Артеріальний пульс (відхилення від норми)

Содержание

Визначення

Пульс є важливим діагностичним показником, який відображає ритмічні коливання стінок артерій, викликані серцевими скороченнями і зміною тиску в судинній системі. Дослідження пульсу допомагає лікарям оцінити стан серцево-судинної системи та виявити потенційні порушення.

Методи дослідження пульсу

1. Огляд та пальпація: найбільш доступні артерії для дослідження пульсу знаходяться поверхнево, що дозволяє лікарю відчувати їх через шкірний покрив. У ході пальпації лікар оцінює такі характеристики пульсу:

• • сонна артерія: розташована вздовж шиї та часто використовується для оцінки пульсу у пацієнтів у критичному стані;
  • променева артерія: знаходиться на зап’ястку, де пульс легко промацується;
  • плечова артерія: розташована в ділянці плеча, часто використовується для вимірювання артеріального тиску;
  • стегнова артерія: промацується в пахвинній ділянці;
  • підколінна артерія: знаходиться за коліном;
  • тильна артерія стопи і задня великогомілкова артерія: досліджуються для оцінки кровообігу в нижніх кінцівках.

2. Аускультація: застосовується рідше і зазвичай у спеціалізованих умовах, наприклад виявлення стенозів чи аневризм артерій.

Параметри пульсу

• Частота: нормальна частота пульсу для дорослого становить 60–100 уд./хв. Частота може змінюватися залежно від віку, фізичної активності та загального стану здоров’я.
• Регулярність: ритмічний пульс свідчить про рівномірні інтервали між ударами, аритмічний пульс може вказувати на порушення серцевого ритму.
• Амплітуда: оцінює силу пульсових хвиль, може бути великою чи малою. Мала амплітуда може бути ознакою слабкої систоли серця.
• Тривалість систолічної хвилі: швидкий або повільний підйом пульсової хвилі також може дати інформацію про стан судин та серцеву функцію.

Дослідження пульсу є простим, але потужним інструментом у руках медичних фахівців, що дозволяє отримати первинні дані про стан серцево-судинної системи пацієнта і виявити можливу патологію.

Причини неправильного пульсу

Причини змін пульсу можуть бути різними і часто вказують на певні серцево-судинні захворювання або системні стани. Розглянемо докладніше типи пульсу та можливі причини їх неправильності:

1. Малий та повільний пульс:

• • стеноз аортального клапана — звуження аортального клапана, що перешкоджає нормальному потоку крові з лівого шлуночка в аорту. Це призводить до зниження швидкості та сили кровотоку, що робить пульс малим та повільним.

2. Ниткоподібний пульс:

• • шок — серйозний стан, при якому кровообіг неефективний і не може забезпечити достатнього кровопостачання органів і тканин. Пульс стає частим та слабким;
  • лихоманка — тимчасово може викликати тонкий та швидкий пульс через збільшення серцевого викиду та периферичного судинного опору;
  • тампонада серця — накопичення рідини в перикарді, що підвищує тиск на серце та ускладнює його наповнення, веде до частого та слабкого пульсу.

3. Гіпокінетичний пульс:

• • серцева недостатність та порушення відтоку з лівого шлуночка — зменшений обсяг викиду крові із серця веде до слабкого та швидкого пульсу;
  • підвищений периферичний судинний опір – посилює навантаження на серце, що може знижувати його ефективність та змінювати характеристики пульсу.

4. Швидкий та великий пульс:

• • недостатність аортального клапана та відкрита артеріальна протока — стани, що викликають зворотний струм крові з аорти назад у серце, що збільшує об’єм серцевого викиду та робить пульс швидким і більшим;
  • стан гіперкінетичного кровообігу — наприклад, при тиреотоксикозі або анемії, коли збільшується потреба тканин у кисні та поживних речовинах.

5. Гіперкінетичний пульс:

• • гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією вихідного тракту — призводить до збільшеного серцевого викиду, що робить пульс швидким та сильним;
  • недостатність мітрального клапана — зворотний потік крові в ліве передсердя при кожному скороченні лівого шлуночка збільшує об’єм крові, що впливає на характеристики пульсу.

При кожному з цих станів потрібна ретельна діагностика і, залежно від причини, може потребувати різних підходів до лікування. Виявлення аномалій пульсу часто стає першим кроком до виявлення серйозних захворювань, що підкреслює важливість регулярного медичного обстеження.

Аномалії пульсу можуть виявляти серйозні серцево-судинні порушення, а їх правильна інтерпретація має ключове значення для діагностики.

6. Подвійний пульс.

Подвійний пульс, або «bisferiens pulse», характеризується двома позитивними хвилями під час систоли. Це може спостерігатися при:

• гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії (ГОКМ), при якій через гіпертрофію міокарда погіршується відтік крові з лівого шлуночка, створюючи дві виразні хвилі;
• комбіновані вади аортального клапана, зокрема стеноз і недостатність, що веде до складної динаміки кровотоку через аортальний клапан.

7. Дикротичний пульс.

Дикротичний пульс означає наявність подвійної хвилі за кожен серцевий цикл, де друга хвиля показує початок діастоли. Це може бути ознакою:

• тампонади серця та тяжкої серцевої недостатності, де через порушення наповнення серця хвилі пульсу можуть спотворюватися;
• гіповолемічний шок, викликаний значною втратою крові або рідини, що впливає на динаміку серцевого викиду;
• спостерігається іноді у здорових молодих людей без будь-яких патологічних змін.

8. Парадоксальний пульс.

Парадоксальний пульс виявляється при значному зменшенні сили пульсу або його зникнення під час вдиху, що супроводжується зниженням артеріального тиску систоли на більш ніж 10 мм рт. ст. Це характерно для:

• тампонади серця, при якій накопичення рідини в перикардіальному мішку ускладнює діастолічне наповнення серця;
• констриктивного перикардиту та масивної тромбоемболії легеневої артерії, які можуть спричинити суттєві зміни в інтраторакальному тиску;
• шоку, бронхіальної астми та тяжкого хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), при яких коливання інтраторакального тиску можуть бути значними.

Оцінка пульсу за допомогою пальпації та сфігмоманометра дозволяє лікарям швидко та ефективно діагностувати ці серйозні стани, що критично важливо для вибору стратегії лікування.

9. Альтернуючий пульс.

Альтернуючий пульс характеризується чергуванням пульсових хвиль великої та малої амплітуди. Цей стан часто пов’язаний з лівошлуночковою серцевою недостатністю, при якій серце не може стабільно качати кров, призводячи до мінливого серцевого викиду.

10. Близнюковий пульс.

Близнюковий пульс, або «coupled pulse», проявляється таким чином, що після кожного нормального серцевого скорочення слідує шлуночкова екстрасистола. Це може бути результатом:

• ектопічних екстрасистол, які є додатковими скороченнями, що виникають через активність поза основним ритмом серця;
• атріовентрикулярної блокади на кшталт Самойлова — Венкебаха з провідністю 3:2, за якої кожне третє скорочення передсердя не проводиться до шлуночків, що створює ритм близнюкового пульсу;
• непроведеної передсердної екстрасистоли, яка слідує після кожного регулярного серцевого циклу, може також створити подібний ритм.

11. Дефіцит пульсу.

Дефіцит пульсу відображає різницю між числом серцевих скорочень та кількістю пульсових хвиль, що фіксуються за хвилину. Це може проявлятися при:

• швидкій фібриляції передсердь, де серце б’ється нерегулярно і занадто швидко, що робить деякі скорочення занадто слабкими для того, щоб створити відчутний пульс;
• численних шлуночкових екстрасистолах, які також можуть призводити до нерівномірного та неефективного кровотоку.

12. Різниця між амплітудами пульсу на симетричних артеріях

Відмінність в амплітудах пульсу на двох симетричних артеріях може вказувати на:

• звуження артерій, найчастіше на тлі атеросклерозу, що змінює кровотік в одній із артерій;
• розшарування аорти чи аневризму аорти, у яких зміни у структурі судини призводять до відмінностей у кровотоку;
• хворобу Такаясу, аутоімунне захворювання, що уражує великі артерії;
• коарктацію аорти або надклапанний стеноз аортального клапана, які можуть викликати асиметричний пульс за рахунок зміненої гемодинаміки в ділянці аорти.

При кожному з цих видів пульсу потрібне уважне дослідження та, можливо, подальше кардіологічне або судинне обстеження для точної діагностики та підбору адекватного лікування.