Урсодезоксихолева кислота — складова гепатопротекторів нового покоління. УДХК — прямий цитопротектор: її подвійні молекули вбудовуються в мембрани клітин печінки, захищаючи їх та відновлюючи функції. УДХК сприяє утворенню та виділенню жовчі, знижує її літогенність (сприяє частковому або повному розчиненню холестеринового жовчного каміння при пероральному застосуванні), активізує роботу ферментів підшлункової. Має імуномодулюючу активність, зменшує вираженість імунопатологічних реакцій у печінці, знижує концентрацію токсичних для гепатоцитів жовчних кислот (холева, літохолева, дезоксихолева та ін.). Гальмує всмоктування ліпофільних жовчних кислот у кишечнику та стимулює виведення токсичних жовчних кислот через кишечник. Також її фізіологічна дія сприяє зв’язуванню та виведенню з організму холестерину.

Екстракт розторопші плямистої — речовина з доведеною гепатопротекторною та антиоксидантною активністю. Формула Урсогепавін містить екстракт розторопші, стандартизований за вмістом силімарину (1 капсула містить 80 мг (mg) силімарину). Силімарин сприяє швидкій регенерації клітин печінки, стабілізує мембрани гепатоцитів та перешкоджує руйнуванню клітинних структур. Екстракт розторопші плямистої ефективно захищає клітини печінки від екзо- та ендотоксинів, вірусів, ішемії та вільних радикалів.

У рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях у різних країнах, у групах, які приймали силімарин, були виявлені значні зменшення фіброзів (виміряних як за допомогою біопсії, так і за допомогою вимірювання щільності печінкової тканини), значущі покращення показників АСТ, значне зменшення рівня глюкози плазмі крові у пацієнтів з цукровим діабетом другого типу, а також, при зовнішньому застосуванні силімарин-гелю, що містить, значне зменшення дерматиту, викликаного променевою терапією пацієнток з раком грудей.

L-карнітин посилює детоксикаційну здатність печінки, активізує синтез білку гепатоцитами. Має доведену ефективність у лікуванні неалкогольного стеатогепатозу — покращує як функцію печінки, так і регенерацію її структури.

Є важливим учасником обміну речовин і енергії в організмі. Це біологічно активна сполука, що належить до класу вітаміноподібних речовин, грає велику роль при розщепленні жирів і виробництві енергії і присутній майже у всіх клітинах організму. L-карнітин сприяє зниженню ваги шляхом збільшення швидкості розщеплення жирних кислот і збільшення синтезу білка для забезпечення стабільної роботи серцево-судинної системи, зменшення підшкірного жиру, швидкому відновленню організму за рахунок загального поліпшення обмінних процесів у клітинах і видалення токсичних продуктів обміну речовин з клітини — у складі комплексної терапії. Є природною речовиною, що бере участь у енергетичному метаболізмі, а також метаболізмі кетонових тіл. Лише L-ізомер карнітину є біологічно активним.

L-карнітин необхідний для транспортування довголанцюгових жирних кислот у мітохондрії для їх подальшого бета-окислення й утворення енергії. Жирні кислоти використовуються як енергетичний субстрат всіма тканинами, за винятком мозку.

Вивільняючи коензим-А зі складних тіоефірів, L-карнітин також посилює окислення вуглеводів у циклі трикарбонових кислот Кребса, стимулює активність ключового ферменту гліколізу — піруватдегідрогенази, а в скелетних м’язах — окиснення амінокислот з розгалуженим ланцюгом. Таким чином, L-карнітин прямо або опосередковано бере участь у більшості енергетичних процесів, його наявність обов’язкова для окислення жирних кислот, амінокислот, вуглеводів та кетонових тіл.

У людини фізіологічні потреби у карнітині поповнюються за рахунок споживання продуктів харчування, що містять карнітин (насамперед м’яса), та шляхом ендогенного синтезу у печінці із триметиллізину. Найбільша концентрація L-карнітину визначається в м’язовій тканині, в міокарді та печінці.

Аналоги Урсогепавін форте