Рак гортані

Содержание

Етіологія та патогенез

Рак гортані — це злоякісне новоутворення, яке найчастіше представлене плоскоклітинним раком. Більше 95% усіх випадків раку гортані належать до цього типу. Захворювання переважно уражує чоловіків віком від 50 років, особливо тих, хто курить. Важливим аспектом є те, що куріння значно підвищує ризик розвитку цього захворювання, а поєднання куріння із вживанням алкоголю ще більше посилює цей ризик.

Провісники захворювання

• Лейкоплакія — це стан дисплазії епітелію, при якому на слизовій оболонці з’являються білі плями, які не можуть бути стерті при протиранні.
• Пахідермія — потовщення епітелію, що часто сприймається як ущільнення тканин у гортані.

Фактори ризику

• Куріння — один із головних факторів ризику, що зумовлюють розвиток раку гортані.
• Вживання алкоголю також відіграє значну роль в етіології раку гортані, особливо в поєднанні з курінням.
• Інфікування вірусом папіломи людини (HPV) — певні штами HPV можуть призводити до розвитку злоякісних новоутворень у ділянці гортані.

Симптоми

• Тривала хрипота — часто є першою ознакою, на яку скаржаться пацієнти.
• Біль у горлі при ковтанні, який може віддавати у вухо, — це симптом, що вказує на поширення процесу.
• Дисфагія — проблеми при ковтанні.
• Кашель і задишка можуть розвиватися на пізніх стадіях хвороби або при значному збільшенні пухлини.
• Поява новоутворень м’яких тканин шиї може бути ознакою регіонарних метастазів.

Діагностика раку гортані включає фізичний огляд, біопсію підозрілих ділянок, а також методи візуалізації, такі як комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), для оцінки ступеня поширення захворювання. Раннє виявлення та лікування критично важливі для покращення прогнозу та якості життя пацієнтів.

Діагностика

Діагностичний план при підозрі на рак гортані

При підозрі на рак гортані важливо провести ретельний діагностичний огляд, щоб підтвердити діагноз та визначити стадію захворювання. Ось основні етапи діагностичного процесу:

• пальпація шиї: на першому етапі проводиться пальпація шиї для оцінки стану лімфатичних вузлів та рухливості гортані. Збільшення лімфатичних вузлів може вказувати на метастази;
• консультація отоларинголога: важливо направити пацієнта до фахівця для більш детального огляду та проведення специфічних процедур;
• ларингоскопія: цей метод дозволяє візуалізувати голосові складки та горло. При ларингоскопії можна виявити пухлину, інфільтрати чи параліч голосових складок;
• гістологічне дослідження: біопсія підозрілих ділянок з подальшим гістологічним дослідженням необхідна для підтвердження ракових клітин;
• ультразвукове дослідження (УЗД) шиї: УЗД використовується для оцінки лімфатичних вузлів шиї та переднадгортанного простору. За потреби може бути проведена біопсія вузлів;
• рентгенографія (РГ) органів грудної клітки: для оцінки стану легень та виявлення можливих метастазів проводять рентген у двох проєкціях;
• КТ: за допомогою КТ шиї та грудної клітки можна отримати більш детальні знімки та оцінити поширеність процесу;
• МРТ: МРТ шиї можна використовувати для більш точної візуалізації м’яких тканин та структур гортані;
• позитронно-емісійна томографія (ПЕТ): ПЕТ може застосовуватися для оцінки активності пухлини та пошуку віддалених метастазів.

Ці діагностичні заходи дозволяють лікарям як підтвердити діагноз раку гортані, так і визначити його стадію, що є ключовим чинником під час виборів стратегії лікування.

Лікування

Лікування раку гортані залежить від стадії захворювання, загального стану пацієнта та локалізації пухлини.

Ось основні стратегії лікування

1. Променева терапія: на ранніх стадіях раку гортані, коли пухлина ще невелика і не дала метастазів, променева терапія може бути застосована як основне лікування. З її допомогою знищуються ракові клітини та зберігається структура та функції гортані.
2. Хірургічне втручання:

• • часткова ларингектомія: ця операція передбачає видалення частини гортані, що містить пухлину. Застосовується на ранніх або середніх стадіях раку, коли можна зберегти значну частину гортані та підтримати можливість нормального голосу та дихання;
  • тотальна ларингектомія: повне видалення гортані необхідно при пізніших стадіях раку. Це радикальний захід, за якого потрібна подальша реабілітація для відновлення голосу та дихальних функцій.

Часто ці операції поєднуються із видаленням шийних лімфатичних вузлів, якщо є підозра на метастази.

3. Променева терапія та хіміотерапія на пізніх стадіях: на пізніших стадіях, коли пухлина поширилася або дала метастази, променева терапія та хіміотерапія можуть використовуватися для посилення терапевтичного ефекту. Ці методи можуть застосовуватися як на додаток до хірургії, так і самостійно, залежно від конкретного випадку.
4. Паліативна терапія: у випадках, коли рак не підлягає повному лікуванню або коли пацієнт не може перенести більш агресивні методи лікування, паліативна терапія спрямована на зменшення вираженості симптомів та покращення якості життя пацієнта. За допомогою паліативної променевої терапії та хіміотерапії можна зменшити розмір пухлини, вираженість болю та інших симптомів.

Ці підходи до лікування раку гортані повинні бути адаптовані до індивідуальних потреб кожного пацієнта з урахуванням його стану здоров’я, стадії онкопатології та прогнозу. Важливо також враховувати психологічну та соціальну підтримку пацієнта у процесі лікування та реабілітації.