Що таке маласезія фолікуліт?

Маласезія фолікуліт — це поширена грибкова інфекція волосяних фолікулів. При цьому характерні хронічні, еритематозні папули, що сверблять, і пустули, які мають фолікулярний характер.

Маласезія фолікуліт: причини

Malassezia furfur — це коменсальні дріжджі, представник монофілетичного роду грибів, що уражують шкіру людини і викликають низку поширених шкірних захворювань, таких як:

За оцінками експертів, ліпофільні гриби Malassezia можуть зумовлювати розвиток інших захворювань, таких як атопічний дерматит та псоріаз.

Furfur, M. Globosa, M. Restricta, M. sympodialis та M. pachydermatis (в основному уражує тварин, але може передаватися людині) також можуть викликати маласезію фолікуліт.

Furfur повсюдно колонізує дорослих і навіть немовлят віком 3–6 міс.

Ці ліпідозалежні коменсальні дріжджі зазвичай становлять >80% від загальної популяції грибів на шкірі здорової людини. Фолікуліт викликається надмірним розмноженням дріжджових грибів Malassezia у волосяних фолікулах.

Чому виникає маласезія фолікуліт?

Фолікуліт, викликаний Malassezia (синонім: пітироспорумний фолікуліт), також частіше відзначають у осіб, які проживають у спекотному та вологому кліматі, підлітків та чоловіків. Ризик розвитку цього захворювання корелює з імуносупресією і часто виникає одночасно з акне та іншими хворобами, спричиненими Malassezia.

Підвищений ризик розвитку маласезія фолікуліту фіксується у осіб з:

цукровим діабетом;
жирною шкірою;
імунодефіцитом;
себорейним дерматитом;
гіпергідрозом;
хворобою Кушинга;
ожирінням;
синдромом Дауна;
гематологічними злоякісними новоутвореннями (лімфомою Ходжкіна або неходжкінською лімфомою);
ВІЛ-інфекцією;
на тлі прийому низки лікарських засобів: антибіотиків (ізоніазиду, рифампіцину та тетрациклінів), протисудомних препаратів, оральних контрацептивів, глюкокортикостероїдів, імуносупресантів (азатіоприну та циклоспорину), моноклональних антитіл (цетуксимабу), інгібіторів фактора некрозу пухлин альфа (інфліксимабу);
також ризик розвитку маласезія фолікуліту підвищується при носінні тісного одягу, що не дихає, застосуванні жирних засобів для догляду за шкірою, у період вагітності, на тлі стресу.

Furfur не здатний самостійно синтезувати жирні кислоти і, отже, залежить від продукції шкірного жиру в ділянках, багатих сальними залозами, особливо на тулубі, обличчі та волосистій частині голови. Це коменсальний мікроорганізм, типовий компонент рогового шару людської шкіри; інфекція розвивається, коли диморфні дріжджі переходять у міцеліальну форму.

Точна патогенна роль Malassezia spp. у розвитку шкірних захворювань сьогодні до кінця не вивчена. За оцінками експертів, фолікуліт розвивається як багатофакторний процес, що включає ферментативну дію дріжджів на шкіру, взаємодію з імунною системою хазяїна, а також екологічні та генетичні фактори. Імовірно, закупорені волосяні фолікули можуть швидко накопичувати шкірне сало, забезпечуючи надмірну кількість для харчування дріжджів Malassezia. У міру того, як дріжджі продовжують рости та ділитися, збільшується вираженість запалення. Також активність фосфоліпази та ліпази Malassezia викликає запалення та пошкоджує епітеліальний бар’єр шкіри, а коли дріжджі розщеплюють вільні жирні кислоти шкірного сала, це запускає запальну реакцію кератиноцитів. Крім того, колонізація Malassezia може погіршувати наявні дерматози та викликати опортуністичну інфекцію у осіб з ослабленим імунітетом.

При фолікуліті, викликаному Malassezia, у фолікулах виявляють гнійне запалення.

Маласезія фолікуліт: діагностика

В анамнезі зазвичай є вказівки на хронічний, часто сверблячий, папульозний і пустульозний висип з перифолікулярною еритемою, переважно на спині, передпліччях і грудях.

Маласезія фолікуліт: симптоми

Фолікуліт, викликаний грибком Malassezia, може клінічно виявлятися як вугровий висип у вигляді еритематозних папул і пустул, що сверблять: фіксуються множинні окремі еритематозні мономорфні папули розміром 2–4 мм, а пізніше — пустули. Ураження мають чіткий фолікулярний рисунок. Вміст пустул має білий чи жовтий колір. Рідко висип не супроводжується свербежем. Найчастіше при огляді виявляються куполоподібні комедон-папули, які сверблять, з центральною «долиною», схожі на контагіозний молюск.

Ураження можуть формуватися одночасно на декількох ділянках тіла: спина та груди, шия, плечі, шкіра голови, передпліччя (зрідка) та обличчя.

Також у пацієнтів часто виявляють супутній себорейний дерматит.

Діагноз маласезія фолікуліту встановлюється на підставі клінічних даних. Однак, враховуючи варіабельність клінічних ознак і подібність до інших захворювань, для шкірних хвороб краще проводити мікроскопічне дослідження з використанням препарату гідроксиду калію (KOH). Він специфічно розчиняє клітини шкіри людини, залишаючи дріжджові клітини для більш детального аналізу. Для підтвердження наявності дріжджів Malassezia при шкірних захворюваннях можуть використовуватися різні методи відбору проб, включно з відшаровуванням шкіри липкою стрічкою, зіскрібками шкіри, мазками та контактними пластинами. Позитивні результати включають однополярне брунькування дріжджів та конідії, але рідко — гіфи.

Біопсія уражень може знадобитися, якщо захворювання стійке до лікування або є сумніви щодо достовірності діагнозу.

За допомогою дермоскопії можна виявити періфолікулярні еритематозні папули і пустули з брудно-білими лусочками навколо уражень.

При проведенні діагностичного дослідження з використанням фільтрованого ультрафіолетового світла (лампи Вуда або лампи) можна виявити причину інфекції: позитивний флуоресцентний результат, що характеризується жовто-зеленим відтінком, можна відмічати у волосяних фолікулах у вогнищах ураження у пацієнтів з пітироспорумним фолікулітом.

Поліпшення стану при емпіричній протигрибковій терапії підтверджує клінічний діагноз маласезія фолікуліту.

Маласезія фолікуліт: лікування

Malassezia spp. чутливі до більшості місцевих та пероральних протигрибкових препаратів. Також у лікуванні маласезія фолікулітів застосовують лікарські засоби з кератолітичними та протизапальними властивостями.

Для місцевого лікування застосовують різні протигрибкові засоби, зокрема тербінафін, імідазоли, циклопірокс оламін. Також можуть бути показані препарати саліцилової кислоти, сульфід селену і бензоїлпероксид.

Системна протигрибкова терапія може проводитися разом із місцевими препаратами у випадках більшого ураження або резистентного захворювання. За необхідності системної терапії зазвичай застосовують флуконазол, ітраконазол або кетоконазол перорально. Прийом пероральних препаратів слід припинити після розрішення висипу.

Пацієнтам із супутніми захворюваннями, які можуть спричиняти маласезія фолікуліт, показано лікування основного захворювання, це дозволяє знизити ризик рецидиву інфекції.

Ретиноїди, що застосовуються для лікування комедонів при акне, не мають ефекту при маласезія фолікуліті.

Маласезія фолікуліт: диференційна діагностика

Фолікуліт, викликаний іншими мікроорганізмами, включно з бактеріями, грибами та вірусами.
Простий герпес.
Криптококоз.
Акне.
Акнеподібні шкірні лімфоми.
Демодексний фолікуліт.
Шкірний кандидоз.
Фолікулярний контактний дерматит.
Фолікулярна екзема.
Укуси комах.
Лімфоматоїдний папульоз.
Стероїдні вугри.
Дерматит.

Чим відрізняються маласезія фолікуліт та акне?

Обидва стани викликають формування горбків на обличчі, шкірі голови та верхній частині тіла. Але причини різні, і горбки можуть виглядати по-різному. Водночас маласезія фолікуліт і вугрі (акне звичайне) часто виявляють одночасно.

Маласезія фолікуліт	Акне
Причиною є грибкова інфекція волосяних фолікулів. Горбки виглядають однаково (однорідно) по всій верхній частині тіла.	Причиною є закупорка сальних залоз. Ураження (прищі, білі вугри, чорні вугри та гнійнички) на шкірі можуть бути різної форми та розміру.

Маласезія фолікуліт: прогноз

Шкірні захворювання, пов’язані з M. furfur, носять хронічний та рецидивний характер у сприйнятливих осіб. У пацієнтів з імунодефіцитом ризик рецидивів вищий.

Маласезія фолікуліт: ускладнення

Найчастіше дерматологічні захворювання, викликані M. furfur, відносно доброякісні. Фолікуліт, викликаний Malassezia, не є заразним.

Маласезія фолікуліт: профілактика

Для профілактики рекомендується:

уникати застосування жирних засобів для догляду за шкірою або сонцезахисних кремів.
Носити одяг, який забезпечує доступ повітря до шкіри. Не рекомендується носити тісний нейлоновий одяг.
Ретельно мити шкіру щодня.
Пацієнтам рекомендується за можливості уникати таких факторів, як застосування імуносупресантів, глюкокортикостероїдів та антибіотиків.
Для профілактики рецидивів захворювання при їх високому ризику може бути рекомендовано щотижневе нанесення місцевих протигрибкових засобів.