Київ
Нозологічний довідник лікаря

Відрижка (еруктація)

Що таке відрижка (еруктація?)

Відрижка (еруктація) — це мимовільне різке викидання в рот повітря або суміші шлункового вмісту та повітря із порожнини стравоходу чи шлунка.

Зазвичай при цьому розвивається чутний звук.

Відрижка має схожі риси зі зригуванням, яке фіксується у дітей грудного віку. При зригуванні фіксується відрижка нещодавно з’їденою їжею та повітрям.

Відрижка (еруктація): патогенез

У деяких випадках відрижка фізіологічна. Вона спрямована на зниження внутрішньошлункового тиску і найчастіше може відзначатися після рясного прийому їжі, вживання газованих напоїв.

При кожному ковтку проковтується 8–32 мл повітря, яке потрапляє у шлунок. Надмірне розтягування шлунка, викликане проковтнутим повітрям, запобігає викиду повітря під час відрижки. Розтягнення шлунка призводить до тимчасового розслаблення нижнього стравохідного сфінктера — рефлексу, опосередкованого блукаючим нервом, що дозволяє повітрю потрапити в стравохід через розслаблений сфінктер з подальшим його вигнанням через рот. Так, відрижка може вважатися розладом лише тоді, коли симптоми стають частими та болісними для пацієнта.

У немовлят можлива аерофагія як при годівлі грудьми, так і з пляшечки. При цьому повітря переважно накопичується в стравоході та відрижка є стравохідною.

Аерофагія та надмірна відрижка — це різні стани з різними патофізіологічними механізмами. Аерофагія виникає і у дорослих. При цьому пацієнти заковтують велику кількість повітря, відчувають здуття живота та метеоризм, що може призвести до почастішання відрижки.

Яка існує класифікація для відрижки (еруктації)?

Відрижку можна класифікувати на:

  • шлункові відрижки — зазвичай фізіологічні, мимовільні, трапляються до 30 разів на добу.
  • Надшлункові відрижки розвиваються в результаті швидкого надходження повітря до стравоходу, який не досягає шлунка. Надшлункові відрижки є довільними і можуть вважатися поведінковими. Психологічні та поведінкові фактори відіграють ключову роль у розвитку надмірної надшлункової відрижки.

Відрижка (еруктація): причини

Відрижка може відзначатися при низці захворювань, таких як:

Надмірна відрижка може виникати у пацієнтів із психічними розладами, такими як обсесивно-компульсивний розлад та розлади харчової поведінки.

Діагностика відрижки

Ретельний збір анамнезу є ключем до діагностики причини надмірної відрижки у пацієнта. В анамнезі слід приділити особливу увагу частоті відрижки, її появі під час сну або неспання, при активній діяльності, наприклад, після їди, впливу стресу та наявності метеоризму, дисфагії. Також важливо виявити наявність у пацієнта діагностованих захворювань шлунково-кишкового тракту та психічної патології.

Відрижка (еруктація): клінічна картина

Клінічна картина відрижки може відрізнятися залежно від її причини.

Наприклад, у пацієнтів з поведінковою відрижкою її епізоди значно рідше фіксуються, коли вони не знають, що за ними спостерігають, а також, коли їх відволікають, і вираженість відрижки, навпаки, збільшується, коли пацієнти знають, що за ними спостерігають. Поведінкова відрижка практично відсутня під час сну.

При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі відрижка часто поєднується з печією, кислим присмаком у ротовій порожнині. Гірка відрижка характерна для дуоденолінгвального рефлюксу. Гнильний запах характерний для відрижки, пов’язаної зі стенозом або обструкцією стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки.

Відрижка (еруктація): симптоми

  • При супрагастральній відрижці — епізоди відрижки до 20 р/хв;
  • дискомфорт в епігастрії;
  • нудота та блювання;
  • почуття швидкого насичення;
  • здуття живота;
  • відчуття розтягування живота;
  • печія;
  • регургітація;
  • ненавмисне зменшення маси тіла.

Пацієнти з відрижкою часто повідомляють про значну тривожність.

У осіб із надшлунковою відрижкою знижується якість життя, пов’язана зі здоров’ям. Це зумовлено значною мірою порушенням соціального функціонування.

Які методи обстеження застосовують при відрижці (еруктації)?

  • Рентгенографія черевной порожнини.
  • Фіброезофагогастродуоденоскопія.
  • Амбулаторна рН-метрія та імпедансометрія стравоходу.
  • Езофагоманометрія.

Відрижка (еруктація): лікування

Те, яке лікування застосовується при відрижці (еруктації), залежить від її розвитку. Переважно лікування є комплексним та може включати:

  • корекцію раціону харчування.
  • Поведінкову терапію (діафрагмальне дихання, когнітивно-поведінкову терапію та біологічний зворотний зв’язок).
  • Широке відкриття рота для припинення нападу відрижки. Також можна рекомендувати злегка відкрити рот і висунути язик.
  • Логопедичні заняття, спрямовані на роботу з голосовою щілиною, та контроль дихання.
  • Інгібітори протонної помпи (омепразол, езомепразол, пантопразол) за наявності показань, наприклад, при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі.
  • Баклофен (агоніст рецептора γ-аміномасляної кислоти) ефективний у зменшенні вираженості симптомів супрагастральної відрижки, підвищуючи тиск у нижньому езофагеальному сфінктері та знижуючи частоту ковтання.

Диференційна діагностика

  • Аерофагія.
  • Румінація.
  • Зригування.

Чим небезпечна відрижка (еруктація)?

Ускладнення відрижки значною мірою залежить від причин розвитку. Надмірна відрижка може призвести до соціальної ізоляції, тривожності, розвитку депресивного розладу.

ГоловнаКошикОбране