Отруєння грибами: особливості, симптоми
Статистика щодо отруєння грибами не завжди відображає реальний стан, оскільки до цієї категорії дуже часто включаються й випадки харчових розладів, викликаних навіть умовно їстівними грибами. Однак особливо небезпечні інтоксикації пов’язані з вживанням високоотруйних видів. Їхньою відмінністю є не лише пізня поява симптомів з боку шлунково-кишкового тракту, але й тяжке ураження внутрішніх органів, насамперед печінки та нирок.
Найбільшу загрозу для життя становлять гриби, що містять аматоксини, — речовини з високою токсичністю. Особливість таких отруєнь полягає в тому, що блювання, яке розвивається практично відразу ж після прийому їжі (протягом 1–3 год), не гарантує легкого перебігу стану: страва може включати кілька видів грибів, і рання симптоматика може бути викликана менш токсичним компонентом, у той час як смертельно небезпечні токсини вже почали свою руйнівну дію. Наприклад, бліда поганка може бути серед їстівних грибів, і після її вживання в їжу негайні симптоми можуть бути відсутніми.
Легкі шлунково-кишкові симптоми — нудота, біль у животі, блювання — нерідко розвиваються при вживанні:
- хибних білих грибів;
- степових печериць;
- деяких видів сироїжок та строчків;
- млечників та склеродерм (хибнодощовики).
Більш виражені симптоми розвиваються при потраплянні в організм речовин на кшталт мусцимолу, мускарину та іботенової кислоти, які містяться, наприклад, у мухоморах (червоному та пантерному). Такі отруєння можуть супроводжуватися чергуванням збудження та пригнічення свідомості, запамороченням, порушенням орієнтації та ознаками антихолінергічного синдрому.
Мускариновий синдром, спричинений активацією холінорецепторів, характерний для таких грибів:
- іноцибе Патуяра;
- отруйний синій синець;
- дубовики;
- клітоцибе.
Симптоми: рясна слинотеча, бронхорея, зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія), звуження зіниць (міоз) і біль у животі, що розвиваються через кілька годин після їди.
Діагноз отруєння можна підтвердити за допомогою мікологічного аналізу промивних вод шлунка, де виявляють спори грибів, які з’їли.
Профілактика отруєнь грибами
Профілактика отруєнь грибами зводиться до наступного головного правила: не збирати гриби із пластинчастою структурою гіменофора. Хоча це не гарантує 100% захисту, дотримання цього принципу дозволяє уникнути найнебезпечніших видів — таких як бліда поганка та отруйний павутинник.