Компресійні нейропатії нижніх кінцівок

Содержание

Парестетична мералгія

Парестетична мералгія, також відома як «синдром Бернгарда — Рота» — це стан, викликаний компресією бокового шкірного нерва стегна. Найчастішою причиною цього захворювання є його здавлення у місці, де нерв перетинає пахвинну зв’язку. До факторів, що спричиняють розвиток цієї патології, належать тісний одяг, наприклад, вузькі ремені, ожиріння, вагітність, а також набряк чи травма у зоні нерва.

Симптоматика парестетичної мералгії характеризується порушеннями чутливості, відчуттям печіння та болі у ділянці бічної поверхні стегна. Цікаво, що вираженість симптомів часто збільшується, коли людина стоїть, і може зменшуватися або зникати у положенні сидячи. Однак, враховуючи ці симптоми, необхідно провести диференційну діагностику з корінцевими синдромами L2–L3, тому в цих випадках може знадобитися проведення електронейрографічних досліджень для точного визначення джерела болю.

Лікування парестетичної мералгії зазвичай консервативне, до нього належать місцеве введення анестетиків та пероральне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Ці методи терапії зазвичай ефективні у керуванні симптомами. Важливо також розглянути корекцію способу життя, наприклад, не носити тісний одяг, контролювати масу тіла, це дозволить знизити тиск на нерв і запобігти рецидивам.

Синдром тарзального каналу

Синдром тарзального каналу є неврологічним розладом, зумовленим компресією великогомілкового нерва в тарзальному каналі стопи. Цей канал також містить задні великогомілкові судини і сухожилля декількох м’язів, включно із заднім великогомілковим м’язом, довгим згиначем пальців і довгим згиначем великого пальця стопи. Компресія нерва часто викликається гіпертрофованим зв’язуванням або ураженнями в сухожиллях.

До симптомів синдрому тарзального каналу належать пекучий біль у ділянці великого пальця стопи, підошві або п’яті. Біль може іррадіювати вгору по нозі до гомілки, при цьому пацієнт відчуває значний дискомфорт.

Для діагностики цього захворювання проводяться електронейрографічні дослідження, за допомогою яких можна оцінити ступінь тяжкості ураження нерва та уточнити діагноз. Важливо провести диференційну діагностику, щоб унеможливити інші можливі причини симптомів, такі як запальні ураження суглобів, судинні порушення або гіпертрофія абдуктора великого пальця стопи, що часто виявляється у спортсменів (бігунів).

Зазвичай лікування синдрому тарзального каналу потребує хірургічного втручання, особливо у випадках, коли консервативне лікування виявляється неефективним. Хірургічне лікування спрямована на усунення причин компресії нерва, сюди може належати видалення гіпертрофованої зв’язки або корекція сухожиль. Після операції необхідний період реабілітації, який включатиме фізіотерапевтичні вправи для відновлення функцій стопи та запобігання повторній компресії нерва.

Метатарзалгія Мортона

Метатарзалгія Мортона — це захворювання, що характеризується больовим синдромом, викликаним компресією загальних підошовних нервів, найчастіше 3-го пальця стопи, у ділянці поперечної плеснової зв’язки. Тривалий тиск на нерв може призвести до розвитку невроми Мортона, стану, при якому у нерва формується щільне фіброзне новоутворення.

Симптоматика метатарзалгії Мортона характеризується болем, що іррадіює, до ураженого пальця, вираженість якого збільшується під час стояння, бігу або носінні вузького взуття на високих підборах. Біль може бути гострим, колючим або пекучим, що супроводжується відчуттям поколювання або оніміння в пальці.

Для діагностики патології часто необхідне застосування допоміжних методів візуалізації, таких як ультразвукове дослідження (УЗД) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), за допомогою яких можливо оцінити структурні зміни в ділянці компресії нерва. Важливо також провести диференційну діагностику з іншими запальними захворюваннями стопи, зокрема ревматоїдним артритом, щоб унеможливити інші вірогідні причини болю.

Лікування метатарзалгії Мортон залежить від ступеня тяжкості хвороби. На ранніх стадіях ефективним може бути заміна взуття на більш широке з низьким підбором та використання ортопедичних устілок, за допомогою яких можна розподілити навантаження та знизити тиск на уражені нерви. Іноді призначають ін’єкції кортикостероїдів для зменшення вираженості запалення і болю. На більш запущених стадіях, коли результати консервативного лікування відсутні, може знадобитися хірургічне втручання для видалення невроми або розрізання зв’язки, щоб усунути компресію нерва та зменшити вираженість симптомів.