Порушення свідомості
Діагнози за МКХ -10

Про захворювання Порушення свідомості

Патомеханізм та причини

Стан свідомості людини регулюється складним взаємозв’язком між ретикулярною активаційною системою стовбура та кори головного мозку. Ці структури забезпечують здатність головного мозку до сприйняття та осмислення навколишнього світу.

Основні аспекти стану свідомості:

  1. При повній свідомості людина має здатність сприймати і усвідомлювати те, що відбувається навколо, реагувати на зовнішні стимули та проявляти цілеспрямовану активність.
  2. Повна відсутність свідомості характеризується нездатністю реагувати на будь-які зовнішні подразники, що відмічається, наприклад, при коматозних станах.
  3. Між повною свідомістю та її відсутністю виділяють проміжні стани, у яких людина може частково зберігати обізнаність і здатність реагувати, але з обмеженими можливостями. У цих станах реакція на зовнішні стимули може бути значно уповільнена чи ослаблена.

Ці стани мають велике значення в клінічній практиці для оцінки ступеня порушення свідомості та вибору відповідних методів лікування.

Класифікація та симптоми порушень свідомості

Типи порушень свідомості поділяють на якісні та кількісні:

  1. Якісні порушення:
    • аменція: характеризується станом, коли пацієнт здається таким, що прокинувся, проте його мислення та поведінка дезорганізовані та хаотичні.
    • Делірій: стан схожий на аменцію, але додатково супроводжується вегетативними порушеннями, такими як прискорене серцебиття, тремор, підвищене потовиділення, розширені зіниці, а також галюцинації та маячні ідеї, що викликають тривогу та психомоторне збудження у хворого.
  1. Кількісні порушення:
    • летаргія: пацієнт здатний прокинутися під впливом вербальних стимулів, відповідати на запитання і виконувати прості команди, але загальний стан характеризується надмірною сонливістю.
    • Ступор (заціпеніння, оглушення): хворого можна розбудити тільки значним больовим подразником, він практично не реагує на вербальні команди і має мінімальну активність, хоча зберігає здатність до захисних рухів.
    • Поверхнева кома: на значні болісні стимули пацієнт може реагувати хаотичними захисними рухами.
    • Глибока кома: відсутня будь-яка реакція на больові подразники, включно з відсутністю рефлексів та вольових рухів.

За допомогою цієї класифікації медичні фахівці оцінюють та діагностують стан порушення свідомості, визначення його серйозності та підбір відповідного лікування.

Діагностика та лікування

Оцінка стану свідомості може бути складним завданням, особливо у осіб із порушеннями мовлення, депресією або тих, хто приймає міорелаксанти. Важливі аспекти діагностики та прогнозування включають оцінку відкривання очей, мовленнєвих реакцій та реакцій на болісні стимули. Часто для цього використовується шкала Глазго, за допомогою якої можна стандартизувати оцінку за кращою відповіддю.

У процесі діагностики необхідно регулярно повторювати обстеження, щоб відстежувати динаміку стану свідомості пацієнта. Також дуже важливо оцінити фізичні параметри, такі як ширина зіниць, розмір очних щілин, положення очних яблук та за можливості їхній рух. За допомогою цих даних можна отримати більш повне уявлення про неврологічний статус хворого і вони можуть вказувати на наявність специфічних неврологічних проблем.

Шкала Глазго використовується з метою оцінки ступеня порушення свідомості у пацієнтів, особливо після травм голови. Ця шкала включає 3 основні критерії оцінки: відкривання очей, мовленнєву та рухову реакції. Кожен критерій оцінюється у балах залежно від відповіді хворого:

  1. Відкриття очей:
    • спонтанно — 4 бали.
    • На прохання — 3 бали.
    • У відповідь на больовий подразник — 2 бали.
    • Відсутність реакції — 1 бал.
  1. Мовленнєва реакція:
    • пацієнт правильно орієнтований і відповідає адекватно — 5 балів.
    • Відповідає, але дезорієнтований — 4 бали.
    • Вживає неадекватні слова — 3 бали.
    • Видає незрозумілі звуки — 2 бали.
    • Відсутність мовленнєвої реакції — 1 бал.
  1. Рухова реакція:
    • виконує рухи на прохання — 6 балів.
    • Здатний локалізувати больовий подразник — 5 балів.
    • Правильна згинальна реакція (уникнення болю) — 4 бали.
    • Патологічна згинальна реакція (декортикація) — 3 бали.
    • Розгинальна реакція (децеребраційна ригідність) — 2 бали.
    • Відсутність рухової реакції — 1 бал.

Сума балів за цими критеріями дозволяє визначити рівень порушення свідомості, що важливо для подальшого планування лікування та моніторингу стану хворого.