Фармакодинаміка.

Тіоконазол — синтетичний протигрибковий засіб з високою активністю in vitro щодо дріжджоподібних та інших грибів (в тому числі дерматофітів). Він також ефективний щодо Trichomonas vaginalis, Gardnerella vaginalis, бактерій родини Bacteroides та деяких грампозитивних бактерій (включно з бактеріями родини Staphylococcus і Sreptococcus). У клінічних дослідженнях було показано, що тіоконазол ефективний у лікуванні захворювань, викликаних Candida Albicans та іншими видами Candida (Torulopsis glabrata), та вагінальних інфекцій, викликаних Trichomonas vaginalis.

Тіоконазол діє шляхом зміни проникності клітинної мембрани гриба. Ергостерол є важливим компонентом клітинної мембрани гриба. Тіоконазол пригнічує синтез ергостеролу, взаємодіючи з 14α-деметалазою, ферментом цитохрому Р450, що перетворює ланостерол у ергостерол. Пригнічення синтезу ергостеролу призводить до збільшення клітинної проникності і, отже, до витоку внутрішньоклітинних сполук фосфору та калію через клітинні мембрани.

Тинідазол ефективний відносно найпростіших збудників та анаеробних бактерій. Його антипротозойний ефект поширюється на Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica і Giardia lamblia. Тинідазол ефективний щодо Gardnerella vaginalis і більшості анаеробних бактерій (Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninogenicus, бактерії родини Bacteroides, бактерії родини Clostridium, бактерії родини Eubacterium, Peptostreptococcus та Veillonella).

Повний механізм дії тинідазолу до кінця не з’ясований. Відновлення нітрогрупи відбувається за допомогою фередоксинової системи та за рахунок низького окисно-відновного потенціалу, який створюють лише анаеробні бактерії. Це може бути причиною того, що поглинання тинідазолу відбувається активніше у анаеробів, ніж у аеробів, хоча тинідазол проникає через клітинні мембрани обох типів мікроорганізмів. Процес відновлення створює підвищений градієнт дифузії, який посилює поглинання тинідазолу та реакційноздатних проміжних сполук.

Лідокаїн — це місцевий анестетик амідного ряду. Він стабілізує мембрани нейронів, інгібуючи іонні потоки, необхідні для ініціювання та проведення імпульсів, чим забезпечує місцеву анестезуючу дію.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Тинідазол

Абсорбція тинідазолу після інтравагінального застосування складає приблизно 10%.

Середня пікова концентрація в плазмі становила 1,0 мкг/мл; у 6 здорових добровольців час досягнення цього рівня (t_max) після введення вагінального супозиторія, що містить 500 мг тинідазолу, становив 8,7 години.

Тіоконазол

При інтравагінальному застосуванні тіоконазол поглинається в низьких концентраціях слизовою оболонкою. Середня пікова концентрація в плазмі після введення разової дози 300 мг тіоконазолу у вигляді мазі жінкам з кандидозним вульвовагінітом становила 18 мкг/мл.

Лідокаїн

Лідокаїн всмоктується в незначних кількостях через пошкоджену шкіру та слизову оболонку.

Розподіл

Тинідазол

Тинідазол майже повністю розподіляється у всіх тканинах та рідинах організму, а також проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Відомий об’єм розподілу становить близько 50 літрів. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 12%. Тинідазол проникає крізь плацентарний бар’єр та у грудне молоко.

Тіоконазол

В більшості клінічних досліджень після інтравагінального застосування однократної дози 300 мг тіоконазолу було визначено, що його концентрації у вагінальній рідині забезпечують пригнічення зростання Candida albicans протягом 2–3 днів.

Невідомо, чи проникає тіоконазол у грудне молоко.

Лідокаїн

Зв’язування з білками плазми становить 60–80%. Лідокаїн проникає через плаценту та гематоенцефалічний бар’єр шляхом пасивної дифузії та розподіляється в лікворі, тканинах з високою перфузією (нирки, печінка, серце) та жировій тканині. Об’єм розподілу становить 0,8–1,3 л/кг.

Біотрансформація

Тинідазол

Тинідазол частково метаболізується шляхом окислення, гідроксиляції та кон’югації.

Тинідазол біотрансформується головним чином за допомогою цитохрому CYP3A4.

Тіоконазол

Основним метаболітом тіоконазолу є глюкоронідний кон’югат.

Тіоконазол не метаболізується у вагінальній рідині, однак метаболізується частина препарату, яка всмоктується системно після інтравагінального застосування. Один зареєстрований метаболіт утворюється в результаті N-глюкуронізації азоту на імідазольному кільці, інший утворюється шляхом О-детіенілізації хлортіенілової групи, гідратації в спирті та глюкуронізації.

Лідокаїн

Лідокаїн метаболізується в печінці. Його активними метаболітами є моноетилгліцинексилідид та гліцинексилідид.

Виведення

Тинідазол

Період напіввиведення тинідазолу з плазми становить приблизно 12–14 годин. Тинідазол виводиться через печінку та нирками. Тинідазол переважно виводиться в незміненому вигляді з сечею (близько 20–25% від введеної дози). Приблизно 12% препарату виводиться з калом.

Тіоконазол

Після інтравагінального застосування тіоконазолу лікарський засіб виводиться з плазми, як правило, через 72 години.

Після перорального застосування тіоконазолу 25–27% дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів, а 59% дози виводиться з калом (переважно в незміненому вигляді).

Лідокаїн

Після внутрішньовенного введення 90% абсорбованої дози виводиться у вигляді метаболітів, а менше 10% — у незміненому вигляді із сечею.

Лінійний/нелінійний характер

Дані відсутні.

Аналоги Гіномакс ХЛ