Запоріжжя
Нозологічний довідник лікаря

Ксантелазма

Що таке ксантелазма?

Ксантелазма — це м’які, багаті ліпідами відкладення у вигляді напівтвердих жовтих папул або бляшок. Ці відкладення зазвичай формуються вздовж куточків верхніх та нижніх повік. Ураження переважно симетричні. При цьому можуть виявлятися або не виявлятися ксантоми на інших ділянках тіла. Хоча ксантелазма повік є доброякісним новоутворенням і не становить значної небезпеки для здоров’я, вона може бути значним косметичним дефектом.

Ксантелазми зазвичай розвиваються в осіб віком 20–70 років, найчастіше у віковому діапазоні 35–55 років.

Ксантелазма: причини

Ксантелазма — це різновид ксантоми або відкладення холестерину.

Ксантоми — це скупчення багатого холестерином матеріалу, що відзначаються переважно у шкірі, сухожиллях та підшкірній тканині, але вони можуть мати різну локалізацію.

Чинники ризику розвитку ксантелазм:

Ксантелазма: зв’язок із холестерином

У 50% всіх випадків виявлення ксантелазми у пацієнтів фіксується або первинне, або вторинне порушення ліпідного обміну (таблиця). Однак у решти 50% осіб із ксантелазмами відзначається нормальний рівень холестерину.

Таблиця. Порушення ліпідного обміну – потенційні причини розвитку ксантелазми
Первинні порушення ліпідного обміну Вторинні порушення ліпідного обміну
Гіперліпідемія фенотипів IIa та IIb.

Гіперліпідемія фенотипу IV.

Низький рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ).

 Первинний біліарний холангіт (ПБХ), при якому відбувається накопичення переносника холестерину — ліпопротеїну Х.

Набута гіперліпопротеїнемія при цукровому діабеті, гіпотиреозі та нефротичному синдромі.

Терапія ретиноїдами та естрогенами.

Саркоїдоз.

Чому виникає ксантелазма?

Ксантелазми розвиваються внаслідок накопичення ліпідів усередині макрофагів. На сьогодні точний патогенетичний механізм розвитку ксантелазми остаточно не вивчений. За оцінками експертів, роль відіграє здавлення капілярів під час кожного циклу моргання, опосередковане круговим м’язом ока. Ендотеліальна вистилка має тенденцію деформуватися з віком, що призводить до ексудації плазми у підшкірний простір повік. У разі якщо вміст ліпідів перевищує можливості лімфатичної системи та макрофагів до контролю ліпідного балансу, відбувається перетворення останніх у пінисті клітини. Гістологічно ксантелазма є відкладенням фібропроліферативної сполучної тканини, пов’язаної з навантаженими ліпідами пінистими клітинами. Також, ймовірно, важливу роль у перетворенні макрофагів на пінисті клітини відіграє хронічне запалення.

Цікаво, що наявність ксантелазм пов’язана з підвищеним ризиком розвитку таких захворювань у майбутньому:

Ксантелазма: діагностика

Ксантелазма: симптоми

Пацієнти зазвичай звертаються зі скаргами на жовтуваті безболісні новоутворення, що поступово збільшуються, на шкірі повік.

При огляді ураження виглядають як м’які жовтуваті папули або бляшки, розташовані переважно вздовж медіального кута верхньої та іноді нижньої повіки. Ці ураження зазвичай мають щільну або тверду текстуру при пальпації і переважно симетричні, при цьому множинні ураження виявляються частіше, ніж одиночні. Однак натискання на ураження не призводить до виділення ліпідоподібного матеріалу.

При виявленні ксантелазм слід зібрати детальний анамнез, у тому числі сімейний анамнез гіперліпідемії та ранньої ішемічної хвороби серця.

Додаткові обстеження:

  • біохімічний аналіз крові, включно з визначенням функції нирок та печінки.
  • Ліпідний спектр.
  • Визначення функції щитовидної залози (тиреотропний гормон Т4).
  • Рівень глюкози, глікозильованого гемоглобіну у плазмі крові.
  • Ультразвукова біомікроскопія.

Ксантелазма: класифікація

Ступінь I: ураження лише на верхній повіці.

Ступінь II: ураження вздовж верхньої повіки + зона медіального кута ока.

Ступінь III: ураження на медіальній стороні верхньої та нижньої повік.

Ступінь IV: дифузні ураження, що зачіпають медіальну та латеральну сторони верхньої та нижньої повік.

Лікування ксантелазми

Методи видалення ксантелазм:

  • хірургічне втручання.
  • Кріотерапія рідким азотом.
  • Лазерна хірургія (ербієві лазери (Er:YAG) або фракційні CO2-лазери).
  • Радіочастотна абляція (іноді з наступним накладанням швів).
  • Хімічний пілінг.

Видалення ксантелазми лазером ефективне при поверхневих ураженнях завглибшки <100 мкм. Для видалення глибших уражень 100–1000 мкм ефективним є хімічний пілінг з трихлороцтовою кислотою. Для більших уражень завглибшки >1 мкм рекомендується хірургічне висічення. Хірургічні варіанти лікування включають блефаропластику (за необхідності — з висіченням м’язів, зміною форми складки повіки, видаленням будь-яких епікантальних складок і переміщенням жирових подушечок повік) або видалення ксантелазми.

Крім того, зазвичай рекомендуються зміна способу життя та прийом препаратів, що знижують рівень ліпідів.

Ксантелазма найчастіше не розрішується сама і, як правило, залишається стабільною або збільшується в розмірі лише при консервативному лікуванні. Повторний розвиток ксантелазми можливий навіть після повного видалення.

Додатково рекомендується терапія основного захворювання (цукрового діабету, гіпотиреозу, захворювань печінки).

Диференційна діагностика

  • Некробіотична ксантогранульома.
  • Сирінгома.
  • Халязіон.
  • Гіперплазія / закупорка сальних залоз.
  • Ювенільна ксантогранульома.
  • Вузловата базальноклітинна карцинома.
  • Періорбітальна ксантогранульома.
  • Саркоїдоз повік.
  • Ліпоїдний протеїноз.

Прогноз

Ксантелазма повік — це доброякісне новоутворення без злоякісного потенціалу, і лікування необхідне лише з косметичних міркувань. Частота рецидивів ксантелазми повік зазвичай становить <50%.

Чим небезпечна ксантелазма?

Сама собою ксантелазма не викликає жодних медичних ускладнень. Можливі ускладнення, пов’язані з лікуванням, включають біль, еритему, рубцювання, пігментні зміни, виворіт, ретракції повіки, птоз, пошкодження очного яблука.

ГоловнаКошикОбране