Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Інтермітуюче введення
Інфекція	Доза, що вводиться
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз	100–150 мг/кг маси тіла на добу кожні 8 годин, максимально 9 г на добу¹
Фебрильна нейтропенія	2 г кожні 8 годин
Внутрішньолікарняна пневмонія
Бактеріальний менінгіт
Бактеріємія*
Інфекції кісток і суглобів	1–2 г кожні 8 годин
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	1–2 г кожні 8 або 12 годин
Профілактика інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція)	1 г під час індукції в анестезію та друга доза у момент видалення катетера
Хронічний середній отит	1–2 г кожні 8 годин
Злоякісний зовнішній отит	1–2 г кожні 8 годин
Постійна інфузія
Інфекція	Доза, що вводиться
Фебрильна нейтропенія	Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години¹
Внутрішньолікарняна пневмонія
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
Бактеріальний менінгіт
Бактеріємія*
Інфекції кісток і суглобів
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
¹ У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок застосування 9 г на добу не спричиняло побічних реакцій. * Якщо це асоціюється або є підозра на асоціацію з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».

Діти з масою тіла < 40 кг

Немовлята та діти віком > 2 місяців з масою тіла < 40 кг

Інфекція	Звичайна доза
Інтермітуюче введення
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	100–150 мг/кг маси тіла на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу
Хронічний середній отит
Злоякісний зовнішній отит
Нейтропенія у дітей	150 мг/кг маси тіла на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
Бактеріальний менінгіт
Бактеріємія*
Інфекції кісток і суглобів	100–150 мг/кг маси тіла на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
Постійна інфузія
Фебрильна нейтропенія	Вводиться навантажувальна доза 60–100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100–200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г на добу
Внутрішньолікарняна пневмонія
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
Бактеріальний менінгіт
Бактеріємія*
Інфекції кісток і суглобів
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом

Немовлята та діти віком ≤ 2 місяців

Інфекція	Звичайна доза
Інтермітуюче введення
Більшість інфекцій	25–60 мг/кг маси тіла на добу у 2 прийоми¹
¹У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період напіввиведення із сироватки крові може бути у 3–4 рази більший, ніж у дорослих. * Якщо це асоціюється або є підозра на асоціацію з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».

Діти

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу шляхом постійної внутрішньовенної інфузії для немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців не встановлені.

Пацієнти літнього віку

Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку добова доза не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів віком від 80 років.

Печінкова недостатність

Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося (див. розділ «Фармакокінетика»). Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності лікарського засобу.

Ниркова недостатність

Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити (див. розділ «Особливості застосування»).

Початкова навантажувальна доза повинна становити 1 г. Підтримувальну дозу потрібно визначати відповідно до кліренсу креатиніну.

Рекомендовані підтримувальні дози цефтазидиму при нирковій недостатності: інтермітуюче введення

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Кліренс креатиніну, мл/хв	Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл)	Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г	Частота введення, год
50–31	150–200 (1,7–2,3)	1	12
30–16	200–350 (2,3–4)	1	24
15–6	350–500 (4–5,6)	0,5	24
< 5	500 (> 5,6)	0,5	48

Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50% або відповідно збільшити частоту введення.

У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.

Діти з масою тіла < 40 кг

Кліренс креатиніну, мл/хв**	Приблизний рівень креатиніну* у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл)	Рекомендована індивідуальна доза, мг/кг маси тіла	Частота введення, год
50–31	150–200 (1,7–2,3)	25	12
30–16	200–350 (2,3–4)	25	24
15–6	350–500 (4–5,6)	12,5	24
< 5	500 (> 5,6)	12,5	48
* Це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, і може точно не відповідати рівню зниження функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю. ** Кліренс креатиніну, вирахуваний на основі площі поверхні тіла, або визначений.

Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності лікарського засобу.

Рекомендовані підтримувальні дози цефтазидиму при нирковій недостатності: постійна інфузія

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Кліренс креатиніну, мл/хв	Приблизний рівень креатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл)	Доза
50–31	150–200 (1,7–2,3)	Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 години
30–16	200–350 (2,3–4)	Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 години
≤ 15	350 (> 4)	Не досліджувалася

Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності лікарського засобу.

Діти з масою тіла < 40 кг

Безпека та ефективність застосування препарату шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності лікарського засобу.

Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, кліренс креатиніну слід скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.

Гемодіаліз

Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до
5 годин.

Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримувальну дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблицях, наведених нижче.

Перитонеальний діаліз

Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.

Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).

Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу одноразово або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.

Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях нижче.

Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація

Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	Підтримувальна доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)^а
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	5	16,7	33,3	50
0	250	250	500	500
5	250	250	500	500
10	250	500	500	750
15	250	500	500	750
20	500	500	500	750
^а Підтримувальну дозу слід вводити кожні 12 годин.

Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз

Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	Підтримувальна (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)^а
	1 л/год			2 л/год
	Швидкість ультрафільтрації (л/год)			Швидкість ультрафільтрації (л/год)
	0,5	1	2	0,5	1	2
0	500	500	500	500	500	750
5	500	500	750	500	500	750
10	500	500	750	500	750	1000
15	500	750	750	750	750	1000
20	750	750	1000	750	750	1000
^а Підтримувальну дозу слід вводити кожні 12 годин.

Введення

Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.

Лікарський засіб вводити внутрішньовенно ін’єкційно чи інфузійно або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.

Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.

Стандартними рекомендованими способами є внутрішньовенне інтермітуюче введення або внутрішньовенне безперервне вливання.

Внутрішньом’язове введення слід застосовувати лише тоді, коли внутрішньовенний шлях неможливий або меншою мірою підходить для пацієнта.

Приготування розчину для ін’єкцій

Цефтазидим сумісний з більшістю широкозастосовуваних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. розділ «Несумісність»).

Флакони всіх розмірів виробляються під зниженим тиском. У міру розчинення препарату виділяється діоксид вуглецю, і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна не зважати.

Доза, що вводиться

Необхідна кількість розчинника (мл)

Приблизна концентрація (мг/мл)

1 г

Внутрішньом’язово

Внутрішньовенний болюс

Внутрішньовенна інфузія

50*

260

* Розчинення слід проводити у два етапи (див. нижче «Приготування розчину для внутрішньовенної інфузії»).

Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.

Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9% розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Гартмана; 5% розчин глюкози; 0,225% розчин натрію хлориду та 5% розчин глюкози; 0,45% розчин натрію хлориду та 5% розчин глюкози;
0,9% розчин натрію хлориду та 5% розчин глюкози; 0,18% розчин натрію хлориду та 4% розчин глюкози; 10% розчин глюкози; 10% розчин декстрану 40 та 0,9% розчин натрію хлориду; 10% розчин декстрану 40 та 5% розчин глюкози; 6% розчин декстрану 70 та 0,9% розчин натрію хлориду; 6% розчин декстрану 70 та 5% розчин глюкози.

Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).

Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5% або 1% розчині лідокаїну гідрохлориду.

Приготування розчину для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції:

1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.

2. Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.

3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.

Приготування розчину для внутрішньовенної інфузії (флакони 1 г) у два етапи.

1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.

2. Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.

3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.

4. Додати отриманий розчин до системи для внутрішньовенної інфузії, створивши загальний об’єм розчину щонайменше 50 мл, та використати для внутрішньовенної інфузії протягом 15–30 хв.

Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.

Лікарський засіб призначений для одноразового використання.

Будь-які невикористані залишки лікарського засобу або відходи слід утилізувати згідно з місцевими вимогами.

Діагнози, при яких застосовують Цефтазидим Астра