Постгерпетична невралгія
Содержание
Що таке постгерпетична невралгія?
Постгерпетична невралгія є найпоширенішим довгостроковим ускладненням реактивації вірусу вітряної віспи. Реактивація сплячого вірусу вітряної віспи викликає оперізувальний лишай. Вірус вітряної віспи є патогеном, що призводить до поширеного дитячого захворювання — вітряної віспи.
Для постгерпетичної невралгії характерні односторонній колючий / пекучий біль в одному дерматомному патерні, який зберігається протягом ≥3 міс після початку спалаху оперізувального герпесу.
Постгерпетична невралгія — це одна з найчастіших причин виникнення нейропатичного болю.
Етіологія
Вірус вітряної віспи — це дволанцюжковий ДНК-вірус. Після розв’язання епізоду вітряної віспи він довго перебуває у стані спокою в гангліях певних периферичних та центральних нервів.
Як пов’язані вік пацієнта та ймовірність розвитку постгерпетичної невралгії?
Імовірність розвитку цього захворювання вища у осіб похилого та старечого віку. Це пов’язано, серед іншого, з наявністю у них хронічних хвороб та ослабленням імунітету.
За оцінками експертів, основними факторами ризику реактивації вірусу з подальшим розвитком постгерпетичної невралгії є:
- літній вік;
- імунодефіцит;
- вплив психологічного чи фізичного стресора.
При реактивації вірус розмножується і переміщається по аксонах, поки не досягне шкіри, де виникають пухирі, еритема та місцеве запалення.
Ризик розвитку постгерпетичної невралгії вищий, якщо при гострому епізоді герпесу відзначалася наявність продромальної фази, значно виражений біль під час спалаху оперізувального лишаю, алодинія, ураження очей та цукровий діабет.
Який перебіг має постгерпетична невралгія?
За оцінками експертів, постгерпетична невралгія розвивається у 9–14% усіх пацієнтів із оперізувальним лишаєм, через рік симптоми зберігаються у близько 3%.
Патофізіологія
Точна фізіологія розвитку постгерпетичної невралгії остаточно не вивчена.
Відомо, що у хворих із постгерпетичною невралгією набагато менше аксонів у відповідних дерматомах, ніж у здорових осіб.
Також передбачається роль неконтрольованої запальної реакції на нейрональному рівні.
Чи можна заразитися постгерпетичною невралгією?
Ні, постгерпетична невралгія не заразна. Зараження контактним шляхом можливе при гострих проявах герпесу.
Діагностика
Важливим етапом діагностики є збір анамнезу — важливо встановити наявність в анамнезі висипу з пухирями в дерматомному патерні (епізод лишаю, що оперізує). Рідко відмічається постгерпетична невралгія без висипу.
Як проявляється постгерпетична невралгія?
Постгерпетична невралгія: симптоми
- Постійний (≥3 міс) колючий / пекучий біль;
- алодинія;
- парестезії;
- свербіж;
- дизестезії та/або гіпералгезія в ділянці висипу.
Постгерпетична невралгія негативно впливає на якість життя хворих. Так, при постгерпетичній невралгії можуть відзначатися:
- невмотивована втома;
- ненавмисне зменшення маси тіла;
- безсоння;
- занепокоєння;
- тривога;
- депресія;
- порушення концентрації уваги;
- зниження фізичної активності;
- зниження соціальної активності;
- порушення щоденного функціонування та догляду за собою.
При фізикальному обстеженні можна виявити:
- ознаки шкірних рубців у місці перенесеного оперізувального лишая;
- зміну чутливості (гіперчутливість або гіпестезія) в уражених ділянках;
- алодинію — біль виникає при небольових стимулах, таких як легкий дотик;
- вегетативну дисфункцію (підвищене потовиділення в ураженій ділянці).
Додаткові методи обстеження
Постгерпетичну невралгію майже завжди діагностують на основі анамнезу та фізикального обстеження.
Доступне серологічне тестування на титри імуноглобулінів (Ig) G та IgM до вірусу вітряної віспи.
Імунофлуоресценція зіскрібків везикул (виявляють антигени вірусу вітряної віспи).
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для ідентифікації ДНК вірусу вітряної віспи.
Аналіз спинномозкової рідини за наявності показань. Зазвичай фіксується плеоцитоз, підвищений рівень білка і ДНК вірусу вітряної віспи.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) для діагностики складних випадків постгерпетичної невралгії.
Постгерпетична невралгія: лікування
Рекомендується комплексне лікування постгерпетичної невралгії із застосуванням мультимодальних схем терапії та інтервенційних процедур.
Постгерпетична невралгія: клінічні поради
Рекомендовані неінвазивні методи лікування включають пероральні та місцеві препарати. Американська академія неврології (The American Academy of Neurology — AAN), Спеціальна група з нейропатичного болю (Special Interest Group on Neuropathic Pain — NeuPSIG) і Європейська федерація неврологічних товариств (European Federation of Neurological Societies — EFNS) рекомендують пероральний прийом трициклічного антидепресанту (ТЦА), прегабалін та лідокаїновий 5% пластир як терапію першої лінії.
Низка експертів рекомендує комбінацію габапентину та прегабаліну, водночас на сьогодні не існує переконливих доказів ефективності цієї комбінації.
Габапентин та прегабалін широко застосовуються в терапії нейропатичного болю незалежно від його етіології.
Застосування опіоїдів для лікування постгерпетичної невралгії є спірним та пов’язане з підвищеним ризиком розвитку залежності.
Короткострокова та довгострокова ефективність пластиру з 5% лідокаїну підтверджена у численних дослідженнях. Важливо, особливо в лікуванні пацієнтів похилого віку, що пластир з 5% лідокаїном має сприятливий профіль безпеки та його застосування пов’язане з низьким ризиком розвитку побічних ефектів.
Також можна застосовувати препарати капсаїцину у формі пластиру та крему. Основною причиною припинення лікування капсаїцином є біль та подразнення у місці нанесення.
Як варіант лікування можливий прийом селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), кетаміну, застосування інфузій лідокаїну.
Інвазивні методи терапії включають ін’єкції ботулотоксину, симпатичну блокаду місцевими анестетиками, епідуральні / інтратекальні ін’єкції (наприклад метилпреднізолону з лідокаїном) та стимуляцію спинного мозку.
З метою зниження ризику розвитку постгерпетичної невралгії показано ранню противірусну терапію (ацикловір) при розвитку герпетичних уражень, оперізувального лишая.
Постгерпетична невралгія: диференційна діагностика
- Невралгія трійчастого нерва;
- параліч Белла;
- діабетична нейропатія;
- алкогольна полінейропатія;
- токсичні полінейропатії.
Постгерпетична невралгія: прогноз
Постгерпетична невралгія складно піддається лікуванню з багатьох причин. Повна роздільна здатність симптомів фіксується рідко.
Чим небезпечна постгерпетична невралгія?
Ускладнення цього захворювання включають: