Псевдоаневризма аорти

Содержание

Визначення

Псевдоаневризма аорти є патологічним розширенням аорти, що виникає внаслідок розриву всіх шарів стінки судини. На відміну від істинної аневризми, при якій стінка судини розтягується, але зберігає свою цілісність, у разі псевдоаневризми відбувається її повний розрив. Однак кровотеча та потенційне знекровлення не розвивається завдяки навколишній сполучній тканині, яка утворює своєрідну кишеню або капсулу, що містить кров, що витікає. Це дозволяє підтримувати кровотік і запобігає масованому крововиливу в порожнину тіла, що могло б призвести до життєзагрозливих станів. При псевдоаневризмах необхідний ретельний моніторинг та часто хірургічне втручання, оскільки вони можуть призвести до серйозних ускладнень, таких як розрив чи дисекція.

Етіологія

Псевдоаневризми грудного відділу аорти зазвичай розвиваються внаслідок різних механічних впливів та медичних процедур. Основні причини таких псевдоаневризм можна розподілити на кілька категорій:

1. Травматичні причини:

• • дорожньо-транспортні пригоди (ДТП): травми, отримані при автомобільних аваріях, особливо при дії ременів безпеки, є частою причиною псевдоаневризми грудної аорти. Сила удару може спричинити розрив стінки аорти;
  • травми при падінні з висоти: падіння зі значної висоти можуть призвести до сильних ударів по грудній клітці, що також здатне викликати розриви аорти;
  • вибухові травми та спортивні ушкодження: вплив вибухової хвилі або травми під час занять певними видами спорту (наприклад катанням на мотоциклі) можуть призвести до подібних наслідків.

2. Ятрогенні причини:

• • хірургічні втручання на аорті: операції на аорті можуть іноді спричиняти утворення псевдоаневризм, якщо стінка аорти ушкоджується або послаблюється у процесі хірургічного втручання;
  • черезшкірні катетерні втручання: використання катетерів для лікування кардіологічних та інших станів може іноді викликати травмування аорти та розвиток псевдоаневризм.

3. Інфекційні причини:

• • мікотичні аневризми: можуть розвиватися внаслідок інфекцій аорти, викликаних бактеріями (включаючи туберкульоз), грибами чи вірусами (наприклад вірусом імунодефіциту людини — ВІЛ). Інфекційні агенти можуть уражати стінку аорти, викликаючи її ослаблення та подальший розрив.

4. Проникаючі виразки: це ще одне рідкісне, але потенційно можливе джерело псевдоаневризм. Виразки аорти можуть призводити до поступового ослаблення стінок аорти та формування псевдоаневризм.

Так, псевдоаневризми грудного відділу аорти можуть бути викликані низкою факторів, що потребують різних підходів до діагностики та лікування залежно від першопричини та ступеня тяжкості ураження аорти.

Перебіг захворювання

Псевдоаневризма аорти є серйозним захворюванням, яке може мати різні результати залежно від безлічі факторів, зокрема розміру, локалізації і загального стану пацієнта. Найнебезпечнішим і критичним ускладненням псевдоаневризм є її розрив, який часто пов’язаний з різким підвищенням артеріального тиску. Розрив псевдоаневризми може призвести до масованої внутрішньої кровотечі, яка, на жаль, часто має фатальні наслідки.

При цьому у деяких хворих наявність псевдоаневризми може бути виявлена випадково в ході обстежень з інших причин. Наприклад, псевдоаневризма може бути виявлена під час рутинної комп’ютерної томографії або ультразвукового дослідження, проведених за іншими медичними показаннями. Це наголошує на важливості ретельного аналізу будь-яких аномалій, виявлених на знімках, навіть якщо вони не відповідають початковій причині обстеження.

У випадках, коли псевдоаневризму ідентифіковано, важливо провести оцінку її розмірів, швидкості зростання та ризику розриву, що потребує комплексного підходу, включно з регулярним моніторингом та, можливо, плануванням профілактичного хірургічного втручання для запобігання розриву та пов’язаних з ним ускладнень.

Лікування

Лікування псевдоаневризми аорти дійсно часто потребує інвазивного підходу через підвищений ризик серйозних ускладнень, таких як розрив та масова кровотеча. Лікарі розглядають кілька стратегій залежно від розміру, розташування та стабільності псевдоаневризми, а також загального стану здоров’я пацієнта.

1. Внутрішньосудинні процедури:

• • ендоваскулярне протезування (Endovascular aneurysm repair — EVAR): це мінімально інвазивний метод, під час проведення якого через невеликий розріз у стегнову артерію вводиться катетер із протезом (стент-графтом). Стент-графт розміщується в аорті так, щоб унеможливити псевдоаневризму з кровотоку, тим самим запобігаючи її розриву.
  • Катетеризація з використанням спеціальних матеріалів для заповнення псевдоаневризми: цей метод може використовуватися для менших або більш складних псевдоаневризм.

2. Відкрита хірургічна операція:

• • пряме хірургічне втручання: включає повне відкриття ураженої ділянки та видалення псевдоаневризми з подальшою реконструкцією аорти з використанням синтетичного протеза. Цей метод зазвичай використовується у випадках, коли ендоваскулярні техніки не підходять або недоступні.

Вибір методу лікування залежить від низки факторів, включно з анатомічними особливостями псевдоаневризми, наявністю супутніх захворювань, віку та загального стану пацієнта. Важливо підходити до вибору методу терапії індивідуально, враховуючи потенційні ризики та переваги кожної процедури. Рішення про лікування має ухвалюватися разом із пацієнтом після ретельного обговорення всіх можливих варіантів та їх наслідків.

Ускладнення

Псевдоаневризми аорти можуть призвести до серйозних ускладнень, два з яких особливо небезпечні:

1. Розрив аневризми: розрив аневризми — один із найкритичніших і найчастіше фатальних результатів. При розриві стінки псевдоаневризм відбувається раптова кровотеча в навколишні тканини або порожнини тіла. Це може викликати масивну внутрішню кровотечу, шок і зрештою смерть пацієнта, якщо не буде надано негайну медичну допомогу. Розрив найчастіше відбувається, коли аневризма досягає значного розміру або росте з високою швидкістю, проте він може відбутися і при менших розмірах, якщо стінки аорти ослаблені.
2. Фістула та компресія навколишніх тканин:

• • фістула: псевдоаневризма може прорватися і утворити патологічне сполучення (фістулу) між аортою і сусідніми органами або судинами. Це може призвести до аномального кровотоку між судинами або органами, такими як кишечник або нижні дихальні шляхи, що викликає різні функціональні порушення та ризик розвитку інфекції;
  • компресія навколишніх тканин: зростання псевдоаневризми може призвести до тиску на сусідні органи та тканини, викликаючи їх здавлення та подальшу деструкцію. Це здавлення може порушувати нормальне функціонування органів, викликаючи симптоми, такі як біль, зміни в роботі кишечнику, дихальні проблеми чи неврологічні симптоми залежно від місця локалізації аневризми.

Обидва ускладнення потребують ретельного спостереження та за необхідності — негайного лікування. Моніторинг стану пацієнтів з діагнозом псевдоаневризми аорти та ранньою діагностикою змін у розмірі або структурі аневризми можуть сприяти запобіганню цих ускладнень.