Визначення

Еклампсія — це гостре та небезпечне ускладнення вагітності, що виявляється судомами або комою, які неможливо пояснити іншими неврологічними причинами. Вона розвивається у жінок з раніше діагностованою прееклампсією або артеріальною гіпертензією, найчастіше у III триместр або в ранній післяпологовий період.

Еклампсія діагностується у близько 2% жінок із тяжкою формою прееклампсії. Примітно, що близько 16% пацієнток з еклампсією не мають клінічних ознак гіпертензії, що робить ранню діагностику та профілактику особливо важливими.

При цьому стані необхідні негайне медичне втручання та введення сульфату магнію для усунення судом та запобігання їх повторній появі, а також розв’язання питання про термінове розродження за необхідності.

Лікування

При еклампсії потрібне негайне та скоординоване медичне втручання. Основні етапи допомоги спрямовані на стабілізацію стану жінки, запобігання повторним судомам та забезпечення безпеки плода.

Первинні заходи:

Перевести жінку в бічне положення для запобігання аспірації, очистити рот за допомогою відсмоктування.
Забезпечити оксигенацію: подати кисень із потоком 8–10 л/хв, почати моніторинг сатурації (пульсоксиметрія, за потреби газовий аналіз крові).

Протисудомна терапія:

сульфат магнію: 6 г внутрішньовенно крапельно за 15–20 хв, потім 2 г/год у формі постійної інфузії, тривалістю не менше 24 год після пологів або останнього судомного епізоду;
за неефективності можлива додаткова терапія: діазепам 10 мг внутрішньовенно або тіопентал 50 мг внутрішньовенно.

Контроль за артеріальним тиском:

цільові значення: 140–160/90–110 мм рт. ст.;
препарати: наприклад, лабеталол 20–40 мг, за необхідності — кожні 15 хв;
діуретики призначають лише при набряку легень.

Тактика розродження:

спосіб розродження визначається індивідуально залежно від акушерської ситуації;
при ознаках гострої загрози для плода — екстрений кесарів розтин після стабілізації стану матері;
за сприятливої акушерської ситуації та прогресуючих пологів можливі мимовільні пологи через природні пологові шляхи;
фінальне рішення ухвалює акушер-гінеколог з огляду на стадію пологів, стан жінки та стан плода.