РОЗУКАРД® (ROSUCARD®)

Склад і форма випуску

таблетки, вкриті оболонкою 10 мг блістер, № 30, 90
Розувастатин
10 мг
№ UA/11742/01/01 від 13.04.2021
За рецептом
таблетки, вкриті оболонкою 20 мг блістер, № 30, 90
Розувастатин
20 мг
№ UA/11742/01/02 від 13.04.2021
За рецептом
таблетки, вкриті оболонкою 40 мг блістер у коробці, № 30
Розувастатин
40 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, титану діоксид (Е171), тальк, заліза оксид червоний (E172)..
№ UA/11742/01/03 від 13.04.2021
За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Розувастатин є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А у мевалонат, попередник ХС. Основним місцем дії розувастатину є печінка, де відбуваються синтез ХС та катаболізм ЛПНЩ.

Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до пригнічення синтезу ЛПДНЩ, зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.

Розувастатин зменшує підвищену кількість ХС ЛПНЩ, загального ХС та ТГ, дещо збільшує кількість ХС ЛПВЩ. Він зменшує кількість аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС ліпопротеїдів невисокої щільності, ХС ЛПДНЩ, ТГ ЛПДНЩ та дещо підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-І), зменшує співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, рівень загального ХС/ХС ЛПВЩ та ХС ліпопротеїдів невисокої щільності/ХС ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-І.

Терапевтичний ефект проявляється протягом 1 тиж після початку терапії розувастатином, через 2 тиж лікування досягається 90% максимально можливого ефекту. Максимальний ефект, як правило, досягається через 4 тиж і після цього триває постійно.

Фармакокінетика. Всмоктування та розподіл. Cmax розувастатину у плазмі крові досягається приблизно через 5 год після прийому внутрішньо. Біодоступність становить близько 20%. Розувастатин накопичується у печінці. Об’єм його розподілу становить близько 134 л. Майже 90% розувастатину зв’язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном.

Метаболізм. Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (близько 10%). Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. Головним ізоферментом, що бере участь у метаболізмі розувастатину, є CYP 2C9. Ферменти CYP 2C19, CYP 3A4 та CYP 2D6 беруть менш активну участь у метаболізмі. Головними виявленими метаболітами розувастатину є N-дисметил та лактонові метаболіти. N-дисметил приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактонові метаболіти фармакологічно неактивні.

Виведення. Близько 90% дози розувастатину виводиться у незміненому вигляді з калом (включаючи абсорбований та неабсорбований розувастатин). Інша частина виводиться із сечею. Т½ з плазми крові становить близько 19 год. Т½ не змінюється при підвищенні дози. Середній геометричний кліренс становить близько 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7%). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у процесі печінкового захоплення розувастатину бере участь переносник ХС, який виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність. Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно до дози. При прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри не змінюються.

Особливі популяції хворих

Вік та стать. Відсутній клінічно значущий вплив віку та статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих.

Етнічні групи. У представників народів Азії (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців і корейців) AUC та Cmax є приблизно у 2 рази вищі, ніж у осіб європеоїдної раси. В індусів відмічали збільшення медіани AUC та Cmax у 1,3 раза. Популяційний фармакокінетичний аналіз виявив, що клінічно значущих відмінностей у фармакокінетичних параметрах між представниками європеоїдної та негроїдної раси немає.

Хворі з нирковою недостатністю. У пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції нирок рівень концентрації розувастатину та N-дисметилу у плазмі крові істотно не змінюється. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) концентрація розувастатину у плазмі крові у 3 рази вища, а концентрація N-дисметилу у 9 разів вища, ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатину у плазмі крові пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, була приблизно на 50% вищою, ніж у здорових добровольців.

Хворі з печінковою недостатністю. Серед хворих із різними ступенями печінкової недостатності не виявлено збільшення Т½ розувастатину, якщо бал за Чайлдом — П’ю у них був 7 та нижче. Однак у двох пацієнтів з балами 8 та 9 за Чайлдом — П’ю відмічали подовження Т½ щонайменше у 2 рази. Досвід застосування розувастатину у пацієнтів із балом вище 9 за Чайлдом — П’ю відсутній.

Показання РОЗУКАРД

лікування гіперхолестеринемії. Дорослим, підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, у тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ, зменшення маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень. Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення, як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Застосування РОЗУКАРД

перед початком лікування пацієнта потрібно перевести на стандартну дієту, що знижує рівень ХС, якої він повинен дотримуватися і під час усього лікування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії та відповіді хворого на лікування, керуючись чинними рекомендаціями.

Розувастатин можна приймати у будь-який час дня незалежно від прийому їжі.

Лікування гіперхолестеринемії. Рекомендована початкова доза для пацієнтів, які раніше не отримували лікування статинами або яких переводять із прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази, становить 5 або 10 мг/добу. Дозу 5 мг можна отримати, розділивши таблетку 10 мг навпіл вздовж лінії розламу.

При виборі початкової дози слід брати до уваги рівень ХС та ризик серцево-судинних ускладнень у конкретного пацієнта, а також потенційний ризик розвитку побічних реакцій (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ). При необхідності дозу можна підвищувати до наступного рівня не раніше, ніж через 4 тиж. Оскільки при лікуванні дозою 40 мг, порівняно з нижчими дозами, ризик розвитку побічних реакцій є вищим (див. ПОБІЧНА ДІЯ), доведення дози до максимального рівня 40 мг можливе тільки через 4 тиж лікування і лише у хворих на тяжку гіперхолестеринемію з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією), в яких не досягнуто бажаного результату при застосуванні 20 мг та які перебуватимуть під ретельним медичним наглядом. На початку прийому дози 40 мг рекомендується спостереження спеціалістів.

Профілактика серцево-судинних порушень. Рекомендована добова доза препарату становить 20 мг. Пацієнтам із гіперхолестеринемією необхідно проводити стандартне визначення рівня ліпідів та дотримуватися рекомендацій із дозування для лікування гіперхолестеринемії.

Застосування у пацієнтів літнього віку. Для хворих віком старше 70 років рекомендується початкова доза 5 мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Інша корекція дози у зв’язку з віком не потрібна.

Застосування у дітей. Звичайна доза препарату для дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5–20 мг 1 раз на добу перорально. Для досягнення терапевтичного ефекту дозу необхідно належним чином титрувати. Безпеку та ефективність доз, що перевищують 20 мг, у цій популяції не вивчали. Таблетки по 40 мг не застосовувати у дітей.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок. Для пацієнтів із нирковою недостатністю легкого ступеня корекція дози не потрібна. Пацієнтам із нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну <60 мл/хв) слід розпочинати лікування з дози 5 мг/добу. Доза 40 мг протипоказана хворим із нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості. Розувастатин у будь-яких дозах протипоказаний хворим на ниркову недостатність тяжкого ступеня (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ).

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки. У пацієнтів із балом 7 і нижче за шкалою Чайлда — П’ю збільшення системної експозиції розувастатину не виявлено. Однак у пацієнтів із 8 і 9 балами за шкалою Чайлда — П’ю системна експозиція збільшувалася (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ). У цих пацієнтів слід проводити дослідження функції нирок (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Досвід застосування препарату у пацієнтів із печінковою недостатністю з балом, вищим 9 за Чайлдом — П’ю, відсутній. Розувастатин протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній стадії (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Раса. У пацієнтів монголоїдної раси виявлена підвищена системна експозиція препарату. Рекомендована початкова доза для таких пацієнтів становить 5 мг. Застосування дози 40 мг протипоказане, а максимальна добова доза становить 20 мг.

Дозування для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії. Рекомендована початкова доза для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії становить 5 мг.

Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів. Максимально добова доза становить 20 мг.

Генетичний поліморфізм. Генотипи SLCO1B1 (OATP1B1) c.521CC та ABCG2 (BCRP) c.421AA, порівняно з генотипами SLCO1B1 c.521TT та ABCG2 c.421CC, асоційовані з підвищенням експозиції (AUC) розувастатину. Для пацієнтів з генотипами c.521CC або c.421AA максимальна рекомендована добова доза розувастатину становить 20 мг.

Розувастатин є субстратом для різних транспортних білків (наприклад OATP1B1 та BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміоліз) підвищується при одночасному прийомі розувастатину разом з певними лікарськими засобами, здатними підвищувати концентрацію розувастатину у плазмі крові через взаємодію з цими транспортними білками (наприклад циклоспорин та деякі інгібітори протеази, включаючи комбінації ритонавіру з атаназавіром, лопінавіром та/або типранавіром). У разі можливості слід розглянути альтернативне лікування і, якщо необхідно, тимчасово припинити лікування розувастатином. У ситуаціях, коли одночасного введення цих лікарських засобів разом із розувастатином уникнути неможливо, слід зважувати всі переваги та ризики поєднаного лікування та ретельно підбирати дозу розувастатину.

Діти. Не рекомендовано застосовувати розувастатин у дітей віком до 10 років.

Вплив розувастатину на лінійний ріст (зріст), масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Таннера у дітей віком 10–17 років оцінювали лише протягом одного року. Після 52 тиж застосування досліджуваного препарату будь-якого впливу на зріст, масу тіла, ІМТ або статевий розвиток не виявлено.

Протипоказання

– гіперчутливість до розувастатину або будь-якої допоміжної речовини;

– захворювання печінки в активній фазі, в тому числі стійке підвищення рівня сироваткових трансаміназ невідомої етіології та підвищення рівня будь-якої трансамінази більш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми (ВМН);

– тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв);

– міопатія;

– одночасний прийом циклоспорину;

– період вагітності або годування грудьми. Протипоказаний жінкам репродуктивного віку, які не застосовують відповідних засобів контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із факторами, що зумовлюють розвиток міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів належать:

– помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);

– гіпотиреоз;

– наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м’язових захворювань;

– наявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами;

– зловживання алкоголем;

– ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі крові;

– приналежність до монголоїдної раси;

– одночасне застосування фібратів.

Побічна дія

небажані явища, що відзначаються при застосуванні препарату, зазвичай легкі та тимчасові.

Небажані реакції класифіковані за частотою та системно-органними класами.

За частотою небажані реакції розподілені таким чином: часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиця 1

Системно-органний клас Часто Нечасто Рідко Дуже рідко Частота невідома
З боку крові та лімфатичної системи     Тромбоцитопенія    
З боку імунної системи     Реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк    
Ендокринні розлади Цукровий діабет1        
Психічні розлади         Депресія
З боку нервової системи Головний біль, запаморочення     Полінейропатія, втрата пам’яті Периферична нейропатія, розлади сну (у тому числі безсоння та нічні кошмари)
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння         Кашель, задишка
З боку ШКТ Запор, нудота, абдомінальний біль   Панкреатит   Діарея
З боку гепатобіліарної системи     Підвищення рівня печінкових трансаміназ Жовтяниця, гепатит  
З боку шкіри та підшкірної клітковини   Свербіж, висип, кропив’янка     Синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз
З боку скелетних м’язів та сполучної тканини Міалгія   Міопатія (у тому числі міозит), рабдоміоліз Артралгія Порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія
З боку нирок та сечовидільної системи       Гематурія  
З боку репродуктивної системи та молочних залоз       Гінекомастія  
Загальні розлади Астенія       Набряк

1Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥5,6 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2, підвищені рівні ТГ, АГ в анамнезі).

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА, частота небажаних реакцій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки. Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, виявлена у пацієнтів, які застосовували препарат. Зміни вмісту білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше відмічали у <1% пацієнтів у деяких часових точках у ході застосування препарату в дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3% — при дозі 40 мг. Незначне підвищення частоти зміни вмісту від нуля або слідів до значення + відмічали при дозі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася або зникала спонтанно при продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень, на даний час не виявлено причинно-наслідкового зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

На тлі застосування препарату відзначено випадки гематурії; за даними клінічних досліджень частота її незначна.

Вплив на скелетні м’язи. Ураження скелетних м’язів, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит) та зрідка рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю чи без неї були відзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах >20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, відмічали дозозалежне зростання рівнів креатинкінази; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні креатинкінази підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалося дозозалежне підвищення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. При застосуванні розувастатину також відзначалося підвищення рівнів HbA1c.

На тлі застосування деяких статинів відзначалися такі небажані явища:

– розлади статевої функції;

– окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) вища при застосуванні препарату в дозі 40 мг.

У процесі післяреєстраційного застосування препарату ідентифіковано таку небажану реакцію, як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно із популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв’язку із застосуванням препарату.

Зрідка у післяреєстраційний період повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад погіршення пам’яті, забудькуватість, амнезія, погіршення пам’яті, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв’язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і минають після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана — 3 тиж).

Діти. Підвищення рівня креатинкінази >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності відмічали частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні за участю дітей та підлітків порівняно із дорослими (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.

Особливості застосування

вплив на нирки. Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, виявлена у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами препарату, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була провісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, в ході спостереження слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вплив на скелетні м’язи. Порушення з боку скелетних м’язів, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз, відмічали у пацієнтів, які приймали препарат у будь-яких дозах, особливо вище 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ), а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуванням препарату, у постмаркетинговий період була вищою при дозі 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії, що клінічно проявляється стійкою проксизмальною м’язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. У такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром’язові і серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.

Рівень креатинкінази. Рівень креатинкінази не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або у разі наявності можливих альтернативних причин його підвищення, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні креатинкінази значно підвищені (>5 разів вище ВМН), протягом 5–7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують, що початкове значення креатинкінази більш ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосування препарату починати не слід.

Перед початком лікування. Розувастатин, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази або фібратів;

– зловживання алкоголем;

– вік >70 років;

– ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі крові (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та Фармакокінетика);

– одночасне застосування фібратів.

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо початкові рівні креатинкінази значно підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування розпочинати не слід.

У період лікування. Пацієнтів слід попросити негайно повідомляти про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні креатинкінази. Застосування препарату слід припинити, якщо рівні креатинкінази значно підвищені (>5 разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні креатинкінази ≤5 разів вище ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня креатинкінази до норми можна поновити терапію препаратом або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найнижчій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні креатинкінази в асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними проявами імуноопосередкованої некротизуючої міопатії є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня креатинкінази у сироватці крові, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

У клінічних дослідженнях не отримано доказів підвищеного впливу на скелетні м’язи у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при одночасному застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА. Тому застосовувати препарат у комбінації із гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні препарату у комбінації із фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно із потенційними ризиками, пов’язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при одночасному застосуванні фібратів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та ПОБІЧНА ДІЯ).

Препарат не слід застосовувати у пацієнтів із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (такими як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку. Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 міс потому. Застосування препарату слід припинити або знизити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більш ніж у 3 рази перевищує ВМН. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційний період була вищою при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж розпочинати терапію препаратом.

У постреєстраційний період зрідка повідомлялося про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому числі розувастатин. Якщо на тлі лікування препаратом розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, слід негайно припинити прийом препарату. Якщо інших причин не виявлено, не слід поновлювати лікування препаратом.

Раса. Дослідження фармакокінетики свідчать про зростання експозиції у пацієнтів монголоїдної раси приблизно в 2 рази порівняно з особами європеоїдної раси. Для таких пацієнтів необхідна корекція дози препарату (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ПРОТИПОКАЗАННЯ та Фармакокінетика). Для пацієнтів монголоїдної раси початкова доза розувастатину повинна становити 5 мг. Підвищена концентрація розувастатину у плазмі крові була помічена у пацієнтів азійського походження (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та Фармакокінетика). Слід взяти до уваги збільшену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.

Інгібітори протеази. Підвищена системна експозиція до розувастатину виявлена в осіб, які застосовували розувастатин одночасно з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою препарату у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози розувастатину у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза розувастатину не скоригована (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Непереносимість лактози. Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальна хвороба легень. Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. ПОБІЧНА ДІЯ). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (підвищена втомлюваність, зменшення маси тіла та лихоманка). У разі підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припинити.

Цукровий діабет. Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку цукрового діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, при якому необхідне належне лікування цукрового діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6–6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2, підвищений рівень ТГ, АГ) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними інструкціями.

У дослідженні JUPITER зареєстрована загальна частота цукрового діабету становила 2,8% у групі прийому розувастатину та 2,3% − у групі плацебо, переважно у пацієнтів із рівнем глюкози натще 5,6–6,9 ммоль/л.

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину відмічали зростання HbA1c та рівнів глюкози у сироватці крові. У деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету.

У клінічних дослідженнях було показано, що розувастатин як монотерапія не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу у плазмі крові і не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі одночасного застосування препарату та інших лікарських засобів, здатних знижувати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.

Препарат не слід застосовувати одночасно з препаратами фузидової кислоти системної дії або впродовж 7 днів після припинення лікування препаратом фузидової кислоти. У пацієнтів, у яких застосування препарату фузидової кислоти системної дії є необхідним, терапія статинами повинна бути припинена на весь період лікування препаратом фузидової кислоти. Були повідомлення про випадки виникнення рабдоміолізу (в тому числі з летальними наслідками) у пацієнтів, які отримували одночасно препарати фузидової кислоти та статини (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Пацієнт повинен бути поінформований про те, що у випадку появи таких симптомів, як м’язова слабкість, біль або болючість у м’язах, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.

Терапія статинами може бути поновлена через 7 днів після прийому останньої дози препарату фузидової кислоти.

У виняткових випадках, коли тривала терапія препаратами фузидової кислоти системної дії є необхідною, наприклад, для лікування тяжких інфекційних захворювань, необхідність одночасного застосування препарату та фузидової кислоти повинна розглядатися в кожному випадку окремо та здійснюватися під ретельним медичним спостереженням.

Діти. Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком 10–17 років, які приймали розувастатин, обмежена періодом тривалістю 1 рік. Після 52 тиж досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання не виявлено (див. Фармакодинаміка). Досвід клінічних досліджень застосування препарату у дітей та підлітків обмежений, і довготривалі ефекти застосування розувастатину (>1 рік) на статеве дозрівання невідомі.

У клінічному дослідженні у дітей та підлітків, які приймали розувастатин протягом 52 тиж, підвищення рівня креатинкінази >10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності виявляли частіше порівняно з такими у дорослих (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Препарат протипоказаний у період вагітності або годування грудьми.

Жінкам репродуктивного віку необхідно використовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки ХС та інші продукти біосинтезу ХС відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє в період застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування препаратом, слід рекомендувати утриматися від годування грудьми. Даних щодо проникнення препарату в грудне молоко у людини немає (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Беручи до уваги фармакодинамічні властивості розувастатину, його вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами є малоймовірним. При керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами слід пам’ятати, що під час лікування може розвиватися запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

вплив супутніх препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків. Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, у тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування препарату із лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові та підвищення ризику міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, табл. 2).

Циклоспорин. У період одночасного застосування препарату та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які відмічали у здорових добровольців (див. табл. 2). Препарат протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Одночасне застосування не впливало на концентрацію циклоспорину у плазмі крові.

Інгібітори протеази. Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. табл. 2). Наприклад, у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розувастатину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC та Cmax розувастатину приблизно в 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосування препарату та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після ретельного обміркування корекції дози препарату, виходячи із очікуваного зростання експозиції розувастатину (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, табл. 2).

Гемфіброзил та інші ліпідознижувальні засоби. Одночасне застосування препарату та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та Cmax розувастатину в 2 рази (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Виходячи із даних спеціальних досліджень, фармакокінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) підвищують ризик розвитку міопатії при одночасному застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, імовірно, за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовувати окремо. Доза 40 мг протипоказана при одночасному застосуванні фібратів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб. Одночасне застосування препарату в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг у пацієнтів із гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1,2 раза (див. табл. 2). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між препаратом та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Антацидні препарати. Одночасне застосування препарату із суспензіями антацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, знижувало концентрацію розувастатину у плазмі крові приблизно на 50%. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 год після прийому препарату. Клінічну значущість цієї взаємодії не вивчали.

Еритроміцин. Одночасне застосування препарату та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20%, а Cmax — на 30%. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Ферменти цитохрому Р450. Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не виявлено клінічно значущої взаємодії між розувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP 2C9 та CYP 3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP 2A6 та CYP 3A4).

Взаємодії, що потребують корекції дози розувастатину. При необхідності застосування препарату з іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати експозиції розувастатину, дозу препарату потрібно скоригувати. Якщо очікується, що експозиція препарату (AUC) зросте приблизно в 2 або більше разів, застосування препарату слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добову дозу препарату слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, які взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза препарату становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні із комбінацією ритонавір/атазанавір — 10 мг (збільшення в 3,1 раза), при одночасному застосуванні з циклоспорином — 5 мг (збільшення в 7,1 раза).

Таблиця 2

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину (AUC; у порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень

Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє Режим дозування розувастатину Зміни AUC розувастатину*
Циклоспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 мг 2 рази на добу, 6 міс 10 мг 1 раз на добу, 10 днів ↑ 7,1 раза
Атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 днів 10 мг, одноразова доза ↑ 3,1 раза
Симепревір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів 10 мг, одноразова доза ↑ 2,8 раза
Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 днів 20 мг 1 раз на добу, 7 днів ↑ 2,1 раза
Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів 80 мг, одноразова доза ↑ 1,9 раза
Елтромбопаг 75 мг 1 раз на добу, 5 днів 10 мг, одноразова доза ↑ 1,6 раза
Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів 10 мг 1 раз на добу, 7 днів ↑ 1,5 раза
Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів 10 мг, одноразова доза ↑ 1,4 раза
Дронедарон 400 мг 2 рази на добу Невідомо ↑ 1,4 раза
Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів 10 мг, одноразова доза ↑ 1,4 раза **
Езетиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів 10 мг 1 раз на добу, 14 днів ↑ 1,2 раза **
Фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 8 днів 10 мг, одноразова доза
Алеглітазар 0,3 мг, 7 днів 40 мг, 7 днів
Силімарин 140 мг 3 рази на добу, 5 днів 10 мг, одноразова доза
Фенофібрат 67 мг 3 рази на добу, 7 днів 10 мг, 7 днів
Рифампін 450 мг 1 раз на добу, 7 днів 20 мг, одноразова доза
Кетоконазол 200 мг 2 рази на добу, 7 днів 80 мг, одноразова доза
Флуконазол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів 80 мг, одноразова доза
Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів 80 мг, одноразова доза ↓ 20%
Байкалін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів 20 мг, одноразова доза ↓ 47%

*Дані, представлені як зміна в х разів, є співвідношенням між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, є % різницею відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін — ↔, зменшення — ↓ .

**Проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах препарату, в таблиці подано найбільш значуще співвідношення.

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К. Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування препарату або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Припинення застосування препарату або зниження його дози може призвести до зниження МНВ. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНВ.

Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія. Одночасне застосування препарату та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 та 34% відповідно. Таке підвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують препарат та гормонозамісну терапію, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінацію широко застосовували у жінок у рамках клінічних досліджень, і вона переносилася добре.

Інші лікарські засоби. За даними спеціальних досліджень взаємодії, клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.

Лопінавір/ритонавір. У фармакологічному дослідженні одночасне застосування препарату та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з приблизно 2- та 5-разовим підвищенням показників рівноважного AUC0–24 та Сmax для розувастатину відповідно. Взаємодію між розувастатином та іншими інгібіторами протеази не вивчали.

Фузидова кислота. Ризик розвитку міопатії, в тому числі рабдоміолізу, може підвищуватися при одночасному застосуванні препаратів фузидової кислоти системної дії та статинів. Механізм даної взаємодії (чи це є фармакодинамічна взаємодія, чи фармакокінетична взаємодія, чи одночасно обидва види взаємодії) наразі невідомий. Були повідомлення про випадки виникнення рабдоміолізу (в тому числі з летальними наслідками) у пацієнтів, які отримували таку комбінацію препаратів.

Якщо застосування препарату фузидової кислоти системної дії є необхідним, то терапія препаратом повинна бути припинена на весь період лікування препаратом фузидової кислоти.

Діти. Дослідження взаємодії проводили лише у дорослих пацієнтів. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Передозування

специфічного лікування передозування немає. Лікування має бути симптоматичним, у разі необхідності слід вживати підтримувальних заходів. Потрібно проводити моніторинг функції печінки та рівня КФК. Користь гемодіалізу є малоймовірною.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Дата додавання: 29.04.2021 р.
© Компендіум 2021

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують РОЗУКАРД

Атеросклероз артерій кінцівок МКХ I70.2
Атеросклеротична хвороба серця МКХ I25.1
Гіпертензивна [гіпертонічна] хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності МКХ I11.9
Гіпертонічна хвороба (ГБ) з ураженням серця і серцевою недостатністю (СН) МКХ I11.0
Гіпертонічна хвороба (ГХ) з ураженням нирок МКХ I12.9
Гіпертонічна хвороба (ГХ) з ураженням серця і нирок і серцевою недостатністю (СН) МКХ I13.0
Гострий трансмуральний (з зубцем Q) інфаркт міокарда МКХ I21.3
Інші уточнені ураження судин мозку МКХ I67.8
Інші форми стенокардії МКХ I20.8
Ішемічна хвороба серця (ІХС) постінфарктна (перенесений в минулому інфаркт міокарда) МКХ I25.2
Ішемічна хвороба серця з гіпертонічною хворобою (ІХС з ГХ) МКХ I25.9
Ішемічна хвороба серця зі стенокардією МКХ I25.0
Нестабільна стенокардія МКХ I20.0
Серцева недостатність, неуточнена МКХ I50.9
Стенокардія МКХ I20.9
Стенокардія з документально підтвердженим спазмом МКХ I20.1
Трипучкова блокада МКХ I45.3
Хронічна фібриляція передсердь МКХ I48.2
Церебральний атеросклероз з гіпертензією МКХ I67.2
Ювенільна артеріальна гіпертензія МКХ I10

Ціни на РОЗУКАРД в містах України

Вінниця 334.99 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Київська, 51, тел.: +380432550303299.90 грн./уп.

Дніпро 322.53 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Дніпро, вул. Велика Діївська, 32Ж, тел.: +380673342314307.90 грн./уп.

Житомир 320.95 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Велика Бердичівська, 95, тел.: +380412430045304.90 грн./уп.

Запоріжжя 318.95 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН» Запоріжжя, шосе Хортицьке, 4, тел.: +380612396698304.70 грн./уп.

Івано-Франківск 343.85 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 52, тел.: +380342559348307.90 грн./уп.

Київ 331.41 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Київ, вул. Драгоманова, 2, тел.: +380442239551296.90 грн./уп.

Кропивницький 330.51 грн./уп.

«АПТЕКА КОПІЙКА» Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 50, тел.: +380634461669316.24 грн./уп.

Луцьк 332.31 грн./уп.

«РЕЦЕПТІКА» Ківерці, вул. Соборності, 12А299.39 грн./уп.

Львів 343.94 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, просп. Червоної Калини, 42, тел.: +380322210002293.90 грн./уп.

Миколаїв 320.97 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44А, тел.: +380630345908292.90 грн./уп.

Одеса 326.34 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Одеса, вул. Ніжинська, 25, тел.: +380487282530294.90 грн./уп.

Полтава 317.32 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Полтава, перехр. Соборності / Європейська, 29/15307.99 грн./уп.

Рівне 328.47 грн./уп.

«АПТЕКА КОПІЙКА» Рівне, вул. Соборна, 156, тел.: +380362620040308.70 грн./уп.

Суми 313.04 грн./уп.

«РЕЦЕПТІКА» Суми, вул. Кооперативна, 1, тел.: +380675233077288.70 грн./уп.

Тернопіль 322.76 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН» Тернопіль, вул. Руська, 20, тел.: +380352520000310.34 грн./уп.

Ужгород 326.07 грн./уп.

«АПТЕКА КОПІЙКА» Ужгород, вул. Грушевського Михайла, 65, тел.: +380312662003314.35 грн./уп.

Харків 325.06 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Харків, шосе Салтівське, 262Б295.99 грн./уп.

Херсон 321.63 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Херсон, вул. Суворова, 32, тел.: +380931379541308.90 грн./уп.

Хмельницький 335.69 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Кам'янецька, 3, тел.: +380382702363310.39 грн./уп.

Черкаси 317.8 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН» Черкаси, вул. Самійла Кішки, 216, тел.: +380472648626293.45 грн./уп.

Чернігів 324.32 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, просп. Мира, 47, тел.: +380462674854305.90 грн./уп.

Чернівці 314.88 грн./уп.

«АПТЕКА КОПІЙКА» Чернівці, вул. Шкільна, 1, тел.: +380372553003310.72 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko