Порушення передсердної провідності розвиваються через порушення поширення серцевих імпульсів від синоатріального вузла через шляхи передсердної провідності. Порушення, що впливають на міжпередсердну провідність, змінюють характеристики зубця P на електрокардіограмі (ЕКГ). Ретельний аналіз зубця Р на ЕКГ має значення для виявлення цих порушень.
Різні порушення передсердної провідності пов’язані з підвищеним ризиком фібриляції передсердь (ФП) та інсульту.
Міжпередсердна блокада є найчастішим порушенням передсердної провідності та має важливе клінічне значення, оскільки пов’язана з підвищеним ризиком розвитку як ФП, так і інших надшлуночкових тахікардій.
Первинним водієм серцевого ритму є синоатріальний вузол. Від синусового вузла імпульс поширюється в передсердях передсердними провідними шляхами — активація правого передсердя зазвичай швидко продовжується вздовж crista terminalis і потім уперед до нижньої частини правого передсердя. Одночасно відбувається швидке поширення збудження через міжпередсердну перегородку вздовж міжпередсердного пучка Бахмана, що забезпечує майже синхронну активацію передсердь. Також існують інші шляхи поширення імпульсу на ліве передсердя, що знаходяться на рівні овальної ямки та коронарного синусу. Після проведення вздовж пучка Бахмана (як ендо-, так і епікардіально) ліве передсердя деполяризується в краніо-каудальному напрямку, при цьому останньою зоною активації передсердь є нижньостороння частина лівого передсердя. Збудження до атріовентрикулярного вузла від синусового проводиться через 3 міжвузлові шляхи. Цей патерн поширення створює нормальну хвилю P на поверхневій ЕКГ, яка вертикальна у відведенні II і, як правило, у відведеннях I, aVL і aVF, має середню вісь у фронтальній площині близько 60°, є монофазною і має тривалість <120 мс. Розлади, що впливають на міжпередсердну провідність, можуть змінювати ці характеристики хвилі P на ЕКГ.
Міжпередсердна блокада характеризується уповільненням чи припиненням проведення електричного імпульсу від синусового вузла до лівого передсердя. Зазвичай порушення проведення фіксується в пучку Бахмана.
Можливі причини розвитку міжпередсердної блокади серця:
Ризик розвитку міжпередсердної блокади підвищується із віком. Так, за оцінками експертів, її виявляють у 40% усіх осіб віком від 70 років і 50% — віком старше 80 років.
Міжпередсердна блокада є порушенням проведення між двома передсердями.
Якими є ознаки міжпередсердної блокади? При міжпередсердній блокаді відмічаються розширення, розщеплення, деформація, зазубреність зубця Р на ЕКГ. Залежно від змін зубця Р виділяють 3 ступеня міжпередсердної блокади (таблиця). При цьому межпередсердна блокада II ступеня розподіляється на 2 типи.
Ступінь | Характеристики |
Міжпередсердна блокада І ступеня (часткова, уповільнення внутрішньопередсердної провідності). | Подовження зубця P ≥120 мс без будь-яких інших суттєвих відхилень. Можуть фіксуватися розщеплення і зазубреність зубця Р. |
II ступінь, тип 1-й | Поступове наростання тривалості та розщеплення зубця Р; після кількох змінених зубців Р реєструється вузький зубець Р без лівопередсердної частини |
II ступінь, тип 2-й | Відсутнє постійне збільшення ширини та розщеплення зубця Р. Відмічається раптове зникнення лівопередсердної частини зубця Р. |
ІІІ ступінь (повна, розвинена блокада або передсердна дисоціація) | На ЕКГ реєструється 2 незалежні передсердні ритми, оскільки фіксується ізольоване збудження та активація правого та лівого передсердя або постійне подовження зубця P ≥120 мс з двофазним зубцем P. |
Часткова міжпередсердна блокада виникає при збереженні міжпередсердної провідності через частково заблокований пучок Бахмана, що призводить до подовження хвилі P. При повній блокаді провідності у пучку Бахмана ліве передсердя активується в каудо-краніальному напрямку від рівня коронарного синуса, що призводить до його формування у нижніх відведеннях.
Дисперсія зубця P визначається як різниця між найкоротшою та найдовшою тривалістю зубця P, зареєстрованою в кількох паралельних відведеннях на стандартній 12-канальній ЕКГ. Дисперсія зубця Р вважається маркером неоднорідної передсердної провідності. Дисперсія цього зубця пов’язана з розвитком ФП та її рецидивів.
Клінічно міжпередсердна блокада не виявляється і фіксується лише під час проведення ЕКГ.
Можливий розвиток симптомів основного захворювання, що спричинило виникнення міжпередсердної блокади.
12-канальна ЕКГ.
Холтерівський моніторинг ЕКГ (для виявлення ФП і надшлуночкових тахікардій).
Ехокардіографія та магнітно-резонансна томографія серця для виявлення структурної патології.
Показано терапію основної серцевої патології.
Можливі ускладнення міжпередсердної блокади включають: