Київ

Ідіопатична фібриляція шлуночків

Содержание

Визначення

Ідіопатична фібриляція шлуночків (Idiopathic Ventricular Fibrillation — IVF) являє собою рідкісний стан, при якому відбувається спонтанна фібриляція шлуночків без будь-яких органічних захворювань серця. Діагностика IVF включає ретельне виключення усіх можливих органічних причин, таких як ішемічна хвороба серця (ІХС), вади клапанів, міокардит, кардіоміопатії, первинні електричні хвороби серця та отруєння лікарськими засобами.

Цей стан вважається причиною близько 5% випадків раптової зупинки кровообігу, що підкреслює його значущість у контексті серцево-судинних захворювань. Особливістю IVF є те, що вона виникає у осіб, у яких не виявлено структурних чи біохімічних змін у серці, що робить її діагностику та лікування особливо складними.

Підходи до лікування IVF можуть включати медикаментозне втручання та імплантацію кардіовертера-дефібрилятора (ІКД) для запобігання потенційно небезпечним для життя аритміям. Важливо проводити регулярне спостереження та моніторинг стану пацієнта, щоб своєчасно реагувати на будь-які зміни у його стані.

Клінічна картина та діагностика

Для діагностики та виключення органічної хвороби серця важливо провести комплексне медичне обстеження. Це включає як суб’єктивні оцінки, такі як аналіз сімейного та особистого анамнезу пацієнта, так і об’єктивні методи, зокрема, такі:

  1. Лабораторна діагностика: основні аналізи для виявлення або виключення серцевих захворювань.
  2. Ехокардіографія: ультразвукове дослідження серця, що дозволяє оцінити його структуру та функцію.
  3. Тест із навантаженням: перевірка серцевої функції в умовах фізичної активності.
  4. Катетеризація серця з коронарографією: інвазивне дослідження, що дозволяє оцінити стан коронарних артерій та камер серця.

Також важливо враховувати такі фактори:

  • виключення прийому пацієнтом антиаритмічних препаратів та лікарських засобів, що впливають на інтервал Q–T;
  • оцінка електролітного балансу та виключення його порушень;
  • виключення зловживання алкоголем та прийому наркотичних речовин.

Додатково можуть бути рекомендовані міокардіальна біопсія та тест із ерговініном для виключення спазму коронарних артерій, хоча ці методи використовуються відносно рідко.

Нещодавні дослідження пацієнтів з IVF показали, що близько 30% таких пацієнтів на електрокардіограмі мають ознаки ранньої реполяризації, зокрема елевацію точки J на 0,1 мВ або більше у відведеннях, що відображають нижню або бічну стінку серця. Це спостереження може допомогти у подальшій діагностиці та розумінні цього стану.

Лікування

Для вторинної профілактики рецидивуючого синкопального стану, пов’язаного з серцем, одним із перших кроків є ІКД. Цей метод дозволяє значно знизити ризик смерті за рахунок своєчасного втручання при виникненні життєзагрозливих аритмій. Проте слід зазначити, що у 30–50% пацієнтів виникають рецидиви аритмії, що виправдовує втручання ІКД.

Важливою частиною діагностики та лікування аритмій є можливість реєстрації ініціації аритмії. У деяких пацієнтів можна виявити передчасні екстрасистоли з коротким інтервалом зчеплення близько 300 мс, що вказує на їх ініціювальну роль. Результати дослідження показують, що такі шлуночкові екстрасистоли часто виходять із дистальної системи волокон Пуркіньє. Також було встановлено, що в деяких випадках передчасні екстрасистоли, що виникають у виносному тракті правого шлуночка, можуть індукувати IVF.

У відповідь на ці знахідки у досвідчених електрофізіологічних центрах були розроблені методики успішної абляції таких шлуночкових екстрасистол. Абляція є мінімально інвазивною процедурою, мета якої — знищення малих ділянок тканини серця, що генерують аритмії. Цей метод може запропонувати довгострокове рішення для пацієнтів, у яких рецидиви аритмії не контролюються стандартними методами лікування, включаючи ІКД.