Визначення
Mycoplasma pneumoniae — мікроорганізм, що належить до найменших за розміром бактерій, при цьому відрізняється відсутністю клітинної стінки: її функцію виконує лише клітинна мембрана. Цей збудник відповідальний за близько 15% усіх випадків негоспітальної пневмонії.
Основне джерело зараження — інфікована людина. Передача інфекції здійснюється переважно повітряно-краплинним шляхом, що зумовлює її поширення в колективах та сім’ях. Захворювання розвивається після інкубаційного періоду, який зазвичай становить 2–3 тиж.
Клінічна картина
Найчастіше захворювання поширюється у місцях масового перебування людей — таких як казарми, інтернати та навчальні заклади. У міжепідемічні періоди частота інфікування підвищується переважно у літні місяці та ранньої осені. Періодично кожні кілька років реєструються епідемічні спалахи, переважно в умовах скупчення населення.
Клінічно найчастіше виявляються ознаки фарингіту та бронхіту. Пневмонія, спричинена M. pneumoniae, має схожу симптоматику з іншими бактеріальними пневмоніями. Іноді відмічаються прояви гемолітичної пневмонії, що пов’язано із впливом поліклональних холодових аглютинінів.
Зазначається, що виражений лейкоцитоз розвивається рідко. За допомогою радіологічної діагностики не завжди можна точно визначити збудника: інфільтрати, як правило, не охоплюють цілу частку легені, але характерні ретикулярні, вузликові або комбіновані затемнення. Також можна фіксувати лімфаденопатію.
Перебіг захворювання зазвичай нетяжкий і дуже рідко є причиною летального наслідку.
Діагностика
Традиційний метод бакпосіву та культивування Mycoplasma pneumoniae має обмежене діагностичне значення. Це пов’язано зі специфічними умовами, які необхідні в лабораторії, щоб виростити цей мікроорганізм, метод доступний лише у спеціалізованих лабораторіях та термін отримання результату — близько 2 тиж.
Насправді надають перевагу серологічному тесту, за допомогою якого можна виявити антитіла. Надійним підтвердженням етіологічної ролі M. pneumoniae у розвитку пневмонії вважається 4-разове підвищення титру IgG-антитіл у контрольній пробі порівняно з первинним зразком, взятим на початку захворювання.
Слід враховувати, що близько 1/3 випадків захворювання має змішану природу, тому потрібен комплексний діагностичний підхід.
Сучасним та інформативним методом діагностики є полімеразна ланцюгова реакція у режимі реального часу (Real-time PCR — RT-PCR). Для аналізу можуть використовуватися матеріал із зіву, мокротиння або бронхоальвеолярна рідина, отримана при бронхоальвеолярному лаважі.
Лікування
У Mycoplasma pneumoniae фіксується чутливість in vitro до ряду антибактеріальних засобів, включаючи макроліди, тетрацикліни, фторхінолони, кетоліди та стрептограміни. Основним вибором при лікуванні пневмонії, викликаної цим збудником, є макролідні антибіотики, як-от кларитроміцин, азитроміцин і еритроміцин (останній може викликати більше побічних реакцій).
Як альтернативні варіанти розглядаються доксициклін або препарати з групи фторхінолонів. Курс антибіотикотерапії зазвичай становить 10–14 днів, за винятком азитроміцину, прийом якого обмежений до 5 днів, що пов’язано з його пролонгованою дією.