Що таке порушення ходи?

Порушення ходи — це будь-які відхилення від нормальної ходьби або ходи.

Хода, характер ходьби або бігу є фундаментальним аспектом руху людини, і їх порушення можуть бути ознакою різних прихованих патологічних процесів.

Порушення ходи розвиваються внаслідок складної взаємодії м’язів, суглобів та неврологічних шляхів та охоплюють спектр відхилень, які варіюють від незначних змін ритму та координації до виражених порушень. Крім того, їх можна розділити на епізодичні та хронічні. Порушення ходи чинять величезний вплив на пацієнтів, особливо на якість життя, ризик падінь та летального результату.

Що спричиняє порушення ходи?

Порушення ходи можуть бути спричинені широким спектром неврологічних та системних захворювань, патології опорно-рухового апарату та інших станів.

Як впливає вік на порушення ходи?

Порушення ходи частіше фіксується в осіб похилого віку і, за оцінками експертів, відзначається у близько 80% пацієнтів віком від 85 років.

Порушення ходи в осіб молодого віку мають травматичне походження або пов’язані з порушеннями розвитку опорно-рухового апарату. Цікаво, що у чоловіків частіше розвиваються порушення ходи неврологічного генезу, тоді як у жінок — неневрологічного.

Які хвороби спричиняють порушення ходи?

Неврологічні захворювання: хвороба Паркінсона, хвороба Гентінгтона і нормотензивна гідроцефалія, дитячий церебральний параліч, м’язова дистрофія, хвороба Шарко — Марі — Тута, атаксія-телеангіектазія, спінальна м’язова атрофія, малогомілкова нейропатія і мікросудинна патологія.
Порушення електролітного балансу — гіпонатріємія, гіпокаліємія та гіпомагніємія.
Дефіцит вітамінів: дефіцит фолієвої кислоти, вітаміну B₁₂, вітаміну E та міді. Дефіцит вітаміну B₁₂, що викликає підгостру комбіновану дегенерацію спинного мозку, може призвести до оніміння, парестезії та порушень ходи.
Психічні порушення: тривожність, депресія та симуляція.
Інші причини: біль, судинні, аутоімунні, запальні, метаболічні, пухлинні, паранеопластичні захворювання, травми та спинна сухотка.

У чому причини порушення ходи?

Нормальна хода включає цикл ходи з фазами опори і перенесення. Коли одна кінцівка здійснює перенесення, протилежна кінцівка стає опорою. Тривалість кожної фази варіює залежно від швидкості ходи і може змінюватиcя при різних порушеннях ходи. Нормальна хода неможлива без контролю центральної нервової системи та зворотного зв’язку периферичної нервової системи.

Інтеграція зорової, вестибулярної та соматосенсорної інформації впливає на контроль постави. З віком ці сигнали послаблюються, що негативно впливає на нормальну ходу.

Що відбувається у разі порушення ходи?

Ураження будь-якої частини центральної нервової системи може призвести до порушення рівноваги та ходи. Інтеграція спинномозкової інтернейронної мережі зі стовбуром, корою головного мозку (моторної та премоторної) та мозочком забезпечує нормальну ходу. Так, при мозочковій атаксії розвиваються порушення постави у стані спокою, до початку довільних рухів кінцівок.

Неврологічні порушення ходи можна класифікувати залежно від ураженої ланки нервової системи на:

сенсорні (аферентні);
моторні (еферентні);
інтеграційні (зумовлені порушенням сенсомоторної інтеграції).

Як діагностують порушення ходи?

Типові прояви порушень ходи можуть бути очевидними при клінічному огляді.

Також важливим є докладний збір анамнезу. Важливо оцінити тривалість існування симптомів, порушення виникли раптово чи поступово.

Клінічне обстеження має містити оцінку наступних параметрів:

стійкість під час стояння;
постава;
стійка (вузька чи широка);
початок ходьби;
ходьба;
довжина кроку;
швидкість ходьби;
рухи рук під час ходьби (наприклад помахи руками для підтримки рівноваги);
завмирання під час ходьби;
повороти;
тандемна ходьба;
тест Ромберга;
ходьба із заплющеними очима;
ходьба задом наперед;
ходьба на п’ятах;
ходьба на шкарпетках;
біг (за можливості).

Симптоми при порушенні ходи

Залежно від причинної патології порушення ходи можуть бути пов’язані з різними симптомами.

Так, наприклад, при порушеннях ходи, пов’язаних із хворобою Паркінсона, відзначатимуться супутні тремор, брадикінезія, мікрографія, м’язові судоми, біль у кінцівках та спині, скутість, гіпомімія, аносмія, монотонність та дисфонічність мови, а також когнітивні порушення.

При розсіяному склерозі можуть формуватися спастико-атактична хода і такі симптоми, як ністагм, диплопія, біль при русі очей, втрата слуху, запаморочення, тремор, стомлюваність, втрата чутливості, парестезії, порушення пам’яті, концентрації уваги та ін.

При обстеженні порушення ходи можна поділити на 2 категорії: опорно-рухові та нервово-м’язові (нижні та верхні мотонейрони).

Які типи порушення ходи є?

Анталгічна хода: аномальний тип ходи, що розвивається внаслідок болю. Оскільки для мінімізації навантаження на хвору ногу фаза опори коротшає порівняно з фазою перенесення, виникає кульгавість.

Зведення хода: компенсаторний механізм. Відзначається у дітей із різницею в довжині кінцівок. Наприклад, при опущенні таза, зменшенні амплітуди згинання в тазостегновому та колінному суглобах.

Хода Тренделенбурга: аномальна хода з опусканням таза у здоровий бік. Пов’язана зі слабкістю м’язів стегна, що відводять, насамперед середнього сідничного м’яза.

Хода з нахилом назад: нахил тулуба назад з перерозгинанням стегна у фазі опори ураженої кінцівки. Причина: слабкість розгиначів кульшового суглоба.

Хода степаж: неможливість приземлення п’яти, що призводить до початкового контакту поверхні з пальцями ноги (стопа, що звисає).

Ножицеподібна хода (хода з присіданням): розвивається в осіб із церебральним паралічем.

Атаксична хода: нестійка хода із широкою базою. Відмічається при мозочковому синдромі (алкогольному, фенітоїновому, запальному, інсульті, пухлинах, дегенеративних процесах).

Сенсорна атаксична хода: позитивний результат тесту Ромберга. Фіксується у пацієнтів із дефіцитом вітаміну B₁₂. Пацієнти використовують зоровий контроль для компенсації втрати пропріоцепції.

Спастичне порушення ходи: хода повільна, із широкою базою; коліно та стегно розігнуті під час фази перенесення, паретична нога здійснює латеральний рух (циркумдукцію). Це характерне порушення ходи під час інсульту. Також причинами можуть бути пухлина, травма, дегенеративний, запальний процес, васкуліт.

Шаркаюча хода: короткі кроки, квапливі, зі слабкими помахами рук і дуже повільна, у деяких пацієнтів із завмиранням та повільними поворотами. Таке порушення ходи розвивається при хворобі Паркінсона.

Апраксична лобова хода (апраксія Брунса): порушення стартової ходи або утруднення ходьби характерно при двосторонньому ураженні лобових часток.

Гіперкінетична хода відзначається у пацієнтів з хореєю, дистонією та хворобою Вільсона — Коновалова.

Переміжна кульгавість: фіксується при периферичному судинному захворюванні, пацієнт змушений зупинятися через біль у ногах при ходьбі.

Мієлопатична хода: спастична, скована хода.

Психогенна хода або психогенна дисбазія: дивна, химерна хода, відсутність симптому або ознаки стійкості. Пацієнт може ходити зигзагом, ніби ковзаючи, перехрещувати ноги, ходити на напівзігнутих або, навпаки, випрямлених і розведених ногах. Зазвичай відмічається при істерії. У деяких випадках психогенна дисбазія може бути помилково прийнята за лобову, дистонічну або паретичну ходу.

Також можливі інші типи порушень ходи. Пацієнти можуть демонстративно падати, причому практично ніколи не отримують серйозних пошкоджень. Слід звертати увагу на наявність інших істеричних симптомів, демонстративність особистості.

Сенильна дисбазія — порушення ходи в осіб похилого віку. Характеризується укороченням кроку, уповільненням ходьби, невпевненістю при поворотах.

Додаткові методи обстеження

Загальний аналіз крові.
Біохімічний аналіз крові.
Рівень магнію, натрію, калію у плазмі крові.
Також може бути рекомендовано визначення рівня фолату, вітаміну Е та В₁₂, міді.
Комп’ютерна томографія.
Магнітно-резонансна томографія.

Як лікують порушення ходи?

Лікування порушення ходи залежить від основної причини виникнення. Лікування зазвичай комплексне, включаючи фізіо-, медикаментозну терапію, фізичну реабілітацію, застосування додаткових пристроїв та ортопедичного взуття / устілок.

У деяких випадках можуть знадобитися хірургічне лікування або глибока стимуляція головного мозку.

У разі виявлення дефіциту вітамінів рекомендуються відповідні дієтичні добавки. Також радять зміну способу життя та харчування, щоб пацієнти заповнювали дефіцит поживних речовин за рахунок їжі.

Інтенсивні координаційні тренування постави та ходи показані при дегенеративних захворюваннях мозочка.

Також можуть бути рекомендовані мультимодальна реабілітація, тренування ходи, допоміжні пристрої та заходи щодо запобігання падінням.

Фізичні вправи (силові тренування та тренування з обтяженнями, а також координаційні тренування) сприяють покращенню ходи та підвищенню швидкості ходьби в осіб похилого віку.

Диференційна діагностика

Хвороба Паркінсона;
хвороба Хантінгтона;
нормотензивна гідроцефалія;
судинна деменція;
делірій;
інсульт;
розсіяний склероз;
бічний аміотрофічний склероз;
дитячий церебральний параліч;
малогомілкова нейропатія;
остеоартрит;
дисплазія кульшового суглоба;
стеноз хребетного каналу;
цукровий діабет;
ожиріння;
уремія;
електролітний дисбаланс;
дефіцит вітаміну B₁₂, фолієвої кислоти, вітаміну E та/або міді;
зловживання психоактивними речовинами;
депресивні розлади;
симуляція та ін.

Ускладнення

Підвищений ризик падінь, які можуть призвести до травм від незначних забиттів до серйозних переломів або черепно-мозкових травм;
м’язовий дисбаланс;
патологія суглобів;
хронічний біль;
тривога;
депресивні розлади;
втрата працездатності;
втрата здатності до самообслуговування.