Київ

Аускультація серця

Содержание

Визначення

Аускультація серця — це ключовий метод клінічного обстеження, який дозволяє оцінити роботу серцевих клапанів та виявити можливу патологію. Лікарі зазвичай використовують 4 основні точки для прослуховування серцевих звуків, кожна з яких відповідає певному клапану:

  1. Мітральний клапан (М): аускультацію проводять у лівому міжребер’ї, медіальніше серединно-ключичної лінії, що відповідає верхівці серця. Тут добре чутно звуки, пов’язані з роботою мітрального клапана.
  2. Тристулковий клапан (Т): вислуховування відбувається в IV–V правому міжребер’ї груднини. У цій точці лікар може оцінити стан тристулкового клапана та його функціональність.
  3. Клапан легеневої артерії (ЛК): прослуховування здійснюється у II лівому міжребер’ї груднини. Ця точка дозволяє оцінити стан клапана легеневої артерії та виявити будь-які відхилення у його роботі.
  4. Аортальний клапан (Ао): точка аускультації знаходиться у II правому міжребер’ї груднини. Тут найкраще чути звуки, що походять від аортального клапана.

При проведенні аускультації серця пацієнта рекомендується розташовувати в положенні лежачи на спині та у стані спокійного дихання. У деяких випадках може знадобитися попросити пацієнта затримати дихання на вдиху або видиху, щоб краще вислухати певні звуки. Також зміна положення тіла може допомогти лікареві краще почути серцеві шуми, особливо з правої частини серця, які зазвичай посилюються у фазі вдиху. Ця інформація допомагає лікарям діагностувати та оцінити серцеві стани, включаючи наявність шумів та інших аномалій, які можуть вказувати на серцеві захворювання.

Причини шумів у серці

Шуми в серці виникають в результаті зміни характеру кровотоку з ламінарного на турбулентний, що може відбуватися з різних причин:

  1. Збільшення кровотоку через стабільний отвір / судину: це може статися при гіперкінетичному кровообігу, коли посилений кровотік призводить до виникнення турбулентності, навіть якщо сама судина або отвір не змінені.
  2. Кровотік через звужене гирло або втікання крові в розширену судину: наприклад аневризма аорти створює умови для турбулентності через зміну діаметра судини, що призводить до більш складних і хаотичних течій крові.
  3. Регургітація крові при недостатності клапанів: нещільне закриття клапанів може призвести до зворотного струму крові, викликаючи шуми внаслідок турбулентності на ділянках, де кров рухається у зворотному напрямку.
  4. Шунтування крові через аномальні сполуки: вади міжшлуночкової перегородки або інші аномалії у структурі серця можуть призвести до неприродного змішування крові між різними відділами серця або судинами, що також створює турбулентні потоки.

Ці умови викликають характерні акустичні феномени, які можуть бути виявлені лікарем під час аускультації. Оцінка цих шумів дозволяє судити про можливі порушення у роботі серця та судинної системи, що є важливим аспектом діагностики серцево-судинних захворювань.

Ключові характеристики серцевих шумів

При оцінці серцевих шумів важливо ретельно визначити кілька ключових характеристик:

  1. Локалізація шуму: визначення точної ділянки у грудях, де шум чутний найчіткіше. Це допомагає визначити, якого клапана може торкнутися.
  2. Місце максимальної гучності: вказує на ділянку, де аномальний шум найбільш виражений, що важливо для діагностики та визначення ступеня ураження.
  3. Зв’язок із фазами серцевого циклу: визначення, чи відбувається шум під час систоли чи діастоли, що вказує на специфічні проблеми з клапанами у різні фази роботи серця.
  4. Гучність шуму: оцінка інтенсивності шуму може дати уявлення про серйозність стану.
  5. Іррадіація: визначення, чи поширюється шум на інші ділянки грудної клітки.
  6. Фактори, що збільшують або зменшують гучність: наприклад, зміни гучності шуму при зміні положення тіла або під час дихальних маніпуляцій.

Система класифікації шумів

Шуми класифікуються за шкалою Лівайну, яка допомагає в їх стандартизованій оцінці:

  • 1/6: надзвичайно тихий шум, який можна почути лише після кількох секунд пильного прослуховування;
  • 2/6: тихий шум, але чутний одразу при аускультації;
  • 3/6: шум середньої гучності, який можна порівняти за звучністю з аускультативними шумами легень;
  • 4/6: гучний шум з відчутним тремтінням;
  • 5/6: дуже гучний шум, який чути навіть при легкому торканні фонендоскопом до грудної клітки;
  • 6/6: шум настільки гучний, що його можна вислухати, навіть якщо фонендоскоп знаходиться на невеликій відстані від грудної клітки.

Ця система класифікації та докладне дослідження характеристик шумів дозволяють лікарю точно визначити природу та можливі причини серцевих аномалій, що критично важливо для подальшої діагностики та лікування.