Легка та помірна гіпертригліцеридемія

Содержание

Визначення

Легку та помірну форму гіпертригліцеридемії діагностують при концентрації тригліцеридів (ТГ) у плазмі крові натще в межах 1,7–9,9 ммоль/л (що відповідає 150–885 мг/дл). При цьому стані значно підвищується можливість розвитку серцево-судинних захворювань, особливо на тлі вже наявного атеросклерозу.

Етіологія, патогенез

При легкій та помірній формі гіпертригліцеридемії фіксується переважно підвищення рівня ТГ, асоційованих з ліпопротеїнами дуже низької щільності (ЛПДНЩ-ТГ). Це зумовлено як активним синтезом цих ліпопротеїнів у печінці, так і порушенням їх розщеплення у тканинах організму. Основною причиною вважаються генетичні мутації, а також вплив низки зовнішніх та внутрішніх факторів: незбалансоване харчування, наявність супутніх захворювань, таких як ожиріння, цукровий діабет II типу або ниркова патологія. Крім того, істотну роль відіграють вживання алкоголю, а також застосування певних лікарських засобів, до яких належать пероральні естрогени, глюкокортикостероїди, інгібітори протеази, гідрохлоротіазид, тамоксифен, ралоксифен, циклоспорин та сиролімус.

Клінічна картина, діагностика

Клінічні прояви легкої та помірної форм гіпертригліцеридемії, як правило, відсутні, тому цей стан складно діагностувати без лабораторної діагностики. Оскільки специфічних симптомів немає, основним методом діагностики служить біохімічний аналіз крові, за допомогою якого можна визначити рівень ТГ. Тільки за допомогою регулярного спостереження та контролю ліпідного профілю можливо своєчасно виявити порушення та вжити необхідних заходів.

Лікування

До лікування легкої та помірної форм гіпертригліцеридемії належать:

1. Корекція харчування, яка відіграє ключову роль в управлінні рівнем ТГ. Важливо звести до мінімуму вживання легкозасвоюваних вуглеводів, особливо цукрів, і замінити їх на продукти, багаті на харчові волокна. Необхідно повністю відмовитися від алкоголю, а також суворо дотримуватися рекомендацій, спрямованих на зниження рівня холестерину.
2. Основою медикаментозної терапії є статини. Якщо рівень ТГ перевищує 2,3 ммоль/л (200 мг/дл), рекомендується додатково використовувати дієтичні добавки з омега-3 поліненасиченими жирними кислотами (переважно етиловий ефір ейкозапентаєнової кислоти — особливо при високому серцево-судинному ризику) або фенофібрат як первинну профілактику. У випадках, коли рівень ТГ наближається до верхньої межі норми, доцільно розглянути комбіновану терапію, що включає статини та або етиловий ефір ейкозапентаєнової кислоти, або фенофібрат.