АЛЬФА-ІНЗОН^® розчин для ін’єкцій

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Імуностимулятори, цитокіни та імуномодулятори, інтерферони, інтерферон альфа-2b.

Фармакодинаміка. Альфа-Інзон^® — стерильний стабільний препарат високоочищеного інтерферону альфа-2b для парентерального введення. Рекомбінантний інтерферон альфа-2b являє собою розчинний у воді білок з молекулярною масою близько 19 300 Да, отриманий з клона E.coli шляхом гібридизації плазміди бактерій з геном людських лейкоцитів, що кодує синтез інтерферону.

1 мг рекомбінантного інтерферону альфа-2b містить не менш 2,0×10⁸ МО.

МО визначають шляхом порівняння активності рекомбінантного інтерферону альфа-2b з активністю Міжнародного стандарту для інтерферону альфа-2b, встановленого ВООЗ.

Чинить антипроліферативну дію із залученням як культури клітин, так і ксенотрансплантатів пухлин людини у тварин та має значну імуномодулюючу активність in vitro. Рекомбінантний інтерферон альфа-2b також пригнічує реплікацію вірусів in vitro та in vivo. Інтерферони впливають на клітини за рахунок зв'язування зі специфічними рецепторами на їх поверхні. Після зв'язування з клітинною мембраною інтерферон ініціює складну послідовність внутрішньоклітинних реакцій, у тому числі індукцію певних ферментів.

Інтерферони мають видову специфічність.

Фармакокінетика. Середні концентрації інтерферону в плазмі крові порівнянні після підшкірного і внутрішньом'язового введення. Після введення препарату в меншій та більшій дозах C_max у плазмі крові досягалися через 3–12 годин і через 6–8 годин відповідно; Т_1/2 складав 2–3 години та 6–7 годин відповідно; концентрація інтерферону в плазмі крові не визначалася через 16 і 24 години відповідно. Біодоступність препарату складала 100% як після підшкірного так і після внутрішньом'язового введення. Після внутрішньовенного введення концентрація інтерферону в плазмі крові досягала максимальних величин (135–273 МО/мл) наприкінці інфузії, потім знижувалась дещо швидше, ніж після підшкірної або внутрішньом'язової ін'єкції, та не визначалась через 4 години після закінчення інфузії. Т_1/2 складав приблизно 2 години. Концентрація інтерферону в сечі була нижче порога визначення незалежно від шляху введення.

Хронічний гепатит С

Альфа-Інзон^® показаний для лікування дорослих пацієнтів з хронічним гепатитом С при підвищеній активності трансаміназ, відсутності ознак декомпенсації функції печінки та наявності HCV-РНК в сироватці крові. Оптимальне лікування хронічного гепатиту С — прийом Альфа-Інзону^® у комбінації з рибавірином.

Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин. Наявність кардіологічних захворювань в анамнезі, наприклад застійної серцевої недостатності, нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, тяжких порушень серцевого ритму. Тяжка дисфункція нирок чи печінки, в тому числі через метастази. Епілепсія та/або порушення функції центральної нервової системи. Хронічний гепатит з декомпенсованим цирозом печінки. Хронічний гепатит у пацієнтів, які проходять або нещодавно пройшли курс лікування імуносупресивними препаратами, окрім короткотривалого припинення лікування кортикостероїдами. Аутоімунний гепатит або аутоімунне захворювання в анамнезі; протипоказано реципієнтам трансплантата після імуносупресивної терапії. Захворювання щитоподібної залози, якщо воно не контролюється традиційними методами лікування. Комбінація препарату Альфа-Інзон® з телбівудином.

Комбінована терапія з рибавірином

При застосуванні Альфа-Інзону® та рибавірину у складі комбінованої терапії хронічного гепатиту С дивіться також інформацію щодо протипоказань для рибавірину.

Взаємодія інтерферону альфа-2b з іншими лікарськими засобами достатньо не вивчена.

З обережністю слід застосовувати Альфа-Інзон^® одночасно з наркотичними, снодійними та седативними засобами. Слід обережно застосовувати Альфа-Інзон^® у комбінації з препаратами, які потенційно справляють мієлосупресивний ефект.

Інтерферони можуть впливати на окиснювальні метаболічні процеси. Це слід враховувати при одночасному застосуванні препаратів, що метаболізуються у такий спосіб, наприклад похідних ксантину — теофіліну та амінофіліну. При одночасному застосуванні Альфа-Інзону^® та теофіліну необхідно контролювати концентрацію останнього у сироватці крові та при необхідності коригувати дозу.

Частіше про виникнення легеневих інфільтратів, пневмонітів та пневмоній (у деяких випадках летальних) повідомлялось на тлі застосування «шосайкото» (китайського трав'яного лікарського засобу) одночасно з інтерфероном альфа. Застосування Альфа-Інзону^® у комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами (наприклад Ara-C, циклофосфамід, доксорубіцин, теніпозид) підвищує ризик токсичних ефектів (їх тяжкість та довготривалість).

Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози».

Психіатричні порушення та порушення з боку центральної нервової системи (ЦНС)

У деяких пацієнтів під час терапії інтерфероном альфа-2b і навіть після припинення курсу лікування, в основному протягом наступних 6 місяців, спостерігались тяжкі побічні ефекти з боку ЦНС, особливо: депресія, суїцидальні думки та спроба самогубства. Серед дітей та підлітків, які проходили курс лікування інтерфероном альфа-2b у комбінації з рибавірином, суїцидальні думки та спроби самогубства спостерігались набагато частіше, ніж у дорослих (2,4% проти 1%) під час лікування та протягом 6 місяців після закінчення терапії. Як і в дорослих, у дітей та підлітків з'являлись і інші психіатричні побічні ефекти (наприклад депресія, емоціональна неврівноваженість та сонливість). Інші ефекти з боку ЦНС, включаючи агресивну поведінку (іноді спрямовану проти оточуючих, як, наприклад, думки про вбивство), біполярні порушення, манію, сплутаність свідомості та зміни психічного стану, спостерігались при лікуванні інтерферонами альфа. За пацієнтами слід уважно спостерігати для виявлення будь-яких симптомів психіатричних розладів. Якщо такі симптоми з'являються, лікар повинен зважати на потенційну серйозність цих небажаних ефектів та обміркувати необхідність адекватного лікування. Якщо симптоми психіатричних порушень не зникають, посилюються або виникають суїцидальні думки, рекомендується припинити лікування препаратом Альфа-Інзон^® та надати пацієнту відповідну психіатричну допомогу.

Пацієнти з клінічними або анамнестичними даними про тяжкі психіатричні стани

Якщо лікування інтерфероном альфа-2b необхідне дорослим з клінічними або анамнестичними даними про тяжкі психіатричні стани, то його слід починати тільки після проведення відповідної індивідуальної діагностики та лікування психіатричного стану.

Реакції підвищеної чутливості

Гострі реакції підвищеної чутливості (наприклад кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) рідко спостерігались під час терапії інтерфероном альфа-2b.

У разі виникнення таких реакцій слід припинити лікування та почати відповідний курс симптоматичної терапії. Перехідні висипи не вимагають припинення лікування.

Побічні ефекти, в тому числі пролонгація коагуляційних маркерів та порушення функції печінки.

Середні та тяжкі побічні ефекти можуть вимагати коректування схеми дозування або, в деяких випадках, припинення терапії препаратом Альфа-Інзон^®. Припинення лікування препаратом рекомендується пацієнтам з хронічним гепатитом, у яких відбувається пролонгація коагуляційних маркерів, що може свідчити про печінкову недостатність.

За кожним пацієнтом, у якого розвиваються відхилення функцій печінки під час лікування препаратом Альфа-Інзон^®, необхідно уважно спостерігати і у разі потреби припинити терапію.

Гіпотонія

Гіпотонія може виникати під час курсу терапії препаратом або протягом двох днів після проведення терапії і може вимагати додаткового лікування.

Необхідність відповідної гідратації

Пацієнтам, які проходять курс терапії препаратом Альфа-Інзон^®, необхідно проводити відповідну гідратацію, оскільки в деяких пацієнтів проявляється гіпотонія, пов'язана із зневодненням організму. У таких випадках може бути необхідною регідратація.

Лихоманка

Оскільки лихоманка може спостерігатись в межах грипоподібного синдрому, який зазвичай розвивається під час терапії інтерфероном, то слід виключити інші чинники постійної лихоманки.

Пацієнти з виснажливими захворюваннями

Альфа-Інзон^® слід обережно застосовувати пацієнтам з хронічними виснажливими захворюваннями, такими як легеневі захворювання (наприклад хронічні обструктивні легеневі захворювання) або пацієнтам з цукровим діабетом, схильним до кетоацидозу. Також слід уважно спостерігати за пацієнтами з коагуляційними порушеннями (наприклад, тромбофлебіт, тромбоемболія легеневої артерії) або тяжкою мієлосупресією.

Порушення з боку органів дихання

Зрідка у пацієнтів, що отримували інтерферон альфа, в легенях утворювалися інфільтрати, розвивалися пневмоніти та пневмонія, у тому числі з летальним наслідком. Етіологія цих явищ не визначена. Більш часто ці симптоми спостерігались при застосуванні "шосаїкото" (китайського трав'яного лікарського засобу) разом із інтерфероном альфа. З появою лихоманки, кашлю, задишки та інших респіраторних симптомів всім пацієнтам варто проводити рентгенографію грудної клітки. За наявності інфільтратів на рентгенограмах чи ознак порушення функції легень потрібен постійний нагляд за пацієнтами і при необхідності відміна інтерферону альфа. Незважаючи на те, що такі симптоми частіше спостерігались серед пацієнтів з хронічним гепатитом С, які приймали інтерферон альфа, у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які проходили курс лікування інтерфероном альфа, також були зафіксовані ці симптоми. Негайне припинення прийому інтерферону альфа та лікування кортикостероїдами усуває побічні явища з боку легень.

Побічні явища з боку органів зору

В деяких випадках після лікування інтерферонами альфа спостерігались побічні явища з боку органів зору, в тому числі крововиливи в сітківку, «ватні» плями на сітківці та обструкція артерії або вени сітківки. Всі пацієнти до початку терапії повинні пройти офтальмологічне обстеження. Всім пацієнтам, що скаржаться на зниження гостроти зору, обмеження полів зору та інші офтальмологічні симптоми під час лікування препаратом Альфа-Інзон^®, необхідно негайно провести повне офтальмологічне обстеження. Періодичні офтальмологічні обстеження під час терапії препаратом Альфа-Інзон^® особливо рекомендується проводити у пацієнтів з порушеннями, які можуть бути пов'язані з ретинопатією, як наприклад цукровий діабет чи артеріальна гіпертензія.

Слід припинити лікування препаратом у випадку появи нових чи посилення наявних офтальмологічних порушень.

Оглушення, кома та енцефалопатія

У деяких пацієнтів, в основному похилого віку, які приймали більш високі дози препарату, спостерігались випадки оглушення та коми, в тому числі випадки енцефалопатії. Ці ефекти, в основному, оборотні, повне позбавлення від них у деяких пацієнтів займає до трьох тижнів. При прийомі високих доз препарату напади трапляються дуже рідко.

Пацієнти з кардіологічними порушеннями

Потрібен постійний нагляд за дорослими пацієнтами із закупоркою серцевих судин в анамнезі, інфарктом міокарда та з анамнестичними або клінічними даними про аритмії. Пацієнтам з кардіологічними захворюваннями або з прогресуючою стадією раку рекомендується проводити ЕКГ до та під час курсу лікування. Порушення ритму серця (головним чином, суправентрикулярна аритмія) зазвичай відповідає на традиційну терапію, проте може потребуватися припинення лікування препаратом Альфа-Інзон^®. Даних щодо застосування комбінованої терапії дітям та підліткам з кардіологічними захворюваннями в анамнезі немає.

Гіпертригліцеридемія

Спостерігалась гіпертригліцеридемія та загострення гіпертригліцеридемії, іноді тяжке, тому рекомендується здійснювати контроль за рівнями ліпідів.

Пацієнти із псоріазом та саркоїдозом

Є дані, що інтерферон альфа загострює наявний псоріаз та саркоїдоз, тому пацієнтам з цими захворюваннями рекомендується застосовувати Альфа-Інзон^®, лише якщо потенційна користь перевищує ризик.

Відторгнення трансплантата нирки та печінки

За попередніми даними, терапія інтерфероном альфа може бути пов'язана з підвищенням частоти відторгнення трансплантата нирки. Також були зафіксовані випадки відторгнення трансплантата печінки.

Аутоантитіла та аутоімунні розлади

При лікуванні інтерферонами альфа спостерігалось виникнення аутоантитіл та аутоімунних розладів. Пацієнти, схильні до виникнення аутоімунних розладів, належать до групи підвищеного ризику. Пацієнтам з ознаками аутоімунних розладів потрібен постійний нагляд, а також повторне проведення оцінки користі-ризику подальшої терапії інтерфероном. Серед пацієнтів з хронічним гепатитом С, яких лікували інтерфероном, спостерігались випадки синдрому Фогта — Коянаги — Харада (ФКХ). Цей синдром є гранулематозним запальним порушенням, яке вражає очі, систему слуху, мозкові оболонки та шкіру. Якщо очікується поява синдрому ФКХ, то слід припинити противірусне лікування та розглянути можливість терапії кортикостероїдами.

Супутня хіміотерапія

Застосування препарату Альфа-Інзон^® у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами (наприклад Ara-C, циклофосфамід, доксорубіцин, теніпозид) збільшує ризик токсичності, що може становити загрозу життю. Найбільш частими побічними ефектами, які становлять загрозу життю, є запалення слизової оболонки, діарея, нейтропенія, ниркова недостатність та електролітні порушення. Через ризик збільшення токсичності потрібний ретельний підбір доз препарату Альфа-Інзон^® для супутнього застосування з хіміотерапевтичними засобами. Якщо Альфа-Інзон^® застосовується разом з гідроксисечовиною, то може збільшитись частота та тяжкість шкірного васкуліту.

Хронічний гепатит С

Комбінована терапія з рибавірином. При застосуванні Альфа-Інзону^® в складі комбінованої терапії хронічного гепатиту С з рибавірином ознайомтеся також з інструкцією для медичного застосування рибавірину.

Всім пацієнтам із хронічним гепатитом С перед включенням в клінічне випробування проводилася біопсія печінки, але у певних випадках (наприклад для пацієнтів з вірусним генотипом 2 та 3) лікування можливе й без гістологічного підтвердження. Слід керуватися діючими рекомендаціями щодо тактики ведення таких пацієнтів.

Монотерапія.

Нечасто у дорослих пацієнтів, які отримували терапію інтерфероном альфа-2b при вірусному гепатиті С, спостерігались порушення з боку щитоподібної залози — гіпотиреоз або гіпертиреоз (у 2,8% пацієнтів при клінічних випробуваннях). Порушення функції щитовидної залози контролювалося відповідною традиційною терапією. Механізм, за допомогою якого Альфа-Інзон^® може впливати на тиреоїдний статус, не відомий. Перед початком застосування Альфа-Інзону^® слід визначити рівень тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці крові. При виявленні будь-яких відхилень слід провести відповідну терапію. Якщо вміст ТТГ вдається підтримувати медикаментозною терапією на нормальному рівні, лікування Альфа-Інзоном^® може бути розпочато. При появі симптомів порушення функції щитовидної залози на фоні лікування Альфа-Інзоном^® необхідно визначити рівень ТТГ. При наявності порушення функції щитовидної залози лікування Альфа-Інзоном^® можна продовжувати, якщо вміст ТТГ вдається підтримувати на нормальному рівні. Припинення застосування Альфа-Інзону^® не призводить до поновлення порушеної під час лікування функції щитовидної залози.

Коінфекція ВІЛ та вірусом гепатиту С

У пацієнтів, які коінфіковані ВІЛ та проходять курс високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ), зростає ризик виникнення лактоацидозу. З обережністю слід додавати лікування Альфа-Інзоном^® і рибавірином до ВААРТ. У пацієнтів, які отримують Альфа-Інзон^® та рибавірин у складі комбінованої терапії та зидовудин, підвищується ризик розвитку анемії.

У коінфікованих пацієнтів з цирозом, які отримують ВААРТ, зростає ризик виникнення печінкової декомпенсації та смерті. Додаткове застосування альфа-інтерферонів окремо або в комбінації з рибавірином підвищує ризик у цієї категорії хворих.

Дентальні та періодонтальні порушення

Повідомлялося про розвиток дентальних та періодонтальних порушень, що можуть спричинювати втрату зубів, серед пацієнтів, які отримували комбіновану терапію інтерфероном альфа-2b та рибавірином. Сухість у роті під час довготривалої комбінованої терапії Альфа-Інзоном^® та рибавірином може чинити негативний ефект на зуби та слизову оболонку рота. Пацієнтам слід рекомендувати ретельно чистити зуби 2 рази на день та регулярно проходити стоматологічне обстеження. Пацієнтам також слід рекомендувати ретельно споліскувати ротову порожнину після виникнення блювання.

Лабораторні дослідження

Стандартні гематологічні дослідження та хімічні аналізи крові (загальний аналіз крові та лейкоцитарна формула, кількість тромбоцитів, електролітів, ензимів печінки, протеїну сироватки, білірубіну сироватки та креатиніну сироватки) є обов'язковими для всіх пацієнтів перед та під час системного лікування препаратом Альфа-Інзон^®.

Під час терапії пацієнтів із хронічним гепатитом В або С рекомендується така схема проведення контролю лабораторних показників: 1-й, 2-й, 4-й, 8-й, 12-й, 16-й тиждень і потім 1 раз на два місяці впродовж усього курсу лікування. Якщо АЛТ підвищується до величини, що вдвічі або більше перевищує те значення, яке було до початку терапії, лікування препаратом Альфа-Інзон^® можна продовжити, якщо немає ознак печінкової недостатності. У цьому випадку визначення АЛТ, протромбінового часу, лужної фосфатази, альбуміну та білірубіну потрібно проводити кожні 2 тижні.

У пацієнтів із злоякісною меланомою функцію печінки та кількість лейкоцитів (з формулою) слід контролювати щотижня під час індукції ремісії та щомісяця при проведенні підтримувальної терапії.

Вплив на фертильність

Інтерферон може знижувати фертильність.

Повідомлялось про зниження концентрацій естрадіолу та прогестерону в сироватці крові жінок, які отримували людський лейкоцитарний інтерферон. Тому Альфа-Інзон^® можна застосовувати жінкам репродуктивного віку лише в тому випадку, якщо протягом усього терміну лікування вони користуються ефективними засобами контрацепції. З обережністю застосовують Альфа-Інзон^® і чоловікам репродуктивного віку.

Комбінована терапія з рибавірином

При застосуванні під час вагітності рибавірин викликає серйозні вроджені вади. Пацієнтам, які приймають Альфа-Інзон^® в комбінації з рибавірином, слід уникати вагітності. Жінки з дітородним потенціалом та їх партнери повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 4 місяців після закінчення лікування. Пацієнти чоловічої статі та їх партнерки повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 7 місяців після закінчення лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відповідних даних стосовно застосування інтерферону альфа-2b вагітним жінкам немає. Дослідження на тваринах показали токсичний вплив препарату на плід; потенційний ризик для людини невідомий. Альфа-Інзон^® можна застосовувати під час вагітності тільки за умови, якщо потенційна користь для матері переважає потенційну загрозу для плода. Вагітним жінкам терапія рибавірином протипоказана.

Відомостей щодо виділення компонентів цього препарату з грудним молоком немає.

Через можливий несприятливий вплив на немовля рішення щодо припинення годування груддю або припинення застосування препарату треба приймати з урахуванням необхідності застосування препарату для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнта слід попередити про можливий розвиток слабкості, сонливості, порушень свідомості на тлі терапії і рекомендувати уникати керування автомобілем або складною технікою.

Препарат вводять підшкірно (п/ш), внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньовенно (в/в).

Якщо під час застосування Альфа-Інзону^® розвиваються побічні ефекти, слід змінити дозу або тимчасово припинити лікування до тих пір, поки побічні реакції не зникнуть. Якщо при застосуванні адекватно відкорегованої дози розвивається постійна чи повторна непереносимість або хвороба прогресує, терапію Альфа-Інзоном^® слід припинити.

Хронічний гепатит С

Дорослі

Дорослим пацієнтам Альфа-Інзон^® призначають в дозі 3 млн МО 3 рази на тиждень (через день), п/ш, як монотерапію або в комбінації з рибавірином.

Дорослі пацієнти з рецидивом

Застосовують у складі комбінованої терапії з рибавірином протягом 6 місяців.

Дорослі пацієнти, що раніше не лікувалися

Ефективність препарату Альфа-Інзон^® підвищується при його застосуванні в комбінації з рибавірином. Монотерапію Альфа-Інзоном^® проводять, головним чином, у разі непереносимості або при наявності протипоказань до застосування рибавірину.

Комбінована терапія з рибавірином

Рекомендована тривалість лікування становить щонайменше 6 місяців. Лікування необхідно продовжувати протягом наступних 6 місяців (в цілому 1 рік) пацієнтам, які продемонстрували негативний результат аналізу на РНК вірусу гепатиту С (HCV-РНК) на 6-му місяці лікування, пацієнтам з вірусом генотипу 1 (визначеним до лікування) та з високим вірусним навантаженням. Рішення відносно продовження терапії до 1 року повинно також базуватися на інших прогностичних факторах (наприклад, вік пацієнта > 40 років, чоловіча стать, наявність фіброзу).

Монотерапія Альфа-Інзоном^®

Рекомендований курс лікування становить 12–18 місяців. Через 3–4 місяці застосування Альфа-Інзону^® необхідно визначити HCV-РНК. Лікування слід продовжувати, якщо отримано негативний результат визначення HCV-РНК.

Особливості введення.

Перед застосуванням необхідно впевнитись у відсутності видимих часточок і зміни кольору розчину. Розчин Альфа-Інзону^® безбарвний і прозорий. Багатодозовий флакон застосовують для лікування одного пацієнта. Температура розчину, що вводиться, повинна бути кімнатною, тому за 30 хвилин до використання флакон дістають з холодильника. Альфа-Інзон^® у флаконах призначений для підшкірного, внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення. Розчин вводиться одразу після відмірювання необхідної дози за допомогою стерильного шприца для ін'єкцій. Приготування розчину для внутрішньовенного введення слід проводити безпосередньо перед застосуванням. Кінцева концентрація інтерферону альфа-2b у фізіологічному розчині натрію хлориду повинна бути не менше 0,3 млн МО/мл. Відповідну дозу препарату набирають з флакона (флаконів), додають до 50 мл 0,9% розчину натрію хлориду в мішок із ПВХ або у скляний флакон для інфузій та вводять в/в протягом 20 хвилин.

Введення інших препаратів разом з Альфа-Інзоном^® недопустимо.

Діти. Препарат Альфа-Інзон^® дітям не застосовують.

На цей час не описано випадків передозування Альфа-Інзоном^®. Однак, як і при передозуванні будь-якою лікарською речовиною, рекомендована симптоматична терапія з моніторингом функцій життєво важливих органів і ретельним спостереженням за станом пацієнта.

Якщо препарат Альфа-Інзон^® застосовується в комбінації з рибавірином пацієнтам з хронічним гепатитом С, додатково див. інструкцію для медичного застосування рибавірину стосовно небажаних ефектів, пов'язаних з прийомом рибавірину.

Побічними ефектами, що найчастіше відмічалися при волосистоклітинній лейкемії, були лихоманка, втомлюваність, головний біль та міалгія. Лихоманка та втомлюваність проходили через 72 години після відміни або тимчасового припинення застосування препарату.

Дорослі

В ході клінічних досліджень гепатиту С пацієнти проходили курс терапії препаратом інтерферону альфа-2b окремо або в комбінації з рибавірином протягом одного року. Всі пацієнти в цьому дослідженні отримували 3 млн МО інтерферону альфа-2b тричі на тиждень.

В таблиці 1 представлено частоту появи побічних ефектів (пов'язаних з терапією) в ході клінічних та постмаркетингових досліджень нелікованих пацієнтів, які проходили курс лікування протягом одного року. Більшість побічних ефектів були, в основному, легкої або середньої тяжкості.

За частотою побічні реакції класифіковано таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 — < l/10); нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10000 — < 1/1,000); дуже рідко (<1/10000); невідомо.

В межах кожної групи за частотою, побічні ефекти представлено в порядку зниження тяжкості.

*Ці побічні ефекти є частими тільки при монотерапії інтерферону альфа-2b.

^§Дивись розділ "Особливості застосування".

Небажані реакції, які спостерігались у хворих гепатитом С, є характерними для випадків застосування інтерферону альфа-2b за іншими показаннями із збільшенням частоти захворювання при збільшенні дози. Наприклад під час застосування високих доз інтерферону альфа-2b при ад'ювантній терапії пацієнтів з меланомою такі побічні реакції, як втома, лихоманка, міальгія, нейтропенія, анемія, анорексія, нудота та блювання, діарея, озноб, грипоподібні симптоми, депресія, алопеція, погіршення смаку та запаморочення, були більш частими, ніж побічні реакції в ході досліджень хворих на гепатит С. Тяжкість побічних ефектів також збільшується при терапії високими дозами (ступінь ВОЗ 3 та 4, у 66% та 14% пацієнтів відповідно), у порівнянні з малим та середнім ступенем тяжкості при прийомі більш низьких доз. Побічні ефекти зазвичай контролюються завдяки коригуванню доз.

Побічні ефекти з боку серцево-судинної системи, особливо аритмія, в основному виникали у пацієнтів з існуючим захворюванням серцево-судинної системи або з попередньою терапією кардіотоксичними препаратами. Кардіоміопатія, яка зникає при припиненні лікування інтерфероном альфа, рідко спостерігається у пацієнтів без серцевого захворювання.

Широкий ряд аутоімунних та імуноопосередкованих захворювань спостерігається при застосуванні альфа-інтерферонів, включаючи порушення функції щитоподібної залози, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит (поява або загострення), геморагічну та тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру, васкуліт, невропатію, в тому числі мононевропатію.

Клінічно значимі лабораторні відхилення, які більш часто виникають при дозі, більшій від 10 млн МО на добу, включають зменшення числа гранулоцитів та лейкоцитів; зниження рівня гемоглобіну та числа тромбоцитів; збільшення рівнів лужної фосфатази, ЛДГ, креатиніну сироватки крові та азоту сечовини сироватки. Також спостерігалася панцитопенія середньої тяжкості, зазвичай оборотна. Підвищення рівнів АЛТ/АСТ як відхилення від норми спостерігались у деяких пацієнтів, не хворих на гепатит С, а також у деяких пацієнтів з хронічним гепатитом В, що збігалося з кліренсом ДНК-полімерази вірусу.

Перелічені у таблиці 2 побічні реакції спостерігалися у двох багатоцентрових клінічних дослідженнях у дітей та дорослих. За частотою побічні реакції класифіковано таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < l/10). В межах кожної групи за частотою побічні ефекти представлено в порядку зниження тяжкості.

^§Дивись розділ "Особливості застосування".

2 роки. Термін придатності після розкриття флакона 28 діб.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 ºС. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Розчин для ін'єкцій 18 млн МО по 3 мл у флаконі № 1.

Розчин для ін'єкцій 25 млн МО по 2,5 мл у флаконі № 1.

За рецептом.

ПАТ «Фармак», Україна.

04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63, тел/факс (044) 417–10–55.