Що таке латексна алергія?

Латексна алергія — це алергійне захворювання, пов’язане із сенсибілізацією до латексу.

Його одержують із соку каучукового дерева Hevea brasiliensis.

Латекс широко використовується в галузі охорони здоров’я, включно з катетерами, інтубаційними трубками, спринцівками, дренажами, балонами і найчастіше — одноразовими рукавичками. У повсякденному житті поширені латексні іграшки, дитячі соски, повітряні кулі, презервативи та ін.

За оцінками експертів, латексна алергія проявляється у близько 1% населення загалом.

Алергія на латекс є поширеною серед медичних працівників. Латекс є найчастішою причиною контактної кропив’янки у професійній сфері, а також другою за частотою причиною інтраопераційної анафілаксії після міорелаксантів.

Латексна алергія: причини

Найбільш важливим фактором у розвитку сенсибілізації до латексу є тривалість та ступінь впливу латексного алергену незалежно від статі та віку.

У натуральному каучуковому латексі ідентифіковано сотні алергенів. Ці натуральні білки пов’язані як із безсимптомною сенсибілізацією, так і з IgE-опосередкованою гіперчутливістю I типу.

Так, високу алергенну активність мають алергени Hev b1, Hev b2, Hev b3, Hev b4, Hev b5. Крім того, у процесі обробки латексу додаються хімічні антиоксиданти, які можуть викликати реакції гіперчутливості IV типу.

Найчастіше з латексними виробами стикаються працівники охорони здоров’я, зокрема лікарі, медсестри, стоматологи, а також ті, хто працює з хімічними речовинами чи лабораторіями. При цьому найчастіше розвивається алергія на латексні рукавички. Підвищений ризик розвитку латексної алергії у працівників гумової промисловості, зайнятих на виробництві латексу та виробів із цього матеріалу.

З латексу виробляються:

рукавички;
стетоскопи;
катетери;
інфузійні трубки;
джгути;
електродні накладки;
шприци;
респіратори;
дентальні коффердами;
дренажні трубки;
презервативи;
дренажі;
спринцівки;
дитячі соски;
іграшки.

Часта дія латексу зумовлює підвищення ризику сенсибілізації та розвитку латексної алергії. Пряма дія алергену через рукавички, презервативи або катетери є найчастішою причиною латексної алергії, причому ступінь сенсибілізації безпосередньо залежить від інтенсивності та частоти контакту.

Білки латексу можуть переноситися безпосередньо з рукавичок на шкіру або забруднювати харчові продукти від працівників харчової промисловості, що призводить до розвитку реакції у сенсибілізованих осіб.

Ризик розвитку латексної алергії підвищений в осіб із харчовою алергією на такі свіжі фрукти та овочі, як авокадо, банан, каштан, ківі, селера та груша. Крім того, в осіб з алергією на латекс може відмічатися алергія на ці фрукти та овочі.

Також ризик розвитку алергії на латекс підвищений у осіб зі spina bifida, meningomielocele та урогенітальною патологією, атопічними захворюваннями.

Крім того, можлива респіраторна алергія на латекс при вдиханні його частинок, наприклад, пилу від шин або крохмалю з латексних рукавичок. Серед іншого, на робочих місцях приміщень медичних закладів у повітрі фіксуються концентрації алергенів натурального латексу в межах 5–1000 нг/м³.

Який патогенез латексної алергії?

Латекс може проникати в організм різними шляхами, включно з прямим контактом зі шкірою, потраплянням через слизові оболонки або внутрішньовенно, а також вдиханням частинок латексу. Основні шляхи сенсибілізації при латексній алергії — аерогенний та контактний. Справжня алергія на латекс призводить до реакції гіперчутливості I типу, опосередкованої IgE-антитілами, які зв’язуються з алергенними білками. Зв’язування викликає вивільнення гістаміну, лейкотрієнів, простагландинів та кінінів з гладких клітин та базофілів, що призводить до імунної відповіді. Протягом декількох хвилин після контакту з латексом у пацієнта можуть розвинутися кропив’янка, бронхообструктивний синдром, риніт та кон’юнктивіт.

Крім того, можливий розвиток реакцій гіперчутливості уповільненого типу.

Розвиток контактної сенсибілізації викликають часте миття рук та робота з хімічними реактивами.

Крім того, ризик розвитку латексної алергії вищий у осіб із передуючими сенсибілізації екземою або дерматитом.

Неімунологічні механізми реакцій на латекс можуть відзначатися при тривалому носінні латексних рукавичок, що призводить до збільшення трансепідермальної втрати рідини та подальшої ірритації шкіри.

Латексна алергія: діагностика

Для виявлення пацієнтів з алергією на латекс необхідні ретельний збір анамнезу та фізикальне обстеження.

Анамнез зазвичай включає неодноразовий та частий контакт із латексними виробами. Також в анамнезі можуть бути виявлені харчова алергія, розщеплення хребта, часті хірургічні втручання.

Справжня алергія на латекс призводить до реакції негайної гіперчутливості І типу.

Латексна алергія: симптоми

свербіж шкіри;
висип, локальна або генералізована кропив’янка;
бронхообструктивний синдром (хрипи, зади шка, відчуття ядухи, кашель);
ринокон’юнктивальний синдром.

Алергія на латексні презервативи може виявлятися висипом, свербежем, набряком у зоні статевих органів, дискомфортом при статевому акті тощо.

При латексній алергії можливий розвиток серцево-судинного колапсу, ангіоневротичного набряку, анафілаксії.

Які форми латексної алергії відзначаються найчастіше?

Найбільш частими формами реакцій на латекс є:

ірритантний дерматит — найчастіше фіксується у зв’язку із використанням латексних рукавичок і проявляється свербежем, гіперемією, сухістю шкіри, відчуттям печіння в місцях безпосереднього контакту. Вираженість цих відчуттів можна зменшити за допомогою використання зволожувального крему для рук;
алергічний контактний дерматит може розвиватися через 24–48 год після припинення контакту з латексом. Можуть фіксуватися свербіж, печіння, дрібноточковий висип, кропив’янка, розвиток локальних набряків, екземи, ділянок мокнуття;
контактна кропив’янка. Розвивається найчастіше в місці контакту шкіри з латексними рукавичками. Може також розвиватися дерматит повік, при торканні очей руками з незмитим латексним пилом. Характерні висип, свербіж, печіння, може розвиватися депігментація шкіри в місцях, які довго контактують з латексом.

Латексна алергія: обстеження

Шкірний прик-тест;
аналіз крові на сироватковий зв’язаний імуноглобулін (Ig) E (латекс-специфічні антитіла) за допомогою ферментного реагенту in vitro.

Шкірний прик-тест вважається золотим стандартом діагностики гіперчутливості I типу до латексу.

Латексна алергія: лікування

Першочерговим є видалення латексу та очищення ураженої ділянки.
Місцеві глюкокортикостероїди застосовуються при контактній шкірній алергічній реакції та алергічному риніті.
При тяжких формах реакцій показані системні глюкокортикостероїди.
Також застосовуються антигістамінні препарати.

Надалі слід уникати контакту з латексом. Існують альтернативи латексу, такі як неопрен, полівінілхлорид, силікон та вініл.

Для зменшення обсягу вдихання латексних алергенів рекомендується регулярно провітрювати приміщення, встановлювати в медичних установах та на виробництвах очисні прилади.

Диференційна діагностика

Латексна алергія: ускладнення

Анафілактичний шок.
Ангіоневротичний набряк.
Соціальні наслідки: необхідність зміни професії.