Первинні пухлини плеври — це новоутворення, що гістологічно походять з плевральної тканини. За оцінками експертів, їх діагностують у близько 1% випадків усіх новоутворень.
Виділяють вторинні пухлини плеври — метастази пухлин у плевру з інших органів і тканин.
Причини розвитку пухлин плеври на сьогодні до кінця не вивчені. Визнано зв’язок між розвитком мезотеліоми плеври та впливом азбесту — азбестозом.
Також факторами ризику розвитку пухлин плеври є вплив радіації, берилія, хронічні запальні процеси, туберкульоз легень, старечий вік, куріння, спадкові фактори.
Пухлини плеври класифікують залежно від гістологічної структури (таблиця).
Вид | Приклади |
Доброякісні | Атипова мезотеліальна гіперплазія, мезотеліальна проліферація, фіброматоз, лейоміома, солітарна фіброзна пухлина, фіброма, ліпома, фіброліпома, невринома, ангіома |
Злоякісна мезотеліома | Мезотеліома епітеліоїдного типу, саркоматозного (веретеноподібного) типу, змішана |
Інші злоякісні пухлини плеври | Ангіосаркома, ліпосаркома, лейоміосаркома, злоякісна солітарна фіброзна пухлина та ін. |
Для злоякісних пухлин плеври характерний інфільтративний ріст і пряме проростання в тканини, що прилягають, а також лімфогенний і гематогенний шляхи метастазування.
Можливе проростання мезотеліоми в грудну стінку (ребра, м’язи, грудину), легені, діафрагму, органи середостіння. Зазвичай проростання в сусідні органи більш глибоке за наявності локальної мезотеліоми. Дифузна злоякісна мезотеліома проростає в суміжні органи менш глибоко.
За оцінками експертів, злоякісні мезотеліоми метастазують дещо рідше, ніж злоякісні пухлини інших локалізацій. Лімфогенне та гематогенне метастазування характерне для дифузної мезотеліоми.
Метастази зазвичай поширюються в бронхопульмональні, трахеобронхіальні і середостінні лімфатичні вузли. Метастази у віддалені органи характерні для термінальних стадій захворювання.
Побічні злоякісні пухлини плеври виявляють частіше, ніж первинні. Метастазування в плевру може розвиватися при раку молочної залози, шлунка, легень, товстої кишки, нирок, матки, передміхурової залози.
Пухлина плеври: симптоми
При фізикальному огляді дані зазвичай мізерні. Може відмічатися притуплення перкуторного звуку у нижніх відділах легень за наявності плеврального випоту. Також притуплення перкуторного звуку та ослаблення дихальних шумів можливе при значних розмірах доброякісної пухлини — так, деякі новоутворення можуть зростати до гігантських розмірів та займати половину гемітораксу.
Те, якими симптомами супроводжується пухлина плеври, залежить від її виду, розмірів, того, чи є пухлина первинною чи метастатичною.
У чому відмінність злоякісної пухлини плеври від доброякісної?
Доброякісні новоутворення зазвичай безсимптомні до набуття ними великих розмірів. Для доброякісних пухлин не характерний розвиток паранеопластичного синдрому (симптоми: лихоманка, задишка, підвищене потовиділення, загальна слабкість, ненавмисне зменшення маси тіла).
При проведенні візуалізаційних обстежень зазвичай визначається локалізований ріст новоутворення — зазвичай це тінь округлої форми, з чіткими краями, може візуалізуватися судинна ніжка пухлини. При злоякісній мезотеліомі плеври характерна наявність ділянок ущільнення плеври. Плевральний випіт також більш характерний для злоякісних пухлин плеври.
Злоякісні новоутворення вирізняються здатністю до метастазування та інвазивного росту.
Для остаточного визначення того, чи є пухлина злоякісною чи доброякісною, необхідне гістологічне дослідження.
Найчастіше характерний безсимптомний перебіг. Доброякісні форми проявляються клінічно при досягненні ними значних розмірів. Злоякісні форми найчастіше характеризуються наявністю симптомів. Можуть розвиватися кашель, задишка, біль у грудній клітці, паранеопластичний синдром (озноб, підвищене потовиділення, загальна слабкість, ненавмисне зменшення маси тіла). Також можливий розвиток гіпоглікемії (пов’язаної з продукцією пухлинними клітинами інсуліноподібного фактора росту II) та гіпертрофічної остеоартропатії.
Важливу роль у діагностиці новоутворень плеври відіграють додаткові методи обстеження, такі як:
Як лікувати пухлину плеври, залежить від її виду (доброякісна / злоякісна, первинна / вторинна) та поширеності процесу.
Так, наприклад, основним методом терапії доброякісної солітарної пухлини фіброзної плеври є її хірургічне видалення.
Злоякісні пухлини плеври. Лікування може включати:
Ускладнення залежать від виду новоутворення та можуть включати: