Закрита травма очного яблука

Закрита травма очного яблука: причини та можливі наслідки

Закрита травма очного яблука — це небезпечний стан, який може розвиватися внаслідок фізичної дії на людське око. Причинами можуть бути як побутові та вуличні конфлікти (удари кулаком чи ногою), так і різні види спорту, внаслідок попадання м’яча (тенісного, бейсбольного, сквошу), шайби, а також травми при дорожньо-транспортних пригодах, у тому числі на велосипеді. Навіть удар пробкою від пляшки шампанського здатний спровокувати таку травму.

Залежно від сили удару та напряму впливу наслідки можуть бути різними: від незначних до дуже серйозних. Часто пошкоджуються не лише тканини ока, а й кісткові структури черепа, особливо стінки очної ямки.

До найпоширеніших наслідків закритої травми очей належать:

• набряк та синці повік (параорбітальна гематома);
• субкон’юнктивальний крововилив, який найчастіше не супроводжується болем та не впливає на зір;
• травми райдужної оболонки;
• підвивих або вивих кришталика, що може спричиняти розвиток зниження гостроти зору, тремтіння райдужної оболонки та біль при передньому зміщенні кришталика внаслідок підвищення внутрішньоочного тиску;
• гіфема — скупчення крові в передній камері ока, що супроводжується зниженням гостроти зору, появою невеликої кількості крові або повним її заповненням;
• крововилив у склоподібне тіло, частковий або повний, який виявляється зниженням гостроти зору, виникненням «завіси», що ускладнює огляд очного дна;
• пошкодження сітківки та розрив судинної оболонки, які можуть бути як симптоматичними, так і протікати безсимптомно;
• травми м’яких тканин та переломи кісток обличчя, особливо кісток очної ямки.

Тракційний перелом орбіти: особливості та клінічні прояви

Тракційний перелом очної ямки, як правило, зачіпає нижню стінку орбіти. При цьому часто відбувається утиск параорбітальної жирової клітковини, а в деяких випадках — і нижнього прямого очного м’яза, що погіршує клінічну картину.

Основні симптоми включають:

• больові відчуття та підвищену чутливість у ділянці пошкодження;
• набряклість повік та підшкірну емфізему, вираженість якої збільшується при спробі сякати або продувати ніс;
• двоїння в очах (диплопія), що зникає при закритті одного ока;
• енофтальм (западання очного яблука), яке на ранньому етапі може бути приховане вираженим набряком тканин;
• зміщення очного яблука вниз та обмеження як активних, так і пасивних рухів очей;
• при пальпації часто визначається деформація кісткового краю орбіти — симптом, при якому потрібна підвищена увага.

За таких пошкоджень необхідна своєчасна діагностика і в разі потреби проведення хірургічного втручання, щоб уникнути стійких порушень функції зору.

Перша оцінка травми ока: що потрібно зробити і чого слід уникати

1. Збір анамнезу та огляд обох очей — обов’язковий етап. Під час обстеження необхідно звернути увагу на такі параметри, як:

• • гострота зору (наявність її зниження);
  • реакція зіниць на світло;
  • рухливість очних яблук;
  • глибина передньої камери;
  • наявність крові у передній камері ока;
  • червоний рефлекс із очного дна.

Огляд слід проводити при природному денному світлі або за допомогою кишенькового ліхтарика. Якщо у вас є бінокулярні лінзи, обов’язково використовуйте їх. Застосування прямого офтальмоскопа також рекомендовано: оцініть структуру ока неозброєним оком або через офтальмоскоп, встановивши діоптрійне налаштування на +10 — це забезпечить чітке та збільшене зображення переднього сегмента. Оптимальний метод обстеження — щілинна лампа. Категорично заборонено натискати на очне яблуко!

2. Що заборонено пацієнту до отримання повної оцінки стану:

• • терти чи давити на око;
  • читати чи виконувати фізичне навантаження.

3. Запобіжні заходи до визначення необхідності хірургічного втручання:

• • не дозволяйте прийом їжі, рідини або застосування лікарських засобів;
  • не призначайте нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), оскільки вони можуть збільшити кровотечу;
  • не закапуйте будь-які препарати у око до повного офтальмологічного огляду.

Подальші кроки в разі підозри на травму ока: що слід зробити

1. Профілактика блювання. При тяжких формах очних травм важливо не допустити підвищення внутрішньочерепного та внутрішньоочного тиску, який може розвиватися під час блювання. З цією метою показано внутрішньовенне введення протиблювотних препаратів.
2. Профілактика правця. При порушенні цілісності шкірних покривів та м’яких тканин обов’язково розгляньте необхідність профілактики правця відповідно до загальноприйнятих схем імунізації.
3. Захист очного яблука перед оглядом офтальмологом. У жодному разі не накладайте звичайну пов’язку на травмоване око до проведення детального обстеження фахівцем. Замість цього захистіть око твердим пластиковим або металевим екраном, щоб унеможливити випадкове натискання або тертя, після чого може збільшитися вираженість пошкодження.
4. Діагностика кісткових пошкоджень. За підозри на перелом кісток орбіти обов’язково призначте рентгенографію (РГ) або переважніше  — комп’ютерну томографію (КТ) очниці. Що допоможе точно визначити наявність та характер переломів стінок орбіти та оцінити ступінь залучення навколишніх структур.
5. Локальні крововиливи в зону повік та очниці. Якщо діагностовано ізольовану гематому повік, навколоочний крововилив чи кон’юнктивальні петехії, у перші 24–48 год доцільно прикладати холодні компреси з льодом — лише без тиску на око! Це сприяє зменшенню вираженості набряку. Після цього рекомендується перехід на теплі компреси, щоб прискорити розсмоктування гематоми.
6. Гіфема (крововиливи в передню камеру). При такому стані хворий повинен бути транспортований з піднятим узголів’ям під кутом близько 30°. Необхідний повний спокій, виключення фізичної активності та напруження.
7. Тракційний перелом орбіти. Пацієнту суворо забороняється сякатися, щоб уникнути збільшення вираженості емфіземи або усунення кісткових уламків. Слід рекомендувати спати з піднятою головою та застосовувати холодні компреси — це зменшує вираженість набряклості та болю.
8. Коли потрібна термінова консультація офтальмолога. Обов’язкове направлення до офтальмолога потрібне за наявності наступних ознак:

• • зниження гостроти чи втрата зору;
  • циліарне почервоніння, що вказує на запалення переднього сегмента судинної оболонки;
  • наявність відносної аферентної зіниці вади (зіниця Маркуса — Гунна);
  • сплощення або значне поглиблення передньої камери;
  • тремтіння райдужної оболонки;
  • підвищений внутрішньоочний тиск;
  • двоїння в очах (диплопія);
  • обмеження рухливості очного яблука;
  • опущення верхньої повіки (птоз).

Ці симптоми вказують на можливі серйозні пошкодження, тому потрібне негайне втручання фахівця.