Отруєння аміаком та гідроксидом амонію

Содержание

Визначення

Аміак є сполукою, що широко застосовується в промисловій сфері, особливо в системах охолодження. Його витік в атмосферу можливий внаслідок пошкодження цистерн, що використовуються для транспортування рідкого аміаку. Аміак характеризується високою розчинністю у воді, утворюючи гідроксид амонію, який чинить подразнювальну дію на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, очі та шкіру. Інтенсивність цього впливу безпосередньо залежить від концентрації аміаку. Низькоконцентровані розчини аміаку, що застосовуються у побутовій хімії, відрізняються відносно невисокою токсичністю. У промисловому виробництві використовується аміак у концентраціях, що досягають 30%. Основними джерелами впливу аміаку на людину стають техногенні катастрофи та аварії, які відбуваються під час транспортування речовини.

Аміак при концентрації близько 30 мг/м³ чинить подразнювальну дію на очі. При концентраціях, що досягають 700 мг/м³, можливий розвиток хімічних опіків кон’юнктиви, слизових оболонок дихальних шляхів та шкіри. Перебування в атмосфері з вмістом аміаку в концентрації близько 1500 мг/м³ призводить до смерті вже через 30 хв.

Клінічна картина

При витоку аміаку (газу) у безпосередній близькості люди найчастіше гинуть внаслідок асфіксії, переохолодження, масивних хімічних опіків шкіри або пожежі, якщо стався спалах газу. Навіть у осіб, які знаходяться на деякій відстані від джерела витоку, можуть розвинутися некротичні пошкодження тканин, особливо в зоні дихальних шляхів та очей через колікваційний некроз. Ступінь та поширеність хімічного ураження безпосередньо залежать від концентрації аміаку в повітрі.

При низькій концентрації аміаку у постраждалих фіксується сльозотеча, набряклість та пошкодження кон’юнктиви та рогівки очей, печіння у роті та горлі, осиплість, гортанні та бронхіальні свистячі хрипи, утруднене дихання, а також симптоми, характерні для пневмонії або набряку. Контакт з гідроксидом амонію, або так званим «водним аміаком», викликає відчуття печіння та болю в порожнині рота, горлі та грудній клітці, утруднення ковтання, блювання, яке може бути з домішкою крові, а також ознаки хімічного медіастиніту, що розвивається в результаті перфорації стравоходу.

Лікування

Деконтамінація

• У разі інгаляційного отруєння необхідно негайно евакуювати потерпілого із зони зараження та провести оксигенотерапію. При цьому рятувальники повинні бути належним чином екіпіровані та використовувати засоби індивідуального захисту.
• Слід провести обробку шкіри та очей для видалення аміаку.
• При пероральному отруєнні — промивання шлунка, введення антацидних засобів або застосування активованого вугілля не рекомендується. Обов’язковим є проведення езофагогастроскопії для виявлення можливої перфорації, за необхідності — хірургічне втручання.

Методи прискореної елімінації аміаку відсутні.

Симптоматична терапія

Включає підтримку життєво важливих функцій організму і корекцію порушень, що розвиваються.

Ускладнення

Віддалені наслідки аміачного ураження залежать від ступеня тяжкості опіків очей, шкіри, дихальних шляхів, стравоходу та шлунка. Тяжкі форми опіків можуть призвести до утворення рубців, які викликають стійке звуження просвіту стравоходу і, як наслідок, його непрохідність.