Проста кіста печінки є доброякісним утворенням, яке зазвичай виявляється як одиночна кіста з чіткими межами, що має округлу або овальну форму і розміром до 10 см у діаметрі. У деяких випадках, однак, можна виявити множинні кісти різного розміру. Особливістю простої кісти є наявність тонкої фіброзної капсули та вміст, який є серозною рідиною, забезпечуючи їй типовий вид на ультразвуковому дослідженні (УЗД) або під час проведення комп’ютерної томографії (КТ).

Хоча більшість кіст не викликає симптомів і виявляється випадково при проведенні діагностичних обстежень з іншого приводу, у поодиноких випадках можливий крововилив у кісту. Це може призвести до зміни кольору вмісту кісти на брудно-сірий і викликати болісні відчуття. За таких подій потрібна додаткова діагностика для виключення інших патологічних станів печінки та визначення необхідності лікування.

Важливо відмітити, що паренхіма печінки поза кістами зазвичай не піддається змінам, що підтверджує доброякісний характер кісти. У більшості випадків немає необхідності у специфічній терапії простої кісти печінки, за винятком ситуацій, коли вона досягає великих розмірів, спричинює розвиток симптомів або існує ризик її ускладнень.

Клінічні симптоми

Клінічні прояви простих кіст печінки здебільшого відсутні, що робить їх «тихими» утвореннями, які виявляються випадково під час діагностичних обстежень, що проводять за іншими медичними показаннями. Ці кісти зазвичай не викликають жодних симптомів та не впливають на функцію печінки або загальний стан здоров’я людини.

Однак кісти великого розміру (більше 10 см у діаметрі) можуть призводити до певних клінічних симптомів через механічний тиск на навколишні тканини та органи. Такі симптоми включають біль, дискомфорт та відчуття переповненості чи тиску у верхній частині живота (епігастрії). У деяких випадках великі кісти можуть викликати здуття живота та блювання, що зумовлено компресією шлунка та інших органів шлунково-кишкового тракту.

У виняткових ситуаціях може розвиватися жовтяниця, асцит (скупчення рідини в черевній порожнині) або обструкція (утруднення) струму крові через печінкові вени. При таких станах потрібна негайна медична оцінка і, можливо, проведення специфічної терапії.

Гострий біль у правій частині верхнього відділу живота може бути ознакою кровотечі в порожнину кісти або її розриву, що є серйозним ускладненням, коли потрібне термінове медичне втручання. У таких випадках необхідна ретельна діагностика та, можливо, хірургічне лікування для запобігання розвитку подальших ускладнень.

Діагностика

Діагностика простих кіст печінки зазвичай ґрунтується на характерних ознаках, які можуть бути виявлені при різних методах візуалізаційних обстежень, таких як УЗД, КТ та МРТ. Ці методи дозволяють точно визначити розміри кісти, її локалізацію, структуру та вплив на навколишні тканини печінки.

На УЗД, КТ або МРТ прості кісти печінки виглядають як чітко обмежені округлі або овальні утворення з рідким вмістом. Вони мають гладкі стінки і не містять внутрішніх перегородок, кальцифікацій або твердих компонентів, що відрізняє їх від інших видів кіст або пухлинних утворень.

Пункція кісти — це процедура, при якій спеціальною голкою проколюють стінку кісти і витягують із неї вміст для аналізу. Хоча ця процедура може бути необхідна для підтвердження діагнозу в неясних випадках або для виключення інфекційних чи злоякісних процесів, для більшості простих печінкових кіст печінка не потрібна. Рішення про необхідність проведення пункції ухвалюється лікарем на основі загальної клінічної картини, розмірів кісти та наявності чи відсутності симптомів.

Лікування

Лікування простих кіст печінки зазвичай необхідне тільки у випадках, коли кіста викликає симптоми, такі як біль, дискомфорт або інші відчуття, пов’язані зі збільшенням розміру кісти та тиском на сусідні органи. У таких ситуаціях мета лікування — усунути симптоми та запобігти можливим ускладненням.

Лапароскопічна резекція передньої стінки кісти є одним із кращих хірургічних методів терапії. Ця мінімально інвазивна операція включає створення невеликих розрізів для доступу до кісти та видалення її передньої стінки. Видалені тканини беруть на гістологічне дослідження для виключення злоякісного процесу, а вміст кісти аналізується цитологічно та бактеріологічно для виявлення можливого інфекційного агента.

У деяких випадках може бути показано вилуговування кісти — процедура, під час якої кіста дренується, а її порожнину обробляють спеціальними розчинами для запобігання розвитку рецидиву. Інший метод — резекція паренхіми печінки разом з кістою, що може бути необхідно при великих кістах або при їх невдалій локалізації.

Прості кісти печінки не вважаються протипоказанням до вагітності. Однак вагітним із простими кістами печінки рекомендується періодично проходити контрольне УЗД для моніторингу стану кісти. Це допомагає вчасно виявити будь-які зміни в розмірі кісти, коли може знадобитися медичне втручання в період вагітності.