Визначення
Веруциформний акрокератоз Гопфа (ВАГ, хвороба Гопфа) — це рідкісний генодерматоз, який проявляється у вигляді кератотичних уражень шкіри на тильній поверхні кистей та стоп. Лоб, волосиста частина голови, згини та слизова оболонка порожнини рота ніколи не уражаються при цьому захворюванні. Уперше захворювання було описане Гопфом (Hopf) у 1931 р. (Rallis E. et al., 2005).
Для ВАГ характерний хронічний перебіг, захворювання не схильне до спонтанної ремісії. Його характерний прояв починається, як правило, в ранньому дитинстві, але захворювання може розвинутися і в більш зрілому віці, аж до віку 50 років. Етіологічно патологія пов’язана з мутацією гена ATP2A2, який також може бути залучений до патогенезу хвороби Дар’є. Вивчення гістологічних характеристик та клінічних проявів захворювання відіграє важливу роль у його діагностиці та диференціації від інших дерматозів.
ВАГ — рідкісний генодерматоз, без расової чи гендерної схильності. Захворювання також може бути вродженим (Williams G.M. et al., 2023).
Причини ВАГ
ВАГ є результатом одиничного генетичного дефекту в гені ATP2A2, що знаходиться на хромосомі 12q24. Цей ген кодує Ca²⁺-АТФазу, важливий фермент, який регулює кальцієвий обмін у клітинах епідермісу. Мутація в гені ATP2A2 призводить до порушення регуляції клітинного кальцію, що, своєю чергою, викликає дерматологічні прояви захворювання.
Однією з відомих гетерозиготних мутацій у гені ATP2A2 є мутація pro602Leu. Ця мутація призводить до заміни проліну на лейцин у 602-й позиції білка, що викликає дефект кальцієвої АТФази — ферменту, який відповідає за транспорт кальцію в саркоендоплазматичному ретикулумі. Порушення функції цього ферменту призводить до дисфункції клітинної регуляції кальцію, що, зі свого боку, порушує процес кератинізації епідермісу.
Варто зазначити, що мутації в цьому гені також асоційовані з розвитком хвороби Дар’є, проте захворювання відрізняється за клінічними проявами. Незважаючи на наявність однакового генетичного дефекту, хвороба Дар’є та ВАГ мають різні морфологічні прояви та патогенез.
Згідно з результатами дослідження, у пацієнтів із хворобою Дар’є та ВАГ у вогнищах уражень шкіри можна визначити вірус папіломи людини 17-го типу (ВПЛ-17). У цих ураженнях виявлено експресію капсиду L1 вірусу в цитоплазмі клітин у ділянках гіпергранульозу, що вказує на можливу сприйнятливість до ВПЛ у пацієнтів із цими захворюваннями. Це відкриття передбачає, що інфекція ВПЛ може відігравати роль модифікації перебігу хвороби або призводити до розвитку шкірних змін у пацієнтів з мутацією в гені ATP2A2.
Мутація ATP2A2 успадковується за аутосомно-домінантним типом з неповною пенетрантністю. Це означає, що не у всіх носіїв мутації обов’язково виявляються клінічні симптоми захворювання, і в деяких пацієнтів із генетичним дефектом може не бути помітних проявів. У зв’язку з неповною пенетрантністю сімейний анамнез захворювання може бути відсутнім, незважаючи на наявність мутації в гені. Якщо сімейний анамнез патології існує, він може охоплювати кілька поколінь (Williams G.M. et al., 2023).
Симптоми ВАГ
ВАГ проявляється характерними дерматологічними змінами у вигляді множинних плоских кератотичних папул, а також бородавчастих бляшок, які мають колір шкіри та щільну текстуру. Ці ураження, як правило, не запалюються і не сверблять, але при механічному терті можуть формуватися везикули, що пов’язано з подразненням або мікротравмуванням уражених ділянок.
Ураження шкіри найчастіше локалізуються на тильній поверхні кистей та стоп, що є характерною ознакою захворювання. Рідше зміни можуть розвиватися на інших ділянках тіла — ногах, колінах, передпліччях та ліктях. Ці локалізації допомагають відрізнити ВАГ від інших дерматозів, таких як хвороба Дар’є, де зміни часто зачіпають ширший спектр ділянок шкіри. Ці ураження мають хронічний перебіг і не схильні до ремісії. На відміну від інших шкірних захворювань, такі зміни не супроводжуються спонтанним зменшенням вираженості симптомів, що зумовлено домінантним типом успадкування. Проте ураження шкіри рідко зазнають злоякісної трансформації в плоскоклітинний рак (Ranjan E. et al., 2023).
Крім уражень шкіри, у пацієнтів з ВАГ можуть фіксуватися супутні зміни в ділянці нігтів. Типовими ознаками є:
- потовщення нігтьової пластини;
- лейконіхія — виникнення білих плям на нігтях;
- поздовжні борозенки на поверхні нігтів (Williams G.M. et al., 2023).
Діагностика ВАГ
Для точної діагностики ВАГ необхідна біопсія шкіри з наступним гістологічним дослідженням. Гістологічно уражені ділянки шкіри характеризуються:
- папіломатозом — потовщення епідермісу з утворенням сосочків;
- акантозом — потовщення епідермісу унаслідок збільшення кількості клітин у базальному шарі;
- гіперкератозом — потовщення рогового шару епідермісу;
- гіпергранульозом — збільшення кількості гранул у верхніх шарах епідермісу.
При цьому паракератоз (наявність ядер у верхніх шарах епідермісу) в уражених ділянках відсутній (Ranjan E. et al., 2023).
За допомогою гістопатологічних змін можна відрізнити ВАГ від інших подібних захворювань.
Оскільки ВАГ має аутосомно-домінантне успадкування, для виявлення захворювання важливо провести обстеження найближчих родичів пацієнта. Наявність подібних уражень шкіри у родичів може вказувати на наявність генетичного дефекту та підтвердити діагноз. Однак слід зазначити, що через неповну пенетрантність захворювання сімейний анамнез не завжди позитивний, навіть якщо у пацієнта є мутація (Williams G.M. et al., 2023).
Диференційна діагностика ВАГ
Клінічні прояви ВАГ можуть бути схожі на низку інших дерматологічних захворювань, що ускладнює діагностику (таблиця).
| Захворювання | Основні клінічні ознаки | Ключові відмінності |
| ВАГ | Численні плоскі та полігональні папули, бородавчаті бляшки на тильній поверхні кистей і стоп. Зміни нігтів: потовщення, лейконіхія, поздовжні борозни. | Не уражує фолікулярні зони, слизові оболонки та сальні залози. Хронічний перебіг з частими рецидивами. |
| Епідермофітія веруциформна | Бородавкоподібні новоутворення, схильні до злоякісної трансформації. Ураження можуть локалізуватися на шкірі та слизових оболонках. | Ураження можуть виникати на слизових оболонках, що відрізняє від ВАГ. Схильність до трансформації в рак. |
| Штукатурний кератоз | Плоскі гіперкератотичні ураження на шкірних покровах, найчастіше на кистях і стопах, схожі на застиглі краплі штукатурки. | Менш виражена папіломатозність; зазвичай обмежений кистями і стопами, не викликає рецидивів. |
| Звичайна бородавка | Папули з характерною текстурою, випинаються, з ороговілими новоутвореннями. Локалізуються на різних ділянках шкіри, зокрема обличчі, руках і ногах. | Від ВАГ вирізняється типовою «квітковою» текстурою та відсутністю уражень нігтів. |
| Хвороба Дар’є | Плоскі, червоні, часто запалені папули і бляшки на шкірі, найчастіше в зоні обличчя, волосистої частини голови, тулуба. Може супроводжуватися ураженнями слизових оболонок. | Ураження волосистої частини голови, наявність запалень, ураження слизових оболонок, схильність до інфікування. |
Лікування ВАГ
Для лікування ВАГ застосовують різні терапевтичні методи, спрямовані на видалення кератотичних утворень та покращення косметичного стану шкіри. Однак важливо відзначити, що через хронічний характер захворювання та схильність до рецидивів лікування потрібне довгострокове спостереження.
Методи лікування ВАГ:
- поверхнева абляція — видалення уражених ділянок шкіри за допомогою механічного або хімічного висічення, що дозволяє значно зменшити вираженість кератотичних утворень;
- кріотерапія — метод, при якому застосовується низькотемпературна дія (кріоапарати з рідким азотом) для видалення уражених ділянок. Кріотерапія ефективна, але може супроводжуватися больовими відчуттями та запальними реакціями в оброблюваній ділянці;
- лазерна терапія. Лазерне видалення є досить ефективним методом лікування ВАГ, оскільки дозволяє точно впливати на уражені ділянки, мінімізуючи пошкодження здорової шкіри. Цей метод може бути використаний для видалення як окремих папул, так і великих бляшок;
- кератолітичні розчини — застосовують для розм’якшення та відшарування кератотичних ділянок. Кератолітичні засоби, як-от препарати на основі саліцилової кислоти, можуть бути ефективними у випадках, коли захворювання не викликає великих уражень;
- хірургічне висічення — у випадках великих або стійких до лікування утворень може знадобитися хірургічне висічення.
Хоча різні методи лікування можуть значно покращити стан шкіри, часто розвиваються рецидиви захворювання, особливо при використанні менш радикальних методів, таких як кріотерапія, лазерна терапія або кератолітичні розчини. Це пов’язано з хронічним перебігом захворювання та його схильністю до рецидиву навіть після успішного видалення уражень (Williams G.M. et al., 2023).
Прогноз ВАГ
ВАГ характеризується хронічним перебігом з періодичними рецидивами, що зумовлено спадковим дефектом гена ATP2A2. Незважаючи на хронічний характер захворювання, ВАГ зазвичай має доброякісний перебіг і здебільшого не призводить до значних ускладнень. Ураження шкіри часто обмежуються ділянками кистей та стоп і не викликають системних порушень.
Хоча ВАГ зазвичай має доброякісний перебіг, у поодиноких випадках він може трансформуватися в плоскоклітинний рак. Ця злоякісна трансформація найчастіше відзначається у разі тривалого перебігу захворювання або за наявності факторів, що зумовлюють розвиток раку, таких як хронічне запалення чи пошкодження шкіри. Однак такі випадки є винятком і більшість пацієнтів з ВАГ не мають злоякісних змін (Williams G.M. et al., 2023).