ЕГІЛОК (EGILOK®)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

ЕГІЛОК®
таблетки 25 мг флакон, № 60Доступні ліки
Метопрололу тартрат
25 мг
Допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон, кремній колоїдний безводний, натрію крохмалгліколят, целюлоза мікрокристалічна.
№ UA/9635/01/01 від 21.03.2019
B За рецептом
таблетки 50 мг флакон, № 60Доступні ліки
Метопрололу тартрат
50 мг
Допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон, кремній колоїдний безводний, натрію крохмалгліколят, целюлоза мікрокристалічна.
№ UA/9635/01/02 від 21.03.2019
B За рецептом
таблетки 100 мг флакон, № 30, 60Доступні ліки
Метопрололу тартрат
100 мг
Допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон, кремній колоїдний безводний, натрію крохмалгліколят, целюлоза мікрокристалічна.
№ UA/9635/01/03 від 21.03.2019
B За рецептом
ЕГІЛОК® РЕТАРД
таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою 50 мг блістер, № 30
Метопролол
50 мг
таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою 100 мг блістер, № 30
Метопролол
100 мг
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Склад:

діюча речовина: метопролол;

1 таблетка містить метопрололу тартрату 25 мг або 50 мг, або 100 мг;

допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська форма.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

25 мг: білого або майже білого кольору круглі двоопуклі таблетки з хрестоподібною розподільчою рискою та подвійним скосом («подвійний снеп») з одного боку та з гравіруванням стилізованої літери «E» і номера 435 з іншого боку, без або майже без запаху;

50 мг: білого або майже білого кольору круглі двоопуклі таблетки з рискою з одного боку та з гравіруванням стилізованої літери «E» і номера 434 з іншого боку, без або майже без запаху;

100 мг: білого або майже білого кольору круглі двоопуклі таблетки, з фаскою, рискою з одного боку та з гравіруванням стилізованої літери «E» і номера 432 з іншого боку, без або майже без запаху.

Таблетки можна ділити на рівні частини.

Фармакотерапевтична група.

Селективні блокатори β-адренорецепторів. Код АТХ С07А В02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Метопролол — кардіоселективний блокатор β1-адренорецепторів. Не чинить мембраностабілізуючої дії і не має внутрішньої симпатоміметичної активності.

Він пригнічує серцеві ефекти посиленої симпатичної активності, значною мірою зменшує частоту серцевих скорочень, скоротливість серця, серцевий викид і артеріальний тиск.

При артеріальній гіпертензії метопролол знижує артеріальний тиск у пацієнтів як у положенні стоячи, так і в положенні лежачи. Тривалий антигіпертензивний ефект препарату пов’язаний із поступовим зменшенням загального периферичного судинного опору.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією тривале застосування препарату призводить до статистично значущого зменшення маси лівого шлуночка і поліпшення діастолічної функції лівого шлуночка.

У чоловіків з легкою та помірною артеріальною гіпертензією метопролол зменшує летальність, спричинену серцево-судинними захворюваннями (насамперед частоту випадків раптового летального наслідку, інфарктів міокарда з летальним наслідком та інсультів).

Завдяки зниженню системного артеріального тиску, зменшенню частоти серцевих скорочень і скоротливості серця метопролол зменшує потребу міокарда у кисні. Зменшуючи частоту серцевих скорочень і таким чином подовжуючи тривалість діастоли, метопролол поліпшує перфузію та оксигенацію ділянок міокарда з порушеним кровопостачанням.

Крім того, препарат зменшує частоту виникнення, тривалість і тяжкість нападів стенокардії, а також безсимптомної ішемії та підвищує переносимість фізичного навантаження.

При інфаркті міокарда метопролол знижує ризик раптового летального наслідку. Цей ефект перш за все пов’язаний із запобіганням випадків фібриляції шлуночків. Зменшення летальності спостерігається незалежно від того, чи призначали метопролол на ранній, чи на пізній стадії захворювання, а також у випадках підвищеного ризику та у пацієнтів з цукровим діабетом.

При призначенні метопрололу після інфаркту міокарда препарат зменшує можливість повторного інфаркту.

При застійній серцевій недостатності, яка розвинулася на основі дилатаційної кардіоміопатії, метопролол, призначений спочатку у низькій дозі (2 × 5 мг в день), яку потім поступово підвищували, поліпшував роботу серця, якість життя і фізичну працездатність пацієнтів; зменшував кількість повторної госпіталізації внаслідок серцевої недостатності і потребу у трансплантації серця.

При суправентрикулярній тахікардії, фібриляції передсердь і вентрикулярній екстрасистолії метопролол зменшує вентрикулярну частоту і кількість екстравентрикулярних ударів.

У терапевтичних дозах периферичний судино- і бронхозвужувальний ефект метопрололу менш виражений, ніж у неселективних β-адреноблокаторів.

Порівняно з неселективними β-адреноблокаторами, метопролол значно меншою мірою впливає на продукування інсуліну і метаболізм вуглеводів. Він лише незначною мірою змінює серцево-судинну реакцію на гіпоглікемію або подовжує тривалість гіпоглікемічного нападу.

У нетривалих клінічних дослідженнях метопролол індукував незначне підвищення рівня тригліцеридів і незначне зниження рівня вільних жирних кислот у сироватці крові. У деяких випадках спостерігалося також незначне зниження рівня Х-ЛПВЩ (холестерину ліпопротеїдів високої щільності), однак воно було меншим, ніж при застосуванні неселективних β-адреноблокаторів. Однак у тривалому клінічному дослідженні було продемонстровано істотне зниження рівня загального холестерину у сироватці крові через декілька років лікування метопрололом.

Фармакокінетика.

Метопролол швидко і майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Фармакокінетичні параметри метопрололу лінійні у діапазоні терапевтичних доз.

Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1,5-2 години після прийому. Після всмоктування метопролол зазнає метаболізму першого проходження. Біодоступність метопрололу становить майже 50% після одноразового прийому і майже 70% після повторного застосування.

Одночасний прийом їжі може збільшувати біодоступність метопрололу на 30-40%.

Зв’язування з білками плазми низьке, близько 5-10%.

Метопролол широко розподіляється у тканинах і має високий уявний об’єм розподілу (5,6 л/кг).

Метопролол метаболізується у печінці за допомогою ферментів цитохрому P450. Метаболіти не сприяють клінічному ефекту.

Період напіввиведення (t1/2) — 3,5 години у середньому (він варіює у межах 1-9 годин).

Загальний кліренс — приблизно 1 л/хв.

Понад 95% прийнятої дози може виявлятися в сечі, 5% виводиться у незміненому вигляді. У деяких випадках остання величина може збільшуватися до 30%.

У пацієнтів літнього віку фармакокінетичні параметри метопрололу істотно не змінюються.

Ниркова недостатність не впливає на системну біодоступність і елімінацію метопрололу. Однак у таких випадках екскреція метаболітів зменшується. Значне накопичення метаболітів спостерігалося у тяжко хворих пацієнтів з нирковою недостатністю (рівень гломерулярної фільтрації — 5 мл/хв). Однак накопичення метаболітів не збільшує ступінь β-блокади.

Печінкова недостатність незначною мірою впливає на фармакокінетичні параметри метопрололу. Однак при тяжкому цирозі печінки та після операції на портокавальному анастомозі біодоступність метопрололу може підвищуватися, а загальний кліренс знижуватися. У пацієнтів після операції на портокавальному анастомозі загальний кліренс зменшувався приблизно до 0,3 л/хв, а площа під кривою «концентрація — час» збільшувалася приблизно у 6 разів порівняно зі здоровими особами.

Клінічні характеристики.

Показання.

  • Артеріальна гіпертензія.
  • Стенокардія (у тому числі постінфарктна).
  • Аритмія (включаючи суправентрикулярну тахікардію).
  • Попередження серцевого летального наслідку та повторного інфаркту після гострої фази інфаркту міокарда.
  • У складі комплексної терапії при тиреотоксикозі.
  • Профілактика нападів мігрені.

Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до будь-якого компонента лікарського засобу або до інших β-блокаторів;
  • атріовентрикулярна блокада (AВ-блокада) II і III ступенів, синоатріальна блокада;
  • синдром слабкості синусового вузла;
  • декомпенсована серцева недостатність (набряк легенів, синдром гіпоперфузії або артеріальної гіпотензії); тривала або періодична ізотропна терапія агоністами β-рецепторів;
  • виражена брадикардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) ≤ 45 за 1 хв);
  • кардіогенний шоковий стан;
  • тяжкі порушення периферичного кровообігу з болем або трофічними змінами;
  • артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск < 100 мм рт.ст.);
  • метаболічний ацидоз;
  • нелікована ферохромоцитома;
  • тривала або періодична інотропна терапія агоністами β-рецепторів;
  • супутня терапія інгібіторами моноамінооксидази-А;
  • тяжка бронхіальна астма, тяжка форма хронічних обструктивних бронхолегеневих захворювань;
  • застосування метопрололу протипоказано хворим, яким проводиться внутрішньовенне введення антагоністів кальцію типу верапамілу та дилтіазему або інших антиаритмічних препаратів (таких як дизопірамід).

Метопролол не слід призначати пацієнтам з підозрою на гострий інфаркт міокарда при частоті серцевих скорочень менше 45 уд/хв, інтервалом P–Q > 0,24 c або систолічним артеріальним тиском < 100 мм рт.ст.

Примітка. Пацієнтам з декомпенсованою серцевою недостатністю, які добре переносять інші лікарські засоби, застосування метопрололу можливе при індивідуальному титруванні дози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Метопролол є субстратом ферменту CYP 2D6. На концентрацію метопрололу у плазмі крові можуть впливати препарати, що інгібують CYP 2D6, наприклад: хінідин, тербінафін, пароксетин, флуоксетин, сертралін, целекоксиб, пропафенон та дифенгідрамін. На початку лікування цими препаратами може бути необхідно зменшити дози лікарського засобу Егілок®.

Похідні барбітурової кислоти: барбітурати (зокрема для пентобарбітал) стимулюють метаболізм метопрололу шляхом індукції ферменту.

Слід уникати одночасного прийому препарату Егілок® з нижченазваними лікарськими засобами

Пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом, якщо вони одночасно з препаратом Егілок® приймають гангліоблокатори, інші β-блокатори (наприклад, очні краплі) або інгібітори моноаміноксидази (і-МАО).

Пропафенон: одночасного призначення з пропафеноном слід уникати. Відомо, що у 4 пацієнтів, які отримували лікування метопрололом, після прийому пропафенону концентрації метопрололу у плазмі крові збільшувалися у 2-5 разів, а у 2 пацієнтів виникли побічні ефекти, типові для метопрололу. Взаємодія була підтверджена у 8 здорових добровольців. Ця взаємодія, можливо, пояснюється тим, що пропафенон, подібно до хінідину, пригнічує метаболізм метопрололу через цитохром Р450 2D6. Результат такої комбінації непередбачуваний, оскільки пропафенон також має β-блокуючі властивості.

Одночасне застосування препарату Егілок® з нижченазваними лікарськими засобами може потребувати корегування доз

Клонідин: при раптовій відміні клонідину на тлі лікування β-блокаторами може підвищитися артеріальний тиск. Якщо необхідно відмінити супутню терапію клонідином, β-блокатор варто відмінити за кілька днів до відміни клонідину.

У пацієнтів, які одночасно з препаратом Егілок® приймають антагоністи кальцію верапамілового типу або дилтіазем та/або препарати для лікування аритмії, можливі негативні інотропні та хронотропні ефекти. Пацієнтам, які приймають β-блокатори, не слід призначати внутрішньовенно верапаміл через загрозу зупинки серця. β-блокатори можуть підсилювати негативні інотропні та хронотропні ефекти препаратів для лікування аритмії (аналоги хінідину або аміодарон).

Аміодарон: повідомлення про клінічні випадки підтверджує те, що у пацієнтів, які приймають аміодарон, може розвинутися виражена синусова брадикардія у разі одночасного застосування препарату з метопрололом. Аміодарон має надзвичайно тривалий період напіввиведення (приблизно 50 діб) — це означає, що взаємодія може виникати протягом тривалого часу після відміни цього препарату.

Антиаритмічні препарати класу I: антиаритмічні засоби I класу та бета-блокатори мають адитивну негативну інотропну дію, що може призводити до серйозних гемодинамічних побічних ефектів у пацієнтів з порушеною функцією лівого шлуночка. Також слід уникати застосування цієї комбінації при синдромі слабкості синусового вузла та порушенні атріовентрикулярної провідності. Така взаємодія найкраще описана при застосуванні дизопіраміду.

Нестероїдні протизапальні/протиревматичні препарати (НПЗП): показано, що НПЗП протидіють антигіпертензивній дії бета-блокаторів. Головним чином, вивчали індометацин. Імовірно, що ця взаємодія не відбувається з суліндаком. Дослідження негативної взаємодії було проведено з диклофенаком.

У пацієнтів, які одержують лікування β-блокаторами, інгаляційні анестетики підсилюють кардіодепресивний ефект. Індуктори або інгібітори метаболізму можуть впливати на концентрацію метопрололу у плазмі крові.

Концентрація метопрололу у плазмі знижується при прийомі рифампицину або може підвищуватися при прийомі циметидину, фенітоїну, алкоголю, гідралазину та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (пароксетин, флуоксетин та сертралін).

При супутньому лікуванні індометацином або іншими препаратами, що пригнічують простагландин-синтетазу, антигіпертензивний ефект β-блокаторів може зменшуватися.

Кардіоселективні β-блокатори значно меншою мірою впливають на артеріальний тиск при введенні пацієнтам адреналіну, ніж неселективні β-блокатори.

Дилтіазем: дилтіазем та блокатори β-рецепторів мають адитивну інгібуючу дію на AВ-провідність та функцію синусового вузла. При цьому може спостерігатися виражена брадикардія.

Епінефрин: після введення епінефрину (адреналіну) пацієнтам, які застосовували неселективні блокатори бета-рецепторів (включаючи піндолол та пропранолол), розвивалася виражена артеріальна гіпертензія та брадикардія (приблизно 10 повідомлень). Крім того, припускають, що епінефрин, який знаходиться в анестетиках місцевої дії, може спровокувати розвиток цих реакцій у разі внутрішньосудинного введення препарату. Ризик, імовірно, є меншим у випадку застосування з кардіоселективними блокаторами бета-рецепторів.

Фенілпропаноламін: фенілпропаноламін (норефедрин) у разовій дозі 50 мг може призводити до патологічного збільшення діастолічного артеріального тиску у здорових добровольців. Пропранолол загалом протидіє підвищенню артеріального тиску фенілпропаноламіном. Блокатори β-рецепторів можуть провокувати парадоксальні гіпертензивні реакції у пацієнтів, які застосовують високі дози фенілпропаноламіну. У двох випадках було описано гіпертензивний криз під час лікування тільки фенілпропаноламіном.

У пацієнтів, які отримують β-блокатори, може виникнути необхідність у повторному коригуванні дози пероральних протидіабетичних засобів. При супутньому прийомі β-блокаторів з інсуліном або пероральними антидіабетичними засобами може посилюватися або пролонгуватися їхня дія. При цьому симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардія і тремор) можуть маскуватись або зникати. У таких випадках необхідно проводити регулярний контроль рівня глюкози в крові.

Слід уникати одночасного прийому з барбітуратами, оскільки барбітурати (досліджено на пентобарбіталі) стимулюють метаболізм метопрололу шляхом індукції ферменту.

На концентрацію метопрололу у плазмі крові можуть впливати препарати, що інгібують CYP 2D6, наприклад: хінідин, тербінафін, пароксетин, флуоксетин, сертралін, целекоксиб, пропафенон та дифенгідрамін. На початку лікування цими препаратами може виникнути необхідність зменшити дози метопрололу.

Глікозиди наперстянки: одночасне застосування глікозидів наперстянки і блокаторів β-рецепторів може збільшувати час артріовентрикулярної провідності та спричинити брадикардію.

Дифенгідрамін: дифенгідрамін зменшує (у 2,5 раза) кліренс метопрололу до α-гідроксиметопрололу через систему CYP 2D6 в осіб, які мають швидку гідроксиляцію. Ефекти метропрололу посилюються. Можливо, дифенгідрамін може інгібувати метаболізм інших субстратів CYP 2D6.

Рифампіцин: рифампіцин може стимулювати метаболізм метопрололу, що призводить до зменшення його рівнів у плазмі крові.

Слід дотримуватися обережності при комбінації з нітратами через ризик артеріальної гіпотензії та/або брадикардії.

Пацієнти, які отримують одночасно з метопрололом блокатори симпатичних гангліїв, повинні знаходитися під ретельним спостереженням.

Метопролол може порушувати елімінацію лідокаїну.

Необхідно з обережністю призначати метопролол пацієнтам, які застосовують стимулятори β2-рецепторів та β1-рецепторів, а також дигідропіридини.

Слід виявляти обережність у разі одночасного застосування метопрололу з ерготаміном.

Потрібно з обережністю комбінувати метопролол з іншими препаратами із антигіпертензивним ефектом.

Особливості застосування.

При прийомі метопрололу тартрату, як і при прийомі інших β-блокаторів, необхідно контролювати частоту серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальний тиск (АТ) (спочатку щодня, потім 1 раз на місяць).

Пацієнтам, які приймають β-блокатори, не слід вводити внутрішньовенно антагоністи кальцію верапамілового типу.

Як правило, при лікуванні хворих на астму супутньо призначають β2-агоністи (у таблетках або аерозолі). У випадках коли ці пацієнти починають приймати препарат, може потребуватися збільшення дози β2-агоністів. Ризик того, що препарат буде впливати на β2-рецептори, нижчий, ніж у разі застосування звичайних неселективних β1-блокаторів у таблетках.

Особливо ретельний лікарський контроль необхідний при лікуванні хворих на цукровий діабет (контроль рівня глюкози в крові), пацієнтів з нестабільним рівнем цукру в крові, при застосуванні суворої дієти з голодуванням. У ході лікування метопрололом існує мінімальний ризик впливу на метаболізм цукру або масковану гіпоглікемію порівняно з лікуванням неселективними β-блокаторами.

Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату для хворих на тиреотоксикоз протипоказана через можливе посилення симптоматики.

Пацієнти, які проходять лікування серцевої недостатності, повинні проходити лікування цієї хвороби до початку застосування метопрололу, а також під час цього лікування.

Дуже рідко вже наявні AВ-порушення провідності можуть ускладнюватися до AВ-блокади більш тяжкого ступеня. Пацієнти з AВ-блокадою І ступеня повинні проходити лікування цим препаратом дуже обережно.

Раптова відміна бета-блокаторів є небезпечною, особливо для пацієнтів групи високого ризику, та може посилювати хронічну серцеву недостатність, а також підвищувати ризик розвитку інфаркту міокарда та раптового летального наслідку. Тому припиняти лікування препаратом Егілок® з будь-яких причин необхідно, по можливості, поступово, протягом не менше 2 тижнів, коли доза препарату на кожному етапі зменшується вдвічі до останньої дози 12,5 мг (половина таблетки 25 мг). Останню дозу слід приймати протягом принаймні 4 діб до повної відміни препарату. У разі поновлення симптомів рекомендується сповільнити зниження дози.

З обережністю метопролол застосовувати хворим з міастенією.

Метопролол може посилити вже наявну брадикардію. У випадку розвитку брадикардії (ЧСС менше 50-55 уд/хв) у ході лікування метопрололом потрібно зменшити дозу та/або поступово відмінити препарат.

Завдяки своїй гіпотензивній дії препарат може посилити прояви симптомів порушень периферичного кровообігу, таких як переміжна кульгавість.

Якщо препарат застосовувати пацієнтам, хворим на феохромоцитому, паралельно слід застосовувати α-симпатолітичний препарат.

До проведення загальної анестезії лікар-анестезіолог повинен бути поінформований про той факт, що пацієнт застосовує Егілок®. У разі хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога, що пацієнт приймає метапролол. Пацієнтам, яким має бути проведено хірургічне втручання, припиняти лікування β-блокаторами не рекомендується. Якщо відміна метопрололу вважається необхідною, то вона, по можливості, повинна відбуватися не менше ніж за 48 годин до загальної анестезії. Термінового застосування високих доз метопрололу пацієнтами, які перенесли несерцеві хірургічні втручання, слід уникати, оскільки це пов’язано з розвитком брадикардії, артеріальної гіпотензії та інсульту, включаючи летальні наслідки у пацієнтів із серцево-судинними факторами ризику.

Однак для деяких пацієнтів є бажаним використання бета-блокаторів як премедикації. У таких випадках необхідно обирати анестетик з незначним негативним інотропним ефектом з метою мінімізації ризику пригнічення діяльності міокарда.

Припиняти лікування препаратом слід поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів до 25 мг. Лікування не слід припиняти раптово через можливість розвитку синдрому відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).

Метопролол може спричинити незначне підвищення рівнів тригліцеридів та зменшення рівнів вільних жирних кислот у крові. У деяких випадках спостерігалося незначне зменшення рівнів ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), і воно було значно меншим порівняно з прийомом неселективних β2-блокаторів. Однак, в одному довгостроковому дослідженні було показане значне зниження рівня загального холестерину після лікування метопрололом протягом кількох років.

Недостатньо досвіду застосування метопрололу хворим із серцевою недостатністю та такими супутніми факторами: нестабільна серцева недостатність (NYHA IV (за класифікацією системи Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів)); гострий інфаркт міокарда або нестабільна стенокардія у попередні 28 днів; порушення функції нірок та печінки; вік пацієнта більше 80 років та менше 40 років; гемодинамічно виражені захворювання клапанів; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; під час або протягом 4 місяців після оперативного втручання на серці. Лікування таких пацієнтів повинні проводити лікарі зі спеціальними навичками та досвідом.

Якщо необхідно припинити лікування та у випадку, коли це можливо, його слід припинити протягом 10-14 днів зі щоденним зниженням дози на 25 мг у день протягом останніх 6 днів. Протягом цього періоду особливу увагу потрібно приділяти пацієнтам з ішемічною хворобою серця. Ризик виникнення серцевих нападів, включаючи раптовий летальний наслідок, може збільшуватися під час припинення лікування β-блокаторами.

У пацієнтів зі стенокардією Принцметала частота та тяжкість нападів стенокардії може збільшитися внаслідок опосередкованого α-рецепторами звуження коронарних судин. Тому таким пацієнтам не слід призначати неселективні β-блокатори, селективні β1-блокатори слід застосовувати з обережністю.

У пацієнтів, які отримують β-блокатори, адреналін може підвищити артеріальний тиск і спричинити (рефлекторну) брадикардію; ця реакція менш імовірна при застосуванні селективних β-блокаторів.

Оскільки перед хірургічною операцією метопролол необхідно відмінити, відміну слід здійснити не пізніше ніж 48 годин до операції, за винятком особливих випадків, наприклад тиреотоксикозу або феохромоцитоми.

Однак у деяких випадках введення β-блокаторів перед операцією може бути корисним, оскільки вони можуть знижувати аритмогенні ефекти й зменшувати коронарний кровообіг при хірургічному стресі, що спричинює перевагу симпатичного тонусу. Якщо із цих міркувань пацієнту застосовують β-блокатор, слід вибрати анестетик зі слабкою негативною ізотропною дією щоб знизити ризик пригнічення міокарда.

Дуже рідко можуть посилитися вже наявні помірні порушення передсердно-шлуночкової провідності, іноді — з розвитком передсердно-шлуночкової блокади.

Анафілактичний шок тяжко протікає у пацієнтів, які проходять лікування β-блокаторами.

Пацієнти, в історії хвороби яких були відзначені тяжкі алергічні реакції, при лікуванні метопрололом потребують обережності. Особливу увагу також слід приділяти пацієнтам з алергічними реакціями, які проходять лікування вакцинами (десенсибілізуюча терапія). Ефект від введення звичайних доз адреналіну може бути відсутнім.

Пацієнтам, які користуються контактними лінзами, слід враховувати, що препарат може зменшувати секрецію слізної рідини.

Призначати лікування метапрололом пацієнтам з псоріазом або депресивними захворюваннями в історії хвороби слід тільки після ретельного вивчення відношення позитивного ефекту до ризику.

Біодоступність метопрололу може підвищуватися при цирозі печінки.

Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок, із серйозними гострими станами, що супроводжуються метаболічним ацидозом, та пацієнтам, які отримують комбіноване лікування препаратами наперстянки, слід приділити особливу увагу.

Несумісність.

Невідома.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Егілок®, як і інші лікарські засоби, не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю без крайньої потреби. Як і інші β-адреноблокатори, метопролол може спричинити побічні ефекти, такі як брадикардія та гіпоглікемія, у плода та новонародженого або у немовляти у період грудного годування.

Як правило, β-блокатори пригнічують плацентарний кровотік, що може стати причиною затримки росту плода. Метопролол може спричинити розвиток брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та пригнічення дихання у новонароджених, тому його прийом слід припинити за 48-72 години до очікуваного початку пологів. Якщо це неможливо, необхідно ретельно контролювати стан немовляти протягом 48-72 годин після народження.

З іншого боку, кількість метопрололу, яку немовля отримує разом з грудним молоком, для реалізації потенційного ефекту блокування β-адренорецепторів є незначною, якщо дози метопрололу, які отримує мати, знаходяться в межах нормального терапевтичного діапазону. Необхідно ретельно контролювати стан немовлят на грудному годуванні для виявлення потенційних ефектів β-блокади.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Застосування метопрололу може впливати на діяльність, що вимагає високої швидкості психічних і фізичних реакцій, прийняття швидкого рішення (наприклад, керування транспортними засобами, обслуговування машин і механізмів, робота на висоті), тому на період лікування слід утримуватись від керування транспортними засобами, обслуговування машин і механізмів, роботи на висоті.

Спосіб застосування та дози.

Егілок® призначений для щоденного прийому, бажано зранку. Таблетки приймати незалежно від прийому їжі. При необхідності таблетки можна ділити. Таблетку слід приймати не розжовуючи, запивати достатньою кількістю питної води. Дозу слід встановлювати індивідуально, поступово збільшуючи її, щоб уникнути надмірної брадикардії. У період підбору дози слід контролювати частоту серцевих скорочень для попередження брадикардії. Максимальна добова доза — 400 мг.

Артеріальна гіпертензія

Рекомендована доза становить 100 мг (одноразово вранці або за два прийоми — вранці та ввечері). Якщо при цьому дозуванні терапевтичного ефекту не досягнуто, можна збільшити добову дозу до 200 мг (одноразово вранці або за два прийоми — вранці та ввечері) або комбінувати препарат з іншими антигіпертензивними препаратами.

Стенокардія

Рекомендована доза лікарського засобу становить 50-100 мг 2-3 рази на добу. У разі необхідності препарат можна комбінувати з іншими препаратами для лікування стенокардії.

Аритмія

Рекомендована доза становить 50 мг 2-3 рази на добу. При необхідності добову дозу збільшити до 300 мг, розподілену на 2-3 прийоми.

При інфаркті міокарда (лікування бажано розпочати протягом перших 12 годин після появи болю у грудях)

Рекомендована доза становить 50 мг кожні 6 годин протягом 48 годин, підтримуюча рекомендована добова доза — 200 мг, розподілена на два прийоми. Курс лікування — не менше 3 місяців.

Гіпертиреоз (тиреотоксикоз)

Рекомендована доза становить 50 мг 4 рази на добу. При досягненні терапевтичного ефекту дозу слід поступово зменшувати.

Профілактика нападів мігрені

Рекомендована добова доза становить 100-200 мг на добу, за 2 прийоми.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Немає потреби коригувати дозу.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Коригування дози (зменшення дози метопрололу) зазвичай необхідне для пацієнтів з обмеженими печінковими функціями (наприклад, для пацієнтів із цирозом печінки).

Пацієнти літнього віку

Немає потреби коригувати дозу.

Артеріальна гіпертензія: при легкій і помірній гіпертензії початкова доза становить 25 мг.

Діти.

Застосування лікарського засобу дітям протипоказано.

Передозування.

Токсичність. У дорослої людини прийом дози 7,5 г спричиняв летальну інтоксикацію. Прийом 100 мг препарату 5-річною дитиною не супроводжувався симптомами інтоксикації після проведення промивання шлунка. Помірну інтоксикацію спричинила доза 450 мг у 12-річної дитини та доза 1,4 г у дорослої людини, серйозну інтоксикацію у дорослої людини спричиняла доза 2,5 г, а 7, 5 г — дуже серйозну інтоксикацію.

Симптоми. Найважчими є серцево-судинні симптоми, проте у деяких випадках, особливо у дітей та осіб молодого віку, можуть переважати симптоми з боку центральної нервової системи (ЦНС) та пригнічення дихання. Артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія, АВ-блокада І-ІІІ ступеня, подовження інтервалу QT (винятковий випадок), серцева недостатність, кардіогенний шок, асистолія, нудота, блювання, бронхоспазм, ціаноз, гіпоглікемія, втрата свідомості, кома, в деяких випадках — гіпокаліємія. Пригнічення дихання, зупинка дихання.

Інші: стомлюваність, сплутаність свідомості, дрібнорозмашистий тремор, судоми, потіння, парестезії, бронхоспазм, нудота, блювання, можливий спазм стравоходу, гіпоглікемія (особливо у дітей) або гіперглікемія, гіперкаліємія. Вплив на нирки. Тимчасовий міастенічний синдром. Перші ознаки передозування можуть виникнути через 20 хвилин — 2 години після прийому надмірної дози.

Одночасне вживання алкоголю, прийом антигіпертензивних препаратів, хінідіну або барбітуратів можуть погіршити стан пацієнта.

Лікування. Необхідні інтенсивна терапія й пильне спостереження за пацієнтом (параметри кровообігу й дихання, функція нирок, рівень глюкози у крові, електроліти сироватки крові). Якщо препарат прийнятий недавно, його подальше всмоктування можна знизити промиванням шлунка, стимуляцією блювання й введенням активованого вугілля.

NB! Атропін (0,25-0,5 мг внутрішньовенно дорослим, 10-20 мкг/кг маси тіла — дітям) слід ввести до промивання шлунка (через ризик вагусної стимуляції). Можуть бути необхідними інкубація та використання апарата штучного дихання; адекватне відновлення об’єму; інфузія глюкози; ЕКГ; повторне внутрішньовенне введення атропіну 1-2 мг (головним чином при вагусних симптомах). У разі пригнічення функції міокарда: інфузія добутаміну або допаміну та кальцію глубіонату 9 мг/мл, 10-20 мл.

Можна ввести глюкагон 50-150 мкг/кг маси тіла внутрішньовенно протягом 1 хвилини, а також амринон. У деяких випадках було ефективним додавання адреналіну (епінефрину).

Інфузія натрію (хлориду або бікарбонату) у разі подовження QRS-комплексу та аритмії. Можна використати кардіостимулятор. У разі зупинки кровообігу можуть бути потрібні заходи з реанімації протягом кількох годин. При бронхоспазмі призначають тербуталін (ін’єкція або інгаляція). Симптоматична терапія.

Побічні реакції.

Метопролол добре переноситься пацієнтами, і побічні ефекти, які виникають, зазвичай незначні і скороминущі.

У нижченаведеній таблиці побічні реакції на метопролол згруповані за класифікацією систем органів MedDRA:

Таблиця

Система органів Небажаний ефект
З боку крові та лімфатичної системи тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, зниження рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і підвищення рівня тригліцеридів при нормальному рівні загального холестерину
Метаболічні та аліментарні розлади збільшення маси тіла
З боку психіки порушення сну, сонливість, безсоння, нічні кошмари, депресія, розлад концентрації уваги, розлади пам’яті, амнезія, сплутаність свідомості, галюцинації, нервозність, тривожність
З боку нервової системи запаморочення, головний біль, парестезія, порушення смакових відчуттів, втомлюваність, м’язові судоми
З боку органів зору порушення зору, сухість в очах або запалення кон’юнктиви*
З боку органів слуху та рівноваги порушення слуху, відчуття шуму/дзвону у вухах
З боку серця постуральні порушення (дуже рідко — із запамороченням), холодні кінцівки, брадикардія, атріовентрикулярна блокада І, ІІ або ІІІ ступеня, біль у перикарді, біль у грудній клітці, минуще посилення симптоматики серцевої недостатності, посилене серцебиття, аритмії, порушення серцевої провідності, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда
З боку судин ортостатична артеріальна гіпотензія (що у дуже рідкісних випадках супроводжується синкопе), синдром Рейно, гангрена у пацієнтів з наявними важкими порушеннями периферичного кровообігу
З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння задишка при фізичному навантаженні, бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або астматичними проблемами, риніт
З боку шлунково-кишкового тракту шкірні алергічні реакції, включаючи еритему, свербіж, шкірний висип; нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор, сухість у роті, печія, здуття
Гепатобіліарні розлади гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини* шкірні алергічні реакції, (включаючи еритему, свербіж, шкірний висип), посилення пітливості, загострення псоріазу, кропив’янки, дистрофічні зміни шкіри, випадання волосся, фотосенсибілізація, псоріаз; порушення жирового обміну
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини м’язові спазми, артралгія, посилення симптомів переміжної кульгавості, м’язова слабкість
З боку репродуктивної системи та молочних залоз імпотенція/статева дисфункція, хвороба Пейроні
Загальні розлади та реакції у місці введення підвищена втомлюваність, периферичний набряк
Результати обстежень відхилення від норми з боку показників функції печінки, поява антинуклеарних антитіл (не пов’язаних із системним червоним вовчаком), метопролол може маскувати симптоми тиреотоксикозу, прояви латентного цукрового діабету

*Частота виникнення таких небажаних ефектів, як шкірні реакції або подразнення очей, є низькою, і симптоми зазвичай зникають після припинення терапії.

Термін придатності.

5 років.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 60 таблеток (25 мг і 50 мг); 60 або 30 таблеток (100 мг) у скляному флаконі у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина/EGIS Pharmaceuticals PLC, Hungary.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118–120, Угорщина/1165 Budapest, Bokenyfoldi ut. 118–120, Hungary.

ЕГІЛОК® РЕТАРД (EGILOК® RETARD)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 50 мг або 100 мг метопрололу тартрату;

допоміжні речовини: цукор сферичний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е171), тальк, поліетиленгліколь (макрогол 6000), гідроксипропілцелюлоза, етилцелюлоза, триетилцитрат.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група

Селективні блокатори бета-адренорецепторів. Метопролол.

Код АТС С07А В02.

Клінічні характеристики

Показання

  • Артеріальна гіпертензія.
  • Стенокардія.
  • Стабільна симптоматична хронічна серцева недостатність із порушенням систолічної функції лівого шлуночка.
  • Для попередження серцевої смерті та повторного інфаркту після гострої фази інфаркту міокарда.
  • Серцеві аритмії, включаючи суправентрикулярну тахікардію, зниження частоти скорочення шлуночків при фібриляції передсердь та шлуночкових екстрасистол.
  • Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються серцебиттям.
  • Для профілактики мігрені.

Протипоказання

  • Кардіогенний шок.
  • Підвищена чутливість до будь-якого іншого компонента препарату або до інших бета-блокаторів.
  • Атріовентрикулярна блокада (AV-блокада) II і III ступеня.
  • Серцева недостатність у стадії декомпенсації (набряк легень, синдром гіпоперфузії або артеріальної гіпотензії); тривала або періодична ізотропна терапія агоністами бета-рецепторів.
  • Симптоматична брадикардія або виражена артеріальна гіпотензія.
  • Синдром слабкості синусового вузла.
  • Порушення периферичного артеріального кровотоку.
  • Метопролол не слід призначати пацієнтам з підозрою на гострий інфаркт міокарда при частоті серцевих скорочень менше 45 ударів за хвилину; Р-Q інтервалі > 0,24 секунди або систолічному артеріальному тиску нижче 100 мм рт. ст.
  • Метаболічний ацидоз.
  • Нелікована феохромоцитома.
  • Супутня терапія інгібіторами моноамінооксидази-А.
  • Тяжка бронхіальна астма або обструктивне захворювання легень.
  • Застосування метопрололу протипоказано хворим, яким проводиться внутрішньовенне введення антагоністів кальцію типу верапамілу та дилтіазему або інших антиаритмічних препаратів (таких як дизопірамід).

Спосіб застосування та дози

При всіх показаннях препарат слід приймати один раз на добу.

Добову дозу рекомендується приймати вранці. Таблетки слід запивати як мінімум половиною склянки води, не розжовуючи таблетку. Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі або під час їди. Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність препарату.

За необхідності таблетку, вкриту оболонкою, можна розламати навпіл, але її не слід розжовувати або кришити.

Дозу підбирають індивідуально, щоб уникнути брадикардії.

Рекомендується нижчезазначене дозування.

Артеріальна гіпертензія: середня добова доза для дорослих становить 50 — 100 мг 1 раз на добу. Якщо доза 100 мг є недостатньою для досягнення терапевтичного ефекту, препарат можна комбінувати з іншими антигіпертензивними засобами, бажано діуретиками та антагоністами кальцію дигідропіридинового типу, або ж збільшити дозу препарату.

Стенокардія: доза препарату для дорослих становить 100 — 200 мг 1 раз на добу. За необхідності препарат можна комбінувати з нітратами або збільшувати дозу.

Додаткова терапія при лікуванні інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретиками і, можливо, препаратами наперстянки у разі стабільної симптоматичної серцевої недостатності.

Хронічна серцева недостатність повинна бути стабільною, без епізодів декомпенсації протягом щонайменше 6 тижнів та без суттєвих змін базисної терапії протягом останніх 2 тижнів.

Лікування серцевої недостатності β-блокаторами може призвести до тимчасового погіршення симптомів. У таких випадках можливе подальше продовження терапії або зменшення дози, в окремих випадках може бути необхідною відміна препарату. Ініціювання терапії препаратом Егілок® Ретард пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA) повинен проводити досвідчений лікар з досвідом лікування пацієнтів з серцевою недостатністю.

Стабільна хронічна серцева недостатність (II функціональний клас за класифікацією NYHA).

Рекомендована початкова доза Егілок® Ретарду протягом перших 2 тижнів становить 25 мг (½ таблетки по 50 мг) 1 раз на добу. Після 2 тижнів дозу можна бути збільшити до 50 мг 1 раз на добу і надалі можна подвоювати кожні 2 тижні. Цільова доза Егілок® Ретарду для тривалого лікування становить 200 мг 1 раз на добу.

Стабільна хронічна серцева недостатність (ІІІ-IV функціональний клас за класифікацією NYHA).

Рекомендована початкова доза протягом перших 2 тижнів становить 12,5 мг метопрололу

(застосовувати у відповідному дозуванні) 1 раз на добу. Дозу підбирають індивідуально. У період збільшення дози пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря, оскільки у деяких пацієнтів симптоми серцевої недостатності можуть погіршитися. Після 1 — 2 тижнів прийому Егілок® Ретарду у дозі 12,5 мг дозу можна збільшити до 25 мг (½ таблетки по 50 мг) 1 раз на добу. Через 2 тижні дозу можна збільшити до 50 мг на добу. Пацієнтам, які добре переносять більш високі дози, можна подвоювати дозу кожні 2 тижні до досягнення максимальної дози 200 мг Егілок® Ретарду 1 раз на добу.

У випадку артеріальної гіпотензії та/або брадикардії може бути потрібним зменшити дозу супутнього препарату або знизити дозу Егілок® Ретарду. Артеріальна гіпотензія на початку терапії не обов'язково вказує на те, що така доза препарату Егілок® Ретард не буде переноситися при подальшому тривалому лікуванні. Однак дозу не слід підвищувати доти, доки стан хворого не стабілізується. Також може бути необхідним контроль функції нирок.

Серцева аритмія.

Рекомендована початкова доза препарату для дорослих становить 100 — 200 мг 1 раз на добу. За необхідності дозу можна збільшити під контролем лікаря.

При функціональних порушеннях серцевої діяльності, що супроводжуються серцебиттям, звичайна доза препарату становить 100 мг 1 раз на добу. За необхідності дозу можна збільшити.

Профілактичне лікування після інфаркту міокарда.

Рекомендована підтримуюча доза становить 200 мг 1 раз на добу.

Для профілактики мігрені звичайною дозою препарату є 100 — 200 мг на добу за один прийом.

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

Коригування дози не потрібне, оскільки швидкість виведення незначним чином залежить від функції нирок.

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

Зазвичай препарат Егілок® Ретард призначають пацієнтам із цирозом печінки у тій самій дозі, що й хворим з нормальною функцією печінки. Тільки у випадку дуже тяжкого порушення функції печінки (наприклад, у пацієнтів після операції шунтування) може знадобитися зменшення дози.

Пацієнти літнього віку.

Коригування дози не потрібне.

Побічні реакції

Препарат Егілок® Ретард добре переноситься пацієнтами; небажані побічні явища зазвичай легкі та оборотні.

При застосуванні препарату Егілок® Ретард були описані нижченаведені побічні ефекти.

З боку серцево-судинної системи:

брадикардія, відчуття серцебиття, постуральні порушення (дуже рідко із запамороченням), холодні кінцівки; загострення симптомів переміжної кульгавості або синдрому Рейно, тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності, атріовентрикулярна блокада І ступеню, набряки, біль у перикарді, порушення синоатріальної провідності, аритмія, гангрена у пацієнтів з попередніми тяжкими порушеннями периферичного кровообігу; артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія з втратою свідомості.

З боку системи кровотворення:

тромбоцитопенія, лейкопенія.

З боку центральної нервової системи:

стомлюваність, запаморочення, головний біль, парестезії, м'язові судоми.

З боку органів чуття:

порушення зору, сухість та/або подразнення очей, кон'юнктивіт; порушення слуху, порушення смакових відчуттів, шум у вухах.

З боку органів дихання:

задишка при фізичному навантаженні, бронхоспазм, риніт.

З боку шлунково-кишкового тракту:

нудота, біль у ділянці живота, діарея, запор, блювання, здуття, печія, сухість у роті.

Шкіра й підшкірна клітковина:

шкірні алергічні реакції (еритема, свербіж, шкірний висип), посилення пітливості, загострення проявів псоріазу, кропив'янки, дистрофічні зміни шкіри, випадання волосся, фотосенсибілізація, псоріаз.

З боку кістково-м’язової системи:

м'язова слабкість.

З боку обміну речовин і харчування:

порушення жирового обміну; зниження рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і підвищення рівня тригліцеридів при нормальному рівні загального холестерину, метопролол може маскувати симптоми тиреотоксикозу; збільшення маси тіла, прояви латентного цукрового діабету.

З боку гепатобіліарної системи:

порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ сироватки крові), гепатит.

Психічні розлади та симптоми:

депресія, ослаблення концентрації уваги, сонливість або безсоння, нічні кошмари, нервозність, тривожність, імпотенція/сексуальна дисфункція, зміна особистості (зміни настрою), амнезія/порушення пам’яті, сплутаність свідомості, галюцинації.

Також повідомлялось про такі поодинокі випадки: артралгія, гепатит, м'язова слабкість, сухість у роті, симптоми, подібні до кон'юнктивіту, риніт, погіршення концентрації уваги, гангрена у пацієнтів із захворюваннями судин, агранулоцитоз, хвороба Пейроні, імпотенція.

Постмаркетинговий досвід

Повідомлялося про імпотенцію та атріовентрикулярну блокаду ІІ та ІІІ ступеня.

Лабораторні дослідження

Поява антинуклеарних антитіл (не пов'язаних із системним червоним вовчаком).

Передозування

Токсичність. У дорослої людини прийом дози 7,5 г спричиняв летальну інтоксикацію. Прийом 100 мг препарату 5-річною дитиною не супроводжувався симптомами інтоксикації після проведення промивання шлунка. Помірну інтоксикацію спричинила доза 450 мг у 12-річної дитини та доза 1,4 г у дорослої людини, серйозну інтоксикацію у дорослої людини спричиняла доза 2,5 г, а 7,5 г — дуже серйозну інтоксикацію.

Симптоми. Найважчими є серцево-судинні симптоми, проте у деяких випадках, особливо у дітей та осіб молодого віку, можуть переважати симптоми з боку ЦНС та пригнічення дихання. Артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія, AV-блокада І-ІІІ ступеня, подовження інтервалу QT (винятковий випадок), серцева недостатність, кардіогенний шок, асистолія, нудота, блювання, бронхоспазм, ціаноз, гіпоглікемія, втрата свідомості, кома, в деяких випадках — гіпокаліємія. Пригнічення дихання, зупинка дихання. Інші: стомлюваність, сплутаність свідомості, дрібнорозмашистий тремор, судоми, потіння, парестезії, бронхоспазм, нудота, блювання, можливий спазм стравоходу, гіпоглікемія (особливо у дітей) або гіперглікемія, гіперкаліємія. Вплив на нирки. Тимчасовий міастенічний синдром. Перші ознаки передозування можуть виникнути через 20 хвилин — 2 години після прийому надмірної дози.

Одночасне вживання алкоголю, прийом антигіпертензивних препаратів, хінідину або барбітуратів можуть погіршити стан пацієнта.

Лікування. Необхідні інтенсивна терапія й пильне спостереження за пацієнтом (параметри кровообігу й дихання, функція нирок, рівень глюкози в крові, електроліти сироватки крові). Якщо препарат прийнятий недавно, його подальше всмоктування можна знизити промиванням шлунка, стимуляцією блювання й введенням активованого вугілля.

NB! Атропін (0,25–0,5 мг внутрішньовенно дорослим, 10–20 мкг/кг маси тіла — дітям) слід ввести до промивання шлунка (через ризик вагусної стимуляції). Можуть бути необхідними знадобитися інтубація та використання апарата штучного дихання; адекватне відновлення об'єму; інфузія глюкози; моніторування ЕКГ; повторне внутрішньовенне введення атропіну 1–2 мг (головним чином при вагусних симптомах). У разі пригнічення функції міокарда: інфузія добутаміну або допаміну та кальцію глубіонату 9 мг/мл, 10–20 мл.

Можна ввести глюкагон 50–150 мкг/кг внутрішньовенно протягом 1 хвилини, а також амринон. У деяких випадках було ефективним додавання адреналіну (епінефрину). Інфузія натрію (хлориду або бікарбонату) у разі подовження QRS-комплексу та аритмії. Можна використати кардіостимулятор. У разі зупинки кровообігу можуть бути потрібні заходи з реанімації протягом кількох годин. При бронхоспазмі призначають тербуталін (ін'єкція або інгаляція). Симптоматична терапія.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Через відсутність належним чином контрольованих клінічних досліджень у період вагітності та годування груддю Егілок® Ретард не слід застосовувати у ці періоди, якщо тільки його застосування не є необхідним за життєвими показаннями. Бета-блокатори можуть спричинити брадикардію у плода та новонародженої дитини. Якщо це можливо, застосування метопрололу слід припинити за 48–72 години до очікуваного строку пологів. Якщо введення препарату неминуче, за немовлятами необхідне пильне спостереження протягом декількох днів (48–72 годин) після народження, оскільки препарат може потрапити в кровотік плода й спричинити брадикардію, пригнічення дихання, зниження артеріального тиску й гіпоглікемію.

Годування груддю

Малоймовірно, що та кількість метопрололу, яку може отримати немовля через грудне молоко, призведе до бета-блокуючих ефектів, якщо мати буде приймати метопролол у звичайних терапевтичних дозах. Однак слід бути обережним, призначаючи бета-блокатори матерям, що годують груддю, та спостерігати за новонародженою дитиною для своєчасного виявлення бета-блокуючих ефектів.

Діти.

Досвід застосування препарату Егілок® Ретард дітям обмежений.

Особливості застосування

Анафілактичний шок може бути особливо тяжким у хворих, які приймають метопролол.

Метопролол може посилити існуючу брадикардію. Якщо брадикардія посилюється, дозу препарату слід зменшити або припинити його застосування.

Метопролол може посилювати симптоми порушення периферичного кровообігу.

Слід уникати різкого припинення прийому препарату. Егілок® Ретард потрібно відміняти поступово, шляхом ступінчастого зниження доз протягом 7–10 днів.

Різка відміна препарату може посилити симптоми стенокардії й призвести до розвитку інфаркту міокарда. Пацієнти із захворюванням коронарних артерій потребують особливої уваги в період відміни препарату.

Пацієнтам зі стенокардією Принцметала селективні бета-блокатори слід застосовувати з обережністю.

Недостатньо досвіду застосування метопрололу хворим із серцевою недостатністю та такими супутніми факторами: нестабільна серцева недостатність (NYHA IV); гострий інфаркт міокарда або нестабільна стенокардія у попередні 28 днів; порушення функції нірок та печінки; вік пацієнта більше 80 років та менше 40 років; гемодинамічно виражені захворювання клапанів; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; під час або протягом 4 місяців після оперативного втручання на серці.

Серцева недостатність повинна бути компенсована до початку прийому метопрололу й стан компенсації повинен підтримуватися протягом усього періоду лікування.

Незважаючи на те, що кардіоселективні бета-блокатори слабше впливають на дихання, ніж неселективні бета-блокатори, якщо це можливо, рекомендується не призначати їх пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів. За необхідності призначення метопрололу хворим на бронхіальну астму може бути потрібним одночасне введення β2-агоністів (у таблетках або спреї) або зміна дози раніше застосовуваних β2-агоністів.

При призначенні препарату хворим на діабет слід частіше контролювати вуглеводний обмін і за необхідності уточнювати дозу інсуліну й пероральних антидіабетичних препаратів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Для хворих з феохромоцитомою метопролол потрібно поєднувати з альфа-блокаторами.

Біодоступність метопрололу може підвищуватися при цирозі печінки.

У пацієнтів, які отримують бета-блокатори, адреналін може підвищити артеріальний тиск і спричинити (рефлекторну) брадикардію; ця реакція менш імовірна при застосуванні селективних бета-блокаторів.

Перед будь-якою хірургічною операцією анестезіолога необхідно попередити, що пацієнт приймає метопролол.

Оскільки перед хірургічною операцією Егілок® Ретард необхідно відмінити, відміну слід здійснити не пізніше ніж за 48 годин до операції, за винятком особливих випадків, наприклад тиреотоксикозу або феохромоцитоми.

Однак у деяких випадках введення бета-блокаторів перед операцією може бути корисним, оскільки вони можуть знижувати аритмогенні ефекти й зменшувати коронарний кровообіг при хірургічному стресі, що спричинює перевагу симпатичного тонусу. Якщо із цих міркувань пацієнту застосовують бета-блокатор, слід вибрати анестетик зі слабкою негативною інотропною дією, щоб знизити ризик пригнічення міокарда.

Дуже рідко можуть посилитися раніше існуючі помірні порушення передсердно-шлуночкової провідності, іноді — з розвитком передсердно-шлуночкової блокади.

Цей препарат не можна призначати пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози, порушенням всмоктування глюкози-галактози, а також з недостатністю сахарози/ізомальтози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Оскільки при прийомі препарату Егілок® Ретард можуть виникнути запаморочення та слабкість, на період лікування слід утримуватись від керування автотранспортом та роботи зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антигіпертензивні ефекти препарату Егілок® Ретард та інших антигіпертензивних засобів, як правило, поєднуються. Щоб уникнути артеріальної гіпотензії, необхідне пильне спостереження за пацієнтами, які отримують комбінації таких засобів. Однак поєднанням ефектів антигіпертензивних препаратів можна за необхідності користуватися для досягнення ефективного контролю артеріального тиску.

Препарат не можна поєднувати з такими лікарськими засобами:

  • верапамілом (внутрішньовенно введеним) або іншими аналогічними блокаторами кальцієвих каналів (ризик асистолії);
  • інгібіторами МАО.

Слід дотримуватися обережності при комбінації з такими засобами:

  • пероральні протиаритмічні засоби, кальцієві блокатори типу верапамілу й дилтіазему, парасимпатоміметики (ризик артеріальної гіпотензії, брадикардії й атріовентрикулярної блокади);
  • глікозиди наперстянки (ризик брадикардії, порушення провідності; метопролол не впливає на позитивний інотропний ефект препаратів наперстянки);
  • нітрати й інші антигіпертензивні препарати (особливо групи гуанетидину, резерпіну, альфа-метилдофи, клонідину й гуанфацину) через ризик артеріальної гіпотензії й/або брадикардії;
  • деякі препарати, що діють на центральну нервову систему, наприклад: снодійні, транквілізатори, три- і тетрациклічні антидепресанти, нейролептики й алкоголь (ризик артеріальної гіпотензії);
  • наркотики (ризик пригнічення серцевої діяльності);
  • α- і β-симпатоміметики (ризик артеріальної гіпертензії, тяжкої брадикардії; можливість зупинки серця);
  • при поєднанні з клонідином лікування слід припиняти, обов’язково спочатку відміняючи метопролол, а потім (через кілька днів) клонідин. Якщо спочатку відмінити клонідин, може наступити гіпертонічний криз;
  • ерготамін (посилення вазоконстрикторного ефекту);
  • β2-симпатоміметики (функціональний антагонізм);
  • нестероїдні протизапальні препарати (наприклад індометацин) через можливе зниження антигіпертензивного ефекту;
  • естрогени (можливе зниження антигіпертензивного ефекту метопрололу);
  • пероральні антидіабетичні препарати й інсулін (метопролол може посилити їх гіпоглікемічні ефекти й замаскувати симптоми гіпоглікемії);
  • курареподобні міорелаксанти (посилення нервово-м’язової блокади);
  • інгібітори ферментів (наприклад циметидин) через можливе посилення ефектів метопрололу внаслідок підвищення його концентрації в плазмі;
  • індуктори ферментів (рифампіцин і барбітурати), оскільки ефекти метопрололу можуть знижуватися внаслідок підвищення печінкового метаболізму.

Одночасне застосування засобів, що блокують симпатичні ганглії, інших бета-блокаторів (наприклад очних крапель) потребує пильного медичного спостереження.

Одночасний прийом їжі помітно не впливає на фармакокінетику препарату.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Метопролол — селективний бета-адреноблокатор, що має антиангінальну, антигіпертензивну та антиаритмічну дії. Метопролол пригнічує вплив підвищеної активності симпатичної системи на серце, а також спричиняє швидке зниження частоти серцевого ритму й серцевого викиду.

При артеріальній гіпертензії метопролол знижує артеріальний тиск у пацієнтів, які знаходяться у положенні стоячи й лежачи. Тривалий антигіпертензивний ефект препарату пов’язаний з поступовим зниженням загального периферичного опору.

При одноразовому й короткочасному багаторазовому введенні метопрололу знижується активність реніну плазми. Принаймні деякою мірою цей ефект можна пояснити пригніченням ниркових β1-рецепторів, що призводить до зниження продукції реніну й відповідного зниження вазоконстрикції, опосередкованої ангіотензином. При артеріальній гіпертензії тривале застосування препаратів метопрололу негайного вивільнення призводить до статистично значущого зниження маси лівого шлуночка. Як і інші бета-блокатори, метопролол знижує потребу міокарда в кисні через зниження системного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень. Шляхом зниження частоти серцевих скорочень і відповідного подовження діастоли метопролол поліпшує кровопостачання й оксигенацію ділянок міокарда з порушеним кровотоком. Тому препарат знижує частоту нападів стенокардії й підвищує фізичну працездатність хворих. При введенні після інфаркту міокарда метопролол знижує ризик рецидиву інфаркту. У терапевтичних дозах периферичні вазоконстрикторні й бронхоконстрикторні ефекти метопрололу менш виражені, ніж такі ж ефекти неселективних бета-блокаторів.

Порівняно з неселективними бета-блокаторами метопролол менше впливає на продукцію інсуліну й вуглеводний обмін. Він істотно не змінює серцево-судинні реакції на гіпоглікемію й не збільшує тривалість нападів гіпоглікемії.

Фармакокінетика.

Метопрололу тартрат майже повністю (приблизно 95%) всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Однак після всмоктування метопролол значною мірою зазнає метаболізму першого проходження через печінку. Біодоступність препарату становить приблизно 35%.

Крива залежності концентрації в плазмі від часу для препарату Егілок® Ретард має особливості, характерні для препаратів уповільненого вивільнення. Протягом 4–6 годин після прийому фаза повільного всмоктування переходить в майже 6-годинне плато (Смакс = 37,4 нг/мл після введення разової дози і 54,7 нг/мл у рівноважному стані), після чого слідує фаза повільного виведення. Очікуваний період напіввиведення (t1/2) становить 6–12 годин, що значно більше, ніж реальний період напіввиведення метопрололу (приблизно 3 години). Більш тривалий період напіввиведення пояснюється уповільненим всмоктуванням.

Оскільки метаболізм препарату здійснюється поліморфними ферментами, його рівень у плазмі крові має значні (до 17-кратних) відмінності у різних пацієнтів.

Зв'язування з білками плазми крові становить 10%.

Метопролол метаболізується у печінці ферментами цитохрому Р 450.

Препарат виділяється переважно нирками (приблизно 95%). Близько 10% введеної дози метопрололу виводиться у незміненому стані.

Метаболіти (О-дезметилметопролол і a-гідроксиметопролол) не мають клінічного значення. Вони виводяться з жовчю.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості:

білі або майже білі, двоопуклі, довгастої форми таблетки з розподільчою рискою з обох боків.

Термін придатності.

5 років.

Умови зберігання

Зберігати препарат при температурі не вище 30 оС у недоступному для дітей місці.

Упаковка

10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробники

  1. ЗАТ Фармацевтичний Завод ЕГІС, Угорщина/EGIS Pharmaceuticals PLC, Hungary.
  2. Ацино Фарма АГ, Швейцарія/Acino Pharma AG, Switzerland.

Місцезнаходження

  1. 1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118–120, Угорщина/ 1165 Budapest, Bokenyfoldi ut. 118–120, Hungary.
  2. Бірсвег 2, 4253 Лісберг, Швейцарія/ Birsweg 2, 4253 Liesberg, Switzerland.

Дата додавання: 06.09.2019 р. Версія для друку

Ціни на ЕГІЛОК в містах України

Вінниця 53.44 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 48.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Київська, 51, тел.: +380432550303

Дніпро 54.48 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 51.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Дніпропетровськ, просп. Героїв, 37, тел.: +380567137505

Житомир 52.38 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 48.75 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Київська, 102, тел.: +380634432527

Запоріжжя 54.83 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.25 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Запоріжжя, просп. Соборний, 6, тел.: +380632276128

Івано-Франківск 54.53 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 48.75 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 52, тел.: +380342559348

Київ 56.19 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 47.47 грн./уп.
«ДОМАШНЯ АПТЕЧКА» Київ, просп. Перемоги, 22, тел.: +380445933060

Кропивницький 52.5 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 49.75 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кіровоград, вул. Тельнова Євгена, 2, тел.: +380522371019

Луцьк 55.31 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.9 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Луцьк, просп. Грушевського, 22Б, тел.: +380800505911

Львів 57 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 51.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, просп. Червоної Калини, 42, тел.: +380322210002

Миколаїв 55.32 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.9 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Миколаїв, вул. Космонавтів, 142/5, тел.: +380800505911

Одеса 55.79 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.3 грн./уп.
«АПТЕКА АКС СОЦІАЛЬНА» Одеса, вул. Ріхтера Святослава, 132/1, тел.: +380487167021

Полтава 52.74 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.9 грн./уп.
«АПТЕКА ПРАНА» Полтава, вул. Мазепи Івана, 49, тел.: +380800505911

Рівне 54.66 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.9 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Рівне, вул. Соборна, 336, тел.: +380800505911

Суми 52.08 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 49.75 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Троїцька, 51, тел.: +380542775005

Тернопіль 55.06 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 51.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Тернопіль, просп. Злуки, 4, тел.: +380352423685

Ужгород 57.18 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 51.23 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Ужгород, вул. Легоцького, 7

Харків 51.58 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 48.75 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Харків, перехр. Альошина Архітектора / Олександрівський, 21/138

Херсон 52.69 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Херсон, просп. 200 років Херсона, 20, тел.: +380552334421

Хмельницький 56.75 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.9 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Кам'янецька, 80, тел.: +380800505911

Черкаси 53.84 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 48.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Черкаси, вул. Панченка Олексія, 7, тел.: +380472551570

Чернігів 54.18 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.25 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, просп. Мира, 193, тел.: +380462253352

Чернівці 56.3 грн./уп.

ЕГІЛОК® табл. 50 мг фл. № 60, Egis ..... 50.25 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернівці, вул. Головна, 11

Developed by Maxim Levchenko