Оталгія, або біль у вусі, може бути симптомом захворювань як вуха, так і структур, розташованих за його межами. Розрізняють два типи оталгії: первинну та вторинну.

Первинна оталгія пов’язана із захворюваннями зовнішнього або середнього вуха. Це може включати інфекції, такі як зовнішній отит (його часто називають «вухо плавця») або середній отит, які викликають запалення та болючість. Також до первинної оталгії можуть призвести травми вуха, наявність стороннього тіла у вушному каналі або екзема.

Вторинна оталгія, або проєкційний біль, виникає, коли причина болю знаходиться поза вухом. Це може бути викликано різними патологічними змінами в таких ділянках, як глотка, синуси, зуби, щелепні суглоби чи нерви. Наприклад, захворювання зубів або запалення в щелепно-лицьовій ділянці можуть викликати біль, який людина відчуває у вусі. Також причиною вторинної оталгії можуть бути невралгії, такі як невралгія трійчастого нерва, або пухлини, які чинять тиск на структури, пов’язані з вухом.

Таким чином, при появі оталгії важливо звернутися до лікаря для діагностики та визначення справжньої причини болю, щоб почати адекватне лікування, чи це лікування інфекції вуха, чи втручання, спрямоване на усунення причини вторинної оталгії.

Патомеханізм та причини

Біль у вусі, або оталгія, може бути викликаний різними механізмами, які включають запальні, травматичні та проєкційні процеси. Розуміння цих механізмів має важливе значення для діагностики та лікування.

1. Запальні чи травматичні зміни в зовнішньому вусі:

• • зовнішнє вухо має високу чутливість через багату іннервацію шкіри та окістя зовнішнього слухового отвору. Запалення, такі як зовнішній отит або травми, можуть викликати гострий біль за рахунок подразнення цих чутливих нервових закінчень.

2. Захворювання середнього вуха: проблеми в середньому вусі, такі як гострий середній отит, можуть викликати біль через накопичення ексудату, що призводить до підвищення тиску барабанної порожнини. Крім того, дисфункція євстахієвої труби може призвести до значного зниження тиску, що також спричиняє дискомфорт та біль у вусі.
3. Проєкційний біль: оталгія також може бути проєкційною, що означає, що джерело болю знаходиться поза вухом. Це може бути результатом поєднаної іннервації вуха та інших структур голови та шиї. Чутливі волокна черепно-мозкових нервів (V, VII, IX, X) та шийних нервів (C2 та C3) можуть передавати біль від захворювань, таких як захворювання зубів, очей, горла і навіть синусів, до вуха.

Захворювання внутрішнього вуха зазвичай не асоціюються з болем, оскільки внутрішнє вухо має інші типи іннервації, і больові симптоми зазвичай пов’язані з порушеннями балансу або слуху, а не з болем.

Для точної діагностики та адекватного лікування важливо враховувати всі можливі механізми болю та проводити комплексне обстеження пацієнта.

Біль у вусі може бути викликаний різними факторами, виходячи з анатомічної будови вуха. Ось докладний аналіз можливих причин болю, пов’язаних із зовнішнім вухом:

1. Зовнішнє вухо:

а) дифузний зовнішній отит: часто фіксується у плавців, через що його називають «вухом плавця». Біль може бути спричинений бактеріальною або грибковою інфекцією, що призводить до запалення зовнішнього слухового проходу;

б) фурункул зовнішнього слухового проходу: хворобливе запалення, спричинене інфекцією волосяного фолікула у вусі, часто призводить до гострого болю;

в) бешиха вушної раковини: інфекційне захворювання шкіри, що викликається стрептококами, може викликати поширення почервоніння, набряку та сильного болю;

г) вушний оперізувальний лишай (синдром Рамсея — Ханта): це захворювання пов’язане з вірусом вітряної віспи та оперізувальним лишаєм, що викликає хворобливий висип навколо вуха;

д) екзема: екзема вушної раковини або зовнішнього слухового проходу може бути алергічною або контактною та викликати свербіж та біль;

е) механічне та термічне пошкодження: травми, такі як обмороження або опік, можуть викликати значний дискомфорт та біль у вушній раковині;

ж) стороннє тіло або сірчана пробка: введення сторонніх предметів або накопичення сірки може спричинити тиск, свербіж та біль;

з) пухлини та гранулематозні стани: зростання пухлин або наявність гранулематозного поліангіїту (раніше відомого як гранулематоз Вегенера) у вусі може призвести до хронічного болю.

За кожної з цих причин потрібні ретельна діагностика та спеціалізоване лікування. При появі болю у вусі рекомендується звернутися до отоларинголога для проведення повного обстеження та призначення адекватної терапії, щоб уникнути подальших ускладнень та погіршення стану.

2. Середнє вухо.

Біль у вусі може виникати не тільки через порушення в зовнішньому вусі, але і через різні захворювання середнього вуха. Ці стани можуть змінюватися від інфекцій до травм та пухлинних процесів. Ось основні причини болю, пов’язані із середнім вухом:

а) отити різної етіології:

• гнійний середній отит: це гострий стан, при якому інфекція викликає накопичення гною за барабанною перетинкою, що призводить до сильного болю;
• загострення хронічного отиту: хронічна інфекція може загостритися, викликаючи посилення болю та дискомфорту;
• гостро бульозно-геморагічне запалення барабанної перетинки (бульозний мирингіт): цей стан характеризується появою везикул (бульбашок) на барабанній перетинці, які можуть бути наповнені кров’ю або серозною рідиною;

б) мастоїдит: запалення клітин соскоподібного відростка, що часто є ускладненням нелікованого або неправильно лікованого отиту, може викликати виражений біль і дискомфорт у ділянці за вухами;

в) пухлини та компресія структур середнього вуха: пухлини, розташовані в барабанній порожнині, компресія або пухлинна інфільтрація євстахієвої труби можуть викликати тиск і біль, порушуючи функції середнього вуха;

г) дисфункція євстахієвої труби: може бути викликана запаленням, пухлинами або гранулематозним поліангіїтом, що призводить до утруднення вентиляції середнього вуха та створення вакууму, що спричиняє біль;

д) травми:

• механічне пошкодження або перфорація барабанної перетинки можуть бути результатом прямої травми або тиску, наприклад, при баротравмі під час авіаперельотів або дайвінгу;
• акустична травма, наприклад, від гучного звуку на рок-концертах або клубах, також може пошкодити слух і викликати біль.

3. Проєкційний біль (вторинна оталгія).

Проєкційний біль у вусі, або вторинна оталгія, виникає, коли джерело болю знаходиться за межами самого вуха, але через складну мережу нервових зв’язків біль проєктується на вухо. Ось кілька типових причин проєкційного болю у вусі:

а) захворювання зубів: найчастіша причина проєкційного болю у вусі включає пульпіт, запалення ясен, травми або проблеми з третім моляром (зубом мудрості), що не прорізається;

б) проблеми скронево-нижньощелепного суглоба: запалення або травма цього суглоба можуть викликати біль, що відбивається у вусі;

в) проблеми з боку шийного відділу хребта: запальні чи дегенеративні зміни в шийних хребцях також можуть призвести до відбитого болю у вусі;

г) невралгії: включають невралгію трійчастого нерва або шийних нервів, які можуть викликати інтенсивний стріляючий біль;

д) запалення сусідніх структур: біль може виходити від запалення привушних залоз, структур носа та глотки, приносових пазух або скроневої артерії;

е) запалення віддалених структур: включає глотку, мигдалики, шийні лімфатичні вузли, щитовидну залозу та паратонзилярний абсцес;

є) гострі запалення слизової оболонки ротової порожнини: афти чи гостре запалення можуть викликати загальний дискомфорт, що відбивається у вухо;

ж) захворювання стравоходу: езофагіт, рефлюксна хвороба та інші порушення з боку стравоходу також можуть проєктувати біль у вухо;

з) захворювання гортані та серцево-судинної системи: від гострого ларингіту до інфаркту міокарда або аневризми, які можуть викликати нехарактерний для них біль у вусі;

і) інші причини: кривошия, новоутворення та пошкодження в ділянці голови та шиї, а також запалення лицьового нерва (параліч Белла), можуть бути причинами відбитого болю у вусі.

Розуміння джерела болю важливе для правильної діагностики та лікування. З появою оталгії важливо звернутися до фахівця, який зможе провести повне обстеження та визначити справжню причину дискомфорту.

Діагностика

Діагностика болю у вусі включає комплексне вивчення симптомів та анамнезу, оскільки рідко коли біль у вусі є ізольованим симптомом. Розуміння часу появи та характеру болю допомагає лікарям встановити можливу причину. Ось як може бути організований процес діагностики:

1. Час появи та характер болю:

а) раптова поява: гострий процес може бути спричинений рядом факторів. До них належать гострий середній отит, який часто проявляється раптовим сильним болем. Травми вуха або проникнення стороннього тіла також викликають раптовий біль, і тому потрібне термінове обстеження;

б) поступове наростання: захворювання, що розвиваються повільно, такі як запалення зовнішнього слухового проходу або наявність сірчаної пробки, призводять до поступового підвищення дискомфорту. Дисфункція євстахієвої труби та рак нижньої частини глотки або гортані також можуть проявлятися повільно наростаючим болем.

2. Детальне обстеження органів голови та шиї:

• • лікар проводить візуальний огляд та пальпацію для виявлення зовнішніх ознак захворювання, таких як набряк, почервоніння, виділення з вуха чи наявність новоутворень;
  • особлива увага приділяється стану вушної раковини, зовнішнього слухового проходу та перевірці барабанної перетинки за допомогою отоскопа;
  • за необхідності можуть бути призначені додаткові діагностичні процедури, такі як аудіометрія, тимпанометрія або візуалізаційні дослідження (комп’ютерна (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ)), особливо при підозрі на захворювання внутрішнього вуха або навколишніх тканин.

3. Додаткові методи обстеження:

• • аналізи крові можуть бути призначені для виявлення ознак інфекції чи запалення;
  • люмбальна пункція або біопсія можуть бути необхідні для діагностики певних інфекційних або онкологічних процесів.

Таким чином, при діагностиці болю у вусі потрібен всебічний підхід, включаючи уважний аналіз симптомів та обставини їх виникнення, а також ретельне фізичне обстеження. Це дозволяє лікарю визначити причину болю та призначити адекватне лікування.

Інтенсивність і характер болю у вусі можуть багато сказати про можливу причину дискомфорту.

Різні захворювання та стани проявляються через специфічні типи болю, які можуть допомогти лікарю в діагностиці:

а) сильний, постійний або біль, що посилюється, іноді пульсуючий: такий тип болю часто асоціюється з гострим середнім отитом, при якому запалення і накопичення рідини за барабанною перетинкою викликають значний тиск. Травми вуха або фурункули в зовнішньому слуховому проході можуть викликати гострий інтенсивний біль;

б) тупий, менш інтенсивний біль: цей тип болю частіше діагностується при менш гострих станах, таких як дифузне запалення зовнішнього слухового проходу або наявність сірчаної пробки. Сторонні тіла у вусі та хронічний середній отит можуть викликати тривалий тупий біль, а також дисфункцію євстахієвої труби та ексудативний середній отит, при якому за барабанною перетинкою накопичується серозна рідина;

в) короткий, гострий або колючий біль, що періодично з’являється: невралгія, особливо трійчастого нерва, може викликати напади гострого пронизливого болю, який часто описується як стріляючий або блискавичний;

г) свербіж або почуття подразнення: запальні процеси (легкого перебігу), такі як дифузне запалення зовнішнього вуха або екзема, а також сірчані пробки або сторонні тіла у вусі можуть викликати свербіж або подразнення, яке пацієнти іноді помилково сприймають як больові відчуття;

д) переривчастий, періодичний біль: проєкційний біль, який може бути викликаний захворюваннями, розташованими далеко від вуха, такими як проблеми із зубами, скронево-нижньощелепним суглобом або шийним відділом хребта, часто проявляється як періодичний біль, джерело якого важко локалізувати.

Розуміння характеру та інтенсивності болю у вусі допомагає лікарям встановлювати діагноз та призначати відповідне лікування. Це важливо для запобігання подальшим ускладненням та полегшенню стану пацієнта.

Тривалість та місцезнаходження болю у вусі є важливими діагностичними ознаками, які можуть допомогти визначити основну причину нездужання. Ці параметри дозволяють лікарю оцінити характер захворювання та обрати відповідне лікування.

Тривалість болю

Гострий характер болю (до кількох днів): гострі стани, такі як гострий отит або травма вуха, часто проявляються раптовим, інтенсивним болем. Наприклад, баротравма, акустична або механічна травма барабанної перетинки викликають гострий біль, який може зникати самостійно протягом 1–2 год. При гострому середньому отиті біль може посилюватися до моменту розриву барабанної перетинки або до початку дренування.

Хронічний характер болю: хронічне запалення, наприклад зовнішнього слухового проходу, наявність стороннього тіла або сірчаної пробки, а також новоутворення вуха можуть викликати тривалий тягнучий біль. Деякі види проєкційного болю, що відбиваються з інших ділянок, також можуть виявлятися як хронічний біль.

Розташування болю

Поверхневий біль: біль у вушній раковині або зовнішньому слуховому проході зазвичай пов’язаний із проблемами зовнішнього вуха, такими як зовнішній отит, травми або подразнення шкіри.

Глибокий біль: біль, що локалізується в глибині вуха і часто відчувається як тиск або тяжкість, зазвичай вказує на проблеми середнього вуха, такі як середній отит або проблеми з євстахієвою трубою.

При оцінці болю у вусі важливо не лише визначити тривалість та місцезнаходження, але й провести ретельне обстеження, щоб усунути ймовірні причини та розпочати відповідне лікування. У разі тривалого або рецидивуючого болю у вусі слід звернутися по медичну допомогу для детальної діагностики та лікування.

Зміна інтенсивності болю у вусі залежно від конкретних дій або положення тіла часто вказує на конкретні причини і може бути ключовим фактором діагностики.

Ось як різні стани можуть впливати на болючі відчуття

1. Посилення болю в положенні лежачи або під час ковтання: такі симптоми типові для гострого середнього отиту, при якому накопичення рідини або запалення в середньому вусі призводить до підвищення тиску на барабанну перетинку, особливо в горизонтальному положенні або при рухах, пов’язаних із ковтанням.
2. Посилення болю при маніпуляціях з вушною раковиною: якщо біль посилюється при відтягуванні або відгинанні вушної раковини, це може вказувати на запалення чи фурункул у зовнішньому слуховому проході. Також це може бути ознакою бешихи або перихондриту, станів, що впливають на шкіру і хрящі вушної раковини.
3. Посилення болю при жуванні або кусанні: цей симптом часто пов’язаний із запаленням або наявністю фурункула в зовнішньому слуховому проході, який тисне на чутливі структури вуха під час руху щелепи. Також біль при жуванні може вказувати на проблеми у скронево-нижньощелепному суглобі, коли неправильна функція або запалення суглоба призводять до відбитого або проєкційного болю у вусі.

Розуміння того, як конкретні дії чи зміни положення тіла впливають на біль, допомагає медичним працівникам уточнити діагноз та обрати найефективніші методи лікування. Завжди рекомендується звернення до фахівця для підтвердження діагнозу та призначення адекватної терапії, особливо якщо болючі відчуття не зникають самостійно або посилюються.

Анамнез та результати фізикального обстеження відіграють ключову роль у діагностиці захворювань вуха. Важливо оцінювати не лише сам біль, а й супутні симптоми, які можуть вказувати на конкретні проблеми:

а) лихоманка: наявність лихоманки часто вказує на інфекційний процес, наприклад, при гострому отиті або інших інфекціях вуха;

б) симптоми інфекційного запалення у верхніх дихальних шляхах, риніт: ці ознаки можуть бути провісниками гострого середнього отиту, особливо якщо запалення переходить із дихальних шляхів на вушну порожнину;

в) блювання: може супроводжувати гострий або хронічний середній отит, особливо якщо вони ускладнюються внутрішньочерепними порушеннями;

г) відчуття закладеності вуха: часто асоціюється з гострим середнім отитом, наявністю ексудативного середнього отиту, сірчаною пробкою або стороннім тілом. Дисфункція євстахієвої труби може викликати це відчуття, яке може тимчасово зменшуватися після виконання проби Вальсальви;

д) погіршення слуху: може вказувати на захворювання середнього вуха, такі як гострий середній отит, хронічний отит або травма, а також наявність сірчаної пробки або стороннього тіла;

е) шум, дзвін у вухах, запаморочення: ці симптоми можуть бути пов’язані з первинними ураженнями вуха, включаючи оталгію та внутрішні вушні захворювання;

є) кашель чи чхання: у деяких випадках ці симптоми можуть бути пов’язані з гострим середнім отитом або стороннім тілом, викликаючи рефлекторний кашель;

ж) витік гнійних виділень із зовнішнього слухового проходу: отит може виявлятися виділенням гною, особливо при перфорації барабанної перетинки. Біль, що триває, незважаючи на витік, може вказувати на дифузне запалення;

з) витік крові зі слухового проходу: зазвичай свідчить про травму, включаючи пошкодження барабанної перетинки або кісток основи черепа;

і) зміни на шкірі вушної раковини або навколо неї: різноманітні зміни, такі як еритема, набряк, почервонілий вузлик або везикулярний висип, можуть вказувати на низку станів від інфекцій до механічних травм.

Дані анамнезу та фізикального огляду надають цінну інформацію, яка допомагає уточнити діагноз та визначити подальші діагностичні та терапевтичні кроки.

У клінічній практиці при зверненні пацієнта зі скаргами на біль у вусі одним із перших та ключових досліджень є отоскопія. Цей метод дозволяє візуалізувати зовнішній слуховий прохід і барабанну перетинку, що є критично важливим для діагностики станів, що призводять до первинної оталгії.

Значення отоскопії: за допомогою отоскопії можна знайти такі проблеми, як запалення, інфекції, травми барабанної перетинки, наявність сторонніх тіл або сірчаної пробки, а також інші аномалії, які можуть викликати біль. Також цей метод може виявити більш рідкісні, але серйозні стани, наприклад холестеатому або злоякісний некротичний зовнішній отит.

Коли отоскопія не є інформативною: якщо отоскопія та первинна оцінка не дозволяють встановити причину болю, важливо виключити захворювання, які можуть мати серйозні наслідки. Для цього використовується комбінація анамнезу та фізикального обстеження.

Серед таких станів наступні:

• злоякісний некротичний зовнішній отит: особливо небезпечний у пацієнтів із цукровим діабетом, імунодефіцитом або похилого віку;
• холестеатома: накопичення кератину в середньому вусі, що може призвести до руйнування кісткових структур;
• інфаркт міокарда: іноді дискомфорт у ділянці вуха може бути одним з атипових симптомів серцевого нападу;
• запалення скроневої артерії: може виявлятися болем у ділянці вуха, і тому потрібне негайне лікування для запобігання серйозним ускладненням, включаючи втрату зору;
• злоякісні пухлини голови та шиї: можуть проявлятися больовими відчуттями в ділянці вуха.

Таким чином, у разі будь-яких скарг на біль у вусі важливо провести ретельне діагностичне обстеження, починаючи з отоскопії, і за необхідності розширити діагностичний пошук для виключення більш серйозної патології. Це забезпечує правильне лікування та мінімізацію ризику для здоров’я пацієнта.

При зверненні пацієнтів зі скаргами на біль у вусі, коли результати отоскопії виявляються в межах норми, лікарі можуть дотримуватися певного алгоритму дій, щоб виключити серйозні захворювання та правильно спрямувати лікування:

1) пацієнти віком молодше 40 років:

• на початку рекомендується симптоматичне лікування. Це може включати застосування знеболювальних та протизапальних препаратів, а також місцеві засоби для зменшення вираженості дискомфорту у вусі;
• якщо симптоми зберігаються, незважаючи на початкове лікування, слід провести додаткові діагностичні дослідження. Це може включати детальніше дослідження вушного каналу, слухових кісточок і барабанної перетинки, а також оцінку функції слуху;

2) пацієнти віком від 50 років:

• у цій віковій групі слід перевірити швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) — провести загальний аналіз крові як частину діагностики можливого запалення скроневої артерії. Запалення скроневої артерії — це серйозний стан, який може призвести до втрати зору, і тому потрібне негайне лікування;

3) пацієнти віком старше 50 років та особи з факторами ризику розвитку новоутворень:

• у пацієнтів, які курять, зловживають алкоголем, у яких відмічаються дисфагія, нез’ясоване зменшення маси тіла, хронічна захриплість чи вплив іонізуючого випромінювання, необхідне ретельне обстеження;
• таких пацієнтів слід направити на консультацію до оториноларинголога для проведення ендоскопії носа та горла, що може допомогти виявити можливі злоякісні новоутворення в цій ділянці.

Цей алгоритм дій допомагає визначити подальші кроки в діагностиці та лікуванні, забезпечуючи ретельне та цілеспрямоване обстеження пацієнтів з нез’ясованим болем у вусі, особливо коли вихідні діагностичні процедури не показали очевидної причини.