Первинна оцінка обстановки на місці події
Прибуваючи на місце надзвичайної ситуації, рятувальнику важливо провести швидку та всебічну оцінку навколишнього середовища. Насамперед необхідно переконатися у відсутності чинників, що загрожують життю, — як власного, так і інших учасників рятувальних заходів. Це можуть бути інтенсивні рухи транспорту, вогонь, ймовірність вибуху, пошкоджені електричні кабелі, несприятлива погода, прояви агресії, щільний дим або ризик токсичного впливу. Якщо ситуація виходить за межі можливостей рятувальника, слід негайно залучити відповідні служби: пожежників, поліцію, аварійні бригади.
Наступним кроком є розуміння суті того, що сталося. Особливо при травмі важливо визначити механізм ушкодження — прямий удар, різке гальмування, падіння з висоти тощо, оскільки ця інформація допомагає припустити можливі приховані внутрішні травми та оцінити тяжкість стану потерпілого.
Не менш важливо визначити кількість людей, яким потрібна допомога, щоб правильно розподілити сили та ресурси.
Окрема увага приділяється ризику інфікування при контакті з кров’ю або біологічними рідинами, включаючи можливість зараження вірусами гепатиту B, C або ВІЛ. Тому необхідно дотримуватися стандартних запобіжних заходів.
При необхідності слід оцінити, чи потрібні додаткові фахівці, обладнання чи техніка для ефективного виконання рятувальної операції.
Виклик швидкої медичної допомоги
При виникненні раптової тяжкої хвороби або за будь-якої невідкладної події необхідно якомога швидше викликати бригаду екстреної медичної допомоги. Якщо є можливість, доручити це іншій людині, щоб продовжувати надавати першу допомогу. Під час розмови важливо спокійно та чітко передати диспетчеру ключову інформацію:
- Точне місце події, включаючи орієнтири та найкращий шлях під’їзду для машини швидкої допомоги. Це особливо актуально у щільній міській забудові, сільській місцевості чи районах з обмеженим рухом.
- Уявити або вказати, хто саме здійснює виклик.
- Описати, що сталося: поодинокий випадок, масова подія, раптове погіршення здоров’я.
- Вказати кількість людей, які постраждали в ситуації, хоча б приблизно, а також оцінити їхній стан — чи можуть вони самостійно пересуватися або перебувають без руху.
- Повідомити про будь-які існуючі небезпеки, а також про те, чи потрібна участь додаткових служб — поліції, пожежників, газової чи електрослужби.
Розмову необхідно вести доти, доки диспетчер сам не завершить з’єднання.
Оцінка стану постраждалого
Первинна оцінка пацієнта проводиться швидко та спрямована на виявлення станів, що становлять безпосередню загрозу для життя. Огляд виконується за класичним алгоритмом ABCDE, що дозволяє послідовно виключити критичні порушення.
A — Airway (дихальні шляхи).
Спочатку необхідно переконатися, що дихальні шляхи вільні та ніщо не перешкоджає проходженню повітря. При будь-якій їхній непрохідності потрібне негайне втручання.
B — Breathing (дихання).
Наступний крок — оцінка дихання: наявність дихальних рухів, їх частота, глибина та ефективність. Важливо виявити ознаки дихальної недостатності чи зупинки дихання.
C — Circulation (кровообіг).
Потім перевіряється стан кровообігу: ознаки масивної зовнішньої чи внутрішньої кровотечі, параметри пульсу, можливі прояви шоку чи вираженої серцевої недостатності.
D — Disability (неврологічний статус).
Далі оцінюють рівень свідомості та основні неврологічні функції. Зниження тонусу м’язів при пригніченні свідомості може призвести до повторної закупорки дихальних шляхів за рахунок западання язика, м’якого піднебіння або надгортанника.
E — Exposure (огляд та запобігання переохолодженню).
Повний огляд пацієнта: шкіра, травми, висип тощо.
Збереження тепла: вкрити, зігріти пацієнта.
Алгоритм первинних дій під час обстеження потерпілого
- Первинний огляд пацієнта.
Наближаючись до постраждалого, необхідно відразу ж оцінити його загальний стан. Звернути увагу на зовнішній вигляд, колір шкірних покривів (наявність блідості чи синюшності), здатність самостійно рухатися. Якщо людина розмовляє, це вказує на прохідність дихальних шляхів. Також важливо визначити характер дихання: частоту, глибину, наявність утруднень, а також виявити ознаки зовнішньої кровотечі.
- Перевірка дихання під час сумнівів.
Якщо немає впевненості, чи дихає людина, виконати потрійну оцінку «чую — бачу — відчуваю». Для цього слід нахилитися так, щоб ваше вухо та щока опинилися близько до його рота та носа, одночасно спостерігати за рухами грудної клітки. Потрібно визначити:
- чи піднімається грудна клітка;
- чи чути звук повітря, що проходить;
- чи відчувається потік повітря на щоці.
Тільки поєднання цих ознак підтверджує наявність ефективного дихання. Якщо дихання відсутнє, спочатку слід забезпечити прохідність дихальних шляхів, а потім приступати до серцево-легеневої реанімації.
- Оцінка рівня свідомості.
Стан пацієнта визначають за шкалою AVPU:
- A (Alert) — повністю у свідомості, орієнтується у місці перебування, часу та власної особистості;
- V (Verbal) — реагує на голос;
- P (Pain) — відповідає тільки на больову стимуляцію;
- U (Unresponsive) — відсутня реакція на будь-які дії.
Більш детальна оцінка проводиться пізніше із використанням шкали Глазго.
- Контакт із пацієнтом та попередження травм.
Якщо людина у свідомості, слід представитися, пояснити свої дії і запропонувати допомогу. Це дозволить уникнути додаткових пошкоджень, особливо у разі підозри на травми хребта або таза.
- Перевірка кровообігу.
Визначити пульс на променевій артерії — оцінити його частоту, ритм та наповненість. Наявність пульсу, що добре пальпується, вказує на те, що систолічний тиск, ймовірно, вище 60 мм рт. ст.
Швидку оцінку стану пацієнта слід переривати лише в тому випадку, якщо потрібне негайне відновлення прохідності дихальних шляхів або проведення серцево-легеневої реанімації.
Локальний огляд та накладення пов’язок
Якщо ситуація вказує на наявність лише одиночного ушкодження та немає ознак множинної травми, проводиться локальна оцінка потерпілої ділянки. Визначають характер поранення, ступінь ушкодження м’яких тканин, наявність кровотечі. Потім накладають відповідну пов’язку — стискальну, фіксувальну або захисну — залежно від типу травми та її особливостей.
Прискорена оцінка стану при потенційно множинних травмах
Якщо механізм події передбачає політравму (наприклад падіння з висоти, дорожньо-транспортна пригода (ДТП), удар великої сили), виконується швидкий, але ретельний огляд всіх основних ділянок тіла для виявлення життєзагрозливих пошкоджень:
Шукають рани та забиті місця, звертають увагу на ознаки внутрішньочерепного крововиливу — синці навколо очей («симптом окулярів»), синюшність за вухами (симптом Беттла), наявність крові або прозорої рідини, що витікає з носа або вух;
- шия.
Перевіряють цілісність шкірних покривів, оцінюють набухання яремних вен, що може вказувати на проблеми з венозним поверненням, а також положення трахеї, зсув якої може свідчити про напружений пневмоторакс;
Виявляють поранення, оцінюють болючість при пальпації, скрип кісток, перевіряють симетричність дихання та наявність дихальних шумів. Будь-яке відхилення може вказувати на пошкодження легень, плеври або ребер;
- живіт.
Оглядають на предмет ран, визначають напруженість черевної стінки, болючість при пальпації. Ці ознаки можуть свідчити про внутрішню кровотечу або пошкодження органів черевної порожнини;
Оцінюють положення частин тіла, наявність деформацій, ран, болючість при натисканні та при спробах руху. Ці дані допомагають виявити переломи таза, довгих трубчастих кісток чи вивихи.
Збір анамнезу за схемою SAMPLE
Після виконання первинних заходів та усунення безпосередніх загроз для життя необхідно зібрати короткий анамнез за міжнародною схемою SAMPLE, яка допомагає швидко отримати ключову інформацію про стан пацієнта:
S — Signs/Symptoms (ознаки та симптоми).
Уточнюють, що відчуває постраждалий, які скарги висуває, а також фіксують будь-які помітні порушення, які можуть вказати на характер патології;
A — Allergies (алергія).
З’ясовують, чи є у пацієнта алергічні реакції на лікарські засоби, харчові продукти, хімічні речовини чи укуси комах;
M — Medications (препарати).
Визначають, які лікарські засоби людина приймає постійно або прийняла незадовго до події (наприклад інсулін, антикоагулянти, препарати для лікування серцево-судинних захворювань);
P — Past and Present Illnesses (значні захворювання в минулому та нині).
Уточнюють наявність хронічних хвороб, нещодавно перенесених гострих захворювань, операцій, травм чи особливостей, які можуть вплинути на діагностику та лікування;
L — Last food and drink (останній прийом їжі та рідини).
Ця інформація важлива у ситуаціях, коли можливе проведення наркозу чи ургентного хірургічного втручання;
E — Events (події, що передують стану).
З’ясовують обставини, що спричинили подію: що робив пацієнт, як сталося погіршення, які фактори могли призвести до травми чи раптового захворювання.
Життєво важливі втручання мають передувати розпитуванню, але затягувати опитування також не можна, оскільки рівень свідомості потерпілого може швидко погіршитися, і цінна інформація стане недоступною. За можливості слід зібрати дані і в свідків події чи родичів, які пізніше можуть бути поруч.
Основні дії надання першої допомоги
- Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
Першим етапом необхідно відновити вільне проходження повітря у дихальні шляхи, усунувши перешкоди або виконавши відповідні прийоми.
- Підтримка дихання та проведення реанімації.
Якщо потерпілий дихає неефективно (поверхневе дихання) або дихання відсутнє, слід забезпечити штучну вентиляцію або негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.
- Контроль кровотечі.
Всі зовнішні кровотечі повинні бути якнайшвидше зупинені — за допомогою стискання, пов’язки або інших доступних засобів.
- Правильне положення тіла.
Пацієнта необхідно укласти в безпечну позицію, якщо він непритомний і немає ознак травм опорно-рухового апарату. При підозрі на пошкодження хребта чи таза категорично не слід допускати руху потерпілого.
- Захист від екстремальних температур.
Важливо запобігти переохолодженню або перегріву, використовуючи доступні засоби захисту — ковдри, одяг, теплоізоляційні матеріали.
- Іммобілізація ушкоджених ділянок.
При травмах кінцівок або механізмі травми, що передбачає ушкодження хребта, необхідно забезпечити нерухомість відповідної зони. Це особливо актуально при ДТП та падіннях з висоти.
- Виклик медичної допомоги та постійне спостереження.
Після виконання первинних рятувальних заходів слід викликати екстрені служби та залишатися з постраждалим до прибуття фахівців, контролюючи його стан.