Запоріжжя
Нозологічний довідник лікаря

Абсцес серця

Що таке абсцес серця?

Інфекційні ураження серця включають низку тяжких, потенційно летальних захворювань: інфекційний ендокардит, міокардит, перикардит та абсцес серця.

Абсцес серця — це гнійна інфекція міокарда, ендокарда та нативних або протезованих клапанних тканин. Причинами серцевого абсцесу можуть бути бактеріємія, сепсис, інфекційний ендокардит, гнійний перикардит. Так, він розвивається або шляхом поширення з віддаленого джерела, або прямого поширення з вогнища інфекції в серці, що раніше існувало.

Найчастіше збудниками є золотистий стафілокок та кишкова паличка. Полімікробні абсцеси серця виявляють рідше. Абсцеси серця можуть утворюватися в ділянках післяінфарктних рубцевих змін.

Перівальвулярні абсцеси часто діагностують у пацієнтів із протезованими клапанами або тяжким інфекційним ендокардитом та можуть порушувати електричну систему серця або здавлювати коронарні артерії. При цьому частіше уражається зона аортального клапана, який найбільш схильний до ураження.

За оцінками експертів, серцеві абсцеси розвиваються у 20–30% випадків інфекційного ендокардиту та не менш ніж у 60% випадків ендокардиту протезованих клапанів.

Абсцес серця: причини

За оцінками експертів, серцеві абсцеси найчастіше розвиваються внаслідок поширення раніше наявної серцевої інфекції, наприклад при інфекційному ендокардиті.

Ризик розвитку абсцесу серця при бактеріємії підвищений у випадках, коли вже існує попереднє пошкодження тканини серця, наприклад, після інфаркту міокарда, або перенесені кардіохірургічні втручання, зокрема протезування клапанів.

Також поширеними факторами, які можуть спричиняти розвиток абсцесу серця, є травми, проникні поранення, глибокі опіки, інфіковані трансплантоване серце, місця розрізів грудини, а також псевдоаневризма, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) або паразитарні інфекції.

Чинником ризику розвитку абсцесу серця також є поточне вживання внутрішньовенних наркотиків. Також, за оцінками експертів, ризик розвитку абсцесу серця підвищений у осіб віком від 65 років та за наявності імунодефіциту.

Найбільш частими збудниками при абсцесі серця є:

  • золотистий стафілокок;
  • кишкова паличка;
  • гемофільні бактерії;
  • ентерококи;
  • β-гемолітичні стрептококи;
  • стрептокок пневмонії;
  • бактеріоїди;
  • паразитичні організми;
  • ехінокок.

Чому виникає абсцес серця?

Найчастіше абсцес серця розвивається як ускладнення інфекційного ендокардиту.

Найчастіше уражаються аортальний клапан, міжшлуночкова перегородка, мітральний клапан та папілярні м’язи.

Некроз м’язових волокон після інфаркту міокарда, запалення та зниження перфузії з відсутністю кровотоку підвищують сприйнятливість міокарда до розвитку абсцесу.

Періаннулулярний абсцес найчастіше розвивається при біопротезних клапанах протягом 1-го року після операції. Абсцедування при механічних клапанах може розвиватися незалежно від часу, що минув із моменту імплантації. Періаннулулярне поширення найчастіше виявляють у пацієнтів з інфекційним ендокардитом, викликаним S. аureus. При формуванні абсцесу може відмічатися гостре гемодинамічне погіршення. Усі пацієнти з протезним ендокардитом, що уражує аортальний клапан, схильні до високого ризику розвитку абсцесу.

Абсцес, що є порожниною, яка прилягає до камери серця і утворює псевдоаневризму або закрите гнійне скупчення, може поширюватися на сусідні структури серця або висхідну аорту. При цьому можуть розвиватися порушення провідності, аномальне сполучення між камерами серця, ураження та ішемія міокарда. Порушення провідності частіше фіксуються при періклапанних аортальних абсцесах. Ступінь їх тяжкості залежить від ступеня ураження провідної системи.

Наявність серцевого абсцесу є несприятливим прогностичним фактором при інфекційному ендокардиті.

Абсцес серця: діагностика

У діагностиці абсцесу серця важливим є детальний збір анамнезу, включно з перенесеними серцево-судинними захворюваннями та втручаннями.

Залежно від гостроти симптомів (наприклад гострий або підгострий інфекційний ендокардит), локалізації абсцесу серця та загального стану пацієнта з бактеріємією при клінічному обстеженні можуть проявлятися різні клінічні ознаки.

Абсцес серця: симптоми

Абсцес серця: ознаки, що виявляються при фізикальному обстеженні

  • Гарячка.
  • Ознаки та симптоми серцевої недостатності (третій тон серця, набухання яремних вен, застійні хрипи у легенях).
  • Ознаки та симптоми клапанної недостатності (зазвичай систолічні шуми, пов’язані з трикуспідальним, мітральним або аортальним клапанами. Діастолічні шуми частіше вислуховуються у пацієнтів з ендокардитом протезованих клапанів та периклапанним витоком).
  • Вогнищеві неврологічні скарги, пов’язані з розвитком емболічного інсульту.
  • Петехії, піднігтьові крововиливи.
  • Вузлики Ослера (болісні підшкірні вузлики, найчастіше на подушечках пальців рук і ніг, пов’язані із запальним ураженням дрібних судин).
  • Ураження Джейнвея (невеликі безболісні еритематозні чи геморагічні плями на долонях чи підошвах).
  • Плями Рота (ретинальні крововиливи, що виявляються при офтальмоскопії).
  • Спленомегалія.

Додаткові методи обстеження

  • Електрокардіограма (ЕКГ) та/або безперервний електрокардіографічний моніторинг.
  • Лабораторні дослідження (загальні аналізи крові та сечі, бакпосіви крові, біохімічний аналіз крові з визначенням функції нирок та печінки, визначення швидкості осідання еритроцитів, рівня С-реактивного білка, прокальцитоніну).
  • Ехокардіографія, черезстравохідна ехокардіографія.
  • Комп’ютерна томографія серця із синхронізацією з ЕКГ.
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) серця.
  • Позитронно-емісійна томографія із комп’ютерною томографією (ПЕТ-КТ).

Абсцес серця: лікування

За підозри на інфекційний ендокардит чи абсцес серця слід негайно розпочати внутрішньовенне введення антибіотиків. Рекомендована тривалість емпіричної терапії антибіотиками широкого спектру дії становить мінімум 6 тиж.

Рекомендується раннє хірургічне втручання.

Консервативне лікування може бути рекомендовано при:

  • періаннулярному поширенні інфекції;
  • абсцесах невеликого розміру (<1 см);
  • за відсутності ускладнень (блокади серця, ехокардіографічного прогресування абсцесу на тлі антибіотикотерапії);
  • відсутності клапанної недостатності.

Рекомендується, щоб пацієнти, яким не потрібне хірургічне втручання, перебували під ретельним наглядом із повторними серійними черезстравохідними ехокардіографічними дослідженнями через 2; 4 та 8 тиж після завершення антибіотикотерапії.

При розвитку нової атріовентрикулярної блокади внаслідок абсцесу потрібне термінове кардіохірургічне втручання. Прогресування абсцесу серця на тлі консервативного лікування є також показанням до оперативного лікування.

Як лікувати абсцес серця?

Лікування внутрішньосерцевих абсцесів має бути максимально індивідуалізованим. Вибір тактики має ґрунтуватися на аналізі клінічного стану, передопераційної візуалізації та безпосередньому огляді операційного поля. Хірургічне лікування внутрішньосерцевого абсцесу включає санацію та видалення інфікованої тканини, виключення порожнини абсцесу з кровообігу та заміну інфікованого клапана.

При інтракардіальних абсцесах кореня аорти може бути проведена заміна або реконструкція аортального клапана та реконструкція або заміна кореня аорти.

Також рекомендується профілактика тромбозу глибоких вен (ТГВ). Пацієнтам із протезованим клапаном рекомендуються пероральні антикоагулянти.

Диференційна діагностика

Абсцес серця: прогноз

Без лікування прогноз дуже несприятливий. Одужання можливе, якщо діагноз встановлений на ранній стадії та лікування розпочато негайно.

Абсцес серця: ускладнення

Ускладнення абсцесу серця включають:

ГоловнаКошикОбране