Що таке стеатозна хвороба печінки?
Термін «жирова хвороба печінки» використовується для позначення надмірного накопичення ліпідів у гепатоцитах, що підтверджується методами візуалізації або при гістологічному дослідженні біоптату печінки. Сама собою наявність стеатозу відбиває морфологічний стан печінки, тому необхідна подальша етіологічна класифікація.
У 2023 р. експертами Американської асоціації з лікування захворювань печінки (American Association for the Study of Liver Diseases — AASLD) та Європейської асоціації з лікування захворювань печінки (European Association for the Study of the Liver — EASL) запропонована нова концепція розподілу жирової хвороби.
Класифікація
Перша група: метаболічно асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП), яка діагностується за наявності мінімум 1 метаболічного критерію та відсутності інших причин стеатозу печінки.
Друга група: об’єднує жирову хворобу печінки, асоційовану з метаболічними порушеннями та підвищеним споживанням алкоголю MetALD (Metabolic dysfunction–Associated Steatotic Liver Disease with increased Alcohol intake). У цьому разі розвиток стеатозу зумовлений поєднаним впливом метаболічних факторів та алкоголю. До цієї групи належать пацієнти, які відповідають критеріям MASLD (Metabolic dysfunction–Associated Steatotic Liver Disease), у жінок із споживанням алкоголю 20–30 г/добу та у чоловіків — у середньому 210–420 г/тиж (30–60 г/добу). Залежно від переважаючого фактора виділяють варіант MetALD-MASLD, коли споживання алкоголю наближається до нижніх порогових показників (близько 20 г на добу у жінок і 30 г на добу у чоловіків), і MetALD-ALD (Alcohol-Associated Liver Disease), при більш високому рівні споживання, близькому до верхніх меж зазначених діапазонів.
Окремо розглядається хвороба печінки, асоційована з алкоголем, при якій він є провідною та визначальною причиною стеатозу та подальшого ураження печінки.
Третя група: жирова хвороба печінки встановленої етіології, до якої належать медикаментозні ураження печінки, моногенні захворювання (включно з дефіцитом лізосомальної кислої ліпази, хворобою Вільсона — Коновалова, гіпобеталіпопротеїнемією), а також інші причини, як-от хронічний вірусний гепатит C або вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), стани гіпотрофії та целіакія.
Четверта група: криптогенна жирова хвороба печінки, яку діагностують у тих випадках, коли відсутня відповідність метаболічним критеріям та після ретельного обстеження виключені всі відомі причини розвитку печінкового стеатозу.