Причини, механізм та наслідки проникної рани грудної клітки
Проникні поранення грудної клітки — це тяжкі травми, при яких можуть пошкоджуватися стінки грудної клітки, легенева тканина, бронхи, великі судини і серце. Якщо лінія пошкодження проходить нижче рівня сосків, існує ризик ураження органів черевної порожнини, оскільки діафрагма може бути залучена в травматичний процес.
Основною і найчастішою причиною швидкої смерті при таких пораненнях є гостра дихальна недостатність, а 2-ге місце посідає рясна кровотеча.
Відкриті поранення грудної клітки дуже небезпечні, оскільки через дефект грудної стінки в порожнину плеври засмоктується повітря, формуючи відкритий пневмоторакс. Це призводить до різкого порушення дихання, прогресуючої гіпоксії та втрати крові.
Якщо пошкодження поширюється на паренхіму легень або бронхів, і при цьому рана грудної стінки герметично закрита, розвивається закритий пневмоторакс, який може швидко перейти в напружений — особливо під час транспортування або штучної вентиляції легень. Такий стан супроводжується швидким зниженням артеріального тиску, зміщенням середостіння та може закінчитися зупинкою серця.
Пошкодження великих судин грудної клітки призводить до масивної внутрішньої кровотечі, а навіть незначне поранення серця здатне викликати тампонаду перикарда — скупчення крові в навколосерцевій сумці, що перешкоджає нормальному скороченню міокарда. Цей тип ускладнення нерідко розвивається під час транспортування потерпілого, і тому потрібне негайне втручання.
Перша допомога при проникних ранах грудної клітки
- Оцініть стан потерпілого за схемою ABCD (airway — дихальні шляхи, breathing — дихання, circulation — кровообіг, disability — неврологічний статус) та негайно викличте швидку медичну допомогу.
- Якщо в рані знаходиться сторонній предмет (ніж, арматура, уламок металу тощо), не витягайте його — він може частково тампонувати кровотечу. Слід зафіксувати предмет, щоб запобігти його зміщенню під час транспортування.
Маленькі уламки, наприклад скла, не зафіксовані в тканинах, можна акуратно видалити.
- За наявності зовнішньої кровотечі необхідно зупинити її накладенням стерильної пов’язки, яка давить, уникаючи надмірного здавлення грудної клітки, щоб не порушити дихання.
- Визначте ймовірний діагноз, орієнтуючись на клінічні ознаки:
-
- рана грудної стінки з бульбашками повітря при диханні — свідчить про відкритий (засмоктуючий) пневмоторакс.
- Шоковий стан, набряклі яремні вени, дихальна недостатність, що прогресує, відсутність дихальних шумів — ознаки напруженого пневмотораксу.
- Шок, запалі яремні вени, відсутність дихальних шумів характерні для внутрішньоплевральної кровотечі (гемотораксу).
- Шок, набряклі яремні вени, глухі серцеві тони, слабке наповнення пульсу — вказують на тампонаду серця.
- При відкритому пневмотораксі необхідно негайно закрити рану — накласти пов’язку, що герметизує, з плівки або іншого повітронепроникного матеріалу, приклеївши її на трьох сторонах, залишивши один кут відкритим. Така пов’язка діє як односторонній клапан, що дозволяє повітрю виходити з плевральної порожнини, але не надходити всередину.
За наявності — використовуйте спеціальні оклюзійні пов’язки, призначені для тимчасового закриття ран при відкритому пневмотораксі.
Правильно надана перша допомога значно знижує ризик розвитку тяжкої форми дихальної недостатності та покращує прогноз до прибуття медичної бригади.
Алгоритм дій у кареті швидкої допомоги та в умовах стаціонару при проникних ранах грудної клітки
- Забезпечення життєво важливих функцій
Насамперед необхідно підтримувати дихання та кровообіг постраждалого, контролювати сатурацію та артеріальний тиск. При ознаках гіпоксії проводиться оксигенотерапія, щоб запобігти розвитку дихальної недостатності.
- Декомпресія напруженого пневмотораксу
Якщо у пацієнта фіксуються ознаки напруженого пневмотораксу (прогресуюча задишка, асиметрія грудної клітки, набухання яремних вен, різке зниження артеріального тиску), слід негайно провести декомпресію плевральної порожнини — якщо процедуру раніше не було виконано. Це життєво важливий захід, спрямований на усунення тиску повітря в плевральній порожнині та відновлення вентиляції легень.
- Підозра на тампонаду серця
За наявності ознак тампонади перикарда (шок, набряклі яремні вени, глухі серцеві тони, слабкий пульс) пацієнта необхідно максимально швидко транспортувати до хірургічного стаціонару, оскільки в більшості випадків потрібна екстрена торакотомія.
Якщо стан потерпілого такий, що можлива зупинка серця та затримка неприпустима, слід спробувати виконати перикардіоцентез — пункцію перикарда з евакуацією крові для тимчасового зняття тампонади.
- Знеболення та лікування шоку
У разі необхідності вводять анальгетики внутрішньовенно: при вираженому болю — опіоїди, при помірному — парацетамол. Одночасно починають лікування шоку та корекцію дихальних порушень, застосовуючи інфузійну терапію та кисень.
- Госпіталізація та передача пацієнта під нагляд хірурга
Після проведення невідкладних заходів потерпілого необхідно негайно передати під нагляд хірурга (торакального чи загального) для подальшого обстеження, уточнення характеру пошкоджень та проведення оперативного втручання в разі потреби.