Хронічна ішемія кишечнику

Содержание

Етіологія та патогенез

Хронічна ішемія кишечнику є станом, у якому відбувається недостатнє кровопостачання стінок тонкої кишки через звуження вісцеральних судин. Основними факторами, що призводять до цього захворювання, найчастіше є атеросклероз різних ділянок судин, таких як аорта або мезентеріальні артерії. Однак існують й інші, менш поширені причини: наприклад синдром Данбара, коли дугоподібна зв’язка здавлює черевний стовбур, або фіброзно-м’язова дисплазія артерій. Також рідкісними причинами може бути аневризма, розшарування аорти чи хвороба Бюргера.

Клінічна картина

Курці (типові хворі) часто стикаються з ризиком розвитку атеросклерозу в різних судинних системах, зокрема артеріях нижніх кінцівок та коронарних артеріях. Одним із проявів цієї проблеми може бути захворювання, що характеризується такими симптомами:

1. Гострий больовий синдром у верхній частині живота, який зазвичай виникає за декілька хвилин після прийому їжі та може тривати до 3 год. Вираженість цього больового синдрому збільшується після вживання жирної їжі.
2. Помітне зменшення маси тіла у більшості пацієнтів (близько 80%), яке може бути зумовлене як погіршенням апетиту, так і порушеннями травлення (мальабсорбцією).
3. Постійні розлади випорожнень у вигляді діареї.

До цього списку також можна додати симптоми, такі як блювання, відчуття раннього насичення після прийому невеликої кількості їжі (що характерно для близько 30% пацієнтів, особливо при проблемах з черевним стовбуром), а також наявність характерного шуму при прослуховуванні черевної порожнини. Варто зазначити, що ішемія кишечнику зазвичай проходить без наслідків, проте у близько 15% пацієнтів може розвиватися кишковий некроз.

Діагностика

Для уточнення діагнозу та визначення ступеня розвитку захворювання можна проводити різні діагностичні процедури.

1. Лабораторні аналізи: такі дослідження можуть виявити різні порушення, наприклад, недолік червоних кров’яних тіл (анемію), меншу кількість білих кров’яних тіл (лейкопенію) та дисбаланс електролітів у плазмі крові. Також може бути виявлено гіпоальбумінемію, яка може бути симптомом проблем з харчуванням.
2. Інструментальні методи дослідження:

• • ультразвукове дуплексне сканування: це першочергове неінвазивне дослідження (1-ша лінія), що дозволяє оцінити стан судин;
  • у разі неясних або сумнівних даних УЗД можуть бути призначені комп’ютерна томографічна ангіографія або магнітно-резонансна ангіографія. Обидва методи надають детальні зображення судин із використанням контрастної речовини;
  • артеріографія: цей метод використовують рідко та переважно в процесі ендоваскулярних процедур для візуалізації кровоносних судин;
  • для виключення інших можливих патологій живота можуть бути виконані комп’ютерна томографія черевної порожнини та ендоскопічне дослідження.

Цей комплекс досліджень допомагає медичним фахівцям визначити найкращий план лікування кожного конкретного пацієнта.

Лікування

При терапії маніфестної, судинної хронічної ішемії кишечнику перевагу зазвичай надають методам реваскуляризації. Насамперед розглядається можливість ендоваскулярного черезшкірного лікування. Однак у певних ситуаціях, наприклад, при великій оклюзії, значній кальцифікації судин або інших технічних складностях, може знадобитися більш інтенсивне втручання, таке як хірургічна ендартеректомія або обхідне шунтування для поліпшення кровообігу. Крім того, у пацієнтів без виражених клінічних ознак хронічної ішемії кишечнику, але з запланованими операціями на аорті або ниркових артеріях, за іншими показаннями може бути рекомендована реваскуляризація.

Щодо довгострокової стратегії лікування, то ключовим елементом є вторинна профілактика. Вона включає призначення антитромбоцитарної терапії і регулярний моніторинг, щоб контролювати і мінімізувати фактори ризику атеросклерозу, запобігаючи подальшому розвитку хвороби.