Ураження електричним струмом

Механізм та наслідки ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом — це небезпечний для життя стан, що виникає під час проходження електричного розряду через тіло людини.

Небезпека залежить від величини напруги, сили струму, шляхів його проходження через організм та стан шкіри. Вважається, що змінний струм напругою >50 В і постійний струм >100 В вже становлять серйозну загрозу здоров’ю. Найбільш поширений побутовий змінний струм у діапазоні 220–240 В з частотою 50–60 Гц здатний викликати тяжкі та смертельні ураження. Ризик значно підвищується, якщо шкіра волога або пошкоджена, оскільки її опір різко знижується. Особливо небезпечний шлях проходження струму рука — рука або рука — спина, при якому електричний імпульс проходить через серце.

Наслідки проходження струму через тіло

Вплив електроенергії викликає широкий спектр пошкоджень:

• місцеві опіки в точках входу та виходу струму (так званий електричний знак), нерідко з обвуглюванням тканин;
• глибокі термічні ураження вздовж шляху струму, зокрема некроз м’язів та нервових стовбурів;
• неврологічні порушення внаслідок прямого пошкодження нервів;
• рабдоміоліз — руйнування м’язових волокон із вивільненням міоглобіну, здатного призвести до гострої ниркової недостатності;
• зупинка кровообігу:
• при дії постійного струму — частіше розвивається асистолія, при змінному струмі — фібриляція шлуночків;
• спазм або параліч дихальних м’язів та пригнічення дихального центру, що призводить до гострої дихальної недостатності;
• механічні травми — вивихи та переломи, які розвиваються внаслідок потужних судомних скорочень м’язів.

При дії високовольтного струму (>1000 В) ймовірність глибоких опіків і тяжких форм пошкоджень тканин особливо велика, а ураження нерідко супроводжується множинними органними ускладненнями та високим ризиком летального результату.

Перша допомога при ураженні електричним струмом

Перша допомога при ураженні електричним струмом повинна надаватися швидко, але з обов’язковим дотриманням правил безпеки для самого рятувальника.

1. Припинення дії електричного струму

Насамперед необхідно вимкнути джерело електроенергії — рубильник, вийняти вилку з розетки або знеструмити ділянку мережі. Якщо зробити це безпечно неможливо, потрібно викликати аварійну енергетичну службу або повідомити про це службу порятунку і не наближатися до потерпілого, доки не буде отримано підтвердження про відключення струму.

2. Забезпечення безпеки місця події

Переконайтеся, що місце події є безпечним. За необхідності перемістіть потерпілого до зони, де немає ризику повторного контакту з електрикою. Переміщати людину можна тільки при повному припиненні подачі струму, використовуючи сухі ізолюючі предмети (дерев’яну палицю, гумовий килимок, мотузку тощо).

3. Оцінка стану постраждалого

Проведіть первинну оцінку за схемою ABCD (airway — прохідність дихальних шляхів, breathing — дихання, circulation — кровообіг, disability — порушення стану свідомості), визначивши прохідність дихальних шляхів, наявність дихання та кровообігу, а також рівень свідомості.

4. Реанімаційні заходи

Якщо постраждалий не має пульсу або дихання, негайно почніть серцево-легеневу реанімацію (СЛР) за алгоритмом базової реанімації (Basic Life Support — BLS) — чергуйте компресії грудної клітки та штучне дихання до відновлення самостійних життєвих функцій або прибуття медичної допомоги.

5. Виклик екстреної допомоги та транспортування

Негайно викличте швидку медичну допомогу. До прибуття фахівців забезпечте іммобілізацію потерпілого, оскільки у нього можуть бути переломи чи вивихи, спричинені судомними скороченнями м’язів. Потерпілого слід транспортувати як пацієнта після падіння з висоти, уникаючи зайвих рухів, особливо в разі підозри на травму хребта.

Своєчасні та грамотні дії на етапі першої допомоги суттєво підвищують шанси на виживання та знижують ризик важких ускладнень.

Алгоритм дій у машині швидкої допомоги та лікарні

Медична допомога при ураженні електричним струмом спрямована на стабілізацію життєво важливих функцій, профілактику ускладнень та лікування супутніх травм.

1. Підтримка життєво важливих функцій

Необхідно насамперед забезпечити прохідність дихальних шляхів, адекватне дихання та кровообіг. При ознаках шоку проводять інфузійну терапію, за необхідності — кисневу підтримку чи штучну вентиляцію легень. Лікування спрямоване на усунення дихальної недостатності та підтримку системної перфузії.

2. Моніторинг серцевої діяльності

Постійний контроль за електрокардіографією (ЕКГ) дозволяє своєчасно виявити аритмії, які часто розвиваються після ураження струмом (включно з фібриляцією шлуночків, тахікардією, брадіаритмією). У разі виявлення необхідне негайне лікування відповідно до протоколів невідкладної кардіології (електроімпульсна терапія, антиаритмічні препарати та ін.).

3. Інфузійна терапія та профілактика рабдоміолізу

Слід встановити внутрішньовенний катетер і розпочати введення ізотонічних розчинів з метою підтримки діурезу та запобігання пошкодженню нирок внаслідок міоглобінемії. За необхідності проводиться форсований діурез із застосуванням діуретиків, а в тяжких випадках — гемодіаліз, як за вираженого рабдоміолізу.

4. Контроль електролітів

Регулярне вимірювання рівнів калію, натрію, кальцію та креатиніну в плазмі крові має вирішальне значення, оскільки електролітні порушення можуть спровокувати життєзагрозливі аритмії та збільшити вираженість ниркової недостатності.

5. Хірургічна допомога при ускладненнях

Пацієнтів із глибокими опіками, ознаками компартмент-синдрому, переломами кісток чи вивихами суглобів, викликаними судомними скороченнями м’язів, слід направити на хірургічне лікування. За необхідності проводиться некректомія, декомпресійна фасціотомія або ортопедична корекція пошкоджень.

Комплексний підхід із ранньою стабілізацією життєвих функцій, ретельним моніторингом та корекцією ускладнень значно знижує летальність та покращує результати при ураженні електричним струмом.