Герпесвірусні інфекції

Герпесвірусні інфекції — це група інфекцій, які спричинюються вірусами з родини Herpesviridae. Віруси мають здатність до персистування в організмі людини. Відзначають локалізовані, генералізовані, рецидивуючі форми хвороби. Ці захворювання віднесені Комітетом експертів ВООЗ до СНІД-індикаторних хвороб.

Герпесвірусні інфекції належать до найбільш поширених вірусних хвороб. Інфікованість та захворюваність на них щороку зростає. В усіх країнах світу 60–90% населення інфіковані тим чи іншим герпесвірусом.

Herpesviridae у своєму складі містять дволанцюгову ДНК, мають гліколіпопротеїнову оболонку. Розміри вірусних часток — від 120 до 220 нм.

На сьогодні описано 8 типів Herpesviridae, які виявлені у людини: два типи вірусу Herpes simplex (HSV-1 , HSV-2), Varicella-Zoster — вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (VZV або HHV-3), Epstein — Barr virus (EBV або HHV-4), Cytomegalovirus hominis (CMV або HHV-5) HHV-6, HHV-7, HHV-8.

На сьогодні на основі біологічних властивостей вірусів сформовані 3 підродини Herpesviridae: α-Herpesviridae, β-Herpesviridae та γ-Herpesviridae.

До α-Herpesviridae належать HSV-1, HSV-2, VZV. Ці віруси характеризуються коротким циклом репродукції з цитопатичним ефектом в клітинах інфікованих культур. Ці віруси швидко поширюються в клітинах, переважно в нейронах, спричинюють руйнування уражених клітин, здатні зумовлювати розвиток латентних форм. Абортивний цикл інфекції може супроводжуватися трансформацією клітин і призводити до канцерогенезу.

До β-Herpesviridae належать CMV, HHV-6, HHV-7. Вони, як правило, повільно розмножуються в клітинах, зумовлюють збільшення уражених клітин (цитомегалія), здатні до персистенції, переважно в слинних залозах та нирках, можуть спричинювати розвиток природжених інфекцій.

Групу γ-Herpesviridae складають EBV та HHV-8. γ-Герпесвіруси мають тропізм до В- чи Т-лімфоцитів, в яких вони персистують, можуть бути причиною лімфопроліферативних захворювань.

В антигенному відношенні герпесвіруси значно відрізняються один від одного, за винятком вірусів простого герпесу 1-го та 2-го типів, геноми яких на 50% ідентичні.