Дефіцит маси тіла

Що таке дефіцит маси тіла?

Дефіцит маси тіла визначається як індекс маси тіла (ІМТ) <18,5. При цьому ІМТ — це показник, який не враховує відмінностей у м’язовій або кістковій масі, зумовлених віком, генетичними або іншими факторами. Цей показник може бути неточним для спортсменів, які мають значну кількість м’язової маси. Дефіцит маси тіла пов’язаний із серйозними ризиками для здоров’я або може бути ознакою серйозного основного захворювання. Особливо дефіцит маси тіла є небезпечним для дітей.

Для дітей недостатня маса тіла визначається як ІМТ <5-го процентиля (це <95% дітей їхнього віку).

Як надмірна, так і недостатня маса тіла пов’язані з підвищеним ризиком для здоров’я. Водночас, за оцінками експертів, підвищення ступеня недостатності маси тіла пов’язане з вищими ризиками для здоров’я, ніж підвищення ступеню ожиріння.

Дефіцит маси тіла може бути пов’язаний з остеопорозом, анемією, відчуттям невмотивованої втоми та іншими станами та симптомами.

Оптимальний діапазон здорової маси тіла для певного зросту значно змінюється залежно від віку. Це особливо актуально для дітей та підлітків.

Центри з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) США рекомендують використовувати ІМТ для визначення того, чи має людина дефіцит маси тіла, нормальну або надмірну масу тіла (таблиця). Нормативні значення ІМТ щодо різних популяцій були розраховані з урахуванням епідеміологічних даних.

Чому виникає дефіцит маси тіла?

Безліч хронічних та гострих захворювань, патологічних станів та соціальних факторів можуть призвести до дефіциту маси тіла. Водночас можлива недостатня конституційна маса тіла без проблем зі здоров’ям.

Дефіцит маси тіла: причини

• Хронічні / гострі захворювання (екзокринна недостатність підшлункової залози, запальні захворювання кишечнику, целіакія, хронічна діарея; рак, цукровий діабет, гіпертиреоз).
• Порушення ковтання, наприклад, після інсульту.
• Недоїдання через обмежений доступ до їжі, недостатнє споживання калорій або поживних речовин.
• Психічні розлади (розлади харчової поведінки, депресивні розлади, вживання психоактивних речовин, значний стрес, деменція).
• Прийом деяких лікарських засобів, особливо таких, що викликають нудоту або зниження апетиту (нудота та блювання на тлі хімієтерапії).
• Потреба додаткових калорій: надмірні фізичні навантаження, періоди вагітності, годування грудьми та активного зростання у дитячому віці.

Чинники ризику дефіциту маси тіла

• Літній та дитячий вік.
• Економічний статус.
• Сімейний анамнез.
• Надмірні фізичні навантаження.
• Неправильні харчові звички.
• Куріння.
• Зловживання психоактивними речовинами.
• Життя на великій висоті.

У дітей може відмічатися недостатність маси тіла щодо зросту (виснаження). Зазвичай виснаження виявляють внаслідок недостатнього харчування або перенесеного інфекційного захворювання (наприклад при інтенсивній діареї). Також може фіксувати низький ріст щодо віку. Затримка зросту зазвичай фіксується при наявній недостатності харчування. При цьому часто діагностують порушення як фізичного, так і когнітивного розвитку. Причинами може бути низький соціально-економічний рівень сім’ї, неправильне харчування, часті захворювання.

Дефіцит маси тіла: симптоми

При дефіциті маси тіла можуть розвиватися такі супутні симптоми:

• невмотивована загальна слабкість та стомлюваність.
• Запаморочення.
• Переднепритомні стани.
• Низька частота пульсу / прискорене серцебиття.
• Артеріальна гіпотензія.
• Витончення або випадання волосся.
• Сухість шкіри, зниження тургору.
• Часті респіраторні інфекції та більш тривале одужання.
• Дратівливість.
• Апатія чи депресія.
• Постійне відчуття холоду.
• Нерегулярні чи відсутні менструації.
• Проблеми із зачаттям.

Симптоми при дефіциті маси тіла можуть значно відрізнятися залежно від причин розвитку та ступеня тяжкості дефіциту.

Так, наприклад, при дефіциті маси тіла, пов’язаному з розладами харчової поведінки, можуть виявлятися такі симптоми та ознаки, як:

• скритність;
• раптове незрозуміле зменшення маси тіла;
• відмова від відвідування сімейних чи громадських заходів, пов’язаних із прийомом їжі;
• невмотивована втома;
• відмова їсти в присутності інших;
• порівняння себе з ідеальними уявленнями про належну масу тіла, кумирами.

Дефіцит маси тіла: аналізи та інші додаткові методи обстеження

• Визначення ІМТ.
• Загальний аналіз крові.
• Біохімічний аналіз крові з визначенням білкових фракцій, функції печінки та нирок.
• Визначення функції щитовидної залози.
• Рівень глюкози у плазмі крові.
• Рівень електролітів у плазмі крові, у тому числі кальцію.
• Рівень феритину, сироваткового заліза, загальної залізозв’язувальної здатності плазми.
• Рівень вітаміну D, вітаміну В₁₂.
• Аналіз калу щодо мальабсорбції.
• Фіброгастродуоденоскопія.
• Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
• Рентгенографія грудної клітки.
• Денситометрія.

Дефіцит маси тіла: лікування

У разі відсутності дефіциту поживних речовин або інших ускладнень лікування може не знадобитися.

При виявленні дефіциту маси тіла показано:

• консультація гастроентеролога (дієтолога).
• Індивідуальний план харчування та рекомендації щодо використання дієтичних добавок.
• У тяжких випадках — внутрішньовенні введення рідин, харчування або зондове харчування.
• Лікування основного захворювання.
• Препарати заліза, вітамінів, кальцію — залежно від виявлених дефіцитів.
• Протиблювотні препарати при нудоті та блюванні.
• Стимулятори апетиту.
• Консультація психіатра у разі розладів харчової поведінки чи психічних захворювань.
• Фізичні вправи для збільшення м’язової маси. Вони також сприяють підвищенню апетиту.

Харчування при дефіциті маси тіла

Для повноцінного відновлення при дефіциті маси тіла потрібна індивідуально розроблена дієтологом програма харчування.

Водночас існують деякі загальні рекомендації щодо харчування при недостатності маси тіла. Так, показано:

• часте харчування: 5–6 невеликих прийомів їжі протягом доби.
• Вибирати продукти з високим вмістом поживних речовин: цільнозернові продукти, фрукти, овочі, молочні продукти, горіхи та насіння, а також нежирні джерела білка у достатній кількості (нежирне м’ясо, риба, молочні продукти, бобові, горіхи).
• Додавати до страв інгредієнти для підвищення калорійності, наприклад, сир, топінги, соуси, оливкову олію, незбиране або сухе молоко, горіхи або насіння.
• Уникати напоїв з низьким вмістом поживних речовин або калорій, таких як дієтичні газовані напої.
• Вживання поживних смузі з додаванням фруктів, овочів та молочних продуктів.
• Уникати пиття під час або перед їдою.
• Вживати достатню кількість рідини протягом доби.

Дефіцит маси тіла: ускладнення та ризики

• Електролітний та водний баланс: можливе як зневоднення, так і надмірне споживання води. Зменшення об’єму води зазвичай стосується не тільки позаклітинного простору, а й внутрішньоклітинного об’єму. Механізми активного транспорту клітинної стінки порушуються від прихованого чи явного дефіциту енергії, що призводить до зниження клітинного тургору та електролітних градієнтів. Гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпофосфатемія.
• Анемія, лейкопенія.
• Зниження імунітету та підвищений ризик інфекційних захворювань унаслідок лейкопенії.
• Печінкова недостатність, аутофагія печінки внаслідок вираженого енергетичного голодування.
• Коагулопатія.
• Остеопороз, зниження мінеральної щільності кістки, гіпокальціємія.
• Зменшення м’язової маси.
• Передчасні пологи у вагітних із недостатньою масою тіла.
• Уповільнення зростання у дітей та підлітків.
• Порушення фізичного та розумового розвитку у дітей.
• Нерегулярні менструації, аменорея, ановуляція, безплідність, затримка менархе.
• Уповільнення загоєння після травм та оперативних втручань.
• Народження дітей із низькою масою тіла при народженні у матерів із дефіцитом маси тіла.
• Скорочення тривалості життя.

Дефіцит маси тіла: профілактика

Для підтримки здорової маси тіла рекомендується:

• дотримуватися збалансованої дієти із вживанням достатньої кількості калорій.
• Регулярні прийоми їжі та перекушування.
• Управління стресом.
• Забезпечення оптимальної тривалості сну.
• Уникати куріння та вживання психоактивних речовин.
• Регулярно проходити медичні огляди.
• Створити сприятливе середовище для здорового харчування.