Визначення
Паразитарні інфекції є однією з найчастіших причин еозинофільних уражень легень, особливо на певних етапах розвитку гельмінтів, коли вони тимчасово або постійно уражують легеневу тканину. Залежно від виду паразита та його життєвого циклу патофізіологічні зміни в легенях можуть суттєво відрізнятися.
Активна міграція личинок через легені
Такі паразити, як аскарида, анкілостома та стронгілоїд, проходячи через легеневу тканину, викликають розвиток синдрому Леффлера. Він характеризується мігруючими інфільтратами, що виявляються на рентгенограмі грудної клітки, які зникають самостійно протягом кількох тижнів. Клінічно цей стан може бути безсимптомним або супроводжуватися кашлем, ринітом, зниженням апетиту, підвищеним потовиділенням у нічний час доби, незначним підвищенням температури тіла, а іноді задишкою та свистячим диханням.
Паразитарна гіперінвазія та імунна відповідь у легенях
У низці випадків паразити потрапляють у легені через кровотік і викликають вторинний імунний процес. Це може відбуватися при:
- стронгілоїдозі (при гіперінвазії);
- трихінельозі;
- шистосомозі;
- токсокарозі;
- тропічній легеневій еозинофілії та ін.
Такі стани супроводжуються еозинофільними інфільтратами, вираженою еозинофілією крові, а також симптомами — кашлем та задишкою.
Паразитарна інвазія як основне легеневе ураження
Деякі гельмінти формують цисти або інкапсульовані утворення безпосередньо в легеневій тканині, наприклад:
- парагонімус (легеневий сисун);
- ехінокок (однокамерна та багатокамерна форми);
- цистицерк (личинкова стадія свинячого ціп’яка).
Ці форми проявляються хронічним ураженням легень, іноді ускладненим розривом кіст, вторинною інфекцією чи алергічними реакціями.