Фіброз плеври

Фіброз плеври: причини

Фіброз плеври являє собою формування потовщеного шару сполучної тканини на поверхні плевральних листків, що може призводити до обмеження рухливості легень та порушення дихальної функції.

Етіологічні фактори фіброзу плеври

Розвиток плеврального фіброзу найчастіше пов’язаний із наслідками запальних процесів у плевральній порожнині. Основні причини:

• ускладнення гнійних процесів, таких як емпієма плеври, а також наслідки гемотораксу.
• Інфекції специфічної етіології, зокрема туберкульозний плеврит.
• Аутоімунні захворювання, зокрема ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та синдром Шегрена, також можуть спричиняти запалення плеври з подальшим фіброзом.
• Метаболічні та токсичні впливи, наприклад, уремія при термінальній нирковій недостатності.
• Вплив азбесту, що призводить до плеврального фіброзу в рамках азбестозасоційованих патологічних станів.
• Медикаментозні причини, такі як небажані реакції на:
  • антиаритміки (аміодарон, прокаїнамід);
  • цитостатики (циклофосфамід);
  • допамінергічні препарати (бромокриптин, каберголін);
  • похідні ріжків (ерготамін, метисергід).
• Променева терапія, особливо при опроміненні грудної клітки, може викликати розвиток фіброзу плеври у зоні впливу.

Діагностика фіброзу плеври

Основу діагностики становлять методи візуалізації:

• рентгенографія (РГ) грудної клітки — з її допомогою можна виявити потовщення плеври, але за допомогою комп’ютерної томографії (КТ) можна отримати більш точну картину змін.
• Функціональне дослідження легень (спірометрія) — часто її результати свідчать про рестриктивний тип порушень вентиляції, що вказує на обмеження роздмухування легень.

Лікувальна тактика при фіброзі плеври

У випадках, коли фіброз плеври призводить до вираженої рестрикції та порушує якість життя, може розглядатися хірургічне втручання.

Декортикація — оперативне видалення фіброзної оболонки з поверхні легень — проводиться за допомогою торакотомії або відеоторакоскопії.

Цей метод доцільний у пацієнтів без значного ураження легеневої паренхіми, особливо якщо симптоми обмежують повсякденну активність.