Визначення
Chlamydophila pneumoniae (раніше відома як Chlamydia pneumoniae) була вперше виділена з дихальних шляхів людини в 1983 р. Згідно із сучасною класифікацією, цей збудник належить до бактерій, оскільки має клітинну стінку і розмножується поділом. За статистикою, цей мікроорганізм є причиною близько 5–15% всіх випадків пневмонії. Єдиним джерелом інфекції є людина. Передача відбувається повітряно-краплинним шляхом від хворих або носіїв, у яких збудник мешкає у верхніх відділах дихальної системи.
С. pneumoniae — це облігатний внутрішньоклітинний патоген, що розмножується переважно в альвеолярних макрофагах. При зараженні клітин дихального епітелію він уповільнює роботу війок і порушує мукоциліарний кліренс. Це створює сприятливі умови для приєднання вторинних інфекцій, тому при діагностиці пневмонії цей мікроорганізм часто виявляється разом з іншими, наприклад Streptococcus pneumoniae. Інкубаційний період захворювання може тривати кілька тижнів.
Клінічна картина
За близько 2 тиж до розвитку пневмонії у деяких пацієнтів можна діагностувати фарингіт, що супроводжується захриплістю голосу. Однак у більшості випадків (близько 90%) зараження має безсимптомний перебіг або викликає лише легкі прояви — легке запалення горлянки або глотки. Картина самої пневмонії загалом відрізняється від типових форм запалення легень, але для цієї інфекції характерна часта поява головного болю. Захворювання може мати як легку форму, так і досить тяжкий перебіг, особливо у літніх пацієнтів із хронічними захворюваннями. У місцях з високою скупченістю людей (казарми, в’язниці, будинки для людей похилого віку) можливі епідемічні спалахи.
Діагностика
Виділення та вирощування C. pneumoniae в лабораторії — трудомісткий процес, тому що потрібні особливі умови для забору та транспортування матеріалу. Тому на практиці частіше використовують серологічні методи, що визначають антитіла у плазмі крові. 50% людей до 20-річного віку вже мають антитіла до цього збудника, а серед осіб літнього віку — 75%. Ознакою недавньої інфекції вважають рівень антитіл IgM вище 1:16 та IgG вище 1:512 або 4-разове підвищення титру між двома аналізами з інтервалом близько 3 тиж. IgM зазвичай визначаються через 3 тиж після появи симптомів, а зростання IgG фіксують через 6–8 тиж.
Також застосовується метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), для якої використовують мазки з горла, мокротиння або бронхоальвеолярний лаваж.
Особливості перебігу
Інфекція нерідко супроводжується сильним кашлем, що у середньому триває близько 3 тиж (1–64 дні). А далі вже одним із можливих ускладнень є пневмонія.
Лікування
У терапії інфекцій, викликаних C. pneumoniae, найвищу ефективність виявляють макролідні антибіотики, які розглядаються як препарати першої лінії. Також хороший терапевтичний ефект виявляють тетрацикліни і фторхінолони. Тривалість курсу залежить від обраного лікарського засобу: при застосуванні азитроміцину лікування зазвичай продовжують близько 5 днів, а при призначенні інших антибіотиків — 10–14 днів.