Коли мозкові оболонки зазнають подразнення, організм може виявити низку рефлекторних реакцій, відомих як менінгізм. Цей стан характеризується симптомами, що нагадують подразнення мозкових оболонок, але не супроводжуються ознаками запалення. Такі симптоми можуть виникати навіть за відсутності запальних процесів у мозкових оболонках, наприклад, у період гарячки, не пов’язаної із захворюваннями центральної нервової системи. Менінгізм є важливою діагностичною ознакою, що вказує на можливі незапальні зміни у стані головного мозку.
Основні причини ураження мозкових оболонок різноманітні та можуть включати інфекційні захворювання, субарахноїдальні крововиливи, пухлини мозкових оболонок та головного мозку, а також великі інсульти в зоні, що знаходиться близько до шлуночків центральної нервової системи. Ці стани можуть викликати серйозні неврологічні симптоми, і тому потрібна негайна діагностика та лікування. Інфекційні ураження можуть викликати бактерії або віруси, тоді як крововиливи часто пов’язані з травмами або розривами судин. Пухлини можуть розвиватися з різних тканин головного мозку, уражуючи його функції.
При обстеженні пацієнта на наявність ригідності м’язів потилиці важливо провести ретельну перевірку, щоб унеможливити наявність таких станів, як нестабільність шийних хребців — можливо, унаслідок травми або при ревматоїдному артриті. Також необхідно впевнитися у відсутності загрози вклинення (випинання) головного мозку. Процедура перевірки полягає в наступному: пацієнт має прийняти положення лежачи на спині на рівній поверхні. Виконавець притримує грудину однією рукою, а іншу руку всуває під потилицю хворого, намагаючись обережно зігнути його шию таким чином, щоб підборіддя торкнулося грудини. Позитивний результат цього тесту вказує на наявність рефлекторного спазму шиї, який проявляється опором та болем при спробі зігнути голову до грудної клітки. Ступінь ригідності м’язів потилиці можна оцінити, вимірявши відстань від підборіддя до грудини. В екстремальних випадках може відмічатися сильна напруга м’язів шиї, що призводить до відгинання голови назад та вигинання тулуба вперед (опистотонусу). Важливо також враховувати інші можливі причини обмеженого згинання голови, такі як дегенеративні зміни в шийному відділі хребта, запалення лімфовузлів шиї або тяжка форма фарингіту.
а) верхній симптом Брудзинського проявляється під час обстеження на ригідність м’язів потилиці. Коли випробувач намагається наблизити підборіддя пацієнта до його грудини, це може спричинити рефлекторне згинання ніг у тазостегнових та колінних суглобах. Це спостереження свідчить про можливе подразнення менінгів;
б) нижній симптом Брудзинського виникає за аналогічної реакції згинання ніг, але викликаної натисканням на лонне зчленування. Ця реакція також є індикатором подразнення мозкових оболонок, і тому потрібна подальша діагностика для визначення причини подразнення.
Обидва ці симптоми використовуються в неврологічній практиці для виявлення ознак менінгеального подразнення, яке може бути спричинене різними патологічними станами, включно з інфекцією, запаленням або травмою.
Однак слід зазначити, що чутливість менінгеальних симптомів до діагностування запалення оболонок мозку може бути низькою, особливо у немовлят та осіб похилого віку. У таких випадках необхідно використати комплексний підхід, що включає додаткові методи діагностики, такі як аналіз спинномозкової рідини, щоб встановити наявність запалення мозкових оболонок. Наявність інших симптомів, таких як гарячка, головний біль, фотофобія або зміни свідомості, також може вказувати на запалення та потребу у відповідній медичній оцінці.
У межах діагностики неврологічних захворювань часто використовуються допоміжні дослідження, які допомагають уточнити діагноз та розробити схему лікування. Одним з ключових методів є поперекова пункція. У процесі цієї процедури вимірюється тиск спинномозкової рідини, а також проводиться її цитологічне, біохімічне та мікробіологічне дослідження. За допомогою мікроскопії, бакпосіву та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) можливо виявити збудників інфекції та визначити їх чутливість до антибіотиків.
Крім того, широко використовуються методи нейровізуалізації, такі як комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ). Ці дослідження дозволяють візуалізувати структури головного та спинного мозку, виявити патологічні зміни, такі як пухлини, запальні процеси, крововиливи або інші аномалії. Інтеграція даних, отриманих з лабораторних та нейровізуалізаційних досліджень, забезпечує комплексний підхід до діагностики та планування терапії неврологічних розладів.