Кривий Ріг

Транссудат у плевральній порожнині

Визначення

Транссудат у плевральній порожнині — це вид плеврального випоту, що формується внаслідок дисбалансу між гідростатичним та онкотичним тиском у капілярах плеври, переважно парієтальної. На відміну від ексудату, транссудат не пов’язаний із запальним процесом і характеризується низьким вмістом білка та клітинних елементів.

Механізми утворення транссудату

  1. Підвищення гідростатичного тиску в системній чи легеневій циркуляції — як правило, при застої крові.
  2. Зниження онкотичного тиску — внаслідок втрати білків (частіше альбуміну).
  3. Рідко — проникнення транссудату з черевної порожнини (наприклад при масивному асциті та гепатогідротораксі).

Основні причини транссудативного випоту

Часті:

Рідкісні:

Характеристика транссудату

  • Колір: прозорий, солом’яно-жовтий.
  • Низький вміст білка (<25 г/л).
  • Низька активність лактатдегідрогенази (ЛДГ).
  • pH >7,35.
  • Клітинність низька, переважають лімфоцити.
  • Питома вага: <1016 г/л.

Для діагностики важливо провести аналіз плевральної рідини за критеріями Лайта:

  • білок плевральної рідини / плазми крові <0,5;
  • ЛДГ плевральної рідини / плазми крові <0,6;
  • ЛДГ плевральної рідини <2/3 верхньої межі норми ЛДГ плазми крові;
  • якщо всі три критерії дотримуються — це транссудат.

Диференційна діагностика

Необхідно відрізняти транссудат від ексудату, особливо в разі атипової клінічної картини. Ексудат виявляється при запаленні (плевритах, інфекції, пухлинах), і при його фіксації необхідно використання зовсім іншого підходу до лікування.

Лікування

Провідним принципом терапії є усунення чи компенсація основного захворювання. Наприклад:

  • при серцевій недостатності — діуретики, інотропні препарати;
  • при цирозі — обмеження натрію, діуретики, іноді плевроцентез;
  • при нефротичному синдромі — контроль протеїнурії, корекція гіпоальбумінемії.

Інвазивні процедури, такі як плевральна пункція, використовують симптоматично при вираженому дихальному дискомфорті.