ГЛЮКОЗА р-н для інфузій

ТОВ "Ніко"

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

р-н д/інф. 5 % пляшка 200 мл, № 1

р-н д/інф. 5 % фл. 200 мл, № 1

р-н д/інф. 5 % фл. 250 мл, № 1

р-н д/інф. 5 % пляшка 400 мл, № 1

р-н д/інф. 5 % фл. 400 мл, № 1

р-н д/інф. 5 % фл. 500 мл, № 1

Декстроза 5 %

№  UA/1025/01/01 від 19.06.2014 до 19.06.2019За рецептомC

р-н д/інф. 10 % пляшка 200 мл, № 1

р-н д/інф. 10 % фл. 200 мл, № 1

р-н д/інф. 10 % фл. 250 мл, № 1

р-н д/інф. 10 % пляшка 400 мл, № 1

За рецептомC

р-н д/інф. 10 % фл. 400 мл, № 1

р-н д/інф. 10 % фл. 500 мл, № 1

Декстроза 10 %

№ UA/1025/01/02 від 19.06.2014 до 19.06.2019За рецептомC

Затверджено МОЗ Украiни від 2015-07-07 р. № 411. Р.п. № UA/1025/01/01,від 2015-08-20 р. № 537. Р.п. № UA/1025/01/02

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Склад

діюча речовина: глюкоза;

100 мл розчину містять глюкози 10 г;

100 мл розчину містять глюкози 5 г 

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або жовтувата прозора рідина.

Фармакотерапевтична група

Розчини для парентерального харчування.

Код АТХ V06D С01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Розчин глюкози має плазмозамінну, гідратуючу, метаболічну та дезінтоксикаційну дію. Підтримує об’єм циркулюючої крові та поповнює об’єм втраченої рідини. Він здатен викликати діурез залежно від клінічного стану пацієнта.

Глюкоза зазнає повного метаболізму, може зменшувати втрати протеїну та азоту, підтримує відкладення глікогену та зменшує або відвертає кетоз (надмірне утворення кетонових тіл) при призначенні достатніх доз. У процесі метаболізму глюкози у тканинах виділяється значна кількість енергії, яка необхідна для життєдіяльності організму.

Фармакокінетика.

Рівень глюкози у крові в нормі коливається в межах 45–85 мг/100 мл, що відповідає молярній концентрації 3–5,6 ммоль/л. Для підтримування таких рівнів у дорослої людини з масою тіла 60–100 кг її добовий прийом має становити 100–200 г. Внесок глюкози крові у загальну осмолярність плазми — 290 мОсм/л — є незначним, усього 5,6 мОсм/л. Таким чином, вливання розчинів глюкози не чинить помітного впливу на збільшення осмолярності плазми, оскільки відбувається швидка утилізація глюкози. У пацієнтів прийом глюкози обмежений лише внутрішньовенними вливаннями, мінімальна добова потреба для профілактики ацидозу становить 100 г глюкози (2000 мл 5% розчину глюкози).

Метаболізм глюкози в організмі завершується утворенням двоокису вуглецю (СО2) та води; під час аеробного гліколізу одного моля глюкози виділяється 686 ккал або 4,1 ккал на 1 г.

Виведення глюкози практично повністю здійснюється шляхом метаболізму. У нормі глюкоза у сечі може бути виявлена лише у вигляді слідів, оскільки вона після клубочкової фільтрації потрапляє у первинну сечу повністю всмоктаною у проксимальних канальцях; цей процес триває, поки рівень глюкози в крові не збільшиться до значень нижче 200–240 мг/100 мл.

Клінічні характеристики

Показання

  • Гіпоглікемія;
  • парентеральне харчування;
  • порушення, пов’язані з підвищеним розпадом білка внаслідок гіпоергозу.

Протипоказання

Розчин глюкози 10% протипоказаний пацієнтам з:

  • внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами, за винятком станів, пов’язаних із гіпоглікемією та необхідністю парентерального харчування;
  • тяжкою гіпертонічною дегідратацією;
  • гіперчутливістю до декстрози;
  • діабетичною комою з гіперглікемією;
  • гіперосмолярною комою;
  • синдромом мальабсорбції глюкозо-галактози.

Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками і фуросемідом слід враховувати їх здатність впливати на рівень глюкози у сироватці крові.

Інсулін сприяє потраплянню глюкози у периферичні тканини, стимулює утворення глікогену, синтез білків та жирних кислот. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об’єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність препаратів наперстянки, що одночасно застосовуються.

Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанкобаламіном.

Особливості застосування

При тривалому внутрішньовенному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові.

При введенні препарату слід призначати інсулін під шкіру з розрахунку 1 ОД на 4–5 г глюкози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані відсутні через застосування препарату винятково в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовувати внутрішньовенно краплинно. Доза для дорослих становить до 1500 мл на добу. Максимальна добова доза для дорослих становить 2000 мл. У разі необхідності максимальна швидкість введення для дорослих — 150 крапель за хвилину (500 мл/год).

Діти.

Дітям доза залежить від віку, маси тіла, стану та лабораторних показників.

Передозування

Посилення проявів побічних реакцій. Тахіпное, набряк легень.

Можливий розвиток гіперглікемії та гіпергідратації. У разі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та при необхідності — введення препаратів звичайного інсуліну.

Побічні реакції

З боку центральної нервової системи: сплутаність або втрата свідомості;

З боку ендокринної системи та метаболізму: гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія.

З боку сечовидільної системи: поліурія, глюкозурія.

З боку шлунково-кишкового тракту: полідипсія, нудота.

Загальні реакції організму: гіперволемія; відчуття припливів та почервоніння шкіри; алергічні реакції (гіпертермія, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок).

Побічні реакції у місці введення: біль у місці введення; подразнення вен, флебіт, венозний тромбоз.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці. 

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Несумісність

Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанкобаламіном.

Не застосовувати в одній системі одночасно, або перед, або після гемотрансфузії у зв’язку з можливістю виникнення псевдоаглютинації.

Упаковка

По 100 мл, 200 мл, 250 мл, 400 мл, 500 мл у флаконах.

Категорія відпуску

За рецептом. 

Виробник/заявник

ТОВ «НІКО».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

86123, Україна, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Тайожна, 1–1.

Тел.: +38(062)341–46–41.

E-mail: office@nikopharm.com.ua

Дата додавання: 30.09.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій