спрей Флікс містить бензалконію хлорид. Бензалконію хлорид може спричиняти подразнення або набряк всередині носа, особливо при тривалому застосуванні.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Доведено, що системні (для підшкірного введення) кортикостероїди мають тератогенний ефект у тварин. Клінічні дослідження за участю вагітних або жінок, які годують груддю, не проводилися.

Препарати кортикостероїдів не слід застосовувати вагітним або жінкам, які годують груддю, якщо це не є абсолютно необхідним.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Невідомо.

Спосіб застосування та дози

Перед кожним застосуванням слід ретельно очистити ніс від слизу.

Лікування і профілактика сезонного або цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей віком від 12 років. Рекомендована профілактична і терапевтична доза лікарського засобу для дорослих (у тому числі пацієнтів літнього віку) і дітей віком від 12 років становить 2 впорскування (по 50 мкг кожне) у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза — 200 мкг). Після досягнення лікувального ефекту для підтримуючої терапії доцільно зменшити дозу до 1 впорскування в кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза — 100 мкг).

Якщо послаблення симптомів захворювання не вдається досягти шляхом застосування препарату в рекомендованій терапевтичній дозі, добову дозу можна збільшити до максимальної: по 4 впорскування у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза — 400 мкг). Після послаблення симптомів захворювання рекомендується зниження дози.

Мометазону фуроат продемонстрував клінічно значущий початок дії протягом 12 годин після першого застосування деяким пацієнтам із сезонним алергічним ринітом. Однак повну користь від лікування не можна отримати у перші 48 годин, тому пацієнту необхідно продовжувати регулярне застосування для досягнення повного терапевтичного ефекту.

Рекомендована терапевтична доза для дітей віком 3 — 11 років становить 1 впорскування (50 мкг) у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза — 100 мкг).

Лікування пацієнтів з сезонним алергічним ринітом слід розпочинати з профілактичного застосування препарату протягом 2 — 4 тижнів до сезону цвітіння.

Допоміжне лікування гострих епізодів синуситів. Рекомендована терапевтична доза для дорослих (у тому числі пацієнтів літнього віку) і дітей віком від 12 років становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг).

Якщо послаблення симптомів захворювання не вдається досягти шляхом застосування лікарського засобу в рекомендованій терапевтичній дозі, добову дозу можна збільшити до 4 впорскувань у кожну ніздрю 2 рази на день (загальна добова доза — 800 мкг). Після послаблення симптомів захворювання рекомендується зниження дози.

Гострий риносинусит. Рекомендована терапевтична доза для дорослих і дітей віком від 12 років становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг).

Назальні поліпи. Рекомендована доза для пацієнтів віком від 18 років (у тому числі для пацієнтів літнього віку) становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг). Після досягнення клінічного ефекту рекомендовано зменшити дозу до 2 впорскувань у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза — 200 мкг).

Діти

Сезонний алергічний риніт і цілорічний риніт. Безпека та ефективність назального спрею мометазону фуроату дітям віком до 3 років не встановлені.

Поліпоз носа. Безпека та ефективність назального спрею мометазону фуроату у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Передозування

Малоймовірно, що передозування буде потребувати іншої терапії, окрім спостереження.

Інгаляція або пероральне введення надмірних доз кортикостероїдів може призвести до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи.

Побічні реакції

Короткий опис профілю безпеки.

Носова кровотеча, як правило, була самообмежувальною та помірною за тяжкістю, і виникала з вищою частотою порівняно з плацебо (5%), але з порівнянною або нижчою частотою згідно з досліджуваними контрольними назальними кортикостероїдами (до 15%), як зазначено в клінічних дослідженнях алергічного риніту. Частота всіх інших побічних ефектів була порівняна з частотою плацебо. У пацієнтів, які отримували лікування поліпозу носа, загальна частота побічних ефектів була подібною до такої, що спостерігалася у пацієнтів з алергічним ринітом.

Можливі системні ефекти назальних кортикостероїдів, особливо при призначенні високих доз протягом тривалого часу.

Табличний перелік побічних реакцій.

Побічні реакції, пов’язані з лікуванням (≥ 1%), про які повідомляли у клінічних дослідженнях у пацієнтів з алергічним ринітом або поліпозом носа та після виходу на ринок, незалежно від показань, представлених у таблиці. Всі побічні реакції приведено за системою класів та органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 — < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100), рідко (≥ 1/10000 — < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома (не можуть бути оцінені за наявними даними).

Побічні реакції, пов’язані з лікуванням, повідомлені за класами систем органів і частотою.

Система, орган, клас	Дуже часто	Часто	Частота невідома
Інфекції та інвазії		Фарингіт. Інфекції верхніх дихальних шляхів†
З боку імунної системи			Гіперчутливість, включаючи анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм і задишка.
З боку нервової системи		Головний біль.
З боку органів зору			Глаукома; Підвищення внутрішньоочного тиску; Катаракта. Затуманення зору (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння	Носова кровотеча *	Носова кровотеча. Печіння у носі. Подразнення носа. Виразка носа.	Перфорація носової перегородки.
З боку шлунково-кишкового тракту		Подразнення горла *	Порушення смаку та нюху.

^* для дозування двічі на добу для поліпозу носа.

^† реєструється з нетиповою частотою для дозування двічі на добу для лікування поліпозу носа.

Педіатричні паіцєнти.

У педіатричній популяції частота побічних ефектів, зареєстрованих у клінічних дослідженнях, наприклад, носова кровотеча (6%), головний біль (3%), подразнення носа (2%) і чхання (2%), була порівняна з плацебо.

Наступні клінічно значущі побічні реакції описані в інших розділах

Носова кровотеча, виразки, інфекція Candida albicans, порушення загоєння ран (див. розділ «Особливості застосування»);
Глаукома та катаракта (див. розділ «Особливості застосування»);
Імуносупресія та ризик інфекцій (див. розділ «Особливості застосування»);
Гіперкортицизм і пригнічення надниркових залоз, включаючи зниження росту (див. розділи «Особливості застосування»).

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Не заморожувати.

Упаковка

По 9 г або 18 г у поліетиленовому флаконі з насосом-дозатором; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

АБДІ ІБРАХІМ Ілач Санаї ве Тіджарет А.Ш.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Орхан Газі Махаллеші, Тунч Джаддесі №3, Есенюрт, Стамбул, Туреччина.

Заявник

Дельта Медікел Промоушнз АГ.

Місцезнаходження заявника

Отенбахгассе 26, Цюрих СН — 8001, Швейцарія.