Імунат порошок для розчину для ін'єкцій 500 МО + 375 МО флакон з розчинником у флаконах по 5 мл №1

Міжнародна непатентована назва: Human Сoagulation Factor VIII and Von Willebrand Factor.

Основні властивості лікарської форми: білий або блідо-жовтий порошок, твердо-крихкий.

* активність Фактора VIII визначалася за Міжнародним стандартом ВООЗ для концентратів Фактора VIII.

** без стабілізатора (альбумін).

Максимальна специфічна активність при співвідношенні Фактора VIII до антигена фактора Віллебранда 1:1 становить 100 МО на мг білка.

*** активність фактора Віллебранда визначалася за Міжнародним стандартом ВООЗ для концентратів Фактора VIII і фактора Віллебранда в плазмі.

Ліофілізований порошок для приготування розчину для ін'єкцій у комплекті з розчинником та набором для розчинення і введення.

Код АТС B02BD06. Гемостатичні препарати. Фактори згортання крові. Фактор коагуляції крові людини VIII і фактор Віллебранда.

Комплекс Фактора VIII і фактор Віллебранда складається з двох молекул (FVIII, vWF) із різними фізіологічними функціями.

Активований Фактор VIII діє як кофактор активованого Фактора IX, прискорюючи перетворення Фактора X у активований Фактор X. Активований Фактор X перетворює протромбін на тромбін, який в свою чергу перетворює фібриноген на фібрин і формує фібринові згустки. Гемофілія A — це вроджений розлад коагуляції крові, пов'язаний зі статтю і спричинений зниженням рівня активності Фактора VIII. Його результатом є кровотечі у суглобах, м'язах і внутрішніх органах, як спонтанні, так і спричинені випадковою травмою чи хірургічним втручанням. Плазмові рівні Фактора VIII збільшуються при замісній терапії, що дає можливість тимчасової корекції недостатності Фактора VIII і тенденції до кровотеч.

Фактор Віллебранда виконує роль захисного білка Фактора VIII, а також виступає посередником адгезії тромбоцитів у місцях ушкодження судин та бере участь в агрегації тромбоцитів.

Всі фармакокінетичні дослідження препарату ІМУНАТ проводились за участі пацієнтів з тяжкою формою гемофілії А (базовий рівень Фактора VIII < 1%). Аналіз зразків плазми проводився методом кількісного хромогенного аналізу Фактора VIII. У таблиці нижче наведені фармакокінетичні параметри перехресного дослідження препарату ІМУНАТ у 18 пацієнтів віком старше 12 років, які попередньо лікувалися.

Рівень активності Фактора VIII у плазмі крові, що досягається після введення препарату, становить 80–120% від передбачуваного. За даними фармакокінетичного дослідження середнє значення виходу із in vivo Фактора VIII після введення препарату ІМУНАТ становить приблизно 100%.

У початковій фазі відбувається розподіл між внутрішньосудинним і позасудинним секторами з періодом напіввиведення з плазми від 3 до 6 годин; приблизно від двох третин до трьох чвертей Фактора VIII залишається у кровотоці. У наступній повільній фазі період напіврозпаду варіює між 8 та 20 годинами, із середнім значенням 12 годин.

Лікування і профілактика кровотеч, спричинених уродженою або набутою недостатністю Фактора VIII (гемофілія А, інгібіторна форма гемофілії А, набутий дефіцит Фактора VIII, пов'язаний із спонтанною появою інгібітора до Фактора VIII).

Хвороба Віллебранда із недостатністю Фактора VIII.

Лікування слід проводити під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні гемостатичних розладів.

Препарат призначений для внутрішньовенного введення у вигляді ін'єкцій/інфузій після розчинення у відповідній кількості води для ін'єкцій.

Дозування і тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності Фактора VIII, локалізації та інтенсивності кровотечі, а також клінічного стану пацієнта.

Кількість Фактора VIII виражають у міжнародних одиницях (МО), що розраховуються відповідно до Міжнародного стандарту ВООЗ для концентратів Фактора VIII. Активність Фактора VIII виражається у відсотках (стосовно нормальної плазми) або в міжнародних одиницях (стосовно Міжнародного стандарту для концентратів Фактора VIII).

А. Дозування при гемофілії А.

Розрахунок потрібної дози Фактора VIII здійснюється на основі емпіричної формули: 1 МО Фактора VIII на кг маси тіла збільшує активність Фактора VIII в плазмі приблизно на 2% від нормальної активності.

З огляду на початкову активність Фактора VIII у плазмі пацієнта, дозування розраховується за формулою:

Потрібна кількість одиниць (МО) = маса тіла (кг) х бажане збільшення Фактора VIII (%) х 0,5

Кількість препарату, що має вводитися, і частоту введення слід визначати керуючись клінічною ефективністю в кожному конкретному випадку.

Якщо кровотеча не контролюється за допомогою рекомендованої дози Фактору VIІІ, слід визначити рівень у плазмі та застосувати дозу достатню для досягнення задовільної клінічної відповіді.

Кровотечі і хірургічне втручання

У разі появи наступних епізодів кровотечі активність Фактора VIII не повинна опускатися нижче заданого рівня активності в плазмі (у% від нормального рівня або МО/дл) у відповідному періоді.

Наведена нижче таблиця може використовуватися в якості інструкції з вибору дози при кровотечах і хірургічних операціях, а також тривалості підтримки даного рівня Фактора VIII.

За певних умов (наприклад, за наявності інгібіторів з низьким титром) можуть знадобитися більші, ніж визначені за формулою, дози, особливо при початковому введенні. У ході лікування необхідно проводити визначення рівня Фактора VIII у крові для розрахунку дозувань і частоти проведення ін'єкцій. У випадку великих хірургічних втручань особливо важливим є точний моніторинг замісної терапії за допомогою коагуляційніх тестів (визначення кількісної проби активності Фактора VIII). Окремі пацієнти можуть відрізнятися за їх реакцією на застосування Фактора VIII.

Препарат слід з обережністю застосовувати для лікування дітей, молодших 6 років, які піддавалися обмеженому впливу препаратів Фактора VIII, оскільки для цієї вікової групи пацієнтів зібрана недостатня кількість клінічних даних.

Тривале профілактичне лікування

Для тривалого профілактичного лікування тяжкої форми гемофілії А рекомендуються дози 20–40 МО Фактора VIII на кг маси тіла кожні 2–3 дні. У деяких випадках, особливо для пацієнтів молодшого віку, може знадобитися більш часте введення препарату.

Б. Інгібіторна форма гемофілії А

Слід спостерігати за пацієнтами на предмет розвитку інгібіторів до Фактора VIII. Якщо не вдається досягти бажаного рівня активності Фактора VIII у плазмі, або якщо кровотеча не припиняється при введенні відповідної дози, необхідно провести аналіз на визначення наявності інгібіторів до Фактора VIII. Якщо рівень інгібіторів менше, ніж 10 Одиниць Бетезда (ОБ) на 1 мл, додаткове введення Фактора коагуляції крові людини VIII може нейтралізувати інгібітор. У пацієнтів з титром інгібітора вище 10 ОБ або при високій чутливості, вираженій у різкому збільшенні інгібітора на введення Фактора VIII, слід розглянути можливість використання концентрату (активованого) протромбінового комплексу або рекомбінантного активованого Фактора VII.

В. Хвороба Віллебранда з дефіцитом Фактора VIII

ІМУНАТ показаний для замісного лікування пацієнтів із хворобою Віллебранда, які мають знижений рівень Фактора VIII. Замісне лікування із застосуванням препарату ІМУНАТ для контролю крововиливів і запобігання кровотечам, пов'язаним із хірургічною операцією, проводиться відповідно до рекомендацій, наведених для гемофілії А.

Якщо пацієнти мають високий рівень інгібітора фактора Віллебранда, лікування препаратом ІМУНАТ може бути неефективним, тому слід розглянути інші терапевтичні можливості.

Лікар має знати, що продовження лікування може викликати надмірне зростання Фактора VІІІ:C, тому слід розглянути зменшення дози та/або подовження інтервалу між дозами. Після 24–48 годин застосування, щоб уникнути надмірного підвищення Фактора VIII:C, слід зменшити дозу та/або подовжити інтервал між введеннями доз.

Спосіб застосування

ІМУНАТ потрібно вводити внутрішньовенно. Швидкість інфузії повинна бути комфортною для пацієнта і не повинна перевищувати 2 мл на хвилину.

В інтересах пацієнтів рекомендується при кожному введенні препарату ІМУНАТ записувати назву і номер серії препарату.

ІМУНАТ вводиться внутрішньовенно після розчинення ліофілізованого препарату з використанням стерильної води для ін'єкцій, що входить до комплекту. Після розчинення розчин повинен бути прозорим або трохи опаловим і не містити сторонніх частинок. Не придатний до застосування препарат у флаконах з порушеною цілісністю, а також якщо після відновлення розчин є каламутним або містить осад.

Відкриття флаконів, процедуру приготування розчину і введення препарату здійснюють при суворому дотриманні правил асептики. Рекомендується промити ізотонічним сольовим розчином імплантовані пристрої венозного доступу перед інфузією препарату ІМУНАТ і після цього.

ІМУНАТ слід розчиняти лише безпосередньо перед застосуванням. Потім розчин потрібно негайно використати (препарат не містить консервантів). Всі невикористані залишки розчину слід знищити у відповідності з місцевими приписами щодо утилізації.

Приготування розчину

Для розчинення використовувати лише набір для введення, що входить у комплект.

Слід дотримуватися правил асептики!

1. Нагріти закупорений флакон з розчинником до кімнатної температури (не більше 37 °С).

2. Видалити захисні ковпачки із флаконів з порошком і розчинником (мал. А) і продезінфікувати гумові пробки обох флаконів.

3. Помістити хвилястий край пристрою для перенесення на флакон з розчинником і притиснути (мал. Б).

4. Видалити захисне покриття з іншого кінця пристрою для перенесення, не торкаючись оголеного кінця.

5. Помістити флакон з розчинником над флаконом з порошком і вільний кінець голки ввести у гумову пробку флакона з порошком (мал. В). Розчинник буде перетікати у флакон з порошком під дією вакууму.

6. Приблизно через хвилину роз'єднати два флакони, видаливши пристрій для перенесення і флакон розчинника з флакона з порошком (мал. Г). Оскільки препарат легко розчиняється, за необхідності злегка похитати флакон. НЕ СТРУШУВАТИ ФЛАКОН З ПРЕПАРАТОМ. НЕ ПЕРЕВЕРТАТИ ФЛАКОН З ПРЕПАРАТОМ ДО ВИЛУЧЕННЯ ЙОГО ВМІСТУ.

7. Препарати для парентерального введення, такі як ІМУНАТ, слід візуально обстежувати на наявність включень і зміну кольору після приготування розчину і перед введенням. Навіть при ретельному дотриманні інструкцій щодо приготування розчину зрідка можуть виявлятися дрібні частки. Вони видаляються за допомогою фільтра, що входить до комплекту. При цьому концентрація фармацевтично активного інгредієнта, зазначена на етикетці, не знижується.

Введення розчину

1. Щоб відібрати приготований розчин слід використовувати фільтруючу голку, що додається. Вставити фільтруючу голку в одноразовий шприц, що додається, і ввести в гумову кришечку флакона з розчиненим концентратом (мал. Ґ).

2. Ненадовго зняти шприц з фільтруючої голки. При надходженні повітря, піна у флаконі з концентратом зникне. Потім відібрати розчин у шприц через фільтруючу голку (мал. Д).

3. Зняти шприц з фільтруючої голки і повільно ввести розчин внутрішньовенно (максимальна швидкість введення — 2 мл/хв) за допомогою системи для інфузій або голки, що додаються.

Підвищеначутливість або алергічні реакції, до яких можуть відноситися ангіоневротичнийнабряк, печія і гострий біль у місці введення, озноб, припливи, загальнакропив'янка, головний біль, висип, гіпотонія, летаргія, нудота, неспокій,тахікардія, відчуття стиснення у грудях, дзвін у вухах, блювота і свистячедихання. У деяких випадках вони можуть прогресувати до тяжкої анафілаксії (утому числі шоку). Пацієнтам потрібно повідомити про необхідність звернення долікаря у разі появи цих симптомів.

У рідкихвипадках спостерігається підвищення температури тіла.

У пацієнтівз гемофілією А можуть з'явитися антитіла (інгібітори) до Фактора VIII, щоклінічно проявляється відсутністю гемостатичного ефекту у відповідь напроведену терапію. У таких випадках рекомендується звертатися доспеціалізованих центрів по гемофілії. На даний час немає підтвердженняклінічних даних щодо застосування препарату ІМУНАТ для хворих, які раніше нелікувалися, тому такі пацієнти повинні бути ретельно обстежені на наявністьінгібіторів відповідними методами (Бетезда тест).

Частотавипадків побічних реакцій, які були зареєстровані в результаті клінічнихдосліджень та протягом постреєстраційного застосування наведена нижче у таблицях.

Критеріїоцінки частоти розвитку побічної реакції препарату: дуже часті (≥1/10); часті(≥1/100 до <1/10); нечасті (≥1/1000 до <1/100); рідкі (≥1/10000 до<1/1000); дуже рідкі (<1/10000); невідомі (частота не може бутивстановлена з наявних даних).

Післяреєстраційний досвід застосування:

Потенційніпобічні реакції, які були зареєстровані з іншими продуктами, отриманими зплазми та рекомбінантними Факторами VІІІ: анафілаксія (включаючи шок), ангіоневротичнийнабряк, утруднене дихання, млявість, пригнічення фактораВіллебранда.ПротипоказанняПідвищена чутливість до діючої речовини або будь-якоїдопоміжної речовини препарату.

Як і длябудь-яких препаратів для внутрішньовенного введення, що містять білок, можливіреакції гіперчутливості алергічного типу, включаючи анафілаксію. Повідомлялосяпро алергічні реакції гіперчутливості, які траплялися при застосуванніпрепарату ІМУНАТ та проявилися, наприклад, артеріальною гіпотензією,тахікардією, болем у грудях, задишкою, набряками (включаючи набряк обличчя іповік), кропив'янкою, висипом, почервонінням та свербіжем.

Повідомлялосяпро виникнення анафілаксії, у тому числі анафілактичного шоку, при застосуванніінших продуктів, що містять Фактор VIII і фактор Віллебранда, тому це можетакож супроводжувати застосування препарату ІМУНАТ.

Такожповідомлялося й про інші реакції, такі як озноб, лихоманку і нудоту при застосуванніпрепарату ІМУНАТ.

При появіцих симптомів пацієнтам слід негайно припинити введення препарату і звернутисядо лікаря. У випадку анафілактичного шоку слід застосувати чинні стандартинадання медичної допомоги.

Передпризначенням препарату ІМУНАТ важливо визначити у пацієнта певний дефекткоагуляції: недостатність Фактора VIII або фактора Віллебранда.

Сліддослідити пацієнтів з приводу розвитку інгібіторів Фактора VІІІ/фактораВіллебранда, якщо очікувану плазмову активність Фактора VIII/ фактора Віллебрандане досягнуто або якщо кровотеча не контролюється.

Відомимускладненням при лікуванні пацієнтів з гемофілією A є утворення нейтралізуючихантитіл (інгібіторів) Фактора VIII. Зазвичай ці інгібітори – імуноглобуліниІgG, спрямовані проти прокоагулянтної активності Фактора VІІI. Їх активністьвизначається у Одиницях Бетезда (ОБ) на мл плазми за допомогою модифікованогоаналізу Бетезда. Повідомлялося про наявність інгібіторів переважно у ранішенелікованих пацієнтів. Ризик розвитку інгібіторів пропорційний ступеню діїФактора VIII і є максимальним протягом перших 20 днів лікування, а такожзалежить від інших генетичних факторів і умов навколишнього середовища. Урідкісних випадках інгібітори можуть розвинутися після перших 100 днівлікування. Після переведення пацієнтів, які раніше лікувалися більше 100 днів імали історію розвитку інгібіторів, з одного препарату рекомбінантного ФактораVIII на інший спостерігались випадки повторного розвитку інгібіторів (низькоготитру).

У пацієнтівз 3-м типом хвороби Віллебранда можливий розвиток нейтралізуючих антитіл(інгібіторів) до фактора Віллебранда. Антитіла можуть бути здатні викликатианафілаксію і тому у пацієнтів, які мають анафілаксію в анамнезі, сліддослідити на наявність інгібітора фактора Віллебранда.

Пацієнти,які отримують лікування рекомбінантним Фактором коагуляції VIII, потребуютьретельного спостереження шляхом клінічного нагляду і лабораторних тестів щодорозвитку інгібіторів.

Довготривалелікування препаратами, що містять фактор Віллебранда, може викликати надмірнийріст Фактора VIII:C.

Припризначенні максимальної добової дози потрібно враховувати, що кількість натріюможе перевищити 200 мг і це може зашкодити пацієнтам, які знаходяться нанизьконатрієвій дієті.

Випадкитромбоемболії були зареєстровані у пацієнтів з хворобою Віллебранда, якіотримували Фактор VIII/Фактор Віллебранда в якості замісної терапії. Упацієнтів з венозною тромбоемболією в анамнезі, з високим рівнем ендогенногоФактора VIII було виявлено зв'язок з підвищеним ризиком подальшоготромбоутворення. Слід проводити профілактику венозної тромбоемболії.

У пацієнтівз групою крові A, B або AB, після повторного призначення через короткі проміжкичасу або у дуже високих дозах може виникнути гемолітична реакція.

Препарат слідз обережністю застосовувати для лікування дітей, молодших 6 років, якіпіддавалися обмеженому впливу препаратів Фактора VIII, оскільки для цієївікової групи пацієнтів зібрана недостатня кількість клінічних даних.

Привикористанні лікарських препаратів з крові або плазми крові людини вживаютьсястандартні заходи, спрямовані на запобігання передачі пацієнтам збудниківінфекції. До них відносяться ретельний відбір донорів, перевірка окремих порційі пулів плазми за маркерами вірусів та інфекцій, включення ефективнихвиробничих кроків для інактивації/знищення вірусів. Незважаючи на це, привведенні лікарських препаратів, виготовлених з крові або плазми людини, неможна цілком виключити можливість передачі збудників інфекції, у тому числіневідомих або нових на сьогодні вірусів та інших патогенів.

Заходи, щовживаються, вважаються ефективними для оболонкових вірусів, таких як вірусімунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В і вірус гепатиту С, а також длябезоболонкових вірусів, таких як вірус гепатиту А. Заходи, що вживаються,можуть мати обмежене значення проти безоболонкових вірусів, таких як парвовірусВ19. Інфікування парвовірусом В19 може бути серйозним для вагітних жінок(інфікування плоду) і людей з імунодефіцитом або підвищеним еритропоезом (наприклад,з гемолітичною анемією).

Слідрозглянути питання проведення вакцинації (від гепатиту A і B) пацієнтам, якірегулярно/повторно отримують препарати фактора VIII.

В інтересахпацієнтів рекомендується при кожному введенні препарату ІМУНАТ записувати назвуі номер серії препарату.

Вплив наздатність керувати автотранспортом або іншими механізмами

ІМУНАТ невпливає на здатність керувати автотранспортом і оперувати іншими механізмами.

Застосуванняу період вагітності та годування груддю

Вивченнявпливу препарату ІМУНАТ на репродуктивність лабораторних тварин не проводилось.Виходячи з низької частоти захворювання жінок на гемофілію А, відсутній досвідстосовно використання Фактора VIII під час вагітності і годування груддю. ТомуФактор VIII слід використовувати під час вагітності і годування груддю лише,якщо це чітко показано.

Немає данихпро взаємодію Фактора згортання крові людини VIII з іншими лікарськимизасобами.

Несумісність

ІМУНАТ неслід змішувати з іншими медичними препаратами перед введенням. Рекомендуєтьсяпромивати загальну систему для внутрішньовенного введення ізотонічним сольовимрозчином до і після введення препарату ІМУНАТ.

Слідвикористовувати лише набір для інфузії, що входить до комплекту, інакшелікування може бути невдалим через адсорбцію Фактора коагуляції крові людиниVIII на внутрішніх поверхнях інфузійного обладнання.

Даних щодосимптомів передозування Фактора коагуляції крові людини VIII немає.

Існує ризиквиникнення тромбоемболії (див. Розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»).

Ризиквиникнення гемолітичної реакції є високим у пацієнтів з групою крові A, B абоAB (див. Розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»).

Зберігатипри температурі від 2 до 8°С. Не заморожувати! Захищати від дії світла.

Зберігати внедоступному для дітей місці.

2 роки.

У межахзазначеного терміну придатності можливе зберігання препарату при кімнатнійтемпературі (не вище 25°С) протягом 6 місяців.

Хімічна і фізична стабільність розчиненого, готового до використання препарату, становить 3 години притемпературі від 20 до 25 °С.

По 1 флаконуз ліофілізованим порошком (по 250 МО, 500 МО або 1000 МО) у комплекті з 1 флакономз розчинником (вода для ін'єкцій по 5 мл або 10 мл) та набором для розчинення івведення у картонній коробці.

БАКСТЕР АГ(BAXTER AG), Австрія.

Адреса:Lange Allее 8, Lange Allее 24, Lange Allее 51, Industriestrasse 20,Industriestrasse 72, Industriestrasse 131, Benatzkygasse 2-6, Pasettistrasse76, А-1221, Відень, Австрія.

У випадкупобічної дії (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направититермінове повідомлення до:

Управліннялікарських засобів та медичної продукції Міністерства охорони здоров'я України(01021, м. Київ, вул. Грушевського,7, тел: (044) 253-61-94);

Державногопідприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»(03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, тел.: (044) 393-75-86);

та на адресупідприємства-виробника.