Чернігів

Запалення слизової оболонки стравоходу після променевої терапії

Содержание

Визначення

Променевий езофагіт (запалення слизової оболонки стравоходу після променевої терапії) — часте ускладнення, яке розвивається у пацієнтів, що проходять курс променевої терапії, особливо при лікуванні пухлин органів грудної клітки, таких як рак легень або стравоходу. Як правило, клінічні прояви розвиваються після 2–3 тиж опромінення та пов’язані із запальним пошкодженням слизової оболонки стравоходу, що може призводити до множинних ерозій та вираженого дискомфорту при ковтанні.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку езофагіту в умовах хімієпроменевої терапії у пацієнтів з дрібноклітинним раком легень застосовують аміфостин — радіопротектор, який захищає здорові тканини від токсичного впливу опромінення. Також важливими є немедикаментозні профілактичні заходи:

  • повна відмова від куріння та вживання алкоголю;
  • виключення з раціону сухої, грубої, гострої та подразнювальної їжі;
  • прийом пероральної форми глутаміну під час терапії, що сприяє захисту слизової оболонки;
  • консультація з дієтологом для підбору максимально щадного харчування.

Клінічні прояви

Найчастіші симптоми:

  • дисфагія (проблеми при ковтанні);
  • одинофагія (біль при ковтанні);
  • печія, нудота, блювання;
  • у більш тяжких випадках — стриктури стравоходу, у цьому разі потрібне хірургічне втручання.

Лікувальні заходи

Тактика лікування променевого езофагіту спрямована на зменшення вираженості симптомів, запобігання ускладненням та відновлення функцій стравоходу.

Дієтичні обмеження — відмова від гострої, пряної, сухої їжі, перехід на м’які або рідкі страви, особливо при вираженому болю та порушеннях ковтання.

Фармакотерапія:

  • інгібітори протонної помпи (омепразол, езомепразол) або блокатори H2-гістамінових рецепторів (ранітидин, фамотидин) для зниження кислотної агресії;
  • місцевоанестезувальні препарати при значному болю;
  • анальгетики за схемою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) залежно від рівня больового синдрому.

За неможливості прийому їжі через рот — тимчасове призначення гастростомії чи повного парентерального харчування.

Антибіотики або антимікотики — при приєднанні вторинної інфекції, особливо при тривалому перебігу та наявності нальоту на слизовій оболонці.

Контроль та моніторинг — у разі підозри на стриктури або тяжкі форми ерозивних змін показано езофагоскопію з подальшим лікуванням, включно з можливим бужуванням стравоходу.

Прогноз та відновлення

При своєчасній діагностиці та комплексному лікуванні гострі форми променевого езофагіту в більшості випадків оборотні. Однак у запущених ситуаціях можуть розвинутися фіброзні зміни та рубцеві звуження, у цьому разі потрібне тривале спостереження та хірургічне втручання.