Визначення
Acinetobacter baumannii — це грамнегативна аеробна паличкоподібна бактерія, що має високу стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища. Часто відмічається колонізація шкіри цим мікроорганізмом, особливо у пацієнтів у стаціонарних умовах.
Шлях передачі — прямий контакт, включаючи руки медперсоналу та медичні інструменти. Інфекція легень може розвиватися внаслідок мікроаспірації або використання контамінованого обладнання, особливо при інтубації та ендоскопічних процедурах.
Ризик колонізації Acinetobacter baumannii підвищується за наявності таких факторів:
- раніше встановлена колонізація метицилінрезистентного золотистого стафілококу (methicillin-resistant Staphylococcus aureus — MRSA);
- попередня антибактеріальна терапія β-лактамами, карбапенемами або фторхінолонами;
- тяжкий загальний стан пацієнта;
- перебування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ), включаючи епізоди в анамнезі;
- нещодавні хірургічні втручання;
- наявність центрального венозного катетера;
- проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ).
Ці фактори роблять пацієнта більш уразливим до інфікування стійкими штамами A. baumannii, тому необхідні суворе дотримання інфекційного контролю та своєчасна діагностика.
Клінічна картина
Інфекції дихальних шляхів, спричинені тяжкими патогенами, можуть мати гостру форму, супроводжуючись вираженою гіпоксемією (зниження вмісту кисню в крові), розвитком септичного шоку та нерідко — лейкопенією, що свідчить про сильне пригнічення імунної системи.
При рентгенологічній картині легень у цих випадках зазвичай фіксуються великі інфільтрати, які нерідко охоплюють цілу частку або проявляються у вигляді багатоосередкового бронхопневмонічного запалення. У близько 50% пацієнтів виявляються ознаки плеврального випоту, тому в цих випадках потрібна додаткова оцінка для виключення емпієми.
Діагноз можна підтвердити за допомогою мікробіологічного дослідження, що включає бакпосів мокротиння або крові. При цьому бактеріємія частіше виявляється у пацієнтів з негоспітальною пневмонією (НП) порівняно з госпітальною пневмонією (ГП), що має значення при виборі терапії та прогнозуванні результату захворювання.
Лікування
Антибактеріальна чутливість Acinetobacter baumannii значно відрізняється залежно від джерела інфекції. Негоспітальні штами цієї бактерії, як правило, залишаються чутливими до таких препаратів, як амікацин, тобраміцин, цефтазидим, карбапенеми та доксициклін.
На противагу цьому госпітальні штами A. baumannii демонструють високий ступінь лікарської стійкості, особливо до β-лактамних антибіотиків та аміноглікозидів. У таких випадках застосовують комбіновану терапію, а найчастіше — аміноглікозиди разом з антисиньогнійними пеніцилінами, карбапенемами або ампіцилін з сульбактамом.
Останніми роками дедалі частіше реєструються мультирезистентні штами, чутливі до колістину. У таких ситуаціях можливе застосування внутрішньовенної та інгаляційної форм колістину одночасно. При цьому наголошується, що поєднане застосування колістину з рифампіцином не рекомендується, як і застосування тигецикліну, через недостатню ефективність.